Рішення

від 11.11.2024 по справі 202/7309/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7309/24

Провадження № 2/202/3923/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого - судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданніза правилами спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року позивач в особі свого представника адвоката Мартем?янової Ю.М. звернулася з позовом про стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, з яким мають малолітнього сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 22.12.2015 року шлюб між нею і відповідачем розірваний.

Після припинення шлюбних відносин дитина проживає разом із нею.

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29.10.2015 року з відповідача на її користь стягнуті аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 30 вересня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання цього судового рішення був виданий виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні в Соборному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідач сплачує аліменти на утримання сина нерегулярно та не в повному обсязі.

Так, відповідач не сплачував аліментів з січня 2015 року по липень 2018 року, а також з липня 2020 року по вересень 2022 року. З вересня 2022 року по травень 2023 року в примусовому порядку з відповідача були стягнуті грошові кошти на погашення накопиченої заборгованості. Після відповідач знову перестав сплачувати аліменти.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем, станом на квітень 2024 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 10 816,51 грн.

При цьому рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20.09.2021 року з відповідача була стягнута неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за період з 01.11.2015 року по 12.03.2021 року в розмірі 33 075,01 грн. Зазначене рішення було виконано в примусовому порядку.

Відповідно до виписки з її банківського рахунку, на який надходять аліменти, відповідачем було здійснено наступні платежі в рахунок погашення заборгованості:

- 22.10.2022 року відповідачем сплачено 7841,69 грн., з яких погашено заборгованість у розмірі 567,08 грн. за жовтень 2016 року, а також заборгованість за період з листопада 2016 року по травень 2017 року в загальному розмірі 7000 грн. і частково заборгованість за червень 2017 року на суму 274,61 грн.;

- 29.11.2022 року відповідачем сплачено 7841,69 грн., з яких погашено залишок заборгованості за червень 2017 року в розмірі 725,39 грн., а також погашено заборгованість за період з липня 2017 року по січень 2018 року в загальному розмірі 7000 грн. і частково заборгованість за лютий 2018 року на суму 116,30 грн.;

- 14.01.2023 року відповідачем сплачено 6871,62 грн., з яких погашено залишок заборгованості за лютий 2018 року у розмірі 116,30 грн., а також погашено заборгованість за період з березня 2018 року по червень 2018 року на загальну суму 4000 грн., за липень 2018 року 858,33 грн., за вересень і жовтень 2018 року 2000 грн. і частково заборгованість за жовтень 2018 року на суму 129,59 грн.;

- 21.01.2023 року відповідачем сплачено 1000 грн., з яких погашено залишок заборгованості за жовтень 2018 року в розмірі 870,41 грн. і частково заборгованість за листопад 2018 року на суму 129,59 грн.;

- 26.01.2023 року відповідачем сплачено 20 000 грн., з яких погашено залишок заборгованості за листопад 2018 року в розмірі 870,41 грн., а також заборгованість за січень-березень, червень 2019 року в розмірі по 13,50 грн. за місяць, 109 грн. за січень 2020 року, 114 грн. за червень 2020 року, 144,10 грн. за липень 2020 року, заборгованість за період з серпня по листопад 2020 року в розмірі по 1159 грн. за місяць (всього 4636 грн.)., за період з грудня 2020 року по червень 2021 року в розмірі по 1197,50 грн. за місяць (всього 8382,50 грн.), за період з липня по жовтень 2021 року в розмірі по 1255 грн. за місяць (всього 5020 грн.), а також частково заборгованість за листопад 2021 року на суму 669,99 грн.;

- 26.01.2023 року відповідачем було сплачено 3000 грн., з яких було залишок заборгованості за листопад 2021 року в розмірі 585,01 грн., а також заборгованість за грудень 2021 року у розмірі 1309 грн. і частину заборгованості за січень 2022 року на суму 1105,99 грн.;

- 31.01.2023 грн. відповідачем було сплачено 17 000 грн., з яких було погашено залишок заборгованості за січень 2022 року в розмірі 203,01 грн., а також заборгованість за період з лютого по червень 2022 року в розмірі по 1309 грн. за місяць (всього 6545 грн.), з липня по листопад 2022 року в розмірі по 1372 грн. за місяць (всього 6860 грн.), за грудень 2022 року в розмірі 1416,50 грн., а також погашено черговий платіж по аліментам за січень 2023 року в розмірі 1416,50 грн. та частину платежу за лютий 2023 року на суму 857,51 грн.;

- 24.02.2023 року відповідачем сплачено 1000 грн., з яких погашено залишок платежу за лютий 2023 року у розмірі 857,51 грн., а також сплачено частину платежу за березень 2023 року на суму 142,49 грн.;

- 28.02.2023 року відповідачем сплачено 5000 грн., з яких погашено залишок чергового платежу по аліментам за березень 2023 року в розмірі 1274,01 грн., чергові платежі за квітень і травень 2023 року в розмірі по 1416,50 грн. за місяць і частину чергового платежу за червень 2023 року на суму 892,99 грн.;

- 11.03.2023 року відповідачем сплачено 1000 грн., з яких погашено залишок чергового платежу за червень 2023 року в розмірі 523,51 грн., а також частину чергового платежу за липень 2023 року на суму 476,49 грн.;

- 14.04.2023 року відповідачем сплачено 1000 грн., з яких погашено залишок чергового платежу за липень 2023 року в розмірі 940,01 грн., а також частину чергового платежу за серпень 2023 року на суму 59,99 грн.;

- 19.05.2023 року відповідачем сплачено 351,14 грн., з яких погашено частину чергового платежу за серпень 2023 року на суму 351,14 грн.;

- 31.05.2023 року відповідачем сплачено 648,86 грн., з яких частину чергового платежу за серпень 2023 року на суму 648,86 грн.

Залишок заборгованості за серпень 2023 року 356,51 грн.

Отже, на думку позивача, відповідач умисно та злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання сина.

Позивачем розраховано неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2016 року по березень 2024 року.

За цих підстав, посилаючись на норми статті 196 СК України, позивач просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 70690 грн. 34 коп., а також понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 липня 2024 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2024 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

У судовому засіданні представник позивача адвокат Мартем?янова Ю.М. позов підтримала та наполягала на його задоволенні в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, вважав, що підстави для стягнення з нього пені за прострочення сплати аліментів відсутні, так як заборгованість по аліментам погашена ним у повному обсязі.

В подальшому сторони в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим судом 11.11.2024 завершено розгляд справи в їх відсутність.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом установлено, що рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 жовтня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи стягнення з 30 вересня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 вересня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.11.2015 року по 12.03.2021 року в розмірі 33 075,01 грн.

Згідно з довідкою-розрахунком, складеною державним виконавцем Соборниого відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), станом на 01.03.2021 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів складала 33075 грн. 01 коп.

Тобто вищевказаним судовим рішенням з відповідача на користь позивача було стягнуто неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у межах загальної суми заборгованості, яка утворилася станом на 01.03.2021 року (100 відсотків).

При цьому з розрахунку державного виконавця вбачається, що відповідачем було сплачено в рахунок аліментів та погашення заборгованості по аліментам у вересні 2022 року 7841,69 грн., у жовтні 2022 року 7841,69 грн., у листопаді 2022 року 7871,62 грн., у грудні 2022 року 40000 грн.

Станом на 01.01.2023 відповідач повністю погасив заборгованість за минулі періоди та мав переплату по аліментам у розмірі 1975,49 грн.

У 2023 році відповідачем сплачено: в січні 6000 грн., у лютому 1000 грн., у березні 1000 грн., у квітні 648,86 грн., у травні 351,14 грн.

Виходячи з наведеного, заборгованість відповідача зі сплати аліментів склала: березень 2021 року 1197,50 грн., квітень 2021 року - 1197,50 грн., травень 2021 року 1197,50 грн., червень 2021 року - 1197,50 грн., липень 2021 року 1255 грн., серпень 2021 року 1255 грн., вересень 2021 року 1255 грн., жовтень 2021 року 1255 грн., листопад 2021 року 1255 грн., грудень 2021 року 1309 грн., січень 2022 року 1309 грн., лютий 2022 року 1309 грн., березень 2022 року 1309 грн., квітень 2022 року 1309 грн., травень 2022 року 1309 грн., червень 2022 року 1309 грн., липень 2022 року 1372 грн., серпень 2022 року 1372 грн., яка повністю погашена відповідачем у грудні 2022 року.

Після чого заборгованість відповідача зі сплати аліментів склала: серпень 2023 року - 356,51 грн., вересень 2023 року 1416,50 грн., жовтень 2023 року 1416,50 грн., листопад 2023 року - 1416,50 грн., грудень 2023 року - 1416,50 грн., січень 2024 року 1598 грн., лютий 2024 року 1598 грн., березень 2024 року 1598 грн.

Станом на 01.04.2024 року заборгованість зі сплати аліментів склала 10816 грн. 51 коп., яка погашена відповідачем на час розгляду судом цієї справи.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, позивач розрахувала розмір неустойки (пені) станом на 29.05.2024 року, але не більш як за фактичну кількість днів прострочення.

При вирішенні між сторонами спору про сплату неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд виходить із того, що відповідно до статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувача аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Отже, н еустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання.

Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки (пені), яка є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц дійшла висновку, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяцьта кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а, отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 зазначено, що стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Суд вважає доведеним, що з вини відповідача ОСОБА_2 , який належним чином не виконував свій обов`язок зі сплати аліментів на утримання сина, сплачуючи аліменти несвоєчасно, утворилася заборгованість по аліментам у вищевказаному розмірі.

Належних доказів відсутності своєї вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів відповідач не надав.

У той час як саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Відповідач не надав об`єктивних даних та доказів, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання зі сплати аліментів у встановлений строк.

Згідно з довідкою державної виконавчої служби, яка була надана відповідачем у судовому засіданні, заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 10816,51 грн. погашена ним лише у жовтні 2024 року, тобто після пред`явлення позивачем позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Тож підстав вважати відповідача невинуватим у несвоєчасній сплаті аліментів та виникненні заборгованості по аліментам у суду немає.

Відтак позивач має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При цьому суд враховує, що сторони дії державного виконавця щодо обчислення та нарахування заборгованості по сплаті аліментів не оскаржували, з позовом щодо визначення розміру заборгованості по аліментам не зверталися, а тому суд виходить із розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем.

Суд приймає до уваги, що рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 вересня 2021 року з відповідача стягнуто неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, нараховану на заборгованість, яка утворилася станом на 01.03.2021 року в розмірі 33075,01 грн.

Тому суд приходить до висновку, що розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, слід обчислювати, виходячи із сум заборгованості по аліментам, починаючи з 01.03.2021.

Отже, розмір неустойки (пені) відповідача за прострочення сплати аліментів на утримання дитини становитиме:

-за березень 2021 року 1197,50 грн. х 1% х 609 днів = 7292,78 грн.;

-за квітень 2021 року 1197,50 грн. х 1% х 579 днів = 6933,53 грн.;

-за травень 2021 року 1197,50 грн. х 1% х 548 днів = 6562,30 грн.;

-за червень 2021 року 1197,50 грн. х 1% х 518 днів = 6203,05 грн.;

-за липень 2021 року 1255 грн. х 1 % х 487 днів = 6111,85 грн.;

-за серпень 2021 року 1255 грн. х 1% х 456 днів = 5722,80 грн.;

-за вересень 2021 року 1255 грн. х 1% х 426 днів = 5346,30 грн.;

-за жовтень 2021 року 1255 грн. х 1% х 395 днів = 4957,25 грн.;

-за листопад 2021 року 1255 грн. х 1% х 365 днів = 4580,75 грн.;

-за грудень 2021 року 1309 грн. х 1% х 334 дні = 4372,06 грн.;

-за січень 2022 року 1309 грн. х 1% х 303 дні = 3966,27 грн.;

-за лютий 2022 року 1309 грн. х 1% х 275 днів = 3599,75 грн.;

-за березень 2022 року 1309 грн. х 1% х 244 дні = 3193,96 грн.;

-за квітень 2022 року 1309 грн. х 1 % х 214 днів = 2801,26 грн.;

-за травень 2022 року 1309 грн. х 1 % х 183 дні = 2395,47 грн.;

-за червень 2022 року 1309 грн. х 1 % х 153 дні = 2002,77 грн.;

-за липень 2022 року 1372 грн. х 1% х 122 дні = 1673,84 грн.;

-за серпень 2022 року 1372 грн. х 1% х 91 день = 1248,52 грн.;

(у період з вересня 2022 року по липень 2023 року включно заборгованість відсутня)

-за серпень 2023 року 356,51 грн. х 1% х 272 дні = 969,71 грн.;

-за вересень 2023 року - 1416,50 грн. х 1% х 242 дні = 3427,93 грн.;

-за жовтень 2023 року 1416,50 грн. х 1% х 211 днів = 2988,82 грн.;

-за листопад 2023 року 1416,50 грн. х 1% х 181 день = 2563,87 грн.;

-за грудень 2023 року 1416,50 грн. х 1% х 150 днів = 2124,75 грн.;

-за січень 2024 року 1598 грн. х 1% х 119 днів = 1901,62 грн.;

-за лютий 2024 року 1598 грн. х 1% х 90 днів = 1438,20 грн.;

-за березень 2024 року 1598 грн. х 1% х 59 днів = 942,82 грн.

Таким чином, загальний розмір неустойки (пені) відповідача за прострочення сплати аліментів у межах заявлених позовних вимог складатиме 95322 грн. 23 коп.

Водночас, виходячи з приписів статті 196 СК України, граничний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, що може бути стягнутий із відповідача, визначається шляхом складення сум нарахованої пені, але не більше 100 відсотків суми заборгованості по аліментам за кожен місяць) і становить 32850 грн. 05 коп.

Наявність підстав для зменшення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів відповідачем не доведено.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, нараховану за період з 01.03.2021 по 31.03.2024 у розмірі 32850 грн. 05 коп.

Поряд із цим суд вважає, що позовні вимоги в частині нарахування та стягнення неустойки (пені) за період прострочення сплати аліментів із жовтня 2016 року по лютий 2021 року включно не підлягають задоволенню, оскільки неустойка (пеня) за цей період вже стягнута з відповідача за судовим рішенням у сумі, що відповідає 100 відсоткам суми заборгованості зі сплати аліментів, а тому повторне стягнення з відповідача неустойки (пені) за цей же період, у тому числі нарахованої на кількість днів прострочення після 13.03.2021 по день фактичної сплати аліментів, не відповідатиме приписам статті 196 СК України, якою обмежено загальний розмір неустойки (пені) 100 відсотками заборгованості.

При вирішенні питання про розподіл судових втрат, суд виходить із положеньстатті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2статті 141 ЦПК Українивизначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 137 ЦПК Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 3статті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд ураховує, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір"звільнена від сплати судового збору за подання даного позову.

Отже з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 562 грн. 84 коп. (46,47 %).

Крім того, позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем вказаних витрат суду надана копія договору про надання правової допомоги від 19.04.2024, укладеного з адвокатом Мартем?яновою Ю.М., копію додаткової угоди від 20.05.2024, копія акта приймання-передачі наданих адвокатом послуг.

Зокрема, з акта наданих послуг убачається, що надана позивачу правова допомога полягає в наданні консультації, ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, отриманні розрахунку заборгованості по аліментам, складенні позовної заяви, супроводі розгляду справи в суді.

Загальна вартість послуг адвоката становить 8000 грн.

Суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі, які відповідають рівню складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг, часу, витраченому адвокатом на надання правничої допомоги.

Отже, оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (46,47 %) у сумі 3717 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.258-259,263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, буд. 1А, код ЄДРПОУ 34984523), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з березня 2021 року по березень 2024 року включно в розмірі 32850 (тридцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 05 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3717 (три тисячі сімсот сімнадцять) грн. 60 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 562 (п`ятсот шістдесят дві) грн. 84 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 18 листопада 2024 року.

Суддя Наталія МАРЧЕНКО