Рішення

від 11.11.2024 по справі 348/1545/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1545/24

11 листопада 2024 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю: представника позивача

Служби у справах дітей

Надвірнянської міської ради

Івано-Франківської області - Попової Н.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, як представника органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2024 року представник Служби у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, як представник органу опіки та піклування звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

Просить суд ухвалити рішення, яким позбавити батьківських (материнських) прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителів: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь установи або особи, якій буде передано під опіку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини всіх видів їх заробітку (доходу), щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Стягнення аліментів розпочати з дати набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні представник позивача вимоги Служби у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, як представника органу опіки та піклування підтримала з підстав, наведених в позовній заяві та просила їх задоволити в повному обсязі. Крім того зазначила, що не заперечує щодо заочного розгляду даної справи.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Крім того, про час і місце слухання справи відповідачі повідомлені належним чином, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Про причини неявки відповідачі не повідомили, заяви про слухання справи у їх відсутність на адресу суду не надходило.

Враховуючи наведене, зі згоди представника позивача, згідно ухвали від 11.11.2024 року про розгляд вказаної справи в порядку заочного розгляду, суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно статті 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Україною 21.02.1990 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти.

У відповідності до положень вказаної Конвенції, ЗУ «Про охорону дитинства», Європейської Конвенції «Про здійснення прав дітей», ратифікованої Україною 03.08.06 року, гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків.

Згідно ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.

Відповідно до ч.2 ст.157 СК України той з батьків, що проживає окремо зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 12 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці…».

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення від виконання батьківських обов`язків має місце тоді, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Зі змісту ст.81 ЦПК України випливає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителі: АДРЕСА_1 , тобто відповідачі по даній справі, є батьками трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.14-16).

З"ясовано також, що малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які опинились у складних життєвих обставинах, перебувають на обліку служби у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області відповідно до наказу служби у справах дітей від 25.04.2024 року № 61-од (а.с.19).

Працівники служби у справах дітей неодноразово обстежували умови проживання. З актів обстеження умов проживання від 11.01.2024 року, 22.01.2024 року та 23.04.2024 року видно, що умови проживання частково з задовільних перетворилися в незадовільні. У будинку не створені належні умови для проживання, розвитку та виховання дітей: немає приготовленої їжі та продуктів харчування, стіни в кухні покриті пліснявою, будинок потребує косметичного ремонту. Дитячий одяг повсюди розкиданий, в будинку брудно, повна антисанітарія, немає води та санвузла (а.с.37-39).

Згідно листа адміністрації Надвірнянського ліцею № 2 від 11.12.2023 року № 224/01-28 учні 3-В класу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відвідують навчальний заклад з 23.11.2023 року по 11.12.2023 року без поважних причин (а.с.31).

Працівниками служби у справах дітей Надвірнянської міської ради з батьками дітей неодноразово проводились профілактично-роз"яснювальні бесіди щодо належного виконання батьківських обов"язків, здійснення належного догляду та виховання дітей, покращення умов проживання, придбання продуктів харчування та приготування їжі, забезпечення відвідування їх малолітніми дітьми навчального закладу та закладу дошкільної освіти.

Крім того, батьків малолітніх дітей попереджено про відповідальність та наслідки, які наступають за неналежне виконання батьківських обов"язків, згідно законодавства України.

Однак, при подальших неодноразових виїздах в дану сім"ю умови проживання не покращувались та спосіб життя батьків не змінювався. Батько дітей часто перебував в стані алкогольного сп"яніння, що було помітно через нечітку мову, порушену координацію рухів та відчутний запах алкогольних напоїв із ротової порожнини.

Також, з"ясовано, що мати малолітніх дітей - відповідач по справі ОСОБА_1 теж не вживала заходів для комфортного життя її малолітніх дітей, не готувала їжу. Більше того, ОСОБА_5 , дівчинка, якій всього 3 роки, була постійно зачинена одна в окремій кімнаті. Вона практично не розмовляє, оскільки постійно ізольована від батьків, братика та сестрички. Батьки пояснили, що закривають її, щоб вона не "вибігла кудись" з дому. На відповідача ОСОБА_1 складено працівником ювенальної превенції протокол про неналежне виконання батьківських обов"язків та передано до суду. Дані обставини також підтверджуються актами обстеження умов проживання: від 12.07.2022 року, від 11.01.2024 року, від 22.01.2024 року, від 20.02.2024 року та від 23.04.2024 року (а.с.37-39).

Згідно медичного висновку № 82 ОСОБА_3 має захворювання - дитячий аутизм.

У висновку про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від 27.08.2021 року вказана наступна інформація:

Рухова активність на низькому рівні. Силові якості знижені. Прості фізичні вправи не виконує. Не утримує статичну та динамічну рівноваги на одній та двох ногах. Дрібна моторика грубо порушена. Культурно-гігієнічні навички не сформовані. У власному мовленні використовує звуконаслідування, звукові комплекси, які малозрозумілі оточуючим. Відсутнє розуміння значень граматичних змін слів. Несформована здатність відтворювати звукову і складову структуру слова. Мислення наочне-образне, сповільнене. Емоційно-вольова сфера розвинена недостатньо. Низька пізнавальна оцінка. Слабо орієнтується в просторі і часі.

Згідно даного висновку ОСОБА_3 є потреба удосконалювати здатність володіння різними способами рухової діяльності, розвивати зорово-моторну координацію, розвивати дрібну моторику шляхом опанування навичок самообслуговування; активізувати самостійне мовлення, розвивати процеси розуміння того, що говорять до дитини; формувати звукову сторону мовлення, здатність відтворювати звукову і складову структуру слова; формувати пізнавальну діяльність; розвивати увагу; формувати навички соціальної взаємодії; розвивати розуміння словесних інструкцій; формувати навчально-організаційну компетенцію, розвивати спостережливість, стимулювати мовну активність, розвивати розуміння виконання правил поведінки у суспільних місцях та інше (а.с.28-30).

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_6 потрібна комплексна програма розвитку, корекції його здоров"я, потрібні щоденні вправи з допомогою батьків, увага батьків та їх тісна співпраця для його розвитку. Однак, батьки - відповідачі по справі, не докладають жодних зусиль для того, щоб дитина мала елементарні, мінімальні навички для самостійного життя, зовсім не займаються виконанням з ним фізичних вправ та не водять дитину на спеціальні вправи до відповідних спеціалістів. Таким чином, батьки ОСОБА_6 не лише йому не допомагають, а й нехтують можливостями, які надає держава для покращення здоров"я ОСОБА_6 , щоб він міг самостійно про себе подбати в подальшому житті.

Згідно характеристики Надвірнянського ліцею № 2 ОСОБА_3 навчається в 3-В класі за модифікованою типовою програмою для дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку. Має навчальні досягнення початкового рівня. Батьки не цікавляться успіхами і здоров"ям дитини, не відвідують батьківські збори, слабо реагують на зауваження (а.с.24).

ОСОБА_4 навчається в 3-В класі Надвірнянського ліцею № 2. Має навчальні досягнення початкового та середнього рівня. На уроках не завжди уважна, часто не виконує домашні завдання. Не вміє будувати зв"язне висловлювання. Орфографічні й пунктуаційні уміння засвоєні недостатньо; письмові роботи виконує повільно, не досить акуратно і каліграфічно. На уроках буває незібраною. Навчається не в повну міру, потребує постійного контролю. Батьки не цікавляться успіхами і здоров"ям дитини, не відвідують батьківські збори, слабо реагують на зауваження. Дані обставини підтверджуються характеристикою ОСОБА_4 , виданою Надвірнянським ліцеєм № 2 (а.с.26).

З пояснень представника позивача також вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово самовільно виходив з дому, оскільки батьки не доглядали за сином на належному рівні. Часто посторонні люди повідомляли поліцію про те, що хлопчик перебував один біля озера, що становило загрозу його життю. Також, часто хлопчика бачили одного біля магазину "Сім"я" в недоглянутому вигляді, занедбаного та голодного. Двічі мама ОСОБА_7 надавала працівникам служби у справах дітей пояснення з приводу даної ситуації. Зобов"язувалась в подальшому не допускати повторення такої ситуації та виконувати свої материнські обов"язки на належному рівні.

При повторному обстеженні умов проживання - 23.04.2024 року працівники служби з"ясували, що жодних змін щодо покращення житлово-побутових умов не відбулося. Умови проживання незадовільні. В будинку умови проживання не змінились. Брудно, розкиданий одяг, неприємний запах, стіни покриті пліснявою. Батьки так і не почали займатись вихованням дітей, їх розвитком.

З позовної заяви вбачається, зі слів батька, що їх мати ОСОБА_1 вже тривалий час вдома не ночує, її місцезнаходження йому невідоме. Дана інформація підтверджується заявою ОСОБА_2 від 23.04.2024 року. Батько також часто залишає дітей вдома самих. Неодноразово, під час обстеження умов проживання, батько перебував в стані алкогольного сп"яніння.

У зв"язку із складними життєвими обставинами 23.04.2024 року комісією тимчасово влаштовано вищевказаних малолітніх дітей в КНП "Дитяча лікарня Надвірнянського району" Надвірнянської міської ради для проведення обстеження їх здоров"я (а.с.40).

При госпіталізації виявилось, що у ОСОБА_3 підвищена температура - 39,1, утруднене носове дихання, кашель, виражена в"ялість, що підтверджено записом лікаря приймального відділення. Дитина має розлади аутистичного спектру, мовний контакт з дитиною неможливий. Діагноз при госпіталізації: ГРВІ, лихоманка, лівобічний кон"юктивіт. Пневмонія (а.с.41).

ОСОБА_4 при госпіталізації мала утруднене носове дихання, покашлювання, загальну слабкість. Хворіє, зі слів дитини, близько двох тижнів, лікування не проводилось. Діагноз при госпіталізації: ГРВІ (а.с.42).

ОСОБА_5 теж скаржилась при поступленні на вологий, малопродуктивний кашель, закалинювання, загальну слабкість. Діагноз при госпіталізації: Негосп. Вогнищева пневмонія (а.с.43).

02.05.2024 року у зв"язку із покращенням стану здоров"я малолітніх дітей служба у справах дітей не заперечила щодо виписки дітей в сім"ю батьків. ОСОБА_2 зобов"язався на належному рівні здійснювати догляд за дітьми, дбати про їх життя та здоров"я, вчасно проходити медичний огляд в дитячій лікарні.

09.05.2024 року відбулось засідання комісії, на якому розглядалось питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На комісії був присутній батько дітей - відповідач ОСОБА_2 , який повідомив, що не може покращити умови проживання, бо немає фінансів. Його дружина пішла з дому і він не знає її місцезнаходження. Вона часто залишає дітей без нагляду та догляду.

Мати дітей - відповідач ОСОБА_1 на комісію з питань захисту прав дитини не з"явилася. Також, на дзвінки працівників служби у справах дітей не відповідала. В лікарні теж дітей провідала тільки один раз і більше не виявляла бажання бачити своїх малолітніх дітей.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.19,150,164,180,181 СК України, діючи виключно в інтересах дитини, комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Надвірнянської міської ради дійшла висновку вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та службі у справах дітей Надвірнянської міської ради подати позов до суду про позбавлення батьків батьківських прав. Даний висновок затверджений рішенням виконавчого комітету № 140 від 31.05.2024 року (а.с.50-52).

17.05.2024 року до служби у справах дітей Надвірнянської міської ради надійшов лист від Національної поліції України ГУНП в Івано-Франківській області Надвірнянського районного відділу поліції про те, що працівниками ювенальної превенції Надвірнянського РВП встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителі АДРЕСА_1 , неналежно виконують свої батьківські обов"язки, передбачені Законом України, відносно своїх малолітніх дітей. Як наслідок, 14.05.2024 року малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вилучено з сім"ї та поміщено в КНП "Дитяча лікарня Надвірнянського району" Надвірнянської міської ради.

17.05.2024 року трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тимчасово влаштовано в Долинський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей "Теплий дім", про що свідчить наказ служби у справах дітей Надвірнянської міської ради № 64-од від 17.05.2024 року, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до вирішення подальшої долі дітей.

Свідченням не виконання своїх батьківських обов"язків є також те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягувалися до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, що підтверджується листом Національної поліції України ГУНП в Івано-Франківській області Надвірнянського районного відділу поліції № 4211/108/50/04 від 11.06.2024 року.

Обов`язок батьків - піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття повної загально середньої освіти та готувати дитину до самостійного життя.

Як встановлено в ході розгляду справи та не спростовано відповідачами, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неналежно виконують свої батьківські обов"язки, оскільки протягом тривалого часу вихованням малолітніх дітей не займаються, їх матеріально не утримують, батько зловживає алкогольними напоями, часто залишають малолітніх дітей без догляду та нагляду, чим ухиляються від своїх обов"язків, що негативно позначається на психологічному стані малолітніх дітей та є загрозою для їхнього життя та здоров"я. Фактично вихованням та утриманням дітей не займаються зовсім, не створили їм належних умов для виховання, розвитку та проживання, не піклуються про їх здоров"я, особливої уваги потребує ОСОБА_3 , не цікавляться їх навчанням, не відвідують батьківські збори та заходи.

Наведені факти в своїй сукупності суд розцінює, як ухилення відповідачів від виховання дітей та нехтування своїми батьківськими обов`язками. Таким чином, суд вважає, що з боку ОСОБА_2 і ОСОБА_1 мала місце винна поведінка, яка проявилась в свідомому ухиленні ними від виконання своїх батьківських (материнських) обов`язків.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» при вирішенні спорів про позбавлення батьківських прав суди повинні виходити не з формальних міркувань, а з фактичних інтересів дітей та умов їх нормального виховання.

Враховуючи положення ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України, у відповідності до якого регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За встановлених судом фактичних обставин, суд вважає заявлені вимоги про позбавлення батьківських (материнських) прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - обгрунтованими.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що відповідачі ухиляються від виховання та утримання своїх малолітніх дітей, а тому прийшов до висновку, що є передбачені п.2 ч.1 ст.164 СК України підстави для позбавлення відповідачів батьківських (материнських) прав щодо дітей, сприятимуть захисту інтересів останніх.

Судом перевірено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як батько та мати, малолітніми дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зовсім не цікавляться, не займаються ними та не виховують.

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області за № 140 від 31.05.2024 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з підстав ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дітей, піклуванню про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Зазначені висновок про доцільність позбавлення батьківських прав та рішення виконавчого комітету долучені до матеріалів даної справи (а.с.50-52).

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, беручи до уваги наведене, а також ту обставину, що відповідачі свою поведінку не змінили, суд вважає, що вимоги позивача щодо позбавлення батьківських (материнських) прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , підлягають до задоволення.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.4 ст.81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

На переконання суду, встановлені обставини не спростовані в судовому засіданні стороною відповідачів, зокрема щодо ухилення відповідача від виконання батьківських (материнських) обов`язків щодо своїх малолітніх дітей, а тому враховуючи вищенаведене, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, виходячи з інтересів дітей, суд приходить до висновку, що позов Служби у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, як представника органу опіки та піклування, в цій частині підлягає до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про стягнення аліментів, суд зазначає наступне:

Згідно ч.ч.2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не надають матеріальної допомоги на утримання дітей, що є їх обов`язком.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, частин 7, 8 ст.8 СК України в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст.ст.2, 8 Закону України «Про охорону дитинства» завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Відповідно із ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 вересня 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

У відповідності до ст.ст.180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини, аліменти, присуджуються в частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 01 січня 2024 року становить 2563 гривні, а для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Згідно абз.2 ч.2 ст.182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Врахувавши всі обставини справи, встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для неповнолітньої дитини відповідного віку, матеріальне становище дітей, а також матеріальний стан платників аліментів, суд прийшов до висновку, що вони взмозі утримувати своїх дітей в розмірі, достатньому для їх нормального фізичного та духовного розвитку.

За вказаних обставин і з урахуванням також того, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, суд вважає, що відповідачі мають змогу надавати матеріальну допомогу на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і аліменти можуть бути визначені судом у відсотковому відношенні, а саме по частці всіх видів заробітку (доходу) відповідачів щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

У відповідності до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Таким чином, вирішуючи питання з якого часу на відповідачів покладається обов`язок по сплаті аліментів, суд констатує, що згідно вимог ст.191 СК України аліменти слід стягувати від дня пред`явлення позову, тобто з 01.07.2024 року.

Крім того, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Також, як визначено п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

За таких обставин позивач у справі про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей звільнений від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідачів в порядку ст.141 ЦПК України на користь держави з кожного по 3028 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 157, 164, 165, 166, 171, 180, 182, 183 СК України, постановою №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.4, 12, 19, 76, 77, 78, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Служби у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, як представника органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та жителя: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку: АДРЕСА_1 , батьківських (материнських) прав відносно малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця: м. Надвірна, Івано-Франківської області, актовий запис про народження № 261 від 06.10.2012 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області, дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки: м. Надвірна, Івано-Франківської області, актовий запис про народження № 156 від 19.08.2014 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Надвірнянського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки: м. Надвірна, Івано-Франківської області, актовий запис про народження № 213 від 13.11.2020 року, складений Надвірнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та жительки: АДРЕСА_1 на користь установи або особи, якій буде передано під опіку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів їх заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнення аліментів розпочати з 01.07.2024 року і проводити щомісячно до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та жительки: АДРЕСА_1 на користь держави з кожного по 3028 грн. 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення

виготовлено 15.11.2024 року.