Постанова

від 13.11.2024 по справі 340/3168/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/3168/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Казанчку Г.П.) в адміністративній справі №340/3168/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 24.01.2024р., яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі підопічній ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2024р. щодо призначення та виплати компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі підопічній ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради призначити ОСОБА_1 компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі підопічній ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено про незгоду з відмовою відповідачем у призначенні ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду ОСОБА_2 на непрофесійній основі, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки відповідачем помилково оцінено стан ОСОБА_2 , оскільки оскаржуване рішення не містить інформації, яким чином відповідач дійшов висновку, що остання не має права на соціальну послугу, оскільки матеріали справи містять висновок лікарської комісії (за формою 080-2/о) від 18.01.2024 про те, що ОСОБА_2 потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем до Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради були подані усі передбачені законодавством документи, а відмова не ґрунтується на приписах п. 2 Порядку №859.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначено, що висновок ЛКК встановлює факт наявності у людини похилого віку когнітивних порушень і документом, який є підставою для звернення для отримання компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Проте рішення відповідача ґрунтуються на приписах Порядку №859 за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Олександрійської міської ради з 18.11.2014 по 31.12.2023 та отримував компенсацію працездатній особі, що не працює та здійснює догляд за особою що досягла 80-тирічного віку, а саме гр. ОСОБА_2 (а.с.12).

Згідно з Висновком ЛКК про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого 18.01.2024, ОСОБА_2 рекомендовано соціальні послуги: денного огляду, догляду вдома, отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с.39).

22.01.2024 позивач звернувся із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення Олександрійської міської об`єднаної територіальної громади про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, в якій просив зокрема призначити компенсацію за надання соціальних послуг на непрофесійній основі (а.с.7, 44).

Актом Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради від 23.01.2024 року № 62-І зазначено, що при обстежені встановлено, що заявник мешкає разом з ОСОБА_2 , за зареєстрованою у заяві адресою (а.с.9).

Відповідно до Висновку Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради №11 встановлено, що ОСОБА_2 за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб не потребує надання соціальних послуг з догляду, сума балів становить 64 (а.с.8).

24.01.2024 Управлінням соціального захисту населення Олександрійської міської ради винесено спірне рішення, у якому зазначено, що позивач немає права на компенсацію фізичній особі, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, сума балів індивідуальних потреб 63 і вище (а.с.10).

Отже, правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Позивач вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у компенсації йому як особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, звернувся до суду із даною позовною заявою.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що відповідачем рішення прийнято у відповідності до норм законодавства.

Колегія суддів переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.

Спірним у справі є рішення відповідача про відмову у призначенні компенсації позивачу як особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Позивач оскаржуючи рішення вказує, що ним було подано необхідний обсяг документів, визначений Порядком №859, крім того п. 2 зазначеного Порядку передбачає вичерпний перелік підстав для відмови у призначення компенсації за догляд.

Відповідно до ст.1 Закону України № 2671-VIII від 17.01.2019 "Про соціальні послуги" (далі Закон № 2671-VIII) соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України;

Згідно з ч.ч.6 і 7 статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органу, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Відповідно до статті 21 Закону № 2671-VIII рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах. Рішення про відмову у наданні соціальної послуги може бути оскаржено у судовому порядку.

Згідно з Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений Постановою КМУ № 859 від 23.09.2020р. "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі" (далі Порядок №859):

Згідно з пунктом 1 цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органів, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 9, ст. 306).

Пунктом 2 Порядку №859 передбачено, що компенсація не призначається: 1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Законів України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи); 2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу"; 3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

Відповідно до пункту 3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Відповідно до пункту 6 Порядку №859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Також постановою КМУ від 07.05.2022 №591, були внесені зміни, відповідно до яких уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Враховуючи вищезазначені норми, слід дійти висновку, що приписи п. 2 Порядку №859 визначають самостійні умови за якими не призначається компенсація, і в даному випадку не застосовуються до спірних правовідносин, а отже доводи позивача про те, що підстави для відмови у призначенні компенсації визначені лише вищевказаною нормою є помилковими.

Не є спірним подання позивачем необхідних документів для призначення компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі.

Як свідчать встановлені обставини справи, комісією оформлений висновок №11, що послугував підставою для відмови відповідачем у призначенні компенсації фізичній особі (позивачу), яка надає соціальні послуги. Згідно висновку про результати комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг ОСОБА_2 не встановлено ІV чи V групу рухової активності, тому особа не потребує надання соціальних послуг з догляду (рішення від 24.01.2024 а.с. 30 - 35).

Матеріали справи підтверджують про те, що вказаним висновком нараховано 64 бали, які складаються з Шкали оцінки можливості виконання складних дій у загальній кількості 12 балів, Шкали оцінки можливості виконання елементарних дій у загальній кількості 52 бали, а разом 64 балів, що фактично виключає можливість отримання соціальних послуг з догляду, оскільки Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений Постановою КМУ № 859 від 23.09.2020р. "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі" (далі Порядок №859) визначено отримання суми балів від 54 до 0 як підстава для отримання соціальних послуг з догляду.

Оскільки позивачем не зазначається жодного доводу щодо незгоди з результатами висновку, а доводи ґрунтуються на тому, що рішення прийнято не з підстав, визначених п. 2 Порядку №859, правові підстави для скасування оскарженого рішення відсутні.

Крім того, є вірними висновки суду першої інстанції, що висновком ЛКК встановлюється факт наявності у людини похилого віку когнитивних порушень, і цей документ за своєю суттю є лише підставою для звернення особи із заявою про отримання компенсації. Компенсація за відповідний вид соціальних послуг може бути призначена особі лише за умови дотримання норм та процедур, визначених у Порядку № 859.

Враховуючи внесені зміни до Порядку №859, та відсутністю наведених позивачем доводів щодо незгоди з результатами висновку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року в адміністративній справі №340/3168/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак