Постанова

від 29.10.2024 по справі 340/3989/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2024 року м.Дніпросправа № 340/3989/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління освіти Кропивницької міської ради на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 340/3989/24 (суддя Хилько Л.І.) за адміністративним позовом Управління освіти Кропивницької міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти Кропивницької міської ради (далі позивач) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби (далі відповідач) про результати моніторингу закупівлі № UA-2024-01-05-000887-а за предметом закупівлі код за ДК 021-2015-15550000-8 Молочні продукти різні (Кефір (не менше 2,5% жирності), кефір фасований 0,2 кг, сметана (не менше 15% жирності), йогурт фруктовий питний (не менше 1,5% жирності), біфідойогурт (1,5% жирності) (фас. 0,35).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, позивач просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що судом не було враховано, що позивач не зволікав умисно з реалізацією наданого йому права на судовий захист та не допускав зловживання таким правом. Порушення, викладені у оскарженому висновку відповідача, не викликали сумніву у їх значимості, тому замовником і було прийнято рішення звернутися на виконання вимог відповідача до Господарського суду. Вже під час розгляду справи в суді стало зрозумілим, що є необхідність у скасуванні висновку Держаудиту як безпідставного. Саме ці обставини і стали причиною пропуску позивачем строків на звернення до суду з даним адміністративним позовом. Проте, суд першої інстанції визнав неповажними наведені позивачем причини пропуску такого строку та повернув позовну заяву. Скаржник наполягає, що суд помилково оцінив наведені позивачем обставини як не поважні для поновлення процесуальних строків.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін. Наполягає, що суд першої інстанції при винесенні оскарженої ухвали діяв у відповідності до норм КАС України, а доводи скаржника безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в порядку письмового провадження, у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач оскаржує висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UA-2024-01-05-000887-а за предметом закупівлі код за ДК 021-2015-15550000-8.

З позовом до суду позивач звернувся 18 червня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

З матеріалів позову суд встановив, що висновок, який оскаржує позивач у даній справі, прийнятий відповідачем внаслідок реалізації повноважень, передбачених Законом № 922-VIII, та був оприлюднений в електронній системі закупівель 29.01.2024.

Отже, перебіг строку звернення до суду розпочався 30.01.2024 та сплинув 12.02.2024 ( 10-й робочий день).

Тобто, позовна заява була подана до суду з пропуском встановленого Законом № 922-VIII строку.

В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом представник позивача у заяві від 26.06.2024 вказав, що з метою виконання спірного висновку Управлінням було подано позовну заяву про розірвання договору № 81 від 29.01.2024 до Господарського суду Кіровоградської області. За твердженнями позивача, спірний висновок необхідно було скасувати як безпідставний ще у встановлений ним термін, однак замовником вже була подана позовна заява до господарського суду, у звязку з чим і було пропущений встановлений строк на оскарження.

При цьому, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, представником позивача не обґрунтовано неможливість звернення до суду з адміністративним позовом одночасно з поданням позовної заяви до господарського суду Кіровоградської області.

Ознайомившись із змістом заяви від 26.06.2024 року про поновлення строку на оскарження висновку, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду, з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

З урахуванням наведених у заяві представника позивача обставин (а.с. 7), судом встановлено, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав, починаючи з 30.01.2024 року, однак з даною позовною заявою звернувся до суду лише 18.06.2024 року. Факт звернення позивача до Господарского суду на виконання вимог відповідача, викладених у висновку, не свідчить про існування об`єктивних перешкод для його звернення до суду з адміністративним позовом в порядку КАС України, у строки, визначені ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відтак, є вірними висновки суду першої інстанції, що зазначені позивачем причини не є поважними, інших обґрунтованих причин, що перешкоджали позивачу звернутись з позовом до суду у визначений законодавством строк, позивач суду не навів.

Стаття 123 КАС України передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Частиною 1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом з пропуском строків, встановлених чинним законодавством, а суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску таких строків звернення до суду поважними, у суду були підстави для повернення позовної заяви.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої ухвали суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 312, 315, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління освіти Кропивницької міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 340/3989/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак