Постанова

від 13.11.2024 по справі 826/15099/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 826/15099/18

касаційне провадження № К/9901/13962/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУК-Україна» (далі - Товариство) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 (суддя Патратій О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді - Василенко Я.М., Шурко О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КУК-Україна» до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Управління), директора департаменту аудиту Головного управління ДФС у місті Києві Якушко І.В. (далі - Директор департаменту) про визнання протиправними дій, скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Товариство звернулось до суду з позовом до Управління та Директора департаменту, в якому просило: визнати протиправним рішення Управління про залишення без розгляду заперечень Товариства на акт № 546/26-15-14-01-05/33441453 від 16.08.2018, складений за результатами документальної планової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, законодавства про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2014 по 31.03.2018, викладене у відповіді Управління від 30.08.2018 вих. № 54265/10/26-15-14-01-05; визнати протиправним дії директора Департаменту щодо винесення податкових повідомлень-рішень № 0011941401 від 31.08.2018 та № 0045451406 від 31.08.2018 без урахування результатів розгляду заперечень від 23.08.2018 Товариства на акт № 546/26-15-14-01-05/33441453 від 16.08.2018, складений за результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, законодавства про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2014 по 31.03.2018.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що в порушення вимог пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України Директор департаменту протиправно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення без урахування висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та додаткових документів (1304 копії документів. Позивач зазначив, що заперечення на акт перевірки були надіслані ним з дотриманням встановленого законом строку - 23.08.2018 та отримані Управлінням 28.08.2018р. (відповідно до листа № 54265/10/26-15-14-01-05 від 30.08.2018, фіскального чека № 5088 від 23.08.2018 та витягу із сайту «Укрпошти» про доставку рекомендованого поштового відправлення № 0304009460810), тобто до прийняття податкових повідомлень-рішень від 31.08.2018, з огляду на що контролюючий орган зобов`язаний був їх розглянути, проте Управління вказані заперечення позивача протиправно залишило без розгляду.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що подані позивачем до суду докази надіслання ним заперечень на акт перевірки не містять опису вкладення у поштове відправлення, як того вимагає пункт 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, тоді як відсутність опису вкладення унеможливлює ідентифікацію того, що саме було надіслано Товариством на адресу Управління 23.08.2018, з урахуванням того, що Управлінням було подано суду службову записку від 01.11.2018 № 168/26-15-30-01-08, відповідно до якої управління документального забезпечення повідомило, що згідно з системи АІС «Управління документами» до Управління у період з 16.08.2018 по 31.08.2018 від Товариства надійшло заперечення на акт перевірки (вх.№ від 28.08.2018 № 62657/10), яке відповідно до реєстраційно-моніторингової картки вхідного документа (додаток 1) надійшло нарочно.

Позивач, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неправильність, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору. Скаржник наполягає на тому, що заперечення на акт перевірки були подані ним у строк, визначений законодавством, тоді як суди попередніх інстанцій своїми рішеннями підмінили собою законотворчий орган, а саме - встановили право відповідача відмовлятись від розгляду заперечень суб`єкта господарювання на акт перевірки у разі порушення (на їх думку) способу надсилання таких заперечень (рекомендованим листом або цінним листом з описом вкладення). Позивач вказує, що контролюючий орган, з висновками якого погодились суди попередніх інстанцій, з невідомих правових підстав розширили дію та вимоги абзаців 1, 2 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України. Перший абзац пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України регулює порядок дій платника податків щодо надання документів до закінчення перевірки, у той час як другий абзац пункту 44.7 цього Кодексу встановлює термін п`ять робочих днів з дня, наступного за днем отримання акті перевірки (тобто після закінчення перевірки) - подати заперечення на акт перевірки та/або додаткові документи.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.05.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу Управління просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.11.2024 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 13.11.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що контролюючим органом була проведена була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «КУК-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного законодавства за період 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування-за період 01.04.2014 по 31.03.2018, результати якої оформлені актом від 16.08.2018 №546/26-15-14-01-05/33441453, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги: підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, пункту 5.5 наказу Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2, пункту 2.4 розділу ІІ наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635, в результаті чого Товариством занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 447223,00 грн.; підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток з доходів нерезидентів за 2015 рік у сумі 203,00 грн. та несвоєчасності сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів за 2016 рік у сумі 2519,00 грн, що не призвело до заниження податкових зобов`язань. Зазначений акт перевірки був отриманий Товариством 16.08.2018.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, Товариство подало письмові заперечення на вказаний акт перевірки, за результатами розгляду яких контролюючий орган листом від 30.08.2018 №54265/10/26-15-14-01-05 повідомив позивача про залишення заперечень без розгляду з підстав того, що у визначений пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України строк (п`ять робочих днів з дня, наступного за отриманням акта перевірки) заперечень від Товариства не надходило, тоді як такі заперечення надійшли до Управління 28.08.2019 (вх. Управління № 62657/10 від 28.08.2018).

На підставі висновків вказаного акту перевірки Управління прийняло податкові повідомлення - рішення від 31.08.2018: №0011941401 та 0045451406.

Так спірним питанням у даній справі є дата подання Товариством заперечень на акт перевірки.

Товариство наполягає, що заперечення на акт перевірки були надіслані ним засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надало до суду: фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» № 5088 від 23.08.2018 про відправлення на адресу Управління рекомендованого листа № 0304009460810; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0304009460810 представнику Управління за довіреністю - Мяло 28.08.2018; витяг із сайту «Укрпошти» про доставку рекомендованого поштового відправлення № 0304009460810 адресату 28.08.2018.

В той же час, Управління вказує, що за інформацією управління документального забезпечення згідно з системи АІС «Управління документами» до Управління у період з 16.08.2018 по 31.08.2018 від Товариства надійшло заперечення на акт перевірки (вх.№ від 28.08.2018 № 62657/10), яке відповідно до реєстраційно-моніторингової картки вхідного документа (додаток 1) надійшло до контролюючого органу нарочно, що підтверджується службовою запискою від 01.11.2018 № 168/26-15-30-01-08. Згідно з резолюцією керівника лист направлено на розгляд до управління аудиту у сфері матеріального виробництва Департаменту аудиту.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення у формі листа, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзацу 1 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Абзацом 1 пункту 44.7 статті 44 ПК України встановлено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Згідно з абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Положеннями абзаців 3, 4 пункту 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, чинним законодавством передбачено право платника податків подавати свої заперечення щодо встановлених в ході проведення перевірки порушень та/або додаткові документи в порядку у строки, визначені ПК України.

Відповідно до пункту 56.16 статті 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутність опису вкладення унеможливлює ідентифікацію того, що саме було надіслано Товариством на адресу Управління 23.08.2018, з урахуванням того, що Управлінням було подано суду службову записку від 01.11.2018 № 168/26-15-30-01-08, відповідно до якої заперечення Товариства № 546/26-15-14-01 на акт перевірки надійшло до Управління 28.08.2018 нарочно (вх. Управління № 62657/10), а не засобами поштового зв`язку.

В той же час, матеріали справи містять лист Управління від 03.01.2019 № 756/10/26-15-30-01-15, наданий на запит Товариства про отримання інформації від 05.12.2018 № 168, в якому контролюючий орган вказує, що 28.08.2018 Управлінням було отримано рекомендоване поштове відправлення № 0304009460810 від Товариства, про що свідчить підпис уповноваженої особи Управління Мяло О.В. на повідомленні про вручення та реєстрі поштових відправлень. Відповідно до журналу вхідної кореспонденції системи автоматизації документообігу АІС «Управління документами», отриманий лист зареєстровано за вхідним № 62657/10 від 28.08.2018.

З огляду на інформацію, викладену у листі Управління від 03.01.2019 № 756/10/26-15-30-01-15, висновки судів про те, що неможливо ідентифікувати, що саме було надіслане Товариством 23.08.2018 є передчасними.

Вказані обставини входять до предмету доказування та підлягають обов`язковому встановленню судом.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправними дій директора Департаменту щодо винесення податкових повідомлень-рішень № 0011941401 від 31.08.2018 та № 0045451406 від 31.08.2018 без урахування результатів розгляду заперечень є похідною від позовної вимоги про визнання протиправним рішення Управління про залишення без розгляду заперечень Товариства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в частині дослідження доказів та встановлення фактичних обставин справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами та перевірені судом апеляційної інстанції, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, докази, якими вони підтверджуються, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

У зв`язку з вищенаведеним Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи та не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУК-Україна» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк