Постанова

від 11.11.2024 по справі 240/18042/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18042/23

Головуючий у 1-й інстанції: Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

11 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2016, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період за період з 01.01.2016 по 28.11.2016, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (Закон № 2050-III).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 позов задоволено частково, ухвалено:

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2016, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2016, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по 30.06.2016.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Сьомим апеляційним адміністративним судом переглянуто вказане рішення у частині задоволення позовних вимог в мажах апеляційної скарги відповідача. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 - без змін.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням у частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати має здійснюватись за весь строк час затримки виплати - з моменту виникнення права на виплату по день фактичної виплати.

Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що позивач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги позивача.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 до 28.11.2016.

30.11.2022 на виконання рішення суду від 09.08.2021 у справі №240/20243/20 військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2016 у сумі розміром 352,74 грн, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 про розрахунок суми індексації.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно застосовано базовий місяць - січень 2016 року при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2016 та не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.11.2016 є січень 2008 року, а не січень 2016 року. Також позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати,але нараховану за шість місяців.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та враховує наступне.

Стаття 2 Закону №2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно із ст.4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у ст.3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Такий підхід до розуміння зазначених норм права, сформулював Верховний Суд України ще у постановах від 19.12.2011 у справі № 6-58цс11, від 11.07.2017 у справі №2а-1102/09/2670 та підтримується Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20, від 12.09.2024 у справі № 400/5837/23.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати - з моменту виникнення права на виплату по день фактичної виплати.

Вказаний висновок узгоджується із постановою Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 240/18489/23.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим у частині відмови у задоволенні позову, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції у вказаній частині належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат ним не понесено, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року скасувати у частині відмови у задоволенні позову.

Ухвалити у вказаній частині нове рішення про задоволення позову.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 30.06.2016 по 30.11.2022.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.