Постанова

від 07.11.2024 по справі 140/3552/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/3552/24 пров. № А/857/17380/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року (головуючий суддя Денисюк Р.С., м. Луцьк) у справі № 140/3552/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунтех" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

ТОВ "Спецкомунтех" звернулося в суд з позовом до Волинської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/000312, № UA205140/2024/000314 та рішення про визначення коду товару від 22.01.2024 № КТ-UA205000-0003-2024, від 01.02.2024 № КТ-UA205000-000102024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно технічних характеристик, призначення і особливостей конструкції, транспортні засоби є вантажними сміттєвозами, які не виконують виключно нетранспортні функції, адже здійснюють і навантаження, ущільнення, транспортування та вивантаження побутових відходів, що дає підстави класифікувати їх в товарній позиції 8704 УКТЗЕД. Зазначає, що основною метою транспортних засобів є перевезення вантажів (побутових відходів), що є підставою для класифікації їх згідно з вимогами УКТЗЕД як вантажних автомобілів за кодом 8704 23 99 00 та 8704 22 99 00 відповідно згідно з УКТЗЕД. Також не погоджується із сумою стягнених витрат на професійну правничу допомогу.

Звертає увагу, що судом першої інстанції надано неправильну оцінку зазначеним обставинам, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо її задоволення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що ТОВ Спецкомунтех через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подано МД від 18.01.2024 №24UA205140003674U0 (а. с. 8), за якою задекларовано ввезення товару: Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз): марка VOLVO, модель FE240, календарний та модельний рік виготовлення - 2011, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм: 7146 cm3, потужність: 181 кВт, категорія N3, колісна формула: 6x2, кількість місць для сидіння (включаючи водія) - 2, маса в разі максимального завантаження - 27000 кг, тип ТЗ: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз обладнаний краном маніпулятором). На автомобіль встановлено кран маніпулятор, пресувальний пристрій та підйомний механізм (які є невід`ємною частиною спецтехніки). Виробник: VOLVO, SE. Торговельна марка: VOLVO.

До митного оформлення разом із вказаною МД було подано пакет документів: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №26/1-2023 від 01.11.2023; рахунок-проформу (Proforma інвойс) №Р3110232NL від 31.10.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №0526826428 від 02.05.2022; сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UА.011.001241-24 від 17.01.2024, експертну довідку №737/24 від 18.01.2024, рахунок-фактура (інвойс) №2411237 від 24.11.2023 (а.с. 9-18).

Згідно із графою 33 МД від 18.01.2024 №24UA205140003674U0 вказаний товар, що ввозився на митну територію України на адресу ТОВ Спецкомунтех, був задекларований за кодом 8705908090 згідно з УКТЗЕД, ціна товару згідно із графою 42 МД 26500 євро (а. с. 8).

22.01.2023 Волинська митниця прийняла рішення про визначення коду товару за № KT-UA205000-0003-2024, відповідно до якого товар: Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз): марка VOLVO, модель FE240, календарний та модельний рік виготовлення - 2011, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм: 7146 cm3, потужність: 181 кВт, категорія N3, колісна формула: 6x2, кількість місць для сидіння (включаючи водія) - 2, маса в разі максимального завантаження - 27000 кг, тип ТЗ: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз обладнаний краном маніпулятором). На автомобіль встановлено кран маніпулятор, пресувальний пристрій та підйомний механізм (які є невід`ємною частиною спецтехніки). Виробник: VOLVO, SE. Торговельна марка: VOLVO, який був заявлений до митного оформлення за МД від 18.01.2024 №24UA205140003674U0 за кодом 8705908090 згідно з УКТЗЕД, класифіковано за кодом 8704239900 згідно з УКТЗЕД (а. с. 20).

Крім того, Волинська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/000312 (а. с. 19).

ТОВ Спецкомунтех 26.01.2024 подано до Волинської митниці митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA205140005761U3, за якою задекларовано ввезення товару: Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз): марка VOLVO, модель FL240, календарний та модельний рік виготовлення - 2011, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм: 7146 cm3, потужність: 181 кВт, категорія N3, колісна формула: 4x2, кількість місць для сидіння (включаючи водія) - 2, маса в разі максимального завантаження - 16000 кг, тип ТЗ: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз). На автомобіль встановлено пресувальний пристрій та підйомний механізм (які є невід`ємною частиною спецтехніки). Виробник: VOLVO, SE. Торговельна марка: VOLVO.

До митного оформлення разом із вказаною МД було подано пакет документів: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №28/1-2023 від 22.12.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №8/12/2023 від 26.12.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №1031348424 від 10.08.2011; сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.011.001694-24 від 23.01.2024, копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E0077298 від 22.01.2024, свідоцтво на перевезення товару форми EUR.1. №PL/MF/AT 0060532 від 23.01.2024 (а.с. 23-35).

Згідно із графою 33 МД від 26.01.2024 №23UA205140005761U3 вказаний товар, що ввозився на митну територію України на адресу ТОВ Спецкомунтех, був задекларований за кодом 8705908090 згідно з УКТЗЕД, ціна товару згідно із графою 42 МД 14600 євро (а. с. 22).

01.02.2024 Волинська митниця прийняла рішення про визначення коду товару за № KT-UA205000-0010-2024, відповідно до якого товар: Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз): марка VOLVO, модель FL240, календарний та модельний рік виготовлення - 2011, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм: 7146 cm3, потужність: 181 кВт, категорія N3, колісна формула: 4x2, кількість місць для сидіння (включаючи водія) - 2, маса в разі максимального завантаження - 16000 кг, тип ТЗ: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз). На автомобіль встановлено пресувальний пристрій та підйомний механізм (які є невід`ємною частиною спецтехніки). Виробник: VOLVO, SE. Торговельна марка: VOLVO, який був заявлений до митного оформлення за МД від 26.01.2024 №23UA205140005761U3 за кодом 8705908090 згідно з УКТЗЕД, класифіковано за кодом 8704232900 згідно з УКТЗЕД (а. с. 38).

Крім того, Волинська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/000314 (а. с. 37).

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правильність віднесення позивачем вказаних транспортних засобів згідно призначення і особливостей конструкції до колісного транспортного засобу спеціального призначення.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується.

У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із статтею 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації, допущених декларантом.

Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 (далі - Порядок № 428).

Пунктами 2, 3 Порядку № 428 передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Митний тариф України встановлюється Законом України від 04.06.2020 № 674-IX Про Митний тариф України (далі Закон № 674-ІХ).

Статтею 1 Закону № 674-ІХ визначено, що митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД, які є додатком до Закону № 674-ІХ, передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Разом з тим, згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (пункт 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД).

Отже, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.

На виконання положень статті 68 МК України, Порядку № 428, наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Так, відповідно щодо пояснень до товарної позиції 8704, остання має назву моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися. До цієї товарної позиції включаються, зокрема: звичайні вантажні автомобілі та автофургони (відкриті, з брезентовим верхом, закриті і т.п.); автомобілі для доставляння товарів та автофургони усіх видів, автофургони для перевезення домашніх речей; вантажні автомобілі з автоматичними розвантажувальними пристроями (з перекидним кузовом і т.п.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); авторефрижератори або автомобілі з ізотермічними кузовами; багатоярусні вантажні автомобілі для перевезення кислоти в суліях, балонів з бутаном і т.п.; важкі вантажні автомобілі з низькорозташованими рамами і навантажувальними похилими трапами для перевезення танків, підіймачів або екскаваторів, електричних трансформаторів і т.п.; вантажні автомобілі, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, крім бетономішалок товарної позиції 8705; машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

Натомість, щодо товарної позиції 8705 (моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі), то до цієї товарної позиції включається ряд видів транспортних засобів, спеціально сконструйованих або пристосованих для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції; тобто основною метою транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів.

До цієї товарної позиції включаються: (1) Автомобілі вантажні аварійні, що являють собою автомобільні шасі з підлогою або без неї та обладнані підіймальними пристроями, такими як неповоротні крани, козли, блоки чи лебідки, і призначені для підіймання і буксирування транспортних засобів в аварійному стані. (2) Автомобілі-насоси, обладнані насосом, як правило, з приводом від двигуна автомобіля (наприклад, пожежні автомобілі). (3) Вантажні автомобілі, обладнані драбинами або підіймальними платформами для ремонту контактних підвісних мереж, вуличного освітлення і т.п.; вантажні автомобілі з регульованою стрілою і платформою для кінознімального чи телевізійного устаткування. (4) Вантажні автомобілі, застосовувані для очищення вулиць, стічних канав, аеродромних злітно-посадочних смуг і т.п. (наприклад, автомобілі для прибирання доріг (підмітальні машини), автомобілі-розкидувачі, комбіновані підмітально-мийні машини та асенізаційні машини). (5) Снігоочисні та снігоприбиральні машини з умонтованим устаткуванням; тобто автомобілі, створювані винятково для снігоприбирання і, як правило, з турбінами, обертальними лопатками і т.п., з приводом або від двигуна автомобіля, або від окремого двигуна. В усіх випадках змінне снігоочисне або снігоприбиральне обладнання всіх типів не включається до цієї товарної позиції (товарна позиція 8430), незалежно від того, подане воно змонтованим на автомобілі чи ні. (6) Вантажні автомобілі-розкидувачі всіх видів з нагрівальним устаткуванням або без нього, з устаткуванням для розподілу гудрону або гравію, для сільськогосподарських цілей і т.п. (7) Автокрани, не призначені для перевезення вантажів, які складаються з автомобільного шасі, на якому постійно встановлена кабіна і поворотний кран. Проте вантажні автомобілі з самонавантажувальними пристроями не включаються до цієї товарної позиції (товарна позиція 8704). (8) Автобурові (тобто вантажні автомобілі, обладнані вишкою в комплекті з краном, лебідками та іншими пристроями для буріння і т.п.). (9) Вантажні автомобілі, обладнані штабелеукладачами (тобто рухомою платформою, виконаною рухомою на вертикальній основі, і яка, як правило, має привід від двигуна автомобіля). Проте до цієї товарної позиції не включаються самозавантажні автомобілі, обладнані лебідками, підіймальними пристроями і т.п., але призначені переважно для перевезення вантажів (товарна позиція 8704). (10) Автобетономішалки, що складаються з кабіни та автомобільного шасі, на якому постійно змонтована бетономішалка, пристосована як для виготовлення, так і для перевезення бетону. (11) Пересувні електрогенераторні агрегати, що складаються з вантажного автомобіля, на якому змонтований електрогенераторний агрегат, з приводом або від двигуна автомобіля, або від окремого двигуна. (12) Автомобілі радіологічні (з рентгенівськими установками) (наприклад, обладнані медичним кабінетом, затемненим приміщенням і повним набором рентгенівського устаткування). (13) Пересувні клініки (медичні або стоматологічні) з операційною, устаткуванням для анестезування та іншою хірургічною апаратурою. (14) Автомобілі-прожектори, що мають прожектор, змонтований на автомобілі, причому живлення звичайне здійснюється від генератора, який має привід від двигуна автомобіля. (15) Автофургони для позастудійного радіомовлення та телемовлення. (16) Автофургони телеграфні, радіотелеграфні чи радіотелефонні, приймальні та передавальні; радіолокаційні автоустановки. (17) Іподромні автофургони, обладнані лічильними машинами для автоматичного підрахунку виграшів на перегонах. (18) Пересувні лабораторії (наприклад, для контролю експлуатаційних характеристик сільськогосподарських машин). (19) Випробувальні вантажні автомобілі з реєструвальними приладами для визначення тягових зусиль автомобілів, які буксирують їх. (20) Пересувні хлібопекарні з повним устаткуванням (тістозамішувач, піч і т.п.); польові кухні. (21) Автомобілі-майстерні, обладнані різними верстатами та інструментом, зварювальними пристроями тощо. (22) Пересувні банки, пересувні бібліотеки і пересувні автовиставки для демонстрації товарів.

При цьому, відповідно до частини першої статті 19 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III Про автомобільний транспорт (далі Закон № 2344-ІІІ) транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.

Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ визначено, що транспортний засіб спеціального призначення транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Транспортний засіб загального призначення транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу).

З оскаржуваних рішень про визначення коду товару від 22.01.2024 з№ KT-UA205000-0003-2024 та від 01.02.2024 № КТ-UA205000-0010-2024 вбачається, що товар 1: Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз): марка VOLVO, модель FE240, календарний та модельний рік виготовлення - 2011, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм: 7146 cm3, потужність: 181 кВт, категорія N3, колісна формула: 6x2, кількість місць для сидіння (включаючи водія) - 2, маса в разі максимального завантаження - 27000 кг, тип ТЗ: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз обладнаний краном маніпулятором). На автомобіль встановлено кран маніпулятор, пресувальний пристрій та підйомний механізм (які є невід`ємною частиною спецтехніки). Виробник: VOLVO, SE. Торговельна марка: VOLVO, який був заявлений до митного оформлення за кодом 8705908090 згідно з УКТЗЕД, класифіковано за кодом 8704239900 згідно з УКТЗЕД як вантажний автомобіль, бувший у використанні (а. с. 20) та товар 2: Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз): марка VOLVO, модель FL240, календарний та модельний рік виготовлення - 2011, номер кузова (шасі) YV2TN12А2ВВ595991, тип двигуна: дизельний, робочий об`єм: 7146 cm3, потужність: 181 кВт, категорія N3, колісна формула: 4x2, кількість місць для сидіння (включаючи водія) - 2, маса в разі максимального завантаження - 16000 кг, тип ТЗ: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз). На автомобіль встановлено пресувальний пристрій та підйомний механізм (які є невід`ємною частиною спецтехніки). Виробник: VOLVO, SE. Торговельна марка: VOLVO, який був заявлений до митного оформлення за кодом 8705908090 згідно з УКТЗЕД, класифіковано за кодом 8704229900 згідно з УКТЗЕД як вантажний автомобіль, бувший у використанні (а. с. 38).

Із такою класифікацією спірних товарів митницею не можна погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається із сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 17.01.2024 №UA.011.001241-24 (а. с. 16), від 23.01.2024 №UA.011.001694-24 (а. с. 34), виданих ТзОВ ДП-Страндартметрологія ООВ, транспортний засіб марка VOLVO, модель FE240, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 та транспортний засіб марка VOLVO, модель FL240, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 є КТЗ спеціального призначення, про що свідчить запис щодо призначення КТЗ за типом кузова SG.

Крім того, судом першої інстанції слушно зауважено, що відповідно до експортної митної декларації, яка була подана до митного оформлення, а також до суду в перекладі на українську мову (а. с. 31-32), зокрема, спірний товар автомобіль (сміттєвоз) марки VOLVO, календарний та модельний рік виготовлення - 2011, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 був задекларований за кодом 87059080, а не за кодом 8704229900 згідно з УКТЗЕД, як це визначено в оскаржуваному рішенні про визначення коду товару від 01.02.2024 № KT-UA205000-0010-2024.

Також судом першої інстанції досліджено наданий позивачем висновок судової автотоварознавчої експертизи №344 від 28.04.2020, складений судовим експертом Стасюком О.В., який був обізнаний про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України за завідомо неправдивий висновок, про що надав відповідну розписку (а. с. 39).

У ньому зазначено, що аналогічний товар за технічними характеристиками, транспортний засіб марки VOLVO; модель - FL280, 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 та транспортний засіб марки VOLVO належить до колісних транспортних засобів спеціального призначення. Характеристики колісного транспортного засобу з технічної точки зору, відповідають товарному коду 8705908090 УКТЗЕД (а. с. 39-41).

Вказаний висновок експерта узгоджується також з іншими письмовими доказами у справі, в яких зазначено, що оцінювані транспортні засобами є автомобілями спеціального призначення ( сміттєвозами ).

Наведене не спростоване апелянтом.

Доводи апелянта про те, що згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності вищевказаний транспортні засоби необхідно класифікувати за кодом 8704 жодним доказами не обгрунтовані, а наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правильність віднесення позивачем ТЗ згідно з призначенням та особливостями конструкції до колісного транспортного засобу спеціального призначення.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність рішень про визначення коду товару від 22.01.2024 № КТ-UA205000-0003-2024, від 01.02.2024 № КТ-UA205000-000102024 та карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№UA205140/2024/000312 та UA205140/2024/000314, а відтак такі рішення є протиправними.

Оцінюючи доводи апелянта щодо безпідставного стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, апеляційний суд зазначає таке.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надані суду договір про надання правової допомоги від 15.02.2023 № 03/15-02, додаткову угоду, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 8/03/15-02 від 10.04.2024, квитанцію від 10.04.2024 № 8/03/15-02 на суму 6000 грн.

З пункту 1 додаткової угоди вбачається, що сплачена сума є фіксованим розміром гонорару.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про неспівмірність витрат на правову допомогу з наданими адвокатом послугами, оскільки такі не обґрунтовані та не зазначено, який розмір гонорару адвоката скаржник вважає співмірним з наданою ним правничою допомогою.

Колегія суддів враховує, що за вимогами процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі справа №826/841/17.

Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту наданих послуг, розмір витрат на правничу допомогу у 4000 грн., визначений судом першої інстанції, є обгрунтованим і співмірним із наданими послугами.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 140/3552/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар