Справа № 183/5317/24
№ 2-а/183/52/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2024 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Городецького Д. І.
з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,
за участю:
представника позивача Сороки М.В.,
представника відповідача Давиденко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
24 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України:
-серії АА № 00019608 від 09 травня 2024 року, винесену старшим державнимінспектором відділувпровадження системиавтоматичної фіксаціїпорушень Департаментудержавного нагляду(контролю)за безпекоюна наземномутранспорті ДорошенкоОльгою Володимирівною відносно нього, ОСОБА_1 за ч. 2ст. 132-1 КУпАПпро накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.;
-серії АА № 00019609 від 09 травня 2024 року, винесену старшим державнимінспектором відділувпровадження системиавтоматичної фіксаціїпорушень Департаментудержавного нагляду(контролю)за безпекоюна наземномутранспорті ДорошенкоОльгою Володимирівною відносно нього, ОСОБА_1 за ч. 2ст. 132-1 КУпАПпро накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
03 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої усунув недоліки первісної заяви.
На обґрунтування вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що 16 травня 2024 року в поштовій скриньці він знайшов 2 (два) поштових відправлення, а саме постанови серії АА № 00019608 від 09 травня 2024 року та серії АА № 00019609 від 09 травня 2024 року, винесені старшим державнимінспектором відділувпровадження системиавтоматичної фіксаціїпорушень Департаментудержавного нагляду(контролю)за безпекоюна наземномутранспорті ДорошенкоОльгою Володимирівною відносно нього, ОСОБА_1 за ч. 2ст. 132-1 КУпАПпро накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Так, згідно з постановою серії АА № 00019608 від 09 травня 2024 року належний ОСОБА_1 транспортний засіб марки DAF CF 75.250, державний номерний знак НОМЕР_1 , 09 травня 2024 року о 07 год. 39 хв. за адресою: М-30, км 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська область, допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених упункті 22.5 ПДРУкраїни: перевищення загальної маси транспортного засобу на 14% (2,52 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу 6,643% (0,764 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, за що передбачена відповідальність ч. 2ст. 132-1 КУпАПта накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Інспектор в обґрунтування своєї постанови навів в ній для порівняння паспортні та фактичні параметри ТЗ, а саме: виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу (загальна маса 20520 кг; навантаження на одиночну вісь 12264 кг) та фактичні зафіксовані параметри ТЗ (загальна маса 22800 кг; навантаження на одну вісь 8200 кг; навантаження на другу вісь 14600 кг).
Крім того, згідно з постановою серії АА № 00019609 від 09 травня 2024 року належний ОСОБА_1 транспортний засіб марки DAF CF 75.250, державний номерний знак НОМЕР_1 , 09 травня 2024 року о 09 год. 002 хв. за адресою: Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених упункті 22.5 ПДРУкраїни: перевищення загальної маси транспортного засобу на 15,25% (2,745 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу 8,104% (0,932 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, за що передбачена відповідальність ч. 2ст. 132-1 КУпАПта накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Інспектор в обґрунтування своєї постанови навів в ній для порівняння паспортні та фактичні параметри ТЗ, а саме: виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу (загальна маса 20745 кг; навантаження на одиночну вісь 12432 кг) та фактичні зафіксовані параметри ТЗ (загальна маса 23 053 кг; навантаження на одну вісь 8250 кг; навантаження на другу вісь 14800 кг).
Позивач ОСОБА_1 вважає оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки інспектор неправомірно застосував до нього норму матеріального права, яка передбачає відповідальність встановлену ч. 2ст. 132-1 КУпАП, з огляду на те, що двічі за одне і те ж порушення, яке винесено однією і тією ж посадовою особою всупереч презумпції неможливості притягнення до юридичної відповідальності двічі за одне і теж порушення. Оскаржувані постанови не відповідають вимогамст. 183 КУпАПта Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затвердженоюпостановою КМУ №1174 від 27.12.2019року та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі № 512 від 27.09.2021 року.
Позивач зауважує, що за 1 год. 23 хв. параметри та вага одного і того ж транспортного засобу змінилися, а саме: загальна маса транспортного засобу з урахуванням похибки збільшилася на 225 кг (20745 кг 20520 кг); фактична загальна маса збільшилася на 250 кг (20050 кг 22800 кг); відстань між фактично зафіксованими вісями збільшилася на 10 мм (5710 мм 5700 мм). Також збільшилося навантаження на обидві вісі, а саме: у постанові серії АА № 00019608 від 09.05.2024 року навантаження на 1 вісь 8200 кг, на 2- 14600 кг, в той час як у постанові серії А № 00019609 від 09.05.2024 року навантаження на 1 вісь в же становила 8250 кг, на 2 - 14800 кг.
Такі відмінності між показниками одного й того ж транспортного засобу, який перевозив один і той же вантаж з різницею 1 год. 23 хв. позивач вважає не можна вважати простою похибкою, а має місце недостовірності фактичних даних, що призвели до прийняття інспектором протиправних та необґрунтованих постанов.
При цьому, із товарно-транспортної накладеної № Р207 від 09 травня 2024 року слідує, що транспортний засіб марки DAF CF 75.250, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу товаровідправником ТОВ «МІТ ФРЕШ» (ЄДРПОУ 43079016, отримувачем якого було ТОВ «ХОНЕС» (ЄДРПОУ 25523561) за маршрутом: провул. Прогонний, буд. 2, м. Самар, Дніпропетровська область вул. Каштанова, буд. 39-а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Фактична вага вантажу складала 7,98 тон, а вага разом з транспортним засобом склала 18,6 тон.
Отже, перевищення встановлених габаритно-вагових норм склало 3,333% (18,6/18х100%-100%), що не перевищує 5%-10%, а тому перевезення вантажу не підпадає до притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до статті 262 КАС України, 1. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. 2. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. 3. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного провадження не проводиться. 4. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. 5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. 7. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. 8. При розгляді справи за правилами спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Не погоджуючись із пред`явленим позовом, представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті подав суду відзив на позовну заяву, у якому посилався на правомірність ухвалених інспектором постанов, дотримання процедур їх складення та наявність всіх доказів вчинених позивачем адміністративних правопорушень, про що надав відповідні докази, а тому в задоволенні позову просив відмовити. Зокрема зазначив, що відповідно до п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспортні в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 року № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за порушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Відповідно допункту 22.5 ПДРУкраїни (в редакціїПостанови КМУ № 105 від 09.02.2022), за рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
в) навантаження на вісь:
Кількість осей
Максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн
Максимальне значення для автомобільних доріг місцевого значення, тонн
На одинарну вісь:
11,5
7.
Перевищення нормативних габаритних параметрів транспортного засобу, визначенихпунктом 22.5 ПДРУкраїни, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).
Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі.
Так, відповідно до оскаржуваної постанови формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна:
Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами:
*% перевищення = ((Xфакт - Xнорм - похибка пристрою)/Xнорм)*100%
Xфакт фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);
Xнорм нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно допункту 22.5 Правил дорожнього руху.
Похибка пристрою регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Xфакт при розрахунку використовується у натуральних одиниця (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.
Так, відповідно до постанови серії АА № 00019608 від 09.05.2024 року зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу:
кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь;
відстань між вісями 1-2: 5 700 мм;
навантаження на вісь 1 8 200 кг, 2 14 600 кг;
загальна маса 22800 кг.
Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00019608 від 09.05.2024 року, перевищення навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 6,643% (0,764 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон.
Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так:
22 800 18 000 - (10% х 22 800)/ 18 000)х100 % = 14%.
Розрахунок відсоткового перевезення навантаження на одинарну вісь виглядає так:
14600 11500 (16% х 14600)/11 500 х 100% = 6,643%.
Відповідно до постанови серії АА № 00019609 від 09.05.2024 року зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу:
кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь;
відстань між вісями 1-2: 5 710 мм;
навантаження на вісь 1 8 250 кг, 2 14 800 кг;
загальна маса 23050 кг.
Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00019609 від 09.05.2024 року, перевищення навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 8,104% (0,932 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон.
Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так:
23 050 18 000 - (10% х 23 050)/ 18 000)х100 % = 1,25%.
Розрахунок відсоткового перевезення навантаження на одинарну вісь виглядає так:
14800 11500 (16% х 14800)/11 500 х 100% = 8,104%.
При цьому сторона відповідача зауважує, що в контекстіпункту 22.5 ПДРУкраїни відповідальна особа, тобто позивач ОСОБА_1 , зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний був не допустити зміни габаритів транспортного засобу.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сорока М.В. позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив поновити строки звернення до суду, вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Давиденко О.С. в судовому засіданні вимоги не визнала, з обставин викладених у відзиві просила в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши надані учасниками справи докази, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 09 травня 2024року старшим державним інспектором відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною винесена постанова серії АА № 00019608 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови серії АА № 00019608 від 09 травня 2024 року вбачається, що належний ОСОБА_1 транспортний засіб марки DAF CF 75.250, державний номерний знак НОМЕР_1 , 09 травня 2024 року о 07 год. 39 хв. за адресою: М-30, км 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська область, допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених упункті 22.5 ПДРУкраїни: перевищення загальної маси транспортного засобу на 14% (2,52 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу 6,643% (0,764 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, за що передбачена відповідальність ч. 2ст. 132-1 КУпАПта накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Інспектор в обґрунтування постанови навів в ній для порівняння паспортні та фактичні параметри ТЗ, а саме: виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу (загальна маса 20520 кг; навантаження на одиночну вісь 12264 кг) та фактичні зафіксовані параметри ТЗ (загальна маса 22800 кг; навантаження на одну вісь 8200 кг; навантаження на другу вісь 14600 кг).
Також встановлено, що 09 травня 2024року старшим державним інспектором відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною винесена постанова серії АА № 00019609 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови серії АА № 00019609 від 09 травня 2024 року вбачається, що належний ОСОБА_1 транспортний засіб марки DAF CF 75.250, державний номерний знак НОМЕР_1 , 09 травня 2024 року о 09 год. 002 хв. за адресою: Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених упункті 22.5 ПДРУкраїни: перевищення загальної маси транспортного засобу на 15,25% (2,745 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу 8,104% (0,932 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, за що передбачена відповідальність ч. 2ст. 132-1 КУпАПта накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Інспектор в обґрунтування постанови навів в ній для порівняння паспортні та фактичні параметри ТЗ, а саме: виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу (загальна маса 20745 кг; навантаження на одиночну вісь 12432 кг) та фактичні зафіксовані параметри ТЗ (загальна маса 23 053 кг; навантаження на одну вісь 8250 кг; навантаження на другу вісь 14800 кг).
Згідно зіст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Частиною 1 статті ст.5КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Відповідно до ч. 3ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеномуКАС України, з особливостями, встановленимиКУпАП.
Статтею 289 КУпАПвизначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При вирішенні питання про поновлення строку для звернення до суду з відповідним позовом суд виходить з наступного.
Статтею 118 КАС Українивизначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно доч. 1 ст. 122 КАС України,позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як передбаченост. 121 КАС України,суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Судом встановлено, що оскаржувані постанови винесено 09.05.2024 року, фактично отримані позивачем 16.05.2024 року.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що строк звернення до суду пропущено ним з поважних причин, а тому заява про його поновлення підлягає задоволенню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затвердженіПостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені Кодексом Українипро адміністративніправопорушення (далі-КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Частина 1 статті 9КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
НормамиКУпАПрегламентовано, що відповідно до вимогст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
1. Щодо встановлених Відповідачем порушень, що допустила відповідальна особа під час здійснення перевезень вантажів, суд зазначає наступне.
Щодо вагових параметрів транспортного засобу, які зафіксовані автоматичним пунктом.
Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм підчас руху великоваговим транспортним засобом позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові.
Згідно з ч. 2 ст.132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм підчас руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян уразі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Таке перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України було встановлено із врахуванням вимірів і з урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу,які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.
Відповідно до п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174(надалі Порядок № 1174) у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Відповідно доп. 22.5 ПДРУкраїни (в редакціїПостанови КМУ№ 105від 09.02.2022 року), за рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
в) навантаження на вісь:
Кількість осей:
Максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн
Максимальне значення для автомобільних доріг місцевого значення, тонн
На одинарну вісь:
11,5
7
На здвоєні осі, якщо відстань між осями:
менш як 1 метр:
11,5
7
від 1 до 1,3 метра:
16
10
від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах:
18
10,5
від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни:
19
11,5
від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни:
23
11,5
від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів:
20
11,5
На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями:
1,3 метра або менше:
21
13
понад 1,3 до 1,4 метра:
24
14.
Перевищення нормативних габаритних параметрів транспортного засобу, визначенихпунктом 22.5 ПДРУкраїни, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).
Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі.
Так, відповідно до оскаржуваних постанов формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна:
Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами:
*% перевищення = ((Xфакт - Xнорм - похибка пристрою)/Xнорм)*100%
Xфакт фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);
Xнорм нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно допункту 22.5 Правил дорожнього руху.
Похибка пристрою регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Xфакт при розрахунку використовується у натуральних одиниця (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.
Так, відповідно до постанови серії АА № 00019608 від 09.05.2024 року зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу:
кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь;
відстань між вісями 1-2: 5 700 мм;
навантаження на вісь 1 8 200 кг, 2 14 600 кг;
загальна маса 22800 кг.
Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00019608 від 09.05.2024 року, перевищення навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 6,643% (0,764 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон.
Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так:
22 800 18 000 - (10% х 22 800)/ 18 000)х100 % = 14%.
Розрахунок відсоткового перевезення навантаження на одинарну вісь виглядає так:
14600 11500 (16% х 14600)/11 500 х 100% = 6,643%.
Відповідно до постанови серії АА № 00019609 від 09.05.2024 року зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу:
кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь;
відстань між вісями 1-2: 5 710 мм;
навантаження на вісь 1 8 250 кг, 2 14 800 кг;
загальна маса 23050 кг.
Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00019609 від 09.05.2024 року, перевищення навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 8,104% (0,932 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон.
Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так:
23 050 18 000 - (10% х 23 050)/ 18 000)х100 % = 1,25%.
Розрахунок відсоткового перевезення навантаження на одинарну вісь виглядає так:
14800 11500 (16% х 14800)/11 500 х 100% = 8,104%.
Водночас, в контекстіпункту 22.5 ПДРУкраїни відповідальна особа, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язана не допустити зміни габаритів транспортного засобу.
Відповідно до частини дванадцятоїстатті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною другоюстатті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідностатті 33 Закону України «Про автомобільні дороги»рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами»(надалі - Правила № 30).
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього рухупередбачено, що особи, які порушуютьправила дорожнього рухунесуть відповідальність згідно із законодавством.
В той же час, відповідно до пункту 3 Правил № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 25 Правил №30 встановлено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.
Згідно пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 Правил дорожнього рухуна 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Отже, особа підлягає адміністративній відповідальності при допущенні перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм починаючи з певної межі перевантаження, а саме 5%. При незначному перевищенні нормативних параметрів (до 5%) не утворюється подія адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті1321КУпАП.
2. Щодо механізму фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, суд зазначає наступне.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174.
Так, згідно пункту другого Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Положеннями пункту 12 Порядку № 1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати:
- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
- вимірювання загальної маси транспортного засобу;
- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
- вимірювання габаритів транспортного засобу;
- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу);
- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку і використанням наскрізного шифрування;
- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).
Згідно пункту 15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про:
- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі);
- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку;
- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку № 1174).
Відтак, з системного аналізу положень Порядку №1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.
Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей:
- про транспортний засіб;
- відповідальну особу, визначену статтею143Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;
- та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку №1174).
Закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.
Відповідно достатті 229 КУпАП, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, зокрема, але не виключно (частини друга, третя статті1321КУпАП).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини друга, третя статті1321КУпАП).
Відповідно до статті143КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті1222, частинами другою і третьою статті1321цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відтак, вказані вище норми врегульовують окремі особливості притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1КУпАП.
На підтвердження факту фіксації руху транспортних засобів позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей відповідач повідомив, що прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 20, WAGA-WIM35, зав. № 7; WIM 78, WAGA-WIM35, зав. № 16; яким здійснювалась фіксація правопорушень в автоматичному режимі, є справними та придатними до експлуатації, що підтверджується:
- свідоцтвами про повірку № 04/4445, № 1627 та № 1626;
- свідоцтвами про повірку № 04/4783, № 168 та № 169.
Так, згідно цих свідоцтв, допускається максимальна допустима похибка вимірювання габаритних розмірі ТЗ, а саме: довжини 0,60 м, ширини 0,10 м, висоти 0,06 м; максимальна допустима похибка вимірювання міжосьових відстаней ТЗ 0,03 м, максимально допустима похибка під час вимірювання швидкості руху ТЗ 2%.
WIM-комплекси відносяться до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що прямо вказано у п.52 Додатку 1 до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94.
За цим Регламентом, засоби вимірювальної техніки, прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь, можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію тільки у разі, коли вони відповідають вимогам Регламенту.
Таким чином, щодо WIM-комплексів як приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь застосовується презумпція відповідності засобів вимірювальної техніки.
Така презумпція є вимогою застосування європейських гармонізованих стандартів або вітчизняних ДСТУ.
Укртрансбезпека має всі необхідні сертифікати для приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь та загальної маси транспортного засобу:
- сертифікати перевірки,
- сертифікати відповідності.
Отже, Укртрансбезпека дотримується суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, установлених Технічних регламентом № 94 (п. 2 Загальної частини Технічного регламенту).
Оскаржувані постанови про порушення містить посилання на технічний засіб вимірювання, що призводить до можливості його точної ідентифікації.
Доводи сторони позивача про те, що відмінності між показниками одного й того ж транспортного засобу, який перевозив один і той же вантаж з різницею 1 год. 23 хв. не можна вважати простою похибкою суд не приймає до уваги, оскільки зазначені вище похибки відповідають свідоцтвам про повірку № 04/4445, № 1627, № 1626 та № 04/4783, № 168, № 169.
При цьому, суд не виключає того факту, що позивач після прийняття інспектором першої постанови, здійснив донавантаження, у зв`язку з чим і збільшилася маса транспортного засобу.
3. Щодо правомірності дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103(зі змінами) (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У відповідно до пункту 3 Положення Укртрансбезпека у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституціїта законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Укртрансбезпеки, здійснює інші повноваження, визначені законом тощо (пункт 5 Положення № 103).
У той же час, під час реалізації функцій держави, визначених підпунктом 15 пункту 5 Положення, працівниками Укртрансбезпеки здійснюється перевірка дотримання перевізниками вимог чинного законодавства.
Відповідно достатті 229 КУпАП, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (зокрема, передбачене частиною другою статті132-1КУпАП, але не виключно).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини друга, третя статті132-1КУпАП).
Відповідно до частини першоїстатті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цьогоКодексупідвідомчі суду (судді).
Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями279-1,279-8цьогоКодексу(стаття 268 КУпАП).
Окрім того, статтею279-7КУпАПчітко передбачені випадки звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Позивачем не надано жодних доказів, що підтвердили б існування вищезазначених підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті143КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті122-2, частинами другою і третьою статті132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відтак, вказані вище норми врегульовують особливості притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1КУпАП, а також умови звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
В той же час, відповідно до статті279-5КУпАП, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті143цьогоКодексу, або вантажовідправника.
Стаття 283 КУпАПвстановлює, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до пункту 17 Порядку №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритновагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Таким чином, постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбаченуКУпАП, пунктом 17 Порядку № 1174, Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженоюнаказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512(надаліІнструкція № 512), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 01 жовтня 2021 р. за № 1286/36908.
Посилання відповідача, що зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогамІнструкції № 512та не відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, суд не приймає до уваги, оскільки зміст постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі відповідає вимогам, що визначені у п. 17 Порядку № 1174, а такожст. 283 КУпАП,
Крім того, в постановах викладена суть правопорушення та чітко зазначено про рух транспортного засобу, із перевищенням нормативних параметрів, зазначенихп. 22.5 ПДР.
Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП.
Отже, зміст оскаржуваних постанов відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1КУпАП(перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).
Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1КУпАПє, автоматично внесені до автоматично сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Зазначені докази долучені до відзиву, зокрема: 1) фотографії транспортного засобу, в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційна картка автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформована автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого Скаржником.
Крім того, усі відомості, які містяться в оскаржуваній постанові відповідають вимогам чинного законодавства.
Зокрема, постанова містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді зазначення конкретних вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.
Із матеріалів, долучених до відзиву, вбачається, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Вказані відомості містяться у інформаційній картці автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, які використовувались відповідачем при розгляді справи про притягнення скаржника до адміністративної відповідальності.
У подальшому така інформація від автоматичних пунктів була передана до системи у вигляді метаданих, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями.
Таким чином, у оскаржуваних постановах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
При цьому, технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, на підтвердження чого до відзиву на позовну заяву було надано копію сертифікату перевірки типу, копію сертифікату відповідності.
Враховуючи вище викладене, суд вважає що уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1КУпАПта розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
За таких обставин, на виконання приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, сторона відповідача навела достатньо доказів на підтвердження правомірності рішення інспектора при накладенні на ОСОБА_1 адміністративних стягнень, надала суду належні та допустимі докази на підтвердження вчинення останнім адміністративних правопорушень та виконала обов`язок щодо доведення обґрунтованості притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Відповідно дост. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наведених вище обставин, суд вважає, що оскаржувані постанови у справі про адміністративні правопорушення були ухвалені інспектором із врахуванням принципу правомірної адміністративної поведінки, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення, характеру вчинених правопорушень та особи правопорушника, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Згідно із ст.288КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Так, приписами п. 3 ч. 1 ст.293КУпАП передбачено, що в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірці законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
За правилами ч. 3 ст. 286КАС України,за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77,120,139,241-246,250,268-271, 286 КАС України, суд -
у х в а л и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення відмовити.
Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, будинок 9.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 14 листопада 2024 року.
Суддя Д. І. Городецький
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 19.11.2024 |
Номер документу | 123064002 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Адміністративне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Адміністративне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Адміністративне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні