Ухвала

від 11.11.2024 по справі 340/7663/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 листопада 2024 року

Київ

справа № 340/7663/23

адміністративне провадження № К/990/38617/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №340/7663/23 за позовом Приватного підприємства «Автогаз» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2024 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена через підсистему «Електронний суд».

Верховний Суд ухвалою від 22.10.2024 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало, зокрема те, що касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для цього, однак, не порушено питання про його поновлення. Також у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у наданий судом строк надати: платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги; документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу.

На виконання вимог цієї ухвали суду 29.10.2024 ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надіслало заяву про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків в частині надання документу про сплату судового збору та про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах визначено законом строку, проте, Верховний Суд її повернув. Зазначає, що на даний час недостатньо кошторисних призначень по рахунку по КЕКВ 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору). Просить визнати поважними причини пропуску строку і поновити його.

Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині надання документа про сплату судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Необхідність сплати судового збору при поданні касаційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, тричі подаючи касаційні скарги без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.

При цьому, у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору, розмір якого не є значним (2422,40 грн), а саме, починаючи з 26.06.2024, проте, судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі не сплачено і станом на момент постановлення цієї ухвали (і не надано доказів вжиття контролюючим органом усіх залежних від ГУ ДПС заходів задля його сплати).

Колегія суддів вважає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

З змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Більш того, загальний строк, що сплинув з дня ухвалення судового рішення і до дня звернення з касаційною скаргою втретє становить майже чотири місяці, що значно виходить за межі встановленого у статті 329 КАС України строку на касаційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

За таких обставин, розгляд клопотання скаржника про продовження строку на виконання вимог ухвали суду в частині надання документу про сплату судового збору є недоцільним.

На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №340/7663/23 за позовом Приватного підприємства «Автогаз» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко