Справа № 638/9424/24
Провадження № 2/638/4401/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
31 жовтня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Смирнова В.А.
за участі секретаря судового засідання Каркан А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
в с т а н о в и в:
24 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона-7» звернулося до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).
У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, надав заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов, вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення судом.
У судове засідання відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подала.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 31 жовтня 2024 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує слухати справу за відсутності Відповідача та згідно ч. 4 ст.223ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-7» здійснює охоронну діяльність на підставі ліцензії МВС України на провадження охоронної діяльності.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.8 Закону, суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.
13 жовтня 2021 року, між Позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір №202402/1А на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об`єкт Відповідача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1.5. Договору, Договір укладається після обладнання «Об`єкта» комплектом засобів сигналізації. Відмова «Замовника» від обладнання технічними засобами сигналізації місць можливого проникнення і проведення заходів щодо технічного укріплення «Об`єкта» обумовлюється письмово в Паспорті об`єкта.
В разі потреби, для підключення «Об`єкту» до ПЦС «Замовник» забезпечує допуск фахівця «Виконавця» для встановлення ППК «Лунь», за допомогою якого ведеться спостереження за «Об`єктом» та його охорона. ППК являється і залишається власністю «Виконавця» і не переходить у власність «Замовника» протягом всього часу дії цього Договору. «Замовник» несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого «Виконавцем» ППК з настанням наслідків, передбачених п.8.1.4 цього Договору.
Відповідно до пункту 10.2. Договору, за вимогою однієї з Сторін, цей Договір може бути припинений або призупинений на певний строк, при цьому Сторона-заявник зобов`язана не пізніше ніж за 5 календарних днів листом письмово повідомити про це іншу Сторону, а також провести необхідні взаєморозрахунки та виконати всі зобов`язання з дотриманням умов цього Договору, у тому числі передбачені п.3.13 цього Договору.
Відповідно до пункту 3.13. Договору, в разі розірвання цього Договору «Замовник» зобов`язаний провести в 3-х денний строк всі необхідні взаєморозрахунки за цим Договором. А також забезпечити в 3-х денний строк доступ фахівця «Виконавця» на «Об`єкт» для проведення демонтажу встановленого «Виконавцем» ППК. Наслідки неповернення ППК з будь-яких підстав, передбачені в п.8.1.4 цього Договору.
Відповідно до пункту 8.1.4. Договору, в разі пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин встановленого на «Об`єкті» Прилад приймально-контрольний «Лунь-25Р», «Замовник» в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок «Виконавця» його вартість, у розмірі еквівалентному 156,00 доларів США. Оплата проводиться в національній валюті України за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.
На виконання умов пункту 1.5 Договору для надання послуг Позивачем на Об`єкті було встановлено обладнання - Прилад приймально-контрольний «Лунь-25Р», який належить Позивачеві на праві власності та який не переходить у власність Відповідача протягом всього часу дії цього Договору.
Згідно даної умови Договору, Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого Позивачем ППК, а в разі його пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставину відповідності до пункту 8.1.4. Договору в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок Заявника його вартість у розмірі еквівалентному 156 доларів США за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.
31 січня 2024 року, відповідно до п. 10.2 Договору листом за вих. № 12 від 22.01.2024 Позивач повідомив Відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору з 31 січня 2024 року, але Відповідачем не було надано Позивачу доступ на «Об`єкт» для проведення демонтажу встановленого ППК та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору, у тому числі, передбачені пунктом 8.1.4. Договору.
У зв`яку з невиконанням Відповідачем зобов`язань за Договором 09.02.2024 року Позивачу було направлено вимогу адвоката про сплату заборгованості за ППК «Лунь-25Р» у розмірі 156 доларів США, яку Відповідачем залишено без належного реагування.
Відповідно до пункту 3.13. Договору, в разі розірвання Договору та не проведення в 3-х денний строк всіх необхідних розрахунків за Договором і не повернення з будь-яких підстав ППК Позивачу, для Відповідача передбачені наслідки, що зазначені вище в пункті 8.1.4. щодо зобов`язання оплатити в безумовному порядку вартість ППК в 3-х денний строк після розірвання договору, а саме здійснити оплату до 04.02.2024.
Після розірвання в односторонньому порядку Договору з 31.01.2024 року, Відповідач в 3-х денний строк, до 04.02.2024 року, не повернув ППК Позивачу та по даний час не здійснив оплату його вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі еквівалентній 156 доларів США, що на 23.05.2024 року в національній валюті за курсом, встановленим НБУ(курс гривні до Долара США на 23.05.2024 року складає 39,8250 грн./дол. США) становить 6212,70грн. (156x39,8250=6212,70), у тому числі ПДВ.
Таким чином, Відповідачем не виконано по даний час зобов`язання за Договором оскільки в 3-х денний строк не здійснено всіх необхідних розрахунків за Договором і не сплачено на розрахунковий рахунок Позивача вартість ППК.
Відповідно достатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Частиною 1статті 639 ЦК Українипередбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за Кредитним договором.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за договором у розмірі 6212, 70 грн.
Окрім того, згідно приписів ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, Відповідачем порушено строки оплати за договором, то Позивач має право на стягнення грошових коштів за ППК з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, в період з 04.02.2024 по 23.05.2024 (110 днів) та 3% річних від простроченої суми боргу.
Таким чином, станом на 23.05.2024 року за прострочення грошового зобов`язання за 110 днів Відповідач повинен сплатити на користь Позивача суму заборгованості у розмірі 6331,04 грн., а саме: 6212,70 грн. (сума боргу) + 62,32 грн. (інфляційне збільшення) + 56,02 грн. (3% річних) = 6331,04 грн.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., який підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Згідно з ч. 1ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8ст.141ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У відповідності достатті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першійЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3статті 27Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульованоГлавою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексуУкраїнипередбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632 Цивільного кодексуУкраїнирегулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
23 серпня 2022 року позивач уклав договір про надання правової допомоги.
Відповідно до Акту прийняття-передачі наданих послуг Адвокатом виконано перелік робіт на загальну суму 2000 грн.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У відповідності до положень ч. 1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 2000 гривень за участь у даній цивільній справі є співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову та підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями7,12,13,81,141,259,263-265,268,280-282,354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 на користь ТОВ «Охорона-7» (код ЄДРПОУ 33902199, місцезнаходження юридичної особи: м.Харків, вул.Садова, буд.10/12) суму заборгованості за Договором № 202402/1А від 13.10.2021 року 6212,70 грн. (сума боргу), 62,32 грн. (інфляційне збільшення), 56,02 грн. (3% річних), а всього 6331 (шість тисяч триста тридцять одна) грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 на користь ТОВ «Охорона-7» (код ЄДРПОУ 33902199, місцезнаходження юридичної особи: м.Харків, вул.Садова, буд.10/12) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 на користь ТОВ «Охорона-7» (код ЄДРПОУ 33902199, місцезнаходження юридичної особи: м.Харків, вул.Садова, буд.10/12) витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:
Позивач: ТОВ «Охорона-7» (код ЄДРПОУ 33902199, місцезнаходження юридичної особи: м.Харків, вул.Садова, буд.10/12) .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2
Суддя В.А. Смирнов
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123069911 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Смирнов В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні