Рішення

від 18.11.2024 по справі 204/6349/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/6349/24

Провадження № 2/204/2933/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Волноваської районної ради, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федорова Ксенія Іванівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року позивач звернулась до суду з позовною заявою, якою просила визначити додатковий строк терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову позивач вказала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати позивача на момент смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач з 2006 року зареєстрована та постійно проживає у АДРЕСА_2 . Позивач зазначила, що її місце проживання знаходиться від м.Волноваха за 800 км., процес прийняття спадщини вона розпочала з телефонних дзвінків до нотаріальної контори і приватних нотаріусів, щоб записатись у чергу, дізнавшись про великі черги вона відклала свій візит до м.Волноваха щоб подати заяву про прийняття спадщини. У лютому 2022 року після повномасштабного вторгнення рф на територію України, населення м.Волноваха почало виїжджати з міста, в тому числі і нотаріуси. З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України сама позивач виїхала до села Криве Попільнянського району Житомирської області, але тимчасово переміщеною особою вона не реєструвалась. Через переїзд позивач втратила документи, серед яких було свідоцтво про смерть матері ОСОБА_2 , повторне свідоцтво позивач отримала у травні 2024. У травні 2024 року, після звернення до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивач отримала постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини, тому позивач звернулась до суду із зазначеною позовною заявою.

В судове засідання позивач не з`явилась, надавши на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності та на підставі наявних матеріалів (а.с.39).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.51-52).

Третя особа приватний нотаріус у судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з наступним.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08 травня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 років (а.с.9).

Відповідно досвідоцтва пронародження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 єматір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10).

Зі свідоцтвапро реєстраціюшлюбу вбачається,що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб 15.12.1990 року, актовий запис 228, прізвища після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » (а.с.11).

Згідно копіїпаспорта позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значиться зареєстрованою з 05.12.2006 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 08.05.1992 року, ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12,13).

З постановиприватного нотаріусаКиївського міськогонотаріального округуФедорової К.І.від 23.05.2024року вбачається,що ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.14).

Відомостей з витягу зі Спадкового реєстру щодо наявності спадкової справи після смерті ОСОБА_2 матеріали справи не містять, та позивачем таких доказів суду надано не було, як і не було надано доказів чи заводилася спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , відомості щодо кола спадкоємців, чи наявна або відсутня у спадковій справі, якщо така наявна, заява спадкоємця про відмову від права на спадщину, відомості щодо місця реєстрації померлої на день смерті, таких доказів суду надано не було, чим не було виконано вимоги ст.ст.76,81 ЦПК України. Питання щодо дослідження спадкової справи перед судом, позивач не підіймала.

Судом встановлено,що спадкодавець- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцем померлої, та до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у передбачений Законом строк не звернулась.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за Законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1ст.1268 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Згідно ч.1ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й Закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття такої спадщини.

Відповідно до ч.3ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом ч.3ст.1272 ЦК України, та роз`ясненнями, що містяться в абзаці 6 п.24 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленомустаттею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків, дійшов Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.

Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд наголошує, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У позовнійзаяві ОСОБА_1 зазначає, що пропустила встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини та несвоєчасно звернулась до нотаріуса у зв`язку з наступним.

Так, позивач зазначає, що її місце проживання м.Київ знаходиться від м.Волноваха за 800 км., проте, зазначені посилання не суд не приймає до уваги як поважні причини, та наведені обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. В зазначеному випадку позивач не була позбавлена можливості надіслати поштою до нотаріальної контори заяву (повідомлення, телеграму) про прийняття спадщини. Доказів того, що позивач не могла цього зробити, до суду надано не було. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №148/2003/20 (провадження № 61-404св22).

Також, посилаючись на великі черги до нотаріальної контори і приватних нотаріусів, позивач мала можливість скористатись засобами поштового зв`язку і подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, про що також виснував у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 153/3/16-ц (провадження № 61-6815св18) Верховний Суд, та погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зазначені позивачем причини пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не можуть бути визнані поважними, оскільки вони не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення цих дій. Позивач не зазначив, що перешкоджало йому подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами поштового зв`язку.

Позивач ОСОБА_1 у цій справі не зазначила, що перешкоджало їй подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами поштового зв`язку не зважаючи на віддалене місце знаходження її та місця відкриття спадщини.

У зазначеній справі, позивачу ОСОБА_1 було достовірно відомо про смерть її матері та у позивача не було жодних перешкод надіслати заяву про прийняття спадщини поштою на адресу нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, у відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентовано Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2.1 Глави 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5 Глави 10 Порядку).

Пунктом 3.23 Глави 10 Порядку передбачено, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю,в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Згідно з пунктом 2.1. розділу IV Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, спадкова справа заводиться посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, визначених у статтях 1261, 1262, 1266 ЦК України, осіб, вказаних у заповіті, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів.

Отже, позивач не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування, а тому віддалене місце проживання позивача (місто Київ) та місця відкриття спадщини (м.Волноваха), великі черги до нотаріальної конториі приватнихнотаріусів, не можуть вважатись поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду: від 04 березня 2020 року у справі № 640/8507/17 (провадження № 61-28865св18),від 04 червня 2020 року у справі № 601/1157/19 (провадження № 61-4901св20), від 02 квітня 2020 року у справі № 420/23/18 (провадження № 61-1883св19).

Також, оцінюючи надані позивачем ОСОБА_1 докази на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд виходить з того, що документи, надані позивачем на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснювала догляд за онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з лютого 2022 року - з повномасштабного вторгнення рф на територію України, через мобілізацію батьків онуки, дійсно підтверджують мобілізацію ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , однак не свідчать про безперервний догляд позивачем за онукою в період від смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і до закінчення шестимісячного строку на подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, тобто до 17 травня 2022 року шестимісячного строку, оскільки як посилалась позивач у позовній заяві, догляд за онукою мав місце починаючи з лютого 2022, а батьки онуки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 як то ОСОБА_7 , була мобілізована лише у вересні 2022 року, що підтверджено копією довідки (а.с.15), а з довідки про мобілізацію ОСОБА_4 (а.с.16), не можливо встановити дату мобілізації останнього.

Отже, досліджуючи надані позивачем докази, ОСОБА_1 не довела, що встановлений законом строк на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин, які у розумінні статті 1272 ЦК України, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які б перешкоджали позивачу у встановлений законом шестимісячний строк звернутися до нотаріальної контори.

При цьому, суд наголошує, що позивачу було достовірно відомо про смерть матері. У позивача не було жодних перешкод надіслати заяву про прийняття спадщини поштою на адресу нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, у відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Отже, позивач ОСОБА_1 не надала безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довела наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню цієї заяви у встановлений законом строк, що у силу статті 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно дост.141 ЦПК України, судові витрати віднести на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,259,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Волноваської районної ради, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федорова Ксенія Іванівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 18.11.2024 року.

Суддя Н.В. Токар