Ухвала

від 18.11.2024 по справі 450/5323/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/5323/24 Провадження № 2/450/2319/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши в залі суду м. Пустомити клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третіх осіб Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвої Ольги Ярославівни, про скасування заповіту, -

в с т а н о в и в:

13 листопада 2024 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третіх осіб Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвої О.Я., про скасування заповіту.

Разом зпозовною заявоюпредставником позивача ОСОБА_2 подано досуду клопотанняпро забезпеченняпозову,шляхом заборониприватному нотаріусу Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвій О.Я. вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 за заповітом складеним 28 грудня 2005 року ОСОБА_4 , посвідченим Сокільницькою сільською радою Пустомитівського району, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили. Мотивував клопотання тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 27 червня 2019 року позивачем подано заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвої О.Я., яка повідомила, що померлий залишив заповіт на користь свого брата ОСОБА_3 , який посвідчений 28 грудня 2005 року Сокільницькою сільською радою. Вказав, що даний заповіт є підробленим у зв`язку із чим позивач звернулась з позовними вимогами до суду. Станом на день подання позовної заяви стало відомо, що приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвою О.Я. видано свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Зазначив, що окрім вищевказаного будинку до спадкової маси після смерті ОСОБА_4 увійшли належні йому земельні ділянки. З огляду на вказане, ОСОБА_3 зможе отримати свідоцтва про право на спадщину на такі та відчужити їх на користь третіх осіб, що в майбутньому породить нові судові процеси. З огляду на вказане, просив клопотання задовольнити.

14 листопада 2024 року на виконання вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України скеровано відділу АДР у Львівській області запит щодо надання інформації про місце реєстрації проживання відповідача.

Ухвалою судді від 14 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.

18 листопада 2024 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла заява, якою усунуто недоліки позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи та клопотання про забезпечення позову, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц.

Стороною позивача не надано належних доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_3 має наміри відчужити вказане нерухоме майно отримавши відповідні свідоцтва про право на спадщину.

Крім цього, представником позивача не наведено достатніх правових підстав для забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвій О.Я. вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки абзацом 4 ст. 42 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Враховуючи викладене, у випадку наявності відповідних дій від заінтересованої сторони (позивача у даній справі), приватний нотаріус не зможе вчиняти нотаріальні дії, зокрема видати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 за заповітом складеним 28 грудня 2005 року ОСОБА_4 , посвідченим Сокільницькою сільською радою Пустомитівського району, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З оглядуна вказане,у задоволенніклопотанняпредставника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпеченняпозову,слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 81, 149, 150, 152, 153 ЦПК України, ст. 42 ЗУ «Про нотаріат», суддя, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенніклопотання представникапозивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 прозабезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Мусієвський В.Є.