Постанова

від 05.11.2024 по справі 560/3888/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3888/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

05 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2024 року позивач, приватне підприємство «ІН ФОРС КЕМІКАЛ», звернулось в суд з позовом до Хмельницької митниці (відповідача), в якому просило:

- визнати протиправними і скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2023/000240/2 від 20.09.2023.

- визнати протиправними і скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000717 від 20.09.2023.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 03.06.2024 позов задовольнив. Визнав протиправними і скасував Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2023/000240/2 від 20.09.2023.

Визнав протиправними і скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000717 від 20.09.2023.

Стягнув на користь приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" судові витрати (судовий збір) в розмірі 4844 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Також стягнув на користь приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) в сумі 10000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивач подав до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA400040031027U0 на товар. Митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за основним методом (1) визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - шляхом додавання до фактурної вартості 50716,80 дол США транспортних витрат у розмірі 126518,96 грн. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 19.09.2023 №23UА400040031027U0 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості задекларованого товару.

В результаті опрацювання документів, поданих згідно частини 2 та частини 3 статті 53 МКУ виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару у зв`язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000717 від 20.09.2023 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000240/2 від 20.09.2023. Оскаржені рішення та картка винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені нормами МК України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також просив долучити клопотання і додатки до неї до матеріалів цієї справи і, за умови відмови у задоволені поданої відповідачем апеляційної скарги, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 6000,00 грн.

В запереченнях щодо клопотання щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача зазначає, що аналіз чинної та актуальної судової практики, яка у великій кількості наявна у Єдиному державному реєстрі судових рішень саме у даній категорії спорів, у відповідача відсутні підстави вважати що вказана судова практика у поданому адвокатом до суду апеляційної інстанції документі потребувала значного часу для адвоката під час підготовки відзиву на апеляційну скаргу у даній справі. Вважає, що аналіз наведених у апеляційній скарзі доводів митного органу та наведена судова практика повідомлялись Хмельницькою митницею під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції, відповідно - були вже опрацьовані адвокатом. Наприклад, як вказано вище, у відповіді на відзив адвокат уже робив розгорнутий аналіз постанови Верховного Суду від 22.12.2020 у справі №810/2463/14, що знайшло відображення на стор. 14-19 відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між приватним підприємством "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" (покупець) та юридичною особою-резидентом Китайської Народної Республіки NANJING PETERS FARM BIO-TECHNOLOGY CO., LTD. укладено Контракт №PDF02230613110 від 13.06.2023, умовами якого передбачено:

- у порядку і строки визначені Контрактом продавець (NANJING PETERS FARM BIO TECHNOLOGY CO., LTD.) зобов`язується поставити покупцю (позивач) Товар, як зазначено в Додатку №1, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар (п.1.1. Контракту);

- асортимент, кількість і ціна товару визначається в додатках до Контракту (п.1.2. Контракту).

Передбачений в укладеному до Контракту Додатку №1 від 13.06.2023 обсяг поставки (8 640 літрів ДИХЛОР БТ за ціною 4,60 доларів США за 1 літр, 5 760 літрів ГАЛОП БТ за ціною 2,18 доларів США за 1 літр і 1 120 літрів ФОМОВЕР БТ за ціною 4,50 доларів США) був змінений за домовленістю позивача і продавця згідно з укладеною до Контракту Додатковою угодою № 1 від 10.07.2023, якою пункти 1 і 2 Додатку №1 до Контракту викладено в новій редакції, зокрема: погоджено поставку 7200 літрів ДИХЛОР БТ ціною 4,60 доларів США за 1 літр, 5 760 літрів ГАЛОП БТ ціною 2,18 доларів США за 1 літр і 1 120 літрів ФОМОВЕР БТ ціною 4,50 доларів США за 1 літр. Загальна ціна вказаних товарів склала 50716,80 доларів США, при цьому ціна за 1 літр кожного з перелічених товарів не змінювалась.

Додатковою угодою № 2 від 01.08.2023 було змінено строк оплати зазначених товарів.

Передбачена ціна в Контракті (додатках до нього) включала у т.ч. вартість:

- їх транспортування на умовах CIF до морський порт Констанца (Румунія) (пункти 3.1. і 5.2. Контракту);

- страхування, упакування і маркування (п.5.2. Контракту).

Позивач оплатив визначену умовами Контракту ціну вказаних товарів згідно з платіжними інструкціями №21 від 22.06.2023 і №26 від 08.08.2023.

Зазначені товари було доставлено до порту Констанца (Румунія) у контейнері №MRKU6980380, витрати на їх транспортування із вказаного порту до місця ввезення на митну території України п\п Порубне, склали 126518,96 грн.

Митну вартість Товару утворюють його контрактна ціна і витрати на танспортування.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларант до Хмельницької митниці подав митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA400040031027U0 від 19.09.2023 на товар:

- Товар №1 "Інсектициди. Торгова назва - DYCHLOR ВТ (діюча речовина -хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л) - 7200л. (Не в аерозольній упаковці (розфасовані у пластикові каністри по 5л, для роздрібної торгівлі). Торгівельна марка: ДиХлор, БТ. Виробник: Nanjing Red Sun Co,LTD Країна виробництва: CN", вагою нетто/брутто 8064,00/9108,00 кг,

- Товар №2 "Гербіциди. Торгова назва-GALOP ВТ (діюча речовина - гліфосату ізопропіламінна сіль, 480г/л, у кислотному еквіваленті-360 г/л)-5760л. Не в аерозольній упаковці (розфасовані у пластикові каністри по 20л, для роздрібної торгівлі) Торгівельна марка: ГАЛОП БТ. Виробник: NANJING RED SUN CO.,LTD. Країна виробництва: CN", вагою нетто/брутто 6710,40кг/7352,64 кг,

- Товар №3 "Силікони у первинних формах. Торгова назва - Foamover BT (Anti-Foamer Agent)-1120л. Являє собою ад`ювант, піногасник для запобігання піноутворенню при роботі з засобами захисту рослин. Являє собою непрозору речовину молочно-білого кольору, яка містить у своєму складі кремніє-органічні полімери-силікони та інші речовини, емульговані у водному середовищі. Діюча речовина Диметилполісилоксан 25%. Не в аерозольній упаковці (розфасовані у пластикові пляшки по 1л, для роздрібної торгівлі) Торгівельна марка: ФОМОВЕР БТ. Виробник: NANKNG BIO A GRIL AND CROP CARE CO., LTD. Країна виробництва: CN", вагою нетто/брутто 1120,00 кг / 1444,80 кг.

Задекларовані у 20 графі митної декларації умови поставки - CIF, Констанца, Румунія.

До митної декларації №23UA400040031027U0 від 19.09.2023 позивач подав такі документи:

- пакувальний лист від 03.08.2023;

- рахунок фактура-інвойс PDF0223BZ164/165/166 від 03.08.2023;

- коносамент - Bill of lading №273196512 від 03.08.2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №120995 від 12.09.2023;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) PDF0223BZ164/165/166 від 03.08.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №21 від 22.06.2023;

- Рахунок-Фактура про надання транспортно-експедиційних ПОСЛУГ від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні ПОСЛУГИ №96417 від 08.09.2023;

- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг ІК00003474 від 12.09.2023;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару фінансова довідка 080923/1 від 08.09.2023;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №11/231 від 04.09.2023;

- Розрахунок ціни (калькуляція) від 03.08.2023: на Галоп БТ б/н, на ДиХлор БТ б/н на Фомовер БТ б/н;

- Страховий поліс PYIE202332010000017631 від 02.08.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №РDF02230613110 від 13/06/2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода 1 від 10.07.2023, додаткова угода №2 від 01.08.2023;

- Некласифікований внутрішній договір ( контракт) - договір про використ.торг.наз від 20.08.2021;

- Доповнення до внутрішнього договору (контракту) - додаткова угода №00044879 на ТЕ від 11.08.2023, додаткова угода №00044879/1 на від 07.09.2023, додаткова угода 3 від 18.05.2023;

- Договір (контракт) про перевезення: №07-11.09/23 від 11.09.2023, №220801 від 01.08.2022, №42/25/11/2022/1 від 25.11.2022;

- Дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів - №А 07692 від 02.09.2019, А07888 від 26.02.2020;

- Інші некласифіковані документи: від 03.08.2023 витяг з каталогу, витяг з каталогу Галоп БТ, витяг з каталогу ДиХлор БТ; від 11.09.2023 Заявка на перевезення вантажу; від 03.08.2023 зразок маркування, зразок маркування Галоп БТ, зразок маркування ДиХлор БТ, від 05.06.2023 комерційна пропозиція на Галоп, комерційна пропозиція на ДиХло, комерційна пропозиція на Фомов, від 08.06.2023 лист-підтвердження про виробника (3 шт.); від 07.06.2023 право виробництва від виробника; від 03.08.2023 прибуткова накладна 2431, сертифікат аналізу на Галоп БТ, сертифікат аналізу на ДиХлор Б, сертифікат аналізу на Фомовер, технічна довідка на Фомовер БТ;

- Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №10718/ЗЕД/7.26-28-01 від 18.09.2023;

- Копії митних декларацій країни відправлення від 01.08.2023 №223120230002639272, №223120230002639273, №223120230002642111.

Хмельницька митниця 20.09.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000240/2.

Обставинами прийняття рішення стало те, що "Документи, подані згідно частини 2 та частини 3 статті 53 МКУ містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема:

- до митного оформлення декларантом не подано документи, передбачені договорами на перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування.

- МД країни відправлення оформлена раніше, ніж виписаний рахунок-фактура та перевізні документи.

- в банківських платіжних документах зазначено додатки, не подані до митного оформлення.

- наявні розбіжності в частині перевізника, з якою укладено договір транспортно-експедиційних експедиційних послуг, що свідчить про наявність комісійної винагороди експедиторів, інформація щодо яких відсутня в документах;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів, експедиційна винагорода експедиторів;

Також митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості товару №1 (4,32 дол. США/кг.) не відповідає рівню митної вартості ідентичного товару (5,22 дол. США/кг.), оформленого на адресу даного підприємства в зоні діяльності іншої митниці в попередні періоди на 17%. При цьому, загальна націнка на даний товар складає 13%.

Заявлений рівень митної вартості товару №2 (2,08 дол. США/кг.) не відповідає рівню митної вартості ідентичного товару (3,47 дол. США/кг) на 40%. При цьому, загальна націнка на даний товар складає 23%.

Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо "дійсної вартості" товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь декларантом не надано документів, які усувають вищезазначені розбіжності та підтверджують включення складових митної вартості товарів .

Згідно частини 6 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до підпунктів 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог статті 59 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість ідентичних товарів. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 19.04.2023 №23UA400040013749U1 (5,22 дол.США/кг), товару №2 МД від 19.04.2023 №23UA400040013748U2 (3,47 дол. США/кг).

Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з частиною статті 55 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду."

Хмельницька митниця 20.09.2023 прийняла картку відмови №UA400040/2023/000717 якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: "Порушення статі 257 МКУ та неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог пункту 3, 4 статті 53 МКУ. Винесено Рішення про коригування митної вартості від 20.09.2023 №UA400000/2023/000240/2. Також роз`яснено, що для забезпечення можливості митного оформлення і випуску "Необхідно задекларувати митну вартість визначену в Рішенні про коригування митної вартості від 20.09.2023 №UA400000/2023/000240/2".

Вважаючи такі рішення митного органу протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно ч.2 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

За приписами частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та від 17.06.2022 у справі № 826/11710/17.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

При цьому, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості за однією поставкою товару визначив те, що документи подані згідно з частиною другою та третьою статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема:

- до митного оформлення декларантом не подано документи, передбачені договорами на перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування.

- МД країни відправлення оформлена раніше, ніж виписаний рахунок-фактура та перевізні документи

- в банківських платіжних документах зазначено додатки, не подані до митного оформлення.

- наявні розбіжності в частині перевізника, з якою укладено договір транспортно-експедиційних експедиційних послуг, що свідчить про наявність комісійної винагороди експедиторів, інформація щодо яких відсутня в документах;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів, експедиційна винагорода експедиторів.

Проте, в спірному рішенні не зазначено, яких саме документів, що стосуються транспортно-експедиційного обслуговування, відповідачу не надано, і як це перешкоджало перевірці достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо твердження відповідача про наявність розбіжності в частині перевізника, з яким укладено договір транспортно-експедиційних експедиційних послуг, та посилання ним на те, що це свідчить про наявність комісійної винагороди експедиторів, інформація щодо яких відсутня в документах, колегія суддів звертає увагу, що позивач надав відповідачу документальне підтвердження того, що позивач мав договірні відносини із ТОВ "ТЕК "МІТРІДАТ" і умовами пунктів 2.1.2. і 2.2.9. Договору №42/25/11/2022/1 від 25.11.2022 про транспортно-експедиторські послуги було передбачено право експедитора залучати третіх осіб при наданні послуг. ТОВ "ТЕК "МІТРІДАТ" залучив до виконання цих послуг ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ЄВРОПА", а останній залучив ФОП ОСОБА_1 , який і забезпечив перевезення товарів.

Разом з тим, рядком 4 Рахунку на оплату №96417 від 08.09.2023 передбачено "Винагорода експедитора" і ціна "7829,34 грн.", що також врахована при визначені митної вартості товарів і включена до неї.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо посилання на те, що подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме комісійні та брокерська винагорода, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідач посилається на вказану обставину, попри те, що відсутні докази існування комісійної та/або брокерською винагороди, що мала б, але не була включена до заявленої позивачем митної вартості Товару; існування такої винагороди не передбачено ні Контрактом, ні наданими калькуляціями на товари.

Водночас, позивачем документально підтверджено, що митну вартість Товару утворюють ціна Товару згідно з Контрактом і витрати на його транспортування.

Крім того, посилання відповідачем на те, що заявлений рівень митної вартості ДИХЛОРУ БТ (4,32 дол. США/кг) і ГАЛОПУ БТ (2,08дол. США/кг) не відповідає рівню митної вартості ідентичного товару, оформленого в ранні періоди 5,22 дол. США/кг і 3,47 дол. США/кг відповідно, за наявності в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Також, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Натомість, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в частині судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн., тому такі витрати обґрунтовано присудив на його користь.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації виключно стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також слід враховувати, що відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги від 15.11.2023 №ЮО-44000701-У; додатки №12 від 18.03.2024 та №13 від 30.04.2024 до зазначеного договору; акт приймання-передачі послуг №5 від 30.04.2024.

Пунктом 5.1 договору визначено, що розмір гонорару, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках.

За змістом додатків №12 від 18.03.2024 та №13 від 30.04.2024 до вказаного договору гонорар сплачується готівкою або через безготівковий розрахунок протягом 2 робочих днів з дня набрання законної сили рішенням у справі та перерахування клієнту стягнутих судом у справі витрат на правову допомогу.

Відповідно до акту приймання-передачі послуг №5 від 30.04.2024 загальна ціна наданих послуг становить 36000,00 грн. та включає:

- написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у т.ч. ознайомлення з документами, що стосуються предмету спору і долучаються до позову, аналіз законодавства, добірка судової практики) - затрачено 20 годин та складає 18000,00 грн.;

- ознайомлення з поданим Хмельницькою митницею у справі відзивом на адміністративний позов та додатками до нього (з урахуванням аналізу наведених у відзиві положень законодавства та судової практики) затрачено 5 годин та складає 5000,00 грн.;

- написання відповіді на відзив затрачено 7 годин та складає 7000,00 грн.;

- ознайомлення з поданим Хмельницькою митницею у справі запереченням - затрачено 1 година та складає 1000,00 грн.;

- написання Додаткових пояснень - затрачено 3 години та складає 3000,00 грн..

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що ознайомлення з відзивом на позов та з запереченням не є окремими видами адвокатської діяльності, а є частиною підготовки, зокрема, відповіді на відзив. Крім того, жодних письмових пояснень щодо поданих відповідачем заперечень до суду не надано.

Крім того, предмет спору в цій справі не є значно складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви у справі вимагала значного обсягу часу та за своїми характеристиками була віднесена до обсягу складних справ.

Тобто, такий вид правничої послуги, як написання позовної заяви включає в себе і ряд інших супутніх послуг, зокрема, ознайомлення з документами, що стосуються предмету спору і долучаються до позову, аналіз законодавства.

При цьому, добірка судової практики не є видом правової допомоги. При цьому, пошук актуальної судової практики є допоміжною діяльністю при складанні процесуальних документів.

Водночас, предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи.

По даній категорії справ є стала судова практика, а тому адвокату, який надавав правову допомогу позивачу не потрібно вивчати додаткові джерела права, оскільки він не міг бути необізнаним у законодавстві, яким регулюється спір у даній справі, у зв`язку з чим підготовка цієї справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Вивчення та правовий аналіз матеріалів у типовій справі для професійного досвідченого адвоката, наслідками чого є більш технічний підхід (викладення фактичних обставин справи та посилання на відповідні норми, з чого фактично і складається наявні в матеріалах справи позов та відповідь на відзив, без проведення складного та глибокого правового аналізу у їх відповідному взаємозв`язку та, як наслідок, відповідні висновки), не вимагали за висновком суду великого обсягу аналітичної роботи та затрат часу, з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи викладене у сукупності, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її складність, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 10000,00 грн. за всіма визначеними у акті прийому-передачі виконаних робіт складовими професійних правничих послуг.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Слід також зазначити, що на підтвердження переліку і ціни наданих адвокатом позивачу у цій справі правничих послуг на стадії апеляційного розгляду, представником позивача долучено Договір № ЮО-44000701-У від 15.11.2023 про надання правничої допомоги і додаток №23 від 07.08.2024 року, а також Акт №15 приймання-передачі послуг від 07.08.2024.

Враховуючи викладене, керуючись наведеними вище положеннями КАС, просив долучити це клопотання і додатки до неї до матеріалів цієї справи і, за умови відмови у задоволені поданої відповідачем апеляційної скарги, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 6000,00 грн

В запереченнях щодо клопотання щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача зазначає, що аналіз чинної та актуальної судової практики, яка у великій кількості наявна у Єдиному державному реєстрі судових рішень саме у даній категорії спорів, у відповідача відсутні підстави вважати що вказана судова практика у поданому адвокатом до суду апеляційної інстанції документі потребувала значного часу для адвоката під час підготовки під час підготовки відзиву на апеляційну скаргу у даній справі. Вважає, що аналіз наведених у апеляційній скарзі доводів митного органу та наведена судова практика повідомлялись Хмельницькою митницею під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції, відповідно - були вже опрацьовані адвокатом. Наприклад, як вказано вище, у відповіді на відзив Адвокат уже робив розгорнутий аналіз постанови Верховного Суду від 22.12.2020 у справі №810/2463/14, що знайшло відображення на стор. 14-19 відзиву на апеляційну скаргу.

Водночас, Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, під час апеляційного розгляду справи, адвокатом по суті було підготовлено та подано відзив на апеляційну скаргу за практикою Верховного Суду, яка є поширеною, а отже правовий аналіз апеляційної скарги відповідача не вимагав у адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, а час в кількості 4 годин є значно завищеним та не співмірний із обсягом виконаної роботи.

Враховуючи критерій реальності адвокатських витрат та критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, колегія суддів вважає необґрунтованою оплату адвоката за написання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 6000 грн (4 год*1500,00), яку необхідно зменшити до 1500 грн.

З урахуванням обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо); кількості сторін та відсутності інших учасників у справі; виходячи з фактично витраченого представником позивача часу (написання відзиву на апеляційну скаргу), колегія суддів вважає, що розмір вартості наданих послуг визначених в акті приймання-передачі послуг від 07.08.2024 є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, вимоги про відшкодування 6000,00 грн як витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є необґрунтованими, тому з урахуванням фактичного обсягу виконаної роботи та її складності, вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці у розмірі 1500,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, наявні підстави для часткового задоволення клопотання та стягнення на користь приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень) 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.