Рішення

від 30.10.2024 по справі 207/4527/24

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/4527/24

№ 2/207/1373/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бистрової Л.О.

при секретарі Степанян М.К.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради, третя особа: Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з уточненим позовом до Кам`янської міської ради, третя особа: Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, в якому просить визнати право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок готовністю 51%, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: А-1 житлового будинку загальною площею 284,9 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м.; Б-1 -цоколь під літню кухню, №1 - водопровідний колодязь, №2 - цоколь.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначає, що на підставі рішення виконавчого комітету Баглійської районної Ради народних депутатів від 19.11.1993 року №227, ОСОБА_1 виділено земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 900 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку по індивідуальному проекту житловою площею 80 кв.м., а також приміщення для зберігання господарського інвентаря і твердого палива площею 10 кв.м., літньої кухні площею 10 кв.м..

Згідно технічної документації об`єкт незавершеного будівництва одноповерховий житловий будинок готовністю 51%, загальною площею 284,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці 900 кв.м., складається з А-1 житловий будинок; Б-1 цоколь під літню кухню, №1 водопровідний колодязь, №2 цоколь.

Згідно довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 проживає без реєстрації в житловому будинку по АДРЕСА_1 .

З метою реєстрації права власності на житловий будинок ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора, проте отримав відмову. Відповідно до рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 04.07.2024 року №73953261, ОСОБА_1 у реєстрації права власності на об`єкт будівництва на житловий будинок готовністю 51%, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було відмовлено з посиланням на те, що в технічному паспорті від 01.08.2017 міститься відмітка про самочинну забудову житлового будинку А-1, відсоток готовності якого становить 51%. Тобто, будівництво проводилося без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності. Рішення просив прийняти на розсуд суду у відповідності до норм законодавства.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності. Рішення просив прийняти на розсуд суду у відповідності до норм законодавства.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Баглійської районної Ради народних депутатів від 19.11.1993 року №227, ОСОБА_1 виділено земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 900 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку по індивідуальному проекту житловою площею 80 кв.м., а також приміщення для зберігання господарського інвентаря і твердого палива площею 10 кв.м., літньої кухні площею 10 кв.м.

Згідно технічної документації об`єкт незавершеного будівництва одноповерховий житловий будинок готовністю 51%, загальною площею 284,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці 900 кв.м., складається з А-1 житловий будинок; Б-1 цоколь під літню кухню, №1 водопровідний колодязь, №2 цоколь.

Згідно довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 проживає без реєстрації в житловому будинку по АДРЕСА_1 .

З метою реєстрації права власності на житловий будинок ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора, проте отримав відмову. Відповідно до рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 04.07.2024 року №73953261, ОСОБА_1 у реєстрації права власності на об`єкт будівництва на житловий будинок готовністю 51%, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було відмовлено з посиланням на те, що в технічному паспорті від 01.08.2017 міститься відмітка про самочинну забудову житлового будинку А-1, відсоток готовності якого становить 51%. Тобто, будівництво проводилося без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Відповідно до ч.2ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ізст.316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.Ст. 319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно ізст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ізст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно з постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» положеннястатті 376 ЦКпоширюється на випадки самочинного будівництва будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна як фізичними, так і юридичними особами. Право власності у порядку, передбаченому частиною третьоюстатті 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 102-1 ЗК) або з інших передбачених законом підстав. Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

На підставі документів, передбачених чинним законодавством, позивачем був побудований житловий будинок, який використовується за цільовим його призначенням, але не прийнятий до експлуатації.

Як визначено в статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. (ч.1 ст.95 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до вимог ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, судом було встановлено всі фактичні обставини справи та досліджено зібрані у справі докази, тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради, третя особа: Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради про визнання права власності, а саме, визнати право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок готовністю 51%, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: А-1 житлового будинку загальною площею 284,9 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м.; Б-1 -цоколь під літню кухню, №1 - водопровідний колодязь, №2 - цоколь.

Керуючись ст. ст.12,81,89,247, 263-265,273,293,315,317,319 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради, третя особа: Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок готовністю 51%, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: А-1 житлового будинку загальною площею 284,9 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м.; Б-1 -цоколь під літню кухню, №1 - водопровідний колодязь, №2 - цоколь.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.О. Бистрова