Ухвала

від 15.11.2024 по справі 332/5812/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 15.11.2024

Справа № 332/5812/24

Провадження № 2/334/3491/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Новікова Н.В., розглянувши позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «Ай-Петрі» до ОСОБА_1 про тлумачення змісту умов договору про надання правничої допомоги,

встановив:

голова С(Ф)Г «Ай-Петрі» Мовчан О.Я. звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_1 про тлумачення змісту умов договору про надання правничої допомоги, в якій просить:

- тлумачити п.6 та п.9

Додаткового договору № 2 до договору № 03/07/40/20 про надання правничої допомоги від 03.07.2020 року від 27.07.2020 року та

Договору про зміни до Додаткового договору № 2 від 27.07.2020 року до договору № 03/07/40/20 про надання правничої допомоги від 03.07.2020 року, які у своїй сукупності слід розуміти позитивним результатом для С(Ф)Г «Ай-Петрі» у справі є саме:

- визнання за Селянським (фермерським) господарством «Ай-Петрі» (ідентифікаційний код юридичної особи 31014720) право постійного користування земельною ділянкою площею 50,0003 га в межах згідно з планом, розташованої на території П`ятихатської сільської ради, наданої державним актом на право постійного користування землею І-ЗП № 002213 від 19.07.2000 року ОСОБА_2 для організації селянського (фермерського) господарства на підставі рішення голови Василівської районної ради народних депутатів Василівського району Запорізької області від 20 березня 2000 року №28, затвердженого рішенням десятої сесії двадцять третього скликання Василівської районної ради від 29 березня 2000 року № 6, яка після проведення державної реєстрації земельної ділянки, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2300915832014 від 05.06.2014 року, має кадастровий номер 2320985800:03:043:0002;

- визнання недійсним пункту 7 наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» від 05.12.2019 №8-2708/15-І9-СГ, яким вирішено: "Державний акт на право постійного користування землею серія І-ЗП №002213. зареєстрований за № 46 від 19.07.2000 року визнати таким, що втратив чинність»;

- поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (внести до даного Реєстру) запису про право постійного користування земельною ділянкою державної власності, що розташована на території П`ятихатської сільської ради Василівського району Запорізької області, площею 50,0003 га. кадастровий номер 2320985800:03:043:0002, посвідчене Державним актом на право постійного користування землею І-ЗП № 002213 від 19.07.2000 року, яке зареєстроване Відділом Держземагенства у Василівському районі Запорізької області 05.06.2014 року на підставі Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2300915832014.», інших похідних вимог.

14.10.2024 ухвалою судді Заводського районного суду м.Запоріжжя передано до Ленінського районного суду м.Запоріжжя за підсудністю та розподілено в провадженні судді Новіковій Н.В..

Дослідивши позовну заяву суддя вважає що заяву, згідно з ч.1ст.185 ЦПК України, належить залишити без руху виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений вст.16 ЦК України.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно з пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Як зазначає Верховний Суд, підставою для тлумачення судом договору єнаявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність інезрозумілість буквального значення слів, понять ітермінів тексту всього договору/ його частини, що не дає змоги з`ясувати дійсний зміст правочину/його частини, аволевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. Тлумачення не може створювати, алише роз`яснює наявні умови договору.

У позові позивачем не зазначено, що відповідач ставить під сумнів, оспорює, або не визнає пункти договору, які позивач просить розтлумачити. Не зазначено в чому полягає неоднозначність формулювання умов договору (пунктів 6 та 9) і, як наслідок, різне тлумачення таких умов сторонами.

Таким чином, позивачу слід зазначити у чому полягає порушення/невизнання/оспорювання/ його прав відповідачем до якого пред`явлено позов.

Відповідно дост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суддя,-

ухвалила:

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «Ай-Петрі» до ОСОБА_1 про тлумачення змісту умов договору про надання правничої допомоги - залишити без руху.

Надати позивачустрок сім днів з дня отримання копії ухвалидля усунення зазначених в ній недоліків.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: