Рішення

від 13.11.2024 по справі 755/4777/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4777/23

Провадження №: 2/755/10689/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрестей-Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та оплати комунальних платежів, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрестей-Груп» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та оплати комунальних платежів.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість, що становить 51 583,44 грн, яка складається з суми орендної плати: 29 163,78 грн; оплати комунальних платежів - 8 889,78 грн; пені - 5 914,03 грн, інфляційних втрат - 6 699,14 грн; 3% річних - 916,71 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 01 січня 2022 року ТОВ «Укрестей-Груп» уклало із ОСОБА_1 договір оренди нежитлового приміщення №49/22-Е від 01 січня 2022 року, відповідно до умов якого позивач передав в оренду відповідачу нежитлове приміщення - офісне приміщення - 109 кв.м (літ.Д, пов.2, прим.2, 3, 4, 5, 7, 8) 155,00 грн з ПДВ за 1 кв.м. площі на місяць. Розмір місячної орендної плати за користування приміщеннями склав 16 895,00 грн. Окрім орендної плати, відповідно до п.3.3 договору, орендар компенсує орендодавцю вартість спожитої електроенергії та теплової енергії. 01 квітня 2022 року сторони підписали додаткову угоду №1 про розірвання договору з 01 травня 2022 року. Представник позивача зазначає, що в порушення умов договору оплата відповідачем проводилась невчасно і в неповному обсязі та станом на дату подання позову заборгованість залишається непогашеною. У зв`язку із виникненням заборгованості, позивачем було направлено акт звіряння взаєморозрахунків по сплаті орендної плати та комунальних послуг, відповідно до яких розмір заборгованості з орендної плати склав 29 163,78 грн, а з оплати комунальних платежів - 8 889,78 грн. Посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст.174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, 01 січня 2022 року ТОВ «Укрестей-Груп» (орендодавець) уклало із ОСОБА_1 (орендар) договорі оренди нежитлового приміщення № 49/22-Е (надалі - Договір оренди). (а.с. 7-11)

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.3. Договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об`єкт оренди: нежитлові приміщення, що розміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , для використання під офісні приміщення. Загальна площа приміщень, що передаються в оренду складає: офісне приміщення - 109,0 м2 (літ. Д, пов. 2, прим. 8, 7, 6, 5, 2). Для забезпечення експлуатації приміщення, орендодавець надає орендарю можливість користування: комунальними послугами (в тому числі послуги з електропостачання, водопостачання та теплової енергії).

На виконання вимог Договору оренди, 01 січня 2022 року нежитлове приміщення передано орендарю, що підтверджується Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01 січня 2022 року № 49/22-Е. (а.с. 12).

Згідно п. 3.1 Договору оренди, за оренду приміщення орендар сплачує орендодавцю плату з розрахунку: офісне приміщення - 109,0 м2 за ціною 155,00 грн з ПДВ за 1 м2 площі за місяць.

Загальна сума орендної плати разом з ПДВ за місяць складає 16 895,00 грн. (п. 3.2 Договору оренди).

Окрім орендної плати орендар компенсує орендодавцю вартість спожитої електроенергії та теплової енергії. Компенсацію електроенергії здійснюється з розрахунку кількості фактично спожитої електроенергії, визначеної згідно з показниками електричного лічильника встановленого на приміщення орендаря помноженої на чинний тариф (вартість) електроенергії встановленої постановами НКРЕКП на відповідний період (місяць) та помноженої на коефіцієнт обслуговування електричних мереж 1,25. Компенсація вартості теплової енергії здійснюється відповідно до розміру опалювальної орендованої площі із врахуванням коефіцієнту перерахунку зміни розміру нарахувань за теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії споживачам розрахованого постачальною організацією. (п. 3.3 Договору оренди).

Відповідно до п. 3.4. Договору оренди, платежі, передбачені п. 3.2, орендар виконує самостійно своїм платіжним дорученням за кожен місяць наперед з оплатою до 10 числа поточного місяця перерахуванням на розрахунковий рахунок орендодавця за виключенням першого платежу в двократному розмірі орендної плати передбаченої п. 3.2 цього договору, який включає в себе плату за перший і останній місяці оренди приміщення за цим договором. Даний платіж проводиться на протязі 10 днів після підписання цього договору. Орендна плата за останній місяць оренди приміщення орендарем сплачується тільки у розмірі , що перевищує суму першого платежу. Платежі передбачені п. 3.3., орендар сплачує протягом 10 календарних днів з моменту передачі орендодавцем відповідного акту та виставлення відповідного рахунку.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626, частини першої статті 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За частиною першою статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно із частинами першою та другою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно додаткової угоди № 1 до Договору оренди від 01.01.2022 № 49/22-Е та акту № 2 приймання-передачі нежитлового приміщення до Договору оренди від 01.01.2022 № 49/22-Е, сторони достроково розірвали договір оренди від 01.01.2022 № 49/22-Е з 01 травня 2022 року та відповідач повернула орендовані приміщення позивачу. (а.с. 13, 14).

Натомість, згідно акту надання послуг від 01 березня 2022 року № 152, компенсація витрат з утримання і обслуговування орендованого майна у лютому 2022 склала 8 889,77 грн разом з ПДВ; згідно акту надання послуг від 30 квітня 2022 № 269 оренда приміщення зг. Договору № 49/22-Е від 01.01.2022 у квітні 2022 року склала 3 379,00 грн разом з ПДВ; згідно акту надання послуг від 28 лютого 2022 року № 114 оренда приміщення зг. Договору № 49/22-Е від 01.01.2022 у лютому 2022 року склала 16 895,00 грн разом з ПДВ. Кожен із зазначених актів підписаний як орендодавцем ТОВ «Укрестей-груп» так і орендарем ОСОБА_1 (а.с. 16, 17, 18).

Таким чином, згідно акту звіряння взаєморозрахунків, відповідач орендну плату за умовами договору сплачував не в повному обсязі, в результаті чого станом на 08 грудня 2022 року у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 29 163,78 грн. (а.с. 15).

В своїй позовній заяві, позивач окрім суми заборгованості за договором оренди від 01.01.2022 № 49/22-Е також просить стягнути заборгованість з оплати комунальних платежів в розмірі 8 889,78 грн. Однак, з акту звіряння взаєморозрахунків встановити заборгованість за даними платежами неможливо, оскільки в графі «сальдо на 08.12.22» заборгованість складає 29 163,78 грн. Крім того, в графі «Обороти» колонка «Дебет» становить 63 758,30 грн, колонка «Кредит» становить 34 594,52 грн. Тобто різниця між нарахованою сумою за договором оренди від 01.01.2022 № 49/22-Е та сплаченою сумою складає 29 163,78 грн.

Інших доказів щодо несплати витрат з утримання і обслуговування орендованого майна матеріали справи не містять, а заборгованість у розмірі 8 889,77 грн наявними розрахунками не підтверджується.

У ч. 1, 5, 6 ст. 762 ЦК України вказано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідачем під час судового розгляду вказаних обставин не наведено.

Підсумовуючи зазначене, суд приходить до висновку що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором оренди підлягає задоволенню частково в розмірі 29 163,78 грн, що підтверджується актом взаєморозрахунків. (а.с. 15)

Щодо вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 610, п. 1, 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно дост.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.1. Договору оренди від 01.01.2022 № 49/22-Е, при порушенні орендарем п. 3.4 цього договору, орендар самостійно і одночасно з оплатою передбачених платежів сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

При визначенні розміру пені від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за договором оренди, враховуючи розрахунок позивача, суд приймає до уваги період нарахування по 01.05.2022 (момент припинення дії Договору) та виходить з наступного розрахунку: в період 11.02.2022 - 03.03.2022 сума пені складає 335,58 грн; в період 04.03.2022 - 01.05.2022 сума пені складає 942,83 грн.

Всього сума заборгованості за пенею становить 1 278,41 грн.

За загальним правилом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 (справа №910/4590/19), зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п. 43 мотивувальної частини постанови).

Як вбачається із розрахунку, наданого позивачем, відповідачу за час прострочення виконання зобов`язання нараховано інфляційні втрати у сумі 6 699,14 грн., три відсотки річних у сумі 916,71 грн. (а.с.22, 23, 24). Судом приймаються вказані розрахунки, оскільки позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість у розмірі 29 163,78 грн.

Отже, зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Укрестей-груп» є обґрунтованими та з підлягають задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 38 058,04 грн.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 980,25 грн.

На підставі викладено керуючись статтями 3, 6, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625-629, 759-762 ЦК України, статтями 2-5, 8, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 209, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрестей-Груп» (код ЄДРПОУ 44125204, місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська, буд.6) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та оплати комунальних платежів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрестей-груп» заборгованість за договором оренди в розмірі 38 058,04 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1980,25 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя