Рішення

від 18.11.2024 по справі 128/4188/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/4188/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі Кривоносі Д.О.,

без участі сторін та представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з розподілу природного газу,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ТОВ «Газпостачсервіс» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, боржник) про стягнення заборгованості з розподілу природного газу, який мотивує тим, що відповідач є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються позивачем відповідачу із відкритим абонентським рахунком № НОМЕР_1 .

Вказує, що відповідно до постанови НКРЕКП № 858 від 29.06.2017 року про видачу ліцензії на розподіл природного газу, ТОВ «Газпостачсервіс» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Вінниця, вул. Київська, 175, та сіл Переорки, Якушинці, Зарванці Вінницького району Вінницької області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації позивача. З огляду на що, ТОВ «Газпостачсервіс» є оператором газорозподільної системи, що надає послуги з розподілу природного газу в межах зони ліцензійної діяльності, а відтак є надавачем комунальних послуг в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Зазначає, що Типовий договір розподілу затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498. За умовами пунктів 1.1 та 1.2 Типового договору, такий Договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Відповідно до пункту 1.3 Типового договору розподілу природного газу, такий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною в додатках до такого договору, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 Розділу 3 Глави VI Кодексу газорозподільних систем).

Також зазначає, що згідно з пунктом 4 Розділу 3 Глави VI Кодексу газорозподільних систем, укладення Договору розподілу природного газу між Оператором ГРМ та Споживачем не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт (пункт 5 Розділу 3 Глави VI Кодексу газорозподільних систем). Таким чином, для приєднання до умов договору розподілу та фактичного укладення договору споживачу необов`язково мати підписану заяву приєднання, а достатньо здійснити одну із передбачених законодавством дій, а саме: сплатити за послуги Оператора ГРМ або мати документально підтверджене споживання природного газу.

Вказує, що за вимогами, встановленими Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 16.02.2017, (зокрема п.2.6), Оператор ГРМ зобов`язаний розміщувати на своєму веб-сайті Типовий договір розподілу природного газу, затверджений НКРЕКП. Відтак на виконання Ліцензійних умов, а також вимог Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газорозподільних систем, ТОВ «Газпостачсервіс» розміщено на власному офіційному веб-сайті договір розподілу природного газу за посиланням: https://gaspostach.com/regulatory/detail/32/.

Представник позивача вказує, що боржник є споживачем та отримувачем послуги з розподілу природного газу, оскільки: будинок боржника, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (об`єкт споживання) газифікований та приєднаний до газорозподільної системи ТОВ «Газпостачсервіс», в зв`язку із чим в Автоматизованій системі обліку споживання і розрахунків (бази даних абонентів) відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 ; Боржник здійснює фактичний відбір газу, що підтверджується зміною показників лічильника типу APATOR Metriz UGT-4 T сер. номер № 01803140 по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Окрім цього зазначає, що відповідач частково сплачувала кошти за отриману послугу розподілу природного газу, водночас він не звертався до ТОВ «Газпостачсервіс» з заявою про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. А відтак, Боржником виконано декілька умов для приєднання до договору розподілу природного газу (фактичне споживання природного газу), тобто він - акцептувала договір, зміст якого розміщений на офіційному веб-сайті Стягувача та відповідає Типовому договору розподілу природного газу, затвердженому НКРЕКП та є обов`язковим до виконання всіма суб`єктами ринку природного газу (в тому числі і побутовими споживачами).

Вважає, що між сторонами виникли договірні відносини щодо надання ТОВ «Газпостачсервіс» послуг з розподілу (доставки) природного газу до будинку Боржника, а останній прийняв ці послуги, користуючись природним газом (тобто прийняв оферту).

Зазначає, що на ім`я ОСОБА_1 у ТОВ «Газпостачсервіс», як на споживача послуг із розподілу природного газу, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , присвоєний ЕІС-код № 56ХМ03А48316010А, що підтверджується даними довідки ТОВ «Газпостачсервіс» по особовому рахунку, а також у ній містяться дані про фактичний обсяг споживання природного газу, зокрема, за період з 21 листопада 2021 року по 21 вересня 2023 року. Відповідач набув право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт споживання) на основі наданого ним особисто договору купівлі-продажу житлового будинку, проте не здійснював вчасну оплату за послуги з розподілу природного газу, що змушує Товариство звертатися до суду з даним позовом, у зв`язку із чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послугу розподілу природного газу за період з 21.11.2021 по 21.09.2023 в сумі 8872,97 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 гривні та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 06.11.2023 відкрито провадження у даній справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

06.11.2024 у судове засідання представник позивача ТОВ «Газпостачсервіс» -Ткачук Б.О. не з`явився, при цьому попередньо поштою на адресу суду скерував заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та в разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання повторно не з`явився, по невідомим суду причинам, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся судом належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, в порядку ч.10 ст. 187 ЦПК України. Заяв та (або) клопотань про розгляд справи у його відсутності або відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим, суд вирішив провести заочний розгляд справи, про що постановив відповідну ухвалу.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез`явившихся осіб та постановити процесуальне рішення на підставі наданих позивачем письмових доказів у справі.

Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 являється власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія договору купівлі продажу житлового будинку від 28.09.2020 (а.с.19-20) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №225902983 від 28.09.2020 (а.с.18).

Згідно довідки про фінансовий стан споживача ТОВ «Газпостачсервіс» станом на 25.09.2024, на ім`я ОСОБА_1 у ТОВ «Газпостачсервіс», як на споживача послуг з розподілу природного газу, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , присвоєний ЕІС-код №56ХМ03А48316010А, за адресою: АДРЕСА_1 , наведено дані про фактичний обсяг споживання природного газу. Так, за період з січня 2021 року по вересень 2023 року сума нарахувань з оплати послуги з розподілу природного газу становить 8872,97 грн., які відповідачем не оплачені. Крім того, відображено показники лічильника, які щомісяця збільшувались протягом січня 2021 року серпня 2023 року, та погашення відповідачем суми боргу в загальній сумі 1004,02 грн (зворотній бік а.с.21).

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах діє принцип презумпції винуватості боржника.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи. Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно з пунктом 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ, оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії.

Відповідно до постанови НКРЕКП №858 від 29.06.2017, ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Вінниця, вул. Київська, 175 та сіл Переорки, Якушинці, Зарванці, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», тому товариство є надавачем комунальних послуг в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ, взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ, для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Плата за комунальні послуги має вноситись своєчасно.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання та розподілу природного газу.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону, споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об`єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Підпунктом 6 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ визначено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ) (постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 717/341/21).

Відповідно до вищевказаної довідки про фінансовий стан споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 , яка містяться в матеріалах справи, судом убачається факт споживання ОСОБА_1 природного газу, а також часткову його оплату (зворотній бік а.с.21).

Таким чином, суд вважає, що відповідач приєднався до умов договору розподілу природного газу, оскільки є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, відповідач свої зобов`язання не виконує і за фактично спожитий природній газ не розраховується, у зв`язку з чим за період з 21.11.2021 по 21.09.2023 в нього виникла заборгованість на загальну у сумі 8872,97 гривень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем порушено зобов`язання щодо обов`язкової оплати в установлені строки наданих позивачем послуг, а тому вимоги ТОВ ««Газпостачсервіс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу, розмір оплати який підтверджений позивачем належним письмовим доказом.

Представник позивач в позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень, в обґрунтування заявленої суми на надання правової допомоги у вищевказаному розмірі представником позивача надано: копію ордеру серії АВ №1063985 (а.с.23); копію договору про надання правової допомоги від 20.09.2023 (а.с.24-25); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №770 (а.с.26) та квитанцію до прибуткового касового ордеру №11 від 21.09.2023, відповідно до якої позивачем сплачено 5000 грн. за надання правничої допомоги (а.с.27).

Відповідно до ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вивчивши матеріали справи в цій частині, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу є такою, що пов`язана з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 гривня.

Крім цього слід роз`яснити сторонам положення ч.ч.4,5 ст.268 ЦПК України, а саме те, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.137, 141, 263- 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостачсервіс» (р/р НОМЕР_3 в філії АТ «Ощадбанк» 302076 ЄДРПОУ 36995601) заборгованість за послугу розподілу природного газу за період з 21.11.2021 по 21.09.2023 в загальній сумі 8872,97 гривні (вісім тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 97 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостачсервіс» (р/р НОМЕР_4 АТ КБ «Приватбанк» 302689 ЄДРПОУ 36995601), кошти у рахунок повернення понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостачсервіс» (р/р НОМЕР_4 АТ КБ «Приватбанк» 302689 ЄДРПОУ 36995601), у рахунок повернення витрат по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олена САЄНКО