Рішення

від 13.11.2024 по справі 552/2316/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2316/24

Провадження № 2/552/1835/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2024 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Кумир О.О.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМОТОР ФУД» про стягнення заборгованості по заробітній платі, невиплаченої при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМОТОР ФУД» (далі ТОВ «ЕЛМОТОР ФУД» ) про стягнення заборгованості по заробітні платі, невиплаченої при звільненні посилаючись на те, що з 03 жовтня 2022 року вона працювала у відповідача на посаді товарознавця. 16 січня 2024 року звільнена за згодою сторін згідно ч.1 ст. 36 КЗпП України. Відповідачем не виплачена позивачу заробітна плата з серпня 2023 року по 16 січня 2024 року в сумі 68 93,03 грн., компенсація за невикористані 17 днів щорічної відпустки у розмірі 6731 грн. 32 коп., які просила стягнути. У зв`язку з невиплатою з вини роботодавця належних звільнених працівникові сум, визначених ст. 116 КЗпП України, просила стягнути середній заробіток за період з 17 січня 2024 року по 1 квітня 2024 року ( дати подачі позовної заяви), що складає 90 днів у розмірі 52000,20 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2024 року позовна заяв залишена без руху.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

У судовому засідання позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, що викладені в позовній заяві та просили задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи , причина неявки невідома.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223ЦПКУкраїни для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача , що в судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

У відповідності дост. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 КЗпП України,при цьомувизначальними єтакі юридичнозначимі обставини,як невиплатаналежних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку.

Відповідно до п. 20Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.99 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"судам роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуу постанові від 16 січня 2018 року у справі № 61-590св17 висловив позицію, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Судом установлено, що згідно наказу № 10-к від 29.09.2022 року ТОВ «ЕЛМОТОР ФУД» позивач ОСОБА_1 з 03 жовтня 2022 року прийнята на посаду товарознавця.

Наказом відповідача № 12 від 16 січня 2024 року позивач звільнена з посади за згодою сторін згідно ч.1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до ст.ст.12,13,81ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт наявності заборгованість по заробітній платі на день звільнення позивачки та на день ухвалення рішення, а також заявлений розмір заборгованості по заробітній платі та період, за який така заборгованість виникла, відповідачем не спростовані.

Приймаючи до уваги, що відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання та як наслідок не надав жодних належних доказів на спростування заявлених позовних вимог, то суд при розрахунку заборгованості виходить з наданих позивачем доказів.

Щодо розрахунку заборгованості по заробітній платі, то суд виходить з наступного.

Згідно розрахунку руху коштів по банківському рахунку позивача за період з 30 грудня 2022 року по 30 серпня 2024 року заробітна плата позивача за травень 2023 склала 8820 грн.

Тому заборгованість за період з 01 серпня 2023 року по 16 січня 2024 року складає 48500 грн. із розрахунку 8820 грн. х5+ 4410 грн.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд виходить з періоду затримки 17 січня 2024 року по 15 квітня 2024 року ( межі заявлених позовних вимог), що складає 66 робочих днів ( січень 2024 року 11 робочих днів, лютий 20 робочих днів,березень 23 робочі дні, квітень 12 робочих днів) .

Розмір середньоденного заробітку позивачки, розраховано відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995р. № 100 (далі Порядок).

А саме: 8820 грн.х2: 43 дні = 410 грн. 23 коп. х 66 робочі дні = 27 07 грн.18 коп.

Дані суми обраховані з врахуванням утриманих обов`язкових податків та платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України Про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

За період роботи у ТОВ «ЕЛМОТОР ФУД» позивача набула право на щорічні відпустки, а саме: 24 календарних дні за період роботи з 03 жовтня 2022 року по 02 жовтня 2023 року;

6 календарних днів за період роботи з 03 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року;

1 календарний день за період роботи з 01 січня 2024 року по 16 січня 2024 року.

Оскільки позивачем використано 14 календарних днів щорічної відпустки, тобто у день звільнення вона мала право на компенсацію за 17 не використаних днів щорічної відпустки.

Враховуючи відсутність інших доказів щодо розміру заробітної плати позивача, суд погоджується з розрахунком позивача щодо розміру компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, а саме у розмірі 6731 грн. 32 коп. (395,96 грн.х17днів).

У відповідностідо вимогст. 141 ЦПК Українис удовийзбір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі у розмірі 3028 грн

Керуючись ст..ст. 116,117 КЗпП України, ст.ст.10,12,81,259, 263-265, 430 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМОТОР ФУД» на користь ОСОБА_1 48500 грн. заборгованість по заробітній платі, 6731 грн. 32 коп. компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, 27075 грн. 18 коп. середній заробіток за час затримки, а всього 82306 грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМОТОР ФУД» на користь держави судовий збір у розмірі 3028 грн.

Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати в сумі 8820 грн., решту суми 73486 грн. 50 коп. стягнути після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариств з обмеженою відповідальністю «ЕЛМОТОР ФУД» (місце знаходження: м. Полтава, вул.. Решетилівська,27, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44699123).

Повний текст рішення виготовлений 18 листопада 2024 року

Головуючий Ж.В.Кузіна