Ухвала

від 15.11.2024 по справі 359/12279/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №1-кс/359/2250/2024

Справа №359/12279/24

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2024 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

представника заявника ОСОБА_4

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023112100000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в:

13.11.2024 до суду надійшло зазначене клопотання про скасування арешту майна, згідно заявник вказує, що ухвалою слідчого судді Бориспілсьького міськрайонного суду Київської області від 09.08.2023 року в справі № 359/7654/23 в рамках кримінального провадження №42023112100000016 від 13.01.2023 року накладено арешт, зокрема, на належні йому земельні ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:003:2972, площею 0,1885 га та кадастровим номером 3220881700:05:003:2931, площею 0,1900 га та встановлено заборону відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаними земельними ділянками.

Заявник зазначає, що він є добросовісним власником вказаних земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу, які є чинними та ніким не скасовані, а оскаржуваний арешт є незаконним та таким, що обмежує його права як власника та користувача.

З огляду на те, що оскаржувана ухвала обмежує його права, як власника земельних ділянок, заявник вважає, що арешт підлягає скасуванню, адже призводить до обмеження прав щодо користування та розпорядження землею.

Представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись нате, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників процесу, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів, у такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК. Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення у справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

28.04.2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3220881700:05:003:0081, площею 0,120 га, з цільовим призначенням - ведення садівництва, що знаходиться в садівничому товаристві «Берізка-1» на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за №1250 (а.с.17,18).

18.07.2005 року ОСОБА_5 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, який було зареєстровано в Книзі Реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №68 (а.с.21,22).

13.04.2020 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3220881700:05:003:2936, площею 0,0682 га, розташованому на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - 01.05. Для індивідуального садівництва. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за №242 (а.с.24,27).

13.04.2020 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 було засвідчено заяву ОСОБА_5 про об`єднання земельних ділянок, а саме: - земельну ділянку, кадастровий номер 3220881700:05:003:2936, загальною площею 0,0682 га, розташованому на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, надану для індивідуального садівництва; земельну ділянку, кадастровий номер 3220881700:05:003:0081, загальною площею 0,1203 га, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, надану для індивідуального садівництва (а.с.30).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №208035520 від 04.05.2020 року було об`єднано в одну земельну земельну ділянку та присвоєно кадастровий номер 3220881700:05:003:2972, загальна площа 0,1885 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва (а.с.31).

11.11.2016 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 220881700:05:003:2931, площею 0,1900 га, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для індивідуального садівництва. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 , та зареєстровано в реєстрі за №811 (а.с.37,38).

23.11.2016 року ОСОБА_5 замовив у Департаменту ДАБІ у Київській області виконання дівельних робіт, відповідно до якого Департамент ДАБІ у Київській області зобов`язується побудувати садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами (а.с.46-48).

Рішенням виконавчого комітету Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 16.03.2017 року №17 було присвоєно поштову адресу новозбудованому садовому будинку із відповідними господарськими будівлями та спорудами громадянина ОСОБА_5 , який розташований на його земельній ділянці для індивідуального садівництва площею 0,1900 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2931, а саме будинок АДРЕСА_1 (а.с.49).

29.03.2017 року Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, будівництва якого здійснено на підставі будівельного паспорта було повідомлено ОСОБА_5 про закінчення будівництва та готовим до експлуатації садового будинку з господарськими будівлями та спорудами (а.с.50,51).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3220881700:05:003:2972, на яку накладено арешт, використовується ОСОБА_5 під садівництво, а земельна ділянка з кадастровим номером 3220881700:05:003:2931 для проживання на період землеробного сезону, так як на ній розміщений будинок АДРЕСА_1 , однак через накладений арешт ОСОБА_5 не має змоги користуватися та розпоряджатися земельними ділянками, в тому числі і будинком, котрий розташований на одній з них.

Враховуючи вказані докази, на переконання слідчого судді, відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання у володіння майном заявником ОСОБА_5 , оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування у такому арешті майна; підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном.

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у вказаному провадженні триває понад півтора роки, жодної експертизи щодо визначення походження вказаних земельних ділянок слідчим не проведено і навіть не призначено. В свою чергу заявник є добросовісним набувачем земельних ділянок, що прокурором не спростовано.

В ході розгляду клопотання не встановлено, що зазначені земельні ділянки були набуті кримінально протиправним шляхом або були об`єктом кримінально протиправних дій.

З цих підстав слідчий суддя приймає до уваги доводи заявника, що обмеження його права власності в даному випадку не є пропорційними завданням та меті кримінального провадження.

Враховуючи викладене клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-198, 205, 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2023 року у справі №359/7654/23 (провадження 1-кс359/1310/23) на наступне майно:

- земельна ділянка кадастровий номер 3220881700:05:003:2931, площею 0,1900 га, що знаходиться у власності ОСОБА_5 .

- земельна ділянка кадастровий номер 3220881700:05:003:2972, площею 0,1885 га, що знаходиться у власності ОСОБА_5 .

Скасувати заборону відчуження, користування, розпорядження накладену ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2023 року у справі №359/7654/23 (провадження 1-кс359/1310/23) на наступне майно:

- земельна ділянка кадастровий номер 3220881700:05:003:2931, площею 0,1900 га, що знаходиться у власності ОСОБА_5 .

- земельна ділянка кадастровий номер 3220881700:05:003:2972, площею 0,1885 га, що знаходиться у власності ОСОБА_5 .

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 18.11.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1