Ухвала

від 14.11.2024 по справі 461/4367/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4367/24

Провадження № 2/461/2169/24

УХВАЛА

14.11.2024 року Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.,

при секретарі судового засідання Курилюк А.І.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

( ОСОБА_3 )

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оксі Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за порушення умов кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває зазначена цивільна справа.

01.11.2024 року до суду надійшла заява від представника позивача про залишення позову Акціонерного товариства «Оксі Банк» без розгляду.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пунктом 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Позивачу, як ініціатору судового процесу, процесуальним законом надано коло процесуальних прав щодо можливості подання заяв та клопотань, які він може використовувати на власний розсуд, не допускаючи при цьому зловживань. Заява про залишення без розгляду позову є одним із різновидів таких клопотань.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Подання заяви про залишення позову без розгляду є диспозитивним правом позивача, передбаченим нормами ЦПК України та за своєю суттю є формою закінчення розгляду справи без ухвалення рішення по суті. При цьому, таке клопотання позивача має пріоритет у розгляді та не пов`язане з будь-якими умовами та обов`язком позивача обґрунтувати своє рішення про відкликання позову.

Підстав для неприйняття заяви про залишення позову без розгляду судом не встановлено.

Відтак, враховуючи принцип диспозитивності, а також те, що заява про залишення позову без розгляду подана представником позивачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе й допустиме її задовольнити із застосуванням відповідних процесуальних наслідків.

Щодо клопотання представника відповідача про компенсацію відповідачу ОСОБА_3 здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні заявив вищевказане клопотання, яке мотивував, тим, що позивач при розгляді даної цивільної справи діяв недобросовісно, оскільки:

- пред`явив до суду необґрунтований позов;

- систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору;

- мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача ОСОБА_3 ;

- сфальсифікував розмір заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором.

З урахуваннямвищевикладеного,просив стягнутиз позивача54500грн.витрат,понесених відповідачем ОСОБА_3 внаслідок необґрунтованихдій позивача.На підтвердженнясвоїх вимогдолучив доклопотання акт передачі-приймання наданих послуг за договором № 24.08-22.01 від 22.08.2024 року про надання правничої допомоги.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При прийнятті рішення суд враховує правову позицію Верховного суду, яка викладена постанові від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18, відповідно до якої для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Згідно частини 9 статті 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов`язковою умовою є зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

- необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

- укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Вирішуючи вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Доказів свідомих недобросовісних дій представника позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами, суду надано не було.

Керуючись ст.ст., 258, 259, 260, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Оксі Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за порушення умов кредитного договору,- залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з того самого питання.

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Дмитренка Володимира Павловича про компенсацію ОСОБА_3 здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 18 листопада 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.Д. Мироненко