Рішення

від 15.11.2024 по справі 272/776/24

АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 272/776/24

Провадження № 2/272/418/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , відповідачки - ОСОБА_3 , представника третьої особи - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Червоненської селищної ради Бердичівського району Житомирської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, суд -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що позивач перебував у шлюбі з відповідачкою з 01.11.2014, від якого вони мають спільного сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 13.10.2023 вказаний шлюб розірвано. Однак фактично шлюбні відносини припинилися ще у 2020 році і з того часу малолітній син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з позивачем та перебуває на повному його утриманні. Відповідачка не цікавиться життя свого сина і навіть надана нотаріально посвідчену згоду на позбавлення її батьківських прав.

Оскільки відповідачка свідомо не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, позивач просить позбавити її батьківських прав стосовно сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з неї на користь позивача аліменти на утримання дитини.

Позивач у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Пояснив, що відповідачка не спілкується з сином, не приймає участі у його житті тане надає матеріальної допомоги на його утримання.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується, чим порушує його самоусвідомлення, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти. Крім того відповідачка не забезпечує сина матеріально.

Відповідачка у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю та підтвердила обставини, викладені у позовній заяві. Пояснила, що у неї немає материнського інстинкту по відношенню до сина, її не цікавить його життя та вона не бажає приймати участі у його вихованні.

Представник служби у справах дітей Червоненської селищної ради Бердичівського району Житомирської області подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні у справі документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.11.2014, який розірвано на підставі рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 жовтня 2023 року (а.с. 13).

З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади, витягу № 268 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 11.07.2024, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина має місце для сну та відпочинку, сезонний одяг, мобільний телефон. Хлопчик іде на контакт, добрий та привітний (а.с. 11,12, 15).

З висновку № 6 комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Червоненської селищної ради від 30.10.2024 вбачається, що ОСОБА_3 проживає в місті Києві. Надала нотаріальну заяву, якою відмовилася від виховання і утримання сина, надала згоду на позбавлення її батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_5 та не заперечує проти його проживання разом зі своїм батьком ОСОБА_1 . Біля чотирьох років мати з дитиною не проживає і не приймає участі в його утриманні, навчанні, вихованні і не готує до дорослого самостійного життя, що суперечить інтересам та потребам малолітньої дитини.

Спеціалісти Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації не застали вдома, а змогли зв`язатись з ОСОБА_3 за контактним номером і вона повідомила, що дитина проживає з батьком в селищі Червоне, Бердичівського району.

Згідно характеристики від 24 жовтня 2024 року, виданої «Червоненським ліцеєм» Червоненської селищної ради, ОСОБА_6 навчається у закладі два місяці, має навчальні досягнення достатнього та середнього рівнів, батько постійно приділяє увагу вихованню і навчанню сина, цікавиться його шкільним життям, постійно на зв`язку з учителем. ОСОБА_6 регулярно відвідує ліцей, уроки не пропускає, має все необхідне приладдя для навчання.

Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Червоненської селищної ради вважає, що доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того у матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява ОСОБА_3 про те, що вона відмовляється від виховання та утримання свого сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надає свою згоду і не заперечує проти позбавлення її батьківських прав (а.с. 14).

Вказані обставини повністю визнаються відповідачкою.

За змістом ст. 164 Сімейного Кодексу України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Статтею 165 СК України встановлено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - це акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, мати (батько) можуть вважатися такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, якщо вона (він) ні усно, ні письмово не спілкується з нею, не проявляють про неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення . Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 191 СК України визначено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Ураховуючи те, що відповідачка без поважних причин ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дитини, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя; не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини; не створює умов для отримання освіти, не приймає участі у його утриманні, суд задовольняє позов, позбавляє ОСОБА_3 батьківських прав стосовно сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, суд стягує з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.07.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць суд допускає до негайного виконання відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.

Задовольняючи позов суд стягує з відповідачки на користь позивача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав у розмірі 1211,20 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 264 265, 268, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав стосовно неповнолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць суд допускає до негайного виконання відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Суддя:В. В. Карповець