Рішення

від 13.11.2024 по справі 332/5926/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5926/24

Провадження №: 2/332/2725/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В., за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, в розмірі 100000,00 грн.

В обґрунтування своїх доводів позивачка зазначила, що має понад 24-річний стаж роботи у відповідача за професією машиніста крану металургійного виробництва. Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у неї виявлено:

- вібраційну хворобу ІІ ст. від дії загальної вібрації (хронічну полірадикулоневропатію з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами);

- хронічну двобічну сенсоневральну приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху ІІ ст. за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН І-ІІ ст.

Крім того, позивачу встановлено інвалідність третьої групи безстроково у зв`язку з професійним захворюванням, з втратою професійної працездатності 60%.

Зважаючи на пожиттєвий характер невідворотних змін у стані здоров`я, втрату працездатності, зміни умов життя, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь в якості відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн.

Представник відповідача надала до суду відзив на позовну заяву, в якій просила зменшити суму відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, що підлягає стягненню з ПрАТ «Дніпроспецсталь» на користь позивача, до 30000,00 гривень. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 була повідомлена підприємством про умови праці, про наявність важких та шкідливих і виробничих факторів та можливі наслідки на здоров`я, щорічно проходила медичні огляди з метою визначення можливості за станом здоров`я працювати у вказаних умовах праці. Крім того, позивачка отримувала додаткові пільги та компенсацію, а саме призначення пенсії на пільгових умовах. Також відповідач звертає увагу, що позивачка з власної волі не переходила на іншу роботу в інших умовах праці після відпрацювання кількості років, що дають право на пільгову пенсію. Таким чином, позивачка продовжувала довгий час працювати у важких умовах, тим самим свідомо допускала погіршення свого стану здоров`я.

Ухвалою суду від 18.10.2024 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлений строк учасникам справи для подання заяв по суті.

У судове засідання повідомлений належним чином позивач не з`явився. У матеріалах справи міститься заява позивачки про розгляд справи за її позивача. Позовні вимоги позивачка просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. На позиції, висловленій у відзиві, наполягає.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.09.2004 по 29.01.2024 перебувала у трудових відносинах з приватним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно з Медичним висновком лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 15.05.2024 № 1619 позивачу встановлені професійні захворювання: вібраційна хвороба ІІ ст. від дії загальної вібрації (хронічну полірадикулоневропатію з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами); хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху ІІ ст. за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН І-ІІ ст..

Відповідно доп. 17 цього Актувстановлено, що хронічні професійні захворювання виникли внаслідок недосконалості технологічного процесу, тривалого стажу роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих виробничих факторів у ПрАТ «Дніпроспецсталь» (стаж роботи 24 роки 10 місяців) та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю скарг на стан здоров`я під час проходження хворою періодичних медичних оглядів. Причини виникнення хронічного професійного захворювання викладені у п. 18 зазначеного Акту .

Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 26.08.2024 позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності та встановлена третя група інвалідності безстроково.

Статтею 43 Конституції Україникожному гарантовано право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положеньЦивільного кодексу УкраїнитаКодексу законів про працю України.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 153 Кодексу Законів про працю Українивстановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою. Перелік професійних захворювань за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 173 КЗпП Українипередбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до норм ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно зі ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004 по справі № 1-9/2004, ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

В ході розгляду справи встановлено, що у зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, що полягає в тому, що ОСОБА_1 втратила професійну працездатність у загальному розмірі 60%, її визнано особою з інвалідністю третьої групи. Після втрати працездатності у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, повинна докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

За таких обставин, з урахуванням вимогст. 23 ЦК України, зважаючи на наявність на робочому місці позивача шкідливих виробничих факторів, тих обставин, що професійне захворювання у ОСОБА_1 пов`язано із роботою в шкідливих та важких умовах на підприємстві відповідача, і що таке захворювання завдало позивачу моральної шкоди, фізичних і моральних страждань, суд вважає, що позивачці заподіяно моральну шкоду і вона має право на її відшкодування.

Посилання відповідача на те, що позивачка була обізнана про можливість впливу шкідливих факторів, самостійно та за власним бажанням прийняла рішення про необхідність працювати саме на такому робочому місці, як і твердження відповідача, що встановлення ступеню втрати професійної працездатності та групи інвалідності у 2024 році, на думку суду, не знімають відповідальності з відповідача за незабезпечення максимально безпечних умов праці та не позбавляють позивача права на отримання відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Отримане професійне захворювання спричиняє позивачці як фізичну біль, так і моральні страждання, оскільки і біль і страждання є невід`ємні одне від одного. Моральна шкода, завдана позивачці в результаті професійного захворювання, є сукупністю тих моральних переживань, страждань та інших негативних емоцій, які викликані такими психотравмуючими чинниками як фізичні страждання, пов`язані з перенесенням сильного та виснажливого фізичного болю, що пов`язаний із професійним захворюванням, і якого позивачка вже ніколи не позбутися, моральні переживання за подальших стан свого здоров`я; переживання, пов`язані з пережитим відчуттям незадоволеності, оскільки своїм часом позивачка розпоряджатися в повній мірі не може у зв`язку із необхідністю проходити тривалий курс лікування, приймати ліки; переживання, пов`язані з тим, що позивачка не може виконувати свої звичайні повсякденні обов`язки та приділяти необхідну увагу сім`ї.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за доцільне задовольнити позов частково, стягнувши з відповідача моральну шкоду, спричинену внаслідок професійного захворювання, у розмірі 50000,00 грн.

Доводи відзиву про необхідність стягнення на відшкодування моральної шкоди з урахуванням податку та збору порушує права позивачки та суперечитьнормам Податкового кодексу України, а також правовій позиції Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 25.07.2018 у справі № 180/683/13-ц визнав незаконним оподаткування суми відшкодування моральної шкоди, стягнутої за рішенням суду, зазначивши, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, підлягають оподаткуванню, крім сум, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податків унаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю.

Після змін до пп. 164.2.14 ст. 164 ПКУзгідно ізЗаконом № 466-IX, які діють із 23.05.2020 року,до оподаткованого доходу включають дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовують на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

На підставі ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», пропорційно до розміру задоволених вимог, що складає 605,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, 50000(п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач: приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», місцезнаходження: 69008 м. Запоріжжя, вул.Південне шосе, б.81, код ЄДРПОУ: 00186536.

Суддя У. В. Блажко