Рішення

від 18.11.2024 по справі 635/2468/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/2468/24

Провадження №2/635/2511/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Липецької сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Липецької сільської ради, яким просять: визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325184502:00:001:0136; визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки, площею 0,1070 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325184502:00:001:0135; визнати за ОСОБА_2 право власності на частку земельної ділянки, площею 0,1070 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325184502:00:001:0135 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , який згідно заповіту по частині перейшов у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Згодом, 08.11.2004 ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 її частину вказаного житлового будинку.

При цьому, земельна ділянка, на якій, в тому числі, був розташований будинок, загальною площею 0,35 га, призначена для обслуговування житлового будинку 0,25 га (з кадастровим номером - 6325184502:00:001:0136) та ведення особистого підсобного господарства 0, 1070 га (з кадастровим номером - 6325184502:00:001:0136), на підставі рішення Тернівської сільської Ради народних депутатів від 14.08.1998 №49 була передана у приватну власність для спільного користування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її чоловік - ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після своєї дружини, яка складалася із частки земельної ділянки для обслуговування житлового будинку 0,25 га та ведення особистого підсобного господарства 0,1070 га, розташованої в АДРЕСА_1 .

14.12.2015 до Третьої Харківської державної нотаріальної контори звернулася позивач ОСОБА_2 , яка є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 14.12.2015 державний нотаріус Лебедєва Н.В. винесла постанову, згідно якої ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане вище спадкове майно, у зв`язку із тим, що останньою було надано правовстановлюючий документ (державний акт на право приватної власності), згідно якого власниками земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без визначення часток, які перебувають в їхньому володінні.

За таких обставин, у встановленому законом порядку частки співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку за життя спадкодавця не визначені, що унеможливлює набуття позивачами права власності на земельну ділянку у відповідних частках в інший спосіб, окрім як за рішенням суду, що і послугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 березня 2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2024 року підготовче провадження у даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Позивачі подали до суду заяву, в якій просили суд розглянути справу без їх участі, на підставі наданих письмових доказів, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача також в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, направив до суду заяв, у якій останній проти задоволення позовних вимог не заперечував та просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до с т. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після смерті якого, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом р/№ НОМЕР_1 від 06.04.1996, виданого Першою ХРДНК Х/о, житловий будинок АДРЕСА_1 ) по частці перейшов у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

На підставі рішення Тернівської сільської Ради народних депутатів від 14.08.1998 №49 земельна ділянка, розташована за вказаною вище адресою, загальною площею 0,35 га, призначена для обслуговування житлового будинку 0,25 га та ведення особистого підсобного господарства 0, 1070 га, була передана у приватну власність для спільного користування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується державними актами на право приватної власності серії ІІІ-ХР №058729 та серії ІІІ-ХР №058729 від 02.12.2009.

08.11.2004 ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 частину житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу частини житлового будинку, Р/№ НОМЕР_2 від 08.11.2004, посвідченого ПН ХРНО Х/о ОСОБА_6 .

Крім того, вказаний факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №334868605 від 07.06.2023.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0500892852023 ВІД 15.11.2023 Житловий будинок АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці 0,25 га з кадастровим номером - 6325184502:00:001:0136.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 23.08.2014, актовий запис №12002. Спадщина після її смерті, яка складалася із частки земельної ділянки для обслуговування житлового будинку 0,25 га та ведення особистого підсобного господарства 0,1070 га, розташованої в АДРЕСА_1 ) залишилася відкритою, що підтверджується постановою державного нотаріуса 3 ХДНК Лебедєвої Н.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2364/02-31 (спадкова справа №10/2015).

Її чоловік - ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 02.07.1962, не встиг прийняти спадщину у встановлений законом строк, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 17.11.2014, актовий запис №16383.

Враховуючи положення ст. 1276 ЦК України щодо спадкової трансмісії, 14.12.2015 до Третьої Харківської державної нотаріальної контори звернулася позивач ОСОБА_2 , яка є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_6 від 16.01.1963 та свідоцтвом про укладення шлюбу з ОСОБА_7 серії НОМЕР_7 від 27.01.1984.

14.12.2015 державний нотаріус Лебедєва Н.В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2364/02-31, згідно якої ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане вище спадкове майно, у зв`язку із тим, що останньою було надано правовстановлюючий документ, а саме державний акт на право приватної власності серії ІІІ-ХР №058729 від 02.12.2009, згідно якого власниками земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без визначення часток, які перебувають в їхньому володінні.

При таких обставин, у встановленому законом порядку частки співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку не визначені.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1226 ПК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 1225 ПК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною першою ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за виданою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України частки у спільній власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ст. 89 Земельного кодексу України, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Як роз`яснено п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Абзацом 1 пункту 21 наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України також передбачено, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок.

Таким чином, при визначенні часток співвласників у праві власності на земельну ділянку, необхідно виходити з їх часток у праві власності на житловий будинок, який розташований на цій земельній ділянці.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до пунктів 4 та 6 глави 1 розділу II нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після визначення (виділення) частки померлого у спільному майні. Тому при спадкуванні таких часток істотне значення має встановлення їх розміру, що може бути зроблено як за життя спадкодавців, так і після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

З урахуванням зазначеного, визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 570/997/19.

Таким чином, суд враховує положення закону про те, що дієздатність та правоздатність фізичної особи припиняється з її смертю, відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо позивних вимог, та доходить висновку про необхідність їх задоволення, а саме - визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, площею 0,25 га кадастровий номер 6325184502:00:001:0136, на якому розташований житловий будинок, одноосібним власником якого є саме ОСОБА_1 . Крім того, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частці земельної ділянки, площею 0,1070 га з, кадастровим номером 6325184502:00:001:0135 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання позову відповідачами, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 76-80, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325184502:00:001:0136.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1070 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325184502:00:001:0135.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1070 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325184502:00:001:0135, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .

Відповідач: Липецька сілька рада, код ЄДРПОУ: 04396615, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Покровська, буд. 5.

Повний текст рішення виготовлений 18.11.2024.

Суддя С.А. Лук`яненко