Постанова

від 14.11.2024 по справі 404/4526/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2024 року м. Кропивницький

справа № 404/4526/24

провадження № 22-ц/4809/1464/24

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 серпня 2024 року (суддя Кулінка Л.Д.) у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заборгованості за послуги з поводження з побутовими відходами,-

встановив:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Екостайл» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заборгованості за надання послуг поводження з побутовими відходами.

З прохальної частини заяви вбачається, що заявник просить видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» заборгованість за період з 01.07.2021 по 30.04.2024 в розмірі 2874,34 грн, судовий збір в розмірі 302,80 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 серпня 2024 року відмовлено у видачі судового наказу в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою входить до предмету доказування у справі, може бути оспорений боржником, тому не є безспірною вимогою. Суд керувався ч. 3ст. 165 ЦПК Українивідповідно до якої визначено, що якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

В апеляційній скарзі ТОВ «ЕКОСТАЙЛ» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як незаконну, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що районний суд дійшов помилкового висновку що відшкодування витрат на правничу допомогу в наказному провадженні є неможливим, оскільки витрати на професійну правничу допомогу не є вимогою в розумінні ст.161 ЦПК України, а є судовими витратами, що сплачені заявником при поданні заяви про видачу судового наказу, які підлягають вирішенню при видачі судового наказу згідно з п. 6 ч. 1ст. 168 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 160 ЦПК Українивизначено, що судовий наказє особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

За правилами пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України, судовий наказможе бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

У п.6 ч.1 ст.168 ЦПК України зазначено, що у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

За змістом положень частини 1 статті 167 ЦПК України, розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Наказне провадження є особливим спрощеним видом цивільного процесу, який спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу.

Відповідно до положень статті133ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8статті 141ЦПКУкраїни,розмір витрат,які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи,встановлюється судомна підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі, а тому стягнення з боржників витрат на правничу допомогу адвоката суперечить самій суті наказного провадження.

Виходячи із наведених вище приписів, судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем, тобто сторонами у позовному провадженні, за результатами вирішення спору по суті. Саме при ухваленні судом остаточного рішення на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частини 3, 8 статті 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України.

У боржника у наказному провадженні відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником, або погодження з такими вимогами.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч.3ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються:1)документ,що підтверджує сплату судового збору;2)документ,що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;3)копія договору,укладеного в письмовій (втому числі електронній) формі,за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Тобто, заявнику слід надати докази, які підтверджують сплату судового збору, як різновиду судових витрат.

У даній нормі не існує вимоги щодо надання доказів на підтвердження понесених інших судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

А пункт четвертий частини третьої цієї статті вимагає надання лише інших доказів, якими обґрунтовуються вимоги судового наказу, тобто вимог, передбачених ст. 161 ЦПК України, серед яких не існує вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, законодавець не передбачив беззаперечне (безспірне) стягнення судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу в наказному провадженні.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при розгляді справ наказного провадження витрати на правничу допомогу не відшкодовуються.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги з приводу того, що ч.1 ст.165 ЦПК України не передбачає можливості відмови у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника витрат на правничу допомогу, так як вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не входить до переліку вимог, визначених ч. 1ст. 161 ЦПК України, за якими видається судовий наказ.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161цього Кодексу.

Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич