Ухвала

від 15.11.2024 по справі 643/2490/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/2490/24

Провадження № 2-о/643/185/24

УХВАЛА

15.11.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Паньшиної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження матеріали справи

за заявою ОСОБА_1

заінтересовані особи 1. ОСОБА_2

2. Третя Харківська міська державна нотаріальна контора

про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до Московського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить суд:

- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживав разом з матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 вищевказану заяву передано на розгляд судді Новіченко Н.В.

Ухвалою від 25.03.2024 року Московський районний суд м. Харкова вищевказану заяву залишив без руху та надав заявнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали заявником подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 08.04.2024 року Московський районний суд м. Харкова відкрив провадження у справі № 643/2490/24, судове засідання призначив на 13.05.2024 року.

13.05.2024 року судове засідання відкладено на 19.06.2024 року.

18.06.2024 року представником заявника подано клопотання про залишення заяви без розгляду.

19.06.2024 року розгляд справи відкладено на 02.08.2024 року у зв`язку з перебуванням судді Новіченко Н.В. у щорічній відпустці.

11.07.2024 року представником заявника подано клопотання про відмову від поданої 18.06.2024 року заяви про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичних фактів без розгляду у зв`язку зі зміною обставин.

11.07.2024 року представником заявника подано клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 02.08.2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 15.07.2024 року Московський районний суд м. Харкова клопотання представника заявника ОСОБА_5 про участь у судовому засіданні, призначеному на 02.08.2024 року о 09 год. 00 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнив.

02.08.2024 року судове засідання відкладено на 13.09.2024 року у зв`язку з клопотанням представника заявника.

13.09.2024 року розгляд справи відкладено на 04.10.2024 року у зв`язку з неявкою сторін.

04.10.2024 року розгляд справи відкладено на 15.11.2024 року у зв`язку з неявкою сторін.

23.10.2024 року заінтересованою особою-2 подано клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи-2.

У судове засідання 15.11.2024 року заявник, представник заявника та заінтересовані особи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення підлягає залишенню без розгляду, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Положеннями ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Частинами 1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, за змістом положень ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 10.09.2024 у справі № 766/25493/19 процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21).

З матеріалів справи вбачається, що заявник та представник заявника про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а також довідками про доставку електронного документу.

При цьому суд зазначає, що заявник є ініціатором судового процесу та інтерес в належному розгляді його заяви має стимулювати його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого Королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Слід відзначити, що заявник, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків.

Належне повідомлення заявника та представника заявника вдруге поспіль про судове засідання, їх неявка у такі, відсутність у справі заяв про розгляд справи за його відсутності, позбавляє суд можливості проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити заяву без розгляду.

З огляду на викладене та враховуючи, що заявник та представник заявника, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, повторно без поважних причин не з`явилися у судові засідання, не подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, і неявка заявника та/або представника заявника перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення залишити без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, відповідно до якої особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися повторно з даним позовом до суду. Таким чином, право на доступ заявника до суду не є порушеним.

Керуючись ст. ст. 257, 260, 261, 294 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Третя Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення фактів, що мають юридичне значення - залишити без розгляду.

2. Роз`яснити заявнику його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

3. Відповідно до статті 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Новіченко