Ухвала

від 05.11.2024 по справі 755/17059/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/17059/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"05" листопада 2024 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , через представника - адвоката Усачука О.І., звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказану позовну заяву передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст.177 ЦПК України).

Проте подана позовна заява не відповідає наведеним вище вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Так, з отриманої судом відповіді на запит, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 , порте відповідачем вказана ОСОБА_2 , отже по батькові відповідача підлягає уточненню.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Проте, позовна заява не містить жодного обґрунтування щодо звернення з цим позовом до відповідача Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Позивачем стверджується, що відповідачі 2 та 3 є дітьми спадкодавця, проте в позові не зазначені докази, які це підтверджують, такі докази не долучені до позовної заяви. Також позивачем стверджується, що відповідач 2 постійно проживала разом із спадкодавцем, про що також в позовній заяві не зазначені докази та такі докази не долучені до позову.

Також, до позовної заяви не долучено доказів реєстрації місця проживання спадкодавця та реєстрації разом зі спадкодавцем спадкоємців, однак такі відомості є необхідними для визначення кола учасників справи.

Посилаючись на відсутність інших спадкоємців, які у визначені законом строки прийняти спадщину, позивачем також не наведено обґрунтування звернення з даним позовом до спадкоємців (відповідачів 2 та 3), як і викладення обставин порушення останніми прав позивача.

Позивачем зазначається про відсутність у спадковому реєстрі спадкової справи, при цьому за змістом позову позивач також не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Однак згідно п.2.1. Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Спадкова справа підлягає обов`язковій реєстрації у книзі обліку і реєстрації спадкових справ, Алфавітній книзі обліку спадкових справ та у Спадковому реєстрі (п.2.6. Глави 10 Розділу ІІ Порядку).

Вказаний Порядок не містить такої підстави для відмови в заведенні спадкової справи, як пропуск заявником визначеного законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» (далі - Закон).

Частиною 1 ст. 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Пунктами 2, 3 Порядку також визначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину або у вчиненні іншої нотаріальної дії, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є Постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Проте доказів звернення позивача до нотаріуса, винесення ним постанови про відмову в заведенні спадкової справи або листа з відповідним роз`ясненням (щодо пропуску позивачем відповідного строку тощо) до позову не долучено.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції, з додержанням вимог ст.175 ЦПК України, з урахуванням недоліків, наведених в даній ухвалі, долучивши докази на підтвердження викладених у позові обставин, а також постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Долучити копії позовної заяви в новій редакції та копії доданих нових документів, - для вручення учасникам справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху та запропонувати позивачу (представнику позивача) в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я :