Постанова

від 12.11.2024 по справі 320/21765/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року

м. Київ

справа №320/21765/23

адміністративне провадження № К/990/29803/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/21765/23

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелстек» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Н. П. Бужак, Л. О. Костюк, М. І. Кобаль) від 01 липня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСТЕК» (далі - ТОВ «ХЕЛСТЕК», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, відповідач, скаржник) з вимогами визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 25 квітня 2023 року № 28450/26-15-07-03-04-25 на суму 1 781 906,00 грн, з яких сума збільшення податкового зобов`язання складає 1 425 525,00 грн, штрафні санкції - 356 381,00 грн;

від 25 квітня 2023 року № 28442/26-15-07-03-04-25 на суму 2 040,00 грн, з яких сума штрафних санкцій складає 2 040,00 грн;

від 25 квітня 2023 року № 28444/26-15-07-03-04-25 на суму 340,00 грн, з яких сума штрафних санкцій складає 340,00 грн;

від 25 квітня 2023 року № 28455/26-15-07-03-04-25 на суму 712 762,50 грн, з яких сума штрафних санкцій складає 712 762,50 грн;

від 14 червня 2023 року № 41050/26-15-07-03-04-25 на суму 2 792,95 грн, з яких сума збільшення податкового зобов`язання складає 2 792,95 грн.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, яке прийняте відкритому судовому засіданні за участю представника позивача та представника відповідача, позов задоволено повністю. Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 21 лютого 2024 року.

3. Згідно із відомостями електронної справи, що формувалась в суді першої інстанції, копія рішення суду першої інстанції доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 22 лютого 2024 року о 09:34 год., про що складено довідку про доставку електронного листа.

4. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням 08 березня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга від Головного управління ДПС у м. Києві, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ній недоліки протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 40 260,00 грн.

5. Відповідно до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету апелянта 17 квітня 2024 року о 18:30 год., про що складено довідку про доставку електронного листа.

6. На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло 26 квітня 2024 року надійшло клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали від 15 квітня 2024 року, яке обґрунтоване тим, що управлінням правового забезпечення ГУ ДПС у м. Києві направлено до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у м. Києві службову записку щодо необхідності сплати судового збору та надання платіжної інструкції, водночас документ, який підтверджує його сплату, управлінню правового забезпечення ГУ ДПС у м. Києві не переданий.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків відмовлено.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелстек» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто особі, яка її подала.

8. Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2024 року податковим органом отримано за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» 08 травня 2024 року о 04:25 год.

9. 28 травня 2024 року ГУ ДПС повторно подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що звернення сторони із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження є підставою для прийняття скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.

10. Також податковий орган зазначає, що нормами КАС України не врегульовано питання щодо визначення строку на звернення з апеляційною скаргою, а статтею 299 КАС України встановлено крайній строк, пропуск якого унеможливлює звернення суб`єкта владних повноважень з апеляційною скаргою та є безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

11. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та документа про сплату судового збору в розмірі 40 260,00 грн.

12. Копію зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції отримано скаржником 30 травня 2024 року о 12:45 год., що підтверджується довідкою про доставку документів в електронній формі в Електронний кабінет скаржника.

13. 12 травня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання, в якому апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку із не можливістю сплатити судовий збір у встановлений судом термін.

14. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 320/21765/23.

15. Копію вказаної ухвали доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві 17 червня 2024 року о 16:10 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

16. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 320/21765/23.

Відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелстек» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

17. Не погодившись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, від Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС до Верховного Суду 31 липня 2024 року надійшла касаційна скарга, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

18. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи. Також за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Судом було витребувано електронну справу, яка формувалась судами попередніх інстанцій інстанції.

19. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

20. Станом на час розгляду справи відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає подальшому розгляду у справі.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

21. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що станом на 01 липня 2024 року скаржником не було виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та не усунено недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не сплачено судовий збір.

21.1 Наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

21.2 Крім того, судом апеляційної інстанції окремо звернуто увагу на те, що апелянт вдруге звертається до суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення без додержання вимог встановлених пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

23. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що незважаючи на обставини щодо впровадження воєнного стану, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічна ситуація, велике навантаження на новопризначених працівників, працівники податкового органу вживають всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави. Отже, на думку скаржника, останній добросовісно проявляє ставлення до наявних у нього прав і здійснює їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, подавав апеляційну скаргу по справі № 320/21765/23 в межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України.

24. Водночас, Головне управління ДПС у місті Києві звертає увагу Суду, що відповідач, здійснював активні дії щодо усунення недоліків визначених ухвалою Суду по даній справі, які перешкоджали адміністративному провадженню, що свідчить про добросовісне ставлення контролюючого органу до відповідного судового рішення і, як наслідок, жодним чином не ухиляється від його виконання.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

26. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

27. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

28. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

29. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

30. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

31. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

32. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

33. За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

34. Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

35. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

36. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

37. Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

38. При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

39. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

40. Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

41. У постановах від 24 липня 2023 року (справа № 200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа № 120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

42. З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у період з 21 лютого 2024 року (дата виготовлення і підписання повного тексту рішення) по 01 липня 2024 року (дату відмови у відкритті апеляційного провадження) двічі зверталось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами (08 березня 2024 року; 28 травня 2024 року). Проте, у жоден з указаних разів відповідач не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у будь-якому розмірі.

43. Так, дійсно, вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ГУ ДПС подало у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України.

44. Вперше подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору. ГУ ДПС у встановлений судом строк недолік апеляційної скарги не усунуло, але просило продовжити такий строк. Оцінивши наведені апелянтом у клопотанні доводи, апеляційний суд не знайшов підстав для задоволення означеного клопотання та вказав, що податковий орган не надав доказів, які б підтверджували сукупність вчинення ним послідовних і регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього фінансування для сплати судового збору. Касаційна скарга не утримує жодних доводів на спростування означених обставин.

45. До повторно поданої апеляційної скарги ГУ ДПС знову як не долучило документ про сплату судового збору, так і не навело жодних пояснень щодо причин його відсутності.

46. При цьому суд касаційної інстанції погоджується із доводом скаржника, що повторне звернення до суду із апеляційною скаргою дійсно відбулось без надмірних зволікань.

47. Разом з тим, саме по собі звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні має бути врахований загальний строк від дати початку його спливу та усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

48. У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження саме обставинами відсутності у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

49. Посилання скаржника на частину другу статті 299 КАС України як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження також є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

50. Окрім того, посилання на обставини введення в Україні воєнного стану наведені в загальному без конкретизації того, яким саме чином ці обставини вплинули на можливість виконання апелянтом своїх процесуальних обов`язків, та без надання належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

51. Сукупність обставин у цій справі (звернення до суду із апеляційною скаргою повторно через значний проміжок часу; неусунення недоліку попередньо поданої скарги під час повторного звернення з апеляційною скаргою) вказує на те, що ГУ ДПС дійсно у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

52. Отже, така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

53. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

54. Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі № 320/21765/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов