Рішення

від 13.11.2024 по справі 636/2656/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/2656/24 Провадження № 2/636/1396/24

Дата

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивований тим, що 19.03.2021 року державним нотаріусом Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області Марченко Н.І. посвідчений заповіт , в якому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіла належну їй на праві власності частку земельної ділянки площею 5,2284 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321486000:01:000:0729, що розташована на території Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, йому, позивачу ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, в тому числі й на вказану земельну ділянку. Постановою приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун Л.О. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки останній із спадкодавцем проживав окремо, із заявою про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку, встановленого чинним законодавством для подачі заяви про прийняття спадщини, до нотаріуса не звернувся, а тому відповідно до статті 1272 ЦК України вважається таким, що не прийняв спадщину. Спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , яка постійно проживала та була зареєстрована по день смерті в АДРЕСА_1 , заведено не було. Позивач вважає, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 пропущений ним з поважних та об`єктивних причин, посилаючись на встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території України із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, який був встановлений постановами Кабінету Міністрів України з 01.08.2020 до 31.08.2020 та неодноразово продовжувався до 30 червня 2023 року. Також позивач просив вважати за поважні причини пропуску ним строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 й те, що з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на Україні введено воєнний стан , строк дії якого неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, та продовжує діяти на даний час. Згідно довідки Великобурлуцької селищної військової адміністрації №04 -22/31-В від 09.12.2022 р. територія Великобурлуцької територіальної громади Куп`янського району Харківської області знаходилась під окупацією збройними формуваннями держави агресора рф з 24.02.2022 по 11.09.2022 . Відповідно до Переліку території, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року № 309 Великобурлуцька селищна територіальна громада з 10.09.2022 року віднесена до категорії територій на яких ведуться та можливі бойові дії. Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» в редакції, чинній по 28.06.2022, було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що норми цієї постанови вводять в оману спадкоємців, тому також зумовили пропуск ним строку для прийняття спадщини. Позивач також зазначав, що нотаріус не вчинив будь-яких дій для повідомлення його як спадкоємця за заповітом про відкриття спадщини.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19.04.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України та наданий строк для виправлення недоліків цієї заяви.

24.04.2024 року ОСОБА_1 подана до суду уточнена позовна заява про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якій відповідачами зазначені: Великобурлуцька селищна рада Куп`янського району Харківської області та ОСОБА_2 . Уточнений позов мотивований аналогічними обставинами та доказами, вказаними у первісній позовній заяві.

У зв`язку із викладеним та відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк 60 днів від дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 25 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити в порядку загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 03 липня 2024 року підготовче провадження закрито і справу призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Городинець Ю.А. надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Представниквідповідача Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області (в особі начальника Великобурлуцької селищної військової адміністрації В. Терещенка) у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти вимог та доводів позову ОСОБА_1 не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася повторно, про час та місце розгляду справи повідомлялася відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, причини своєї неявки не повідомила, відзив на позов не надала.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим відповідно до приписів ст. 223 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів, ухваливши у справі заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання учасники справи не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання ( ст. ст. 15,16 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 19.03.2021 року державним нотаріусом Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області Марченко Н.І. посвідчений заповіт , в якому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіла ОСОБА_1 належну їй на праві власності частку земельної ділянки площею 5,2284 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321486000:01:000:0729, що розташована на території Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. Право власності на частку вказаної земельної ділянки належало ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , виданого приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завада М.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2411 від 24.12.2020 року, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 24.12.2020 за реєстраційним номером нерухомого майна 2258875363000.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної їй на праві власності частки земельної ділянки площею 5,2284 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321486000:01:000:0729, що розташована на території Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

Як вбачається з копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.12.2023 року приватногонотаріуса Красноградського районного нотаріальногоокругу Харківськоїобласті КовтунЛ.О. позивачу ОСОБА_5 (інтереси якогопредставляв ОСОБА_6 )було відмовленоу вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка постійно проживала та була зареєстрована по день смерті в АДРЕСА_1 , на частку у праві власності на земельну ділянку, площею 5,2842 га кадастровий номер 6321486000:01:000:0729, що розташована на території Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. В постанові зазначено, що в ході перевірки встановлено, що спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведено не було. На час відкриття спадщини спадкоємець ОСОБА_1 із спадкодавцем проживав окремо, з заявою про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку, встановленого чинним законодавством для подачі заяви про прийняття спадщини, до нотаріуса не звернувся, а тому відповідно до статті 1272 ЦК України вважається таким, що не прийняв спадщину.

З наданої до суду довідки Катеринівського старостинського округу Лозівської міськради Харківської області № 1503-20/76 від 20.03.2024 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , з 1965 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкала та була зареєстрована ОСОБА_3 , інших осіб за вказаною адресою не зареєстровано.

Згідно приписів статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщинивстановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як зазначено в постанові від 26 жовтня 2022 року Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 522/17925/16, провадження № 61-1122св22 «Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини (при умові не заведення спадкової справи після смерті спадкодавця та не здійснені повідомлення та виклику спадкоємця за заповітом нотаріусом).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2023 року у справі № 345/4153/22, провадження № 61-9356св23, зазначено, що лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22. Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , позивач посилається в тому числі й на введення воєнного стану та неможливість здійснити будь-які дії про прийняття спадщини. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав довідку Великобурлуцької селищної військової адміністрації від 09.12.2022 № 04-22/31-В про те, що територія Великобурлуцької територіальної громади Куп`янського району Харківської області, в тому числі, село Шипувате, селище Шипувате знаходились під окупацією збройними формуваннями держави агресора Російської Федерації з 24.02.2022 року по 11 вересня 2022 року. У вказаний період часу державні органи, зокрема й органи нотаріату, припинили свою діяльність.

Суд зазначає, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України 64/2022 на території України введено воєнний стан по всій території України у зв`язку з воєнною агресією Росії. Територія Великобурлуцької територіальної громади Куп`янського району Харківської області, в тому числі, село Шипувате, селище Шипувате знаходились під окупацією збройними формуваннями держави агресора і до теперішнього часу віднесена до території можливих бойових дій, органи державної влади України на цій території не працювали

Крім того, матеріали справи не містять даних про те, що нотаріусом була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , і нотаріусом здійснено повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 .

При цьому суд враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс2 про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність не можна ототожнювати з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом. Тож необізнаність про наявність заповіту може бути оцінена як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Суд,досліджуючи поважність причинипропуску позивачемстроку дляприйняття спадщини,приймає доуваги вищенаведене, і вважає, що ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно використати своє право на звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 з поважних причин, тому є підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 223, 258, 259, 265, 273, 280, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк тривалістю у шістдесят днів з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Городинець Юрій Анатолійович, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Великобурлуцька селищна рада Куп`янського району Харківської області (в особі Великобурлуцької селищної військової адміністрації) , ЄДРПОУ 04399192, юридична адреса: Харківська область, Куп`янський район, смт. Великий Бурлук, вул.. Центральна, буд. 9.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлений 13 листопада 2024 року

Суддя: І.В. Карімов