Постанова

від 13.11.2024 по справі 320/8182/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8182/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Карпушової О.В., Костюк Л.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Експерт-Кабель» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт-Кабель» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення форми «Р» від 15.12.2022 № 00371890701 та повідомлення-рішення форми «ПН» від 15.12.2022 № 00371870701.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем не доведено, що ціна виготовленого товару, визначена за договорами, не відповідає ринковим цінам та зважаючи на викладене, висновок перевірки про заниження ТОВ «Експерт-Кабель» податкових зобов`язань з ПДВ на 666 339 гривень за рахунок реалізації електрокабеля за ціною, нижчою за виробничу собівартість, не забезпечений належною доказовою базою. В акті перевірки від 11.02.2022 відсутні будь-які посилання та викладені докази на користь того, що ціна позивача, зазначена в договорах, не відповідає рівню звичайних цін. В матеріалах перевірки відсутня інформація щодо аналізу ринку України на предмет дослідження цін, які склалися на ринку ідентичних/однорідних товарів у порівняних економічних і комерційних умовах, а відтак, позивач не повинен був складати та реєструвати в ЄРПН податкові накладні на суму перевищення мінімальної бази над фактичною ціною за операціями по реалізації електрокабеля власного виробництва.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ТОВ «Експерт-Кабель» з 01.04.2017 по 30.09.2019 задекларовано податкові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 15 586 082, 00 гривень. Перевіркою визначення податкових зобов`язань за період з 01.04.2017 по 30.09.2019 встановлено їх заниження на загальну суму 666 339 гривень. Відповідно до даних бухгалтерського обліку встановлено реалізацію електрокабеля нижче виробничої собівартості зазначеної в регістрах бухгалтерського обліку.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ТОВ «Експерт-Кабель» здійснювало реалізацію продукції (електрокабелю) за цінами, нижчими їх виробничої собівартості, тобто без отримання прибутку по даним операціям з продажу.

Разом із апеляційною скаргою, апелянтом подано клопотання про розгляд справи за участі представника Головного управління ДПС у м. Києві.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 та від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від представника ТОВ «Експерт-Кабель» - адвоката Сидоренка В.В. 28.10.2024 надійшла заява про вступ у справу як представника. Також до суду апеляційної інстанції 04.11.2024 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Експерт-Кабель» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2019 у порядку контролю за правильністю висновків акта планової виїзної перевірки 16.04.2021 №31136/Ж5/26-15-07-01-06/37140962, на підставі якого складені податкові повідомлення-рішення, скасовані рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 28.09.2021 № 22030/6/99-00-06-01-01-06.

Відповідно до акту перевірки від 11.02.2022 №8820/Ж5/26-15-07-01-06/37140962 контролюючим органом встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 666 339 грн, в т.ч. по періодах: за квітень 2017 на суму 100 544 грн, за травень 2017 на суму 34 512 грн, за липень 2017 на суму 73 502 грн, за серпень 2017 на суму 66471 грн, за вересень 2017 на суму 44 356 грн, за жовтень 2017 на суму 80 191 грн, за листопад 2017 на суму 126 925 грн, за грудень 2017 на суму 91010 грн, за лютий 2018 на суму 30 478 грн, за квітень 2018 на суму 11 068 грн, за травень 2018 на суму 7282 грн., а також встановлено порушення пп. 14.1.266, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині відсутності складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 666 339 грн.

Перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7% крім ввезення товарів на митну територію України» показників за період з 01.04.2017 по 30.09.2019 у загальній сумі 15665621 грн встановлено, що на формування цього показника мало вплив здійснення операцій з реалізації електрокабеля, тощо.

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.04.2017 по 30.09.2019 у загальній сумі 15665621 грн на підставі таких документів: договори, акти виконаних робіт, виписки банку, податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості, аналізи та картки рахунків 70 «Доходи від реалізації», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 31 «Рахунки в банках», тощо встановлено заниження задекларованих показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України» на загальну суму 666 339 грн.

В ході проведення перевірки відповідно до даних бухгалтерського обліку встановлено реалізацію електрокабеля нижче виробничої собівартості зазначеної в регістрах бухгалтерського обліку. ТОВ «Експерт-Кабель» здійснювало реалізації продукції (електрокабелю) за цінами, нижчими їх виробничої собівартості, тобто без отримання прибутку по даним операціям з продажу.

Також, в ході перевірки проаналізовано ціни реалізації електрокабелю згідно наявної інформації у відкритому доступі в Інтернет-ресурсі та встановлено, що провідні виробники електрокабелю ПАТ «Одескабель» (код 05758730), ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ» (код 36911851). ПРАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» (код 00214534) за період квітень 2017 - травень 2018 роки реалізують продукцію за цінами значно вищими ніж ТОВ «Експерт-Кабель». Наприклад: за посиланням f-line.kharkov.ua (info@fline.kharkov.ua) знаходиться прайс-лист компанії ПАТ «Одескабель» (код 05758730) станом на 09.01.2018 року в розрізі асортименту, в якому зазначено ціни значно вищі, ніж в видаткових накладних, виписаних ТОВ «Експерт-Кабель» в адресу контрагентів- покупців.

Враховуючи наведене, посадові особи відповідача під час здійснення перевірки дійшли висновку, що ТОВ «Експерт-Кабель» здійснювало реалізацію продукції (електрокабелю) за цінами нижчими їх виробничої собівартості, тобто без отримання прибутку по даним операціям з продажу. Крім того, позивач повинен був складати та реєструвати в ЄРПН податкові накладні на суму перевищення мінімальної бази над фактичною ціною за операціями по реалізації електрокабеля власного виробництва.

На підставі вказаного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» 15.12.2022 №00371890701 та податкове повідомлення-рішення форми «ПН» 15.12.2022 №00371870701.

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За нормою п.п. а п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Підпунктом 14.1.71 п. 14.1 статті 14 визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

За визначенням з п.п. 14.1.219 п. 14.1 статті 14 Кодексу ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Крім того, статтею 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 11 вказаного Закону вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.

Обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін у цьому випадку покладається на контролюючий орган.

Так, виходячи із акту перевірки від 11.02.2022 №8820/Ж5/26-15-07-01-06/37140962, відповідач не заперечує, що позивач є виробником електрокабеля і реалізує продукцію власного виробництва контрагентам за цінами, що визначені господарськими договорами.

При визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції власного виробництва враховується рівень звичайних цін на таку продукцію. База оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг (не враховуючи норми для окремих видів операцій) не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим.

Факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим.

Так, згідно акту перевірки від 11.02.2022 №8820/Ж5/26-15-07-01-06/37140962 податковий орган провів порівняльний аналіз ціни реалізації електрокабелю згідно наявної інформації у відкритому доступі в інтернет-ресурсі та встановив, що провідні виробники електрокабелю ПАТ «Одескабель», ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ», ПРАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» за період квітень 2017 - травень 2018 роки реалізують продукцію за цінами значно вищими ніж ТОВ «Експерт-Кабель». Наприклад: за посиланням f-line.kharkov.ua (info@fline.kharkov.ua) знаходиться прайс-лист компанії ПАТ «Одескабель» станом на 09.01.2018 року в розрізі асортименту, в якому зазначено ціни значно вищі, ніж у видаткових накладних, виписаних ТОВ «Експерт-Кабель» в адресу контрагентів- покупців.

Відповідно до пункту 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 № 817/98 (чинний на момент спірних правовідносин) індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Отже, з`ясування рівня звичайних цін має відбуватись відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватись уповноваженим державним органом.

Суд першої інстанції правильно встановив, що у цій справі податковий орган при здійсненні контрольного заходу не звертався до уповноваженого державного органу із запитом про надання інформації щодо рівня звичайних цін на товари, які реалізував позивач протягом відповідного періоду, таку інформацію не поклав в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін. Використання іншої інформації до встановлення відсутності офіційних статистичних даних про рівень цін на окремі товари свідчить про передчасність використання результатів досліджень, використаних податковим органом для визначення звичайної ціни у межах спірних відносин.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 2а-3564/09/1970.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанова Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, правильним є твердження суду першої інстанції, що висновок про заниження позивачем рівня звичайних цін податковим органом зроблено всупереч вимог п.п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

У постанові від 17.03.2020 у справі №812/9439/13-а Верховний Суд зазначив, що зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.

Верховний Суд в постанові від 16.12.2019р. в справі № 200/12345/18-а зазначив, що в таких справах особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим. Ураховуючи викладене, обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 04.06.2019р. в справі № 818/2186/14, від 28.09.2022р. у справі № 200/14542/19-а.

В постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 200/4942/20-а, зазначено, що законодавець надав платнику податків право здійснювати господарську діяльність на власний ризик та можливість самостійно оцінювати її ефективність та доцільність, з огляду на мету отримання економічного ефекту і приросту активів в майбутньому, а також самостійно обирати виконавців послуг або постачальників товарів, а, відтак, продаж позивачем продукції за ціною нижчою виробничої собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача. Збитковість операції виключає право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі доведення податковим органом відсутності у платника податків розумної ділової мети, свідомого здійснення платником податків завідомо збиткових операцій з метою отримання, зокрема, податкових вигод тощо.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів встановила, що відповідач порушив порядок, передбачений чинним законодавством щодо доведення обставин перевищення мінімальної бази над фактичною ціною за операціями по реалізації продукції власного виробництва.

Таким чином, позивач не повинен був складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму перевищення мінімальної бази над фактичною ціною за операціями по реалізації електрокабеля власного виробництва.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дотримано норм процесуального права.

Згідно частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №320/8182/23 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді О.В.Карпушова

Л.О. Костюк