Рішення

від 12.11.2024 по справі 180/1637/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/1637/24

2/180/649/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули О.С.

секретар - Котова Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 180/1637/24 за позовом органу опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради в інтересах дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом, в інтересах дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12 липня 2024 р., виданого Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно інформації з Центру надання соціальних послуг Марганецької міської ради від 24.06.2024 року № 448 фахівцями центру були здійснені виходи в сім`ю ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , але кожного разу мати була відсутня.19.06.2024 року фахівцями був здійснений візит в сім`ю ОСОБА_2 , але двері ніхто не відчинив, наступного дня був здійснений повторний візит до ОСОБА_2 , але двері знову ніхто не відчинив. Вдалося поспілкуватися із сусідами, які повідомили, що мати дуже рідко з`являється вдома. З їх слів вона проживає з гр. ОСОБА_4 , а якщо і приходить додому, то нетвереза. На їхню думку мати неналежно виконує батьківські обов`язки так, як зловживає алкогольними напоями, залишає малолітнього сина на хвору бабусю, яка теж потребує догляду. Зі слів сусідів бабуся після двох інсультів і дуже важко пересувається по квартирі, за бабусею фактично доглядає малолітній син ОСОБА_2 . На питання, де батько дитини та чи приймає він участь, одна сусідка повідомила що давно його не бачила. Інший сусід сказав, що скоріше за все не приймає, бо є підозра, що батько зловживає наркотичними засобами.

Згідно інформації з Центру надання соціальних послуг Марганецької міської ради 08.07.2024 року фахівцями був здійснений візит в сім`ю ОСОБА_2 , але вона була відсутня вдома. Двері відчинив малолітній ОСОБА_5 . Також вдома була бабуся ОСОБА_6 , з якою вдалося поспілкуватися. Бабуся повідомила, що мати ( ОСОБА_2 ) проживає у громадянина ОСОБА_4 і дуже рідко приходить до сина. ОСОБА_3 проживає у своєї співмешканки, але іноді провідує сина. Фахівець із соціальної роботи попросила передати батькам, щоб ті з`явилися в ЦНСП для подальшої роботи з родиною, але за весь цей період так ніхто і не прийшов. Вдалося поспілкуватися з головою ОСББ, яка повідомила, що мати дуже рідко буває вдома. А якщо і приходить додому, то нетвереза. На її думку, мати неналежно виконує батьківські обов`язки, так як вона зловживає алкогольними напоями, залишає малолітнього сина на хвору бабусю, яка навіть не виходить з квартири. ОСОБА_3 вона періодично бачить, але проживає він в іншому місці.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на контакт із соціальними працівниками не виходять, що унеможливлює роботу з даною сім`єю.

Згідно інформації з Марганецького ліцею № 3 ОСОБА_5 виховується у неповній сім`ї. Мати гр. ОСОБА_2 рідко цікавиться успіхами дитини, дуже часто її телефон був поза зоною досяжності, що не давало змоги класному керівнику підтримувати належний контакт з батьками дитини.

Згідно інформації з відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області встановлено, що ОСОБА_2 залишила свою дитину без нагляду в період з 19.03.2024 по 22.03.2024 року та вживала спиртні напої разом зі своїм колишнім співмешканцем та не займалася вихованням свого сина ОСОБА_1 .

У зв`язку з вищевикладеним відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП та направлено на розгляд до Марганецького міського суду.

Згідно інформації з відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності22.03.2024 року за ч.І ст.184 КУпАП та накладено штраф 850 грн, 04.06.2024 року за ч.2 ст. 184 КУпАП - рішення не прийнято.

Згідно інформації з відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності 17.12.2023 року за ч.І ст. 175-1 КУпАП та накладено штраф 51 гривню та того ж дня відносно останнього було складено адміністративну постанову за ч.І ст. 178 КУпАП та накладено попередження.

З пояснень сусідів з`ясовано, що гр. ОСОБА_2 вихованням сина не займається, веде антисоціальний спосіб життя, постійно водить додому різних чоловіків та пияче, батька дитини взагалі ніколи не бачили.

На комісії з питань захисту прав дитини неодноразово розглядалося питання про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 по відношенню до дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але позитивних змін це не принесло, нічого не змінилося. Батьки ніде не працюють, за дитиною не доглядають, продовжують зловживати алкогольними напоями.

Просить суд позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по відношенню до дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 аліменти у вигляді частини їх заробітку (доходу), яка визначається судом, але не меншої ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь опікуна, який буде призначений для утримання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожний окремо, неодноразово у судові засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином про, що в матеріалах справи містяться відповідні докази, заяв чи клопотань не надали, про причини неявки не повідомили.

Статтею 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №727539 від 07.08.2024 року за параметрами особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не знайдено.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №727549 від 07.08.2024 року за параметрами особу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не знайдено.

Відповідно до довідок головного спеціаліста сектору реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Марганецької міської ради Н. Гладченко від 12.08.2024 року надати інформацію щодо реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 неможливо у зв`язку з відсутністю відомостей в реєстрі територіальної громади.

Оскільки поштові конверти повернулися з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідачів, кожного окремо, крім викликів за вказаною адресою, було викликано до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Оголошення про виклик відповідачів опубліковано: 15.10.2024 року.

Відповідно до ч. 11 статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини від 20 листопад 1959 року, дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли б їй розвиватися фізично, інтелектуально, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи та гідності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно ст. ст. 7, 155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідоме нехтування ними своїх обов`язків.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини визначено порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866.

Відповідно до п. 3 вказаного порядку, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Декларація прав дитини (прийнята резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) передбачає, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та ; під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою BP №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Рекомендацією Rec(2006)19 Комітету Ради Європи «Про політику на підтримку позитивного виховання дітей батьками», прийнятою 13 грудня 2006 року, у програмах і заходах з підтримки виховання дітей батьками має враховуватися важливість забезпечення певних стандартів матеріально-побутових умов, достатніх для реалізації завдань позитивного виховання дітей. Урядам належить подбати і про те, щоб діти та батьки мали доступ до належного обсягу різноманітних ресурсів (матеріальних, психологічних, соціальних і культурних). Виходячи з інтересів дитини, необхідно також приділяти першорядну увагу забезпеченню таких прав батьків, як право на відповідну підтримку з боку державних органів у виконанні своїх батьківських обов`язків. Особливу увагу слід приділяти сім`ям, які опинилися в складних соціально-економічних умовах і потребують більш конкретної підтримки. Необхідно також, щоб загальні програми доповнювалися адресними цільовими заходами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги», соціальні послуги - комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв`язання їхніх життєвих проблем; складні життєві обставини - обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров`я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті; тимчасовий притулок для неповнолітніх - організація тимчасового проживання, виховання, утримання безпритульних дітей, дітей, позбавлених батьківського піклування, які зазнали жорстокості, насильства та постраждали від торгівлі дітьми або з інших причин потребують соціального захисту.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно 12 липня 2024 року Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 495.

Батьки дитини: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини - сина: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не приймають участі у його житті, вихованні, матеріальному забезпеченні, не цікавляться станом його здоров`я, успіхами в навчанні та розвитку, батьківської турботи про дитину не проявляють.

Так, з інформації Центру надання соціальних послуг Марганецької міської ради від 24.06.2024 року № 448 вбачається, що фахівцями неодноразово були здійснені виходи в сім`ю ОСОБА_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , але кожного разу мати була відсутня вдома, двері ніхто не відчинив. Їм вдалося поспілкуватися із сусідами, які повідомили, що мати дуже рідко з`являється вдома. З їх слів вона проживає з гр. ОСОБА_4, а якщо і приходить додому, то нетвереза. На їхню думку мати неналежно виконує батьківські обов`язки, оскільки зловживає алкогольними напоями, залишає малолітнього сина на хвору бабусю, яка теж потребує догляду. Бабуся після двох інсультів і дуже важко пересувається по квартирі. За бабусею фактично доглядає малолітній син ОСОБА_2 . На питання, де батько дитини та чи приймає він участь, одна сусідка повідомила, що давно його не бачила. Інший сусід сказав, що скоріше за все не приймає, бо є підозра, що батько зловживає наркотичними засобами. З метою створення належних умов для забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в сім`ї та захисту прав дітей ЦНСП просив начальника служби у справах дітей Марганецької міської ради В. Долгорук розглянути на комісії для вирішення питання щодо доцільності чи недоцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх сина ОСОБА_1 .

З інформації з Центру надання соціальних послуг Марганецької міської ради від 22.07.2024 року № 492 вбачається, що за рішенням комісії з питань захисту прав дитини від 25 червня 2024 року №570 про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по відношенню до дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фахівцями центру неодноразово були здійсненні виходи в сім`ю за адресою: АДРЕСА_1 , проте матір вдома була відсутня. Коли двері відчинив малолітній ОСОБА_5 , вдома була бабуся ОСОБА_6 , яка під час спілкування повідомила, що мати ОСОБА_2 проживає у гр. ОСОБА_4 і дуже рідко приходить до сина. ОСОБА_7 проживає у своєї співмешканки, але іноді провідує сина. Фахівець запропонувала бабусі хлопчика передати його батькам, щоб ті з`явилися в ЦНСП для подальшої роботи з родиною, проте за весь час так ніхто і не прийшов. Під час спілкування з головою ОСББ вул. Торгівельна-5 остання повідомила, що мати дуже рідко буває дома, а якщо і приходить додому то нетвереза. На її думку мати неналежно виконує батьківські обов`язки, оскільки зловживає алкогольними напоями, залишає малолітнього сина на хвору бабусю, яка навіть не виходить з квартири. ОСОБА_3 вона бачить періодично, але проживає він в іншому місці. 17.07.2024 року фахівці із соціальної роботи, разом з ювенальною превенцією і ССД здійснили візит до гр. ОСОБА_4 , з яким проживає ОСОБА_2 , але її там не застали. ОСОБА_4 повідомив, що вони посварилися і він її вигнав. З метою створення належних умов для забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в сім`ї та захисту прав дітей, ЦНСП Марганецької міської ради просив начальника служби у справах дітей Марганецької міської ради В. Долгорук розглянути на комісії питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх сина ОСОБА_1 , оскільки батьки свої обов`язки не виконують, на контакт із соціальними працівниками не виходять, що унеможливлює роботу з даною сім`єю

З наявної в матеріалах справи характеристики на ОСОБА_1 , учня 5 класу Марганецького ліцею №3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області, виданої директором Марганецького ліцею №3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області вбачається, що ОСОБА_1 навчається в Марганецькому ліцеї №3 з першого класу. За час навчання програмний матеріал засвоїв на середньому та достатньому рівнях. Навчається не в повну міру своїх сил. У нього добре розвинені пам`ять та увага. Він проявляє інтерес до уроків математики та образотворчого мистецтва. Контакт з дорослими і однокласниками установлює легко. Має дружні стосунки з однокласниками, до людей ставиться з повагою. Під час дистанційного навчання ОСОБА_6 відвідував не всі уроки, але завдання намагається виконувати. Хлопчик виховується в неповній сім`ї. Мати ОСОБА_2 рідко цікавиться успіхами дитини, класному керівнику важко підтримувати належний контакт з батьками дитини. Більше інтересу до навчання хлопця проявляє вітчим ОСОБА_10 , який на даний момент служить в ЗСУ.

Згідно інформації КНП "Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги" від 26.06.2024 року №347/2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 , Декларація з лікарем закладу відсутня. Стан дитини невідомий.

З наданої ВП № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області інформації від 26.03.2024 року № 46.1/4810 вбачається, що 22.03.2024 року 18.09 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 22.03.2024 року о 18.09 год. за адресою: АДРЕСА_1 , заявник повідомив, що тиждень тому ОСОБА_2 залишила малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на бабусю, без нагляду та пиячить зі знайомим, вихованням дитини займається бабуся. Виїздом на місце події було опитано усіх учасників події та встановлено що ОСОБА_2 залишила свою дитину без нагляду в період з 19.03.2024 року та вживає спиртні напої разом зі своїм колишнім співмешканцем, вихованням сина не займається. Відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП, який направлено на розгляд до суду.

Відповідно до інформації ВП № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області від 01.06.2024 року № 46.1/9694, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ухилення від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України було складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 184 КУпАП та направлено на розгляд до суду.

З інформації ВП №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 27.06.2024 року №46.1/10613 ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності 17.12.2023 року за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП та накладено штраф 51 грн., того ж дня відносно нього було складено адміністративну постанову за ч. 1 ст. 178 КУпАП на накладено попередження.

До матеріалів справи долучені копії постанов Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.03.2023 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП; від 18.04.2024 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП, 25.06.2024 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 , якими останню визнано винною у вчиненні даних правопорушень та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені і наступні письмові докази: фотознімки, підтверджуючі неналежне виконання батьківських обов`язків з боку ОСОБА_2 по відношенню до свого неповнолітнього сина та зловживання нею алкогольними напоями; письмові пояснення свідків та самої ОСОБА_2 , в яких вона зазначає, що дійсно почала систематично вживати спиртні напої, вихованням сина займається бабуся.

Згідно висновку виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 30.07.2024 року №15/20-1161, Орган опіки та піклування Марганецької міської ради, враховуючи встановлені комісією з питань захисту прав дитини обставини, щодо підтвердження факту неналежного виконання батьківських обов`язків з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по відношенню до дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з метою проведення подальших заходів щодо соціального захисту дітей та реалізації їх права на зростання у сімейному оточенні вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по відношенню до дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України батьки можуть бути судом позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача, щодо позбавлення відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав повністю знайшли своє підтвердження у судовому засіданні і з урахуванням соціального захисту дітей та реалізації їх прав на зростання у сімейному оточенні, якнайкращих інтересів дитини, є такими, що підлягають задоволенню, оскільки беззаперечно встановлено факт ухилення відповідачами від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і це не буде суперечити статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1, 9 Конвенції про права дитини.

За змістом ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві.

Згідно вимог ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина

Пунктами 1-3 ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Батьки дитини: матір- ОСОБА_2 та батько - ОСОБА_3 зобов`язані надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина, відповідно до ст.ст.180-184 СК України, згідно яких батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Таким чином, враховуючи матеріальне становище дитини та платників аліментів, інші обставини, що мають істотне значення, суд приходить до висновку про можливість відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 05.08.2024 року і до повноліття дитини.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає необхідним позовні вимоги органу опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовільнити.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з позовом, тому з відповідачів в дохід держави підлягає стягненню, з кожного окремо, судовий збір у розмірі по 1211.20 грн.х2=2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2,3,4,6,9,18,76,81,141,247, 258,259,263-265,268,280-283,289,352,354-355,430 ЦПК України, ст.ст.164,165,166,180,181,182,183,191 СК України, - суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги органу опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради в інтересах дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовільнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , позбавити батьківських прав по відношенню до дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про народження №495).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , позбавити батьківських прав по відношенню до дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про народження №495).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, на користь опікуна, якого буде призначено, починаючи стягнення з 05 серпня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , проживаючого за адресою АДРЕСА_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, на користь опікуна, якого буде призначено, починаючи стягнення з 05 серпня 2024 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_2 ,РНОКПП - НОМЕР_3 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого за адресою АДРЕСА_3 , судовий збір на користь держави в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: Орган опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради,

код ЄДРПОУ 04052181, місце знаходження: вулиця Єдності, 29-а,м. Марганець,

Дніпропетровська область, 53407

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , проживаюча за адресою АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , проживаючий за адресою АДРЕСА_3 .

Суддя: О. С. Янжула