Ухвала

від 12.11.2024 по справі 400/213/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2024 року

м. Київ

справа №400/213/21

адміністративне провадження №К/990/41096/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №400/213/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00025070703 від 18 грудня 2020 року про збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 220 223 грн та про нарахування штрафних (фінансових санкцій) на суму 2 115 975,75 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 18 грудня 2020 року №00025070703.

07 березня 2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд, за власною ініціативою прийняв ухвалу про внесення виправлень в судове рішення.

Пункт 2 резолютивної частини рішення суду від 29 лютого 2024 року викладено в наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18 грудня 2020 року № 00025070703 в частині штрафних санкцій у розмірі 2 115 975,75 грн, прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області».

Також виправлено помилку допущену в мотивувальній частині рішення суду в частині розподілу судових витрат, зазначено, що слід вважати вірною суму задоволених позовних вимог, яка складає суму нарахованих штрафних санкцій 2 115 975,75 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі змінено.

Доповнивши пункт 2 резолютивної частини рішення суду першої інстанції таким реченням: «В задоволенні іншої частини позову - відмовити». В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 04 липня 2024 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 28 жовтня 2024 року.

Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак її було повернуто. Скаржник зауважує, що первинну касаційну скаргу було подано у встановлені статтею 329 КАС України строки. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, установлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 23 серпня 2024 року та від 18 вересня 2024 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.

Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №400/213/21 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко