Постанова

від 08.11.2024 по справі 340/222/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 340/222/20

адміністративне провадження № К/990/24332/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів: Губської О.А., Смоковича М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі голови ліквідаційної комісії Стоян Олени Геннадіївни, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року (головуючий суддя - Петренко О.С.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року (головуючий суддя - Баранник Н.П, судді: Малиш Н.І., Щербак А.А.)

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі голови ліквідаційної комісії Стоян Олени Геннадіївни (далі - відповідач 2), Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач 3), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про звільнення" №4178/к від 23 грудня 2019 року;

- поновити позивача на посаді заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 26 грудня 2019 року;

- стягнути з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки мала місце не ліквідація юридичної особи публічного права Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, а її реорганізація з переходом майна, прав та обов`язків до Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а також, зважаючи на те, що Міністерство юстиції України в порушення вимог ст.ст.40,49-2 КЗпП України не запропонувало позивачу вакантні посади у новоутвореній установі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №340/222/20 було повністю відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України «Про звільнення» від 23 грудня 2019 року № 4178/к.

Поновлено ОСОБА_1 в Південно - Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рівнозначній посаді з 26 грудня 2019 року.

Стягнуто з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 грудня 2019 року по 09 червня 2021 року в розмірі 609 037,49 грн.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах платежів за один місяць в сумі 41 376, 09 грн звернуто до негайного виконання.

02 січня 2024 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява в порядку статті 383 КАС України, в якій останній просив визнати протиправними рішення та дії, вчинені на виконання рішення суду, а саме винесення наказу Міністерства юстиції України «Про поновлення» від 24 серпня 2023 року № 1353/к.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року, заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України повернуто заявнику.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не дотримано вимог ч.4 ст.383 КАС України щодо строку звернення до суду з даною заявою.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та відзивів на касаційну скаргу

25 червня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій позивач просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року, а заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) та постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду ухвали, зазначеної у частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права (частини 4 статті 383 КАС України).

Позивач зазначає, що наказом Міністерства юстиції України №1353/к від 24 серпня 2023 року відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №340/222/20 скасовано наказ Міністерства юстиції України від 23 грудня 2019 року №4178/к «Про звільнення».

Поновлено ОСОБА_1 з 26 грудня 2019 року у Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рівнозначній посаді.

Не погоджуючись з вищенаведеними діями відповідачів, позивач, керуючись статтею 383 КАС України, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з відповідною заявою для захисту власних прав на належне та обов`язкове виконання рішень судів, гарантованих Конституцією України.

Однак, Кіровоградським окружним адміністративним судом (ухвала від 13 вересня 2023 року), з висновками якого погодився Третій апеляційний адміністративний суд (постанова від 10 січня 2024 року), матеріали поданої заяви було повернуто у зв 'язку з невідповідністю вимогам пунктів 7, 8 частини другої статті 383 КАС України (не містить інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження).

Зважаючи на зміст ухвали суду першої інстанції від 13 вересня 2023 року, позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про примусове виконання виконавчого листа №340/222/20 від 29 липня 2021 року про поновлення ОСОБА_1 в Південно- Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рівнозначній посаді.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельської Д.С. від 26 вересня 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа про поновлення.

Копію зазначеної постанови позивач отримав засобами поштового зв`язку 21 жовтня 2023 року.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження в режимі доступу сторін виконавчого провадження станом на 31 жовтня 2023 року головним державним виконавцем не було забезпечено виконання рішення суду у справі №340/222/20.

Ураховуючи зміст ухвали суду від 13 вересня 2023 року, в десятиденний строк з дня ознайомлення (21 жовтня 2023 року) з постановою про відкриття виконавчого провадження від 26 вересня 2023 року НОМЕР_1 та інформацією про хід виконавчого провадження позивач, керуючись статтею 383 КАС України, повторно звернувся до суду з заявою.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України в зв`язку з виконанням рішення, прийнятого в адміністративній справі за його позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі голови ліквідаційної комісії Стоян Олени Геннадіївни, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.

На думку скаржника, після винесення Кіровоградським окружним адміністративним судом ухвали від 30 листопада 2023 року у справі №340/222/20 суттєво змінились фактичні обставини, зокрема, 21 грудня 2023 року позивач отримав копію постанови головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 24 листопада 2023 року, винесену у виконавчому провадженні НОМЕР_1 під час примусового виконання виконавчого листа Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №340/222/20 про поновлення ОСОБА_1 в Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рівнозначній посаді з 26 грудня 2019 року.

Отримавши вказану постанову від 21 грудня 2023 року, протягом 10 днів з дня ознайомлення зі змістом останньої позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з відповідною заявою в порядку статті 383 КАС України.

На думку скаржника, повертаючи подану заяву, суди першої та апеляційної інстанції не обґрунтували, яким чином звернення протягом 10 днів з моменту ознайомлення з постановою про закінчення виконавчого провадження перешкоджає аналізу дій суб`єкта владних повноважень, які знайшли вираження у вигляді наказу Міністерства юстиції України «Про поновлення» №1353/к від 24 серпня 2023 року і які державний виконавець визнав належним виконанням рішення суду про поновлення.

Також скаржник зазначає, що спочатку суд визначив, що тільки після закінчення виконавчого провадження (що свідчить про перевірку державним виконавцем процесу виконання рішення суду) позивач може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України, а потім після настання факту закінчення виконавчого провадження суд вказав на пропуск строків для звернення з такою заявою.

Скаржник наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій порушено частину четверту статті 383 КАС України, оскільки останній звернувся до суду в порядку статті 383 КАС України протягом десяти днів з моменту закінчення виконавчого провадження, коли державним виконавцем вжито всіх заходів для примусового виконання рішення суду.

Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року залишити без змін.

В обґрунтування означеного відзиву відповідач-1 зазначає, що зміст касаційної скарги зводиться до того, що позивачем, на його думку, дотримано 10-денний строк для подачі заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки 21 грудня 2023 року отримав постанову державного виконавця від 24 листопада 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, з дати отримання якої обліковується строк на подачу такої заяви.

ОСОБА_3 вже звертався до суду із заявою від 07 вересня 2023 року у порядку статті 383 КАС України та вважав, що відлік строку для подання заяви в порядку статті 383 КАС України розпочинається з дати ознайомлення із наказом - 29 серпня 2023 року.

При подачі заяви від 31 жовтня 2023 року при таких же обставинах, які зазначено у першій заяві, позивач пов`язує дотримання 10-денного строку подання заяви з моменту ознайомлення з постановою про відкриття виконавчого провадження та інформацією про хід примусового виконання - 21 жовтня 2023 року.

В заяві від 01 січня 2024 року (за результатом розгляду якої винесено оскаржувані рішення) при аналогічних обставинах, скаржник пов`язує дотримання 10-денного строку подання заяви уже з моменту ознайомлення з постановою про закінчення виконавчого провадження та інформацією про хід виконавчого провадження.

На думку Міністерства юстиції України, реалізація права позивача на подачу заяви в порядку ст.383 КАС України пов`язана з діями та рішеннями Міністерства юстиції, які вчинені (прийняті) в процесі добровільного виконання судового рішення у справі №340/222/20 шляхом винесення наказу № 1353/к від 24 серпня 2023 року про поновлення ОСОБА_1 з 26 грудня 2019 року в Південно- Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рівнозначній посаді.

Саме цей акт індивідуальної дії, на думку ОСОБА_1 , є неналежним виконанням рішення суду про поновлення на посаді.

Ураховуючи те, що порушення права ОСОБА_1 (як то вважає останній) виникло з моменту винесення наказу про поновлення, то відлік строку звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України має обраховуватись від дня, коли особа дізналась про порушення його прав та інтересів, а відтак вказане свідчить про пропуск строку, визначеного частиною четвертою статті 383 КАС України, для звернення до суду із відповідною заявою від 01 січня 2024 року.

Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) також подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року залишити без змін.

Так, відповідач-3 зазначає, що підставою для звернення позивача із заявою в порядку статті 383 КАС України є видання Міністерством юстиції наказу «Про поновлення» №1353/к від 24 серпня 2023 року.

Оскільки 29 серпня 2023 року, як зазначає позивач, йому стало відомо про наявність вищевказаного наказу Міністерства юстиції про поновлення, отже з цієї дати починається відлік строку для звернення із заявою в порядку 383 КАС України.

Порушення прав позивача може полягати виключно у винесенні неналежного наказу про поновлення або невчиненні жодних дій з боку відповідача, направлених на виконання судового рішення у справі № 340/222/20.

Тому, десятиденний строк для звернення із заявою в порядку статті 383 КАС, на думку відповідача - 3, відраховується з 29 серпня 2023 року - моменту, коли ОСОБА_1 дізнався про наказ Міністерства юстиції України «Про поновлення» № 1353/к від 24 серпня 2023 року.

Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області в особі голови ліквідаційної комісії Стоян Олени Геннадіївни не скористалося, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року.

09 вересня 2024 року адміністративна справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою від 07 листопада 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 08 листопада 2024 року.

Нормативне регулювання та висновки Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 4 наведеної статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Як мовилося вище, підставою для повернення судом першої інстанції поданої ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України заяви від 02 січня 2024 року вх.№75/24 слугувало те, що позивачем не дотримано вимог ч. 4 ст. 383 КАС України щодо строку звернення до суду із заявою щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що про порушення своїх прав позивач дізнався з наказу Міністерства юстиції України "Про поновлення" № 1353/к від 24 серпня 2023 року - 08 вересня 2023 року, натомість із заявою в порядку статті 383 КАС України звернувся лише 02 січня 2024 року.

Верховний Суд, встановлюючи момент, з якого належить відраховувати десятиденний строк на звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, у постанові від 21 березня 2019 року у справі №805/1458/17 дійшов висновку, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

У постанові від 20 січня 2021 року у справі №640/1364/19 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«Аналіз зазначених вище норм (ч. 2, 4 ст. 383 КАС України) свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку».

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання застосування передбаченого статтею 383 КАС України строку подання заяви, у постанові від 07 липня 2021 року у справі №9901/226/19 дійшла наступних висновків:

«Власне установлений частиною четвертою статті 383 КАС України десятиденний строк звернення особою-позивачем з відповідною заявою передбачає, що така особа має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності на стадії виконання судового рішення упродовж цього строку, щойно дізнається або не могла не дізнатися, що суб`єкт владних повноважень діє відносно неї протиправно (видає не ті рішення або не видає відповідних рішень, займає пасивну позицію щодо виконання рішення суду, вдається до інших подібних дій).

Для визнання моменту відліку строку подання заяви має значення також обставина, чи були дії, бездіяльність, рішення відповідача протиправними і чи особа-позивач мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про юридичну природу такої поведінки (рішення, дії, бездіяльності), тобто коли вона насправді стала суб`єктом відповідних правовідносин, зумовлених протиправною поведінкою відповідача на стадії виконання рішення.

Важливо, що не будь-яка інформація, що стосується виконання судового рішення, може бути свідченням неналежного (протиправного) виконання рішення суду, а лише та, зі змісту якої можна визначити її протиправність.

Отже, день (явище, фактор), з якого починається перебіг строку оскарження, не є статичним, він є мінливим, ситуативним, динамічним, залежить від конкретних умов виконання судового рішення, послідовності та ролі дій суб`єктів виконавчого провадження.

Видається правильним, що визначення цього дня має провадитися не стільки від якоїсь певної разової зовнішньої події, скільки від сукупності факторів, приміром таких, що залежать від ролі, характеру та ступеня участі як стягувача, так і боржника. Власне зі співвідношення змісту дій суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, з одного боку, і дієвого ставлення стягувача до таких дій, з другого, можна визначити правову природу цих дій, час, з якого вони виникли й упродовж якого вони тривають, а звідси визначити, чи знав про них позивач, і якщо реально знав (не міг не знати) і через якийсь проміжок часу звернувся за захистом від них, то тоді можна уяснити правову природу цього звернення й визначити, чи воно було вчасним або відбулося з пропуском строку.

Суд не повинен тлумачити положення частини четвертої статті 383 КАС України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду, і має бути в одній системі координат із принципом обов`язковості судового рішення».

Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд зазначає, що наказом Міністерства юстиції України №1353/к від 24 серпня 2023 року відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №340/222/20, скасовано наказ Міністерства юстиції України від 23 грудня 2019 року №4178/к «Про звільнення».

Поновлено ОСОБА_1 з 26 грудня 2019 року у Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рівнозначній посаді.

Позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про примусове виконання виконавчого листа №340/222/20 від 29 липня 2021 року про поновлення ОСОБА_1 в Південно- Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рівнозначній посаді.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельської Д.С. від 26 вересня 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа про поновлення.

21 грудня 2023 року позивач отримав копію постанови головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 24 листопада 2023 року, винесену у виконавчому провадженні НОМЕР_1 під час примусового виконання виконавчого листа Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №340/222/20 про поновлення ОСОБА_1 в Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рівнозначній посаді з 26 грудня 2019 року.

02 січня 2024 року судом першої інстанції зареєстровано заяву позивача, подану в порядку статті 383 КАС України.

За таких обставин, зважаючи на поведінку позивача, спрямовану на виконання судового рішення, рішення прийняті державним виконавцем в рамках виконавчого провадження, а також враховуючи сформовану практику Верховного Суду, висновки судів попередніх інстанцій щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, що слугувало підставою для повернення заяви позивачу, не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року скасувати, а справу направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді О.А. Губська

М.І. Смокович