Рішення

від 12.11.2024 по справі 309/3495/24

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/3495/24

Провадження № 2/309/903/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

за участю секретаря : Сабадош Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом: ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Томищ Маріанна Серафимівна, до ОСОБА_2 , Вишківської селищної ради, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Король Надія Іванівна про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Томищ Маріанна Серафимівна, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Вишківської селищної ради, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Король Надія Іванівна про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 та актовим записом №124. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом , в тому числі на спадкове майно житловий будинок в АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі свідоцтва про право власності від 22.12.1998 року.

Померлий ОСОБА_3 на момент смерті проживав та був зареєстрований у житловому будинку в АДРЕСА_1 . Разом з ним на момент смерті проживала та була зареєстрована його дочка - позивач по справі ОСОБА_1 , яка фактично прийняла спадщину після смерті батька за законом і звернулася до приватного нотаріуса Король Н.І. для оформлення спадщини за законом .

При вивченні документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 . нотаріусом з`ясовано , що оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно , а саме свідоцтво про право власності на домоволодіння в АДРЕСА_1 (397) видане померлому ОСОБА_3 за №473 від 22.12.1998 року на підставі розпорядження голови Хустської райдержадміністрації не підписано керівником органу та не завірено печаткою , тобто належно не оформлено . При цьому у розділі реєстраційний напис на правовстановлюючому документі зазначено про його реєстрацію в Хустському ДПТІ на праві особистої власності за ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрову книгу №2 за реєстровим номером №140 від 29.12.1998 року .

За таких обставин приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу Король Н.І. роз`яснено , що на підставі вище вказаного свідоцтва про право власності на домоволодіння не може бути видано свідоцтво про право на спадщину , оскільки оригінал правовстановлюючого документа не підписаний та не завірений керівником органу , що його видав , а саме головою Хустської райдержадміністрації. На даний час даний орган не уповноважений видавати свідоцтво про право власності на домоволодіння, а тому даний документ не може бути підписаний та завірений керівником Хустської райдержадміністрації .

Окрім того рідна сестра позивачки - ОСОБА_2 , відповідач по справі, була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 на момент смерті спадкодавця , та відповідно до положень ст. 1269,1270 ЦК України фактично прийняла спадщину . Однак відповідачка ОСОБА_2 більше 13 років не проживає в АДРЕСА_1 , виїхала за межі України та протягом останніх 13 років постійно проживає в росії де і на даний час знаходиться . За період протягом 13 років жодного разу не приїжджала по місцю своєї реєстрації та не була знята з реєстрації у даному житловому будинку , хоч тривалий час в ньому не проживає .

Отже , відповідачка ОСОБА_2 фактично не проживає у місці своєї реєстрації в Україні більше 13 років та фактично втратила право користування житловим будинком , також вона фактично не прийняла спадщину після смерті батька .

Відповідачка ОСОБА_2 фактично не прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 та не претендує на спадщину після смерті батька, однак подати відповідні документи про відмову від прийняття спадщини не може, оскільки постійно проживає на території росії, з якою по причині повномасштабного вторгнення Росії на Україну та воєнного стану припинено будь які офіційні зв`язки з даних питань.

Інших спадкоємців, що мають право на спадщину та фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не має .

У зв`язку з вище зазначеним, ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася. Представник позивача адвокат Томищ М.В. подала заяву про розгляд справи у її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась.

На адресу суду 31.10.2024 року надійшов лист від ОСОБА_4 , яка є матір`ю відповідачки. Згідно даного листа ОСОБА_4 повідомляє, що її дочка ОСОБА_2 проживає на території росії, з`явитись у судове засідання не має можливості та надає копію листа який дочка направила їй через додаток «Вайбер».

Згідно листа який додано, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 просить суд розгляд справи проводити без її участі та не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Третя особа - приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Король Н.І. в судове засідання не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо задоволення позову заперечень не має.

Третя особа представник Вишківської селищної ради в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо задоволення позову заперечень не має.

В зв`язку із цим суд, враховуючи письмові заяви сторін, вважав за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 та актовим записом №124 (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом , в яку входив житловий будинок в АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі свідоцтва про право власності від 22.12.1998 року.

Померлий ОСОБА_3 на момент смерті проживав та був зареєстрований у житловому будинку в АДРЕСА_1 . Разом з ним на момент смерті проживала та була зареєстрована його дочка - позивач по справі ОСОБА_1 , що підтверджено Актом депутата Вишківської селищної ради Борщ Ю.В. від 18.04. 2024року (а.с.16)

Позивач ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті батька за законом і звернулася до приватного нотаріуса Король Н.І. для оформлення спадщини за законом. Нотаріусом з`ясовано , що оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно , а саме свідоцтво про право власності на домоволодіння в АДРЕСА_1 (397) видане померлому ОСОБА_3 за №473 від 22.12.1998 року на підставі розпорядження голови Хустської райдержадміністрації не підписано керівником органу та не завірено печаткою , тобто належно не оформлено . При цьому у розділі реєстраційний напис на правовстановлюючому документі зазначено про його реєстрацію в Хустському ДПТІ на праві особистої власності за ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрову книгу №2 за реєстровим номером №140 від 29.12.1998 року (а.с.32).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Отже виникнення права власності на нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року не є перешкодою для оформлення спадкових прав.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Відтак відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно після смерті батька не є перешкодою для реалізації позивачем права на оформлення спадщини.

Оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину за померлим батьком ОСОБА_3 у силу приписів ч.3 ст. 1268 ЦК України, а інший спадкоємець ОСОБА_2 визнала позов повністю, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем, що відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, є підставою для його задоволення.

Судові витрати слід покласти на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258-259, 264-265,354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Томищ Маріанна Серафимівна - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 мешканкою АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.11.2024 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.