Рішення

від 06.11.2024 по справі 603/25/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/25/20

Провадження №2/603/1/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за участі представника позивача адвоката Суп М. Б., представника відповідача адвоката Андрусенка І. Я. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Коропецька селищна рада Чортківського району Тернопільської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Суп М. Б., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Коропецька селищна рада Чортківського району Тернопільської області (далі Коропецька селищна рада), в якому просить ухвалити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 , шляхом знесення встановленої відповідачем металевої огорожі за власні кошти.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які знаходяться по АДРЕСА_1 . Користувачем суміжної земельної ділянки є ОСОБА_2 , який у 2018 році встановив огорожу (металевий паркан) висотою 2м і довжиною 9 м, а також висотою 1,7 м і довжиною 13 м на межі земельних ділянок, чим створив їй перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою у вигляді її затінення. Комісією з питань сільського господарства, земельних відносин і охорони навколишнього природного середовища Коропецької селищної ради 25.09.2018 року проведено обстеження земельних ділянок ОСОБА_2 та належної їй земельної ділянки, за результатами чого складено відповідний акт, затверджений рішенням 38-ї сесії 7-го скликання Коропецької селищної ради. За результатом проведеного обстеження комісія виснувала, що за нормами СНіП земельні ділянки повинні огороджуватися прозорими парканами, щоб тінь не падала на територію сусідів, максимальна висота паркану може становити 1,5 м, а що стосується глухих загороджень, то їх можна ставити тільки з боку проїжджої частини. У зв`язку з наведеним комісія рекомендувала їй звернутися до суду. ОСОБА_2 жодним чином на вказане рішення Коропецької селищної ради не реагує та відмовляється привести встановлену ним огорожу у відповідність до вимог чинного законодавства. З огляду на наведене просить позов задовольнити, а також стягнути з відповідача судові витрати (т. 1, а. с. 19-20).

У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_2 адвокат Андрусенко І. Я. вказує на те, що ОСОБА_2 не чинить жодних перешкод позивачці у користуванні її земельною ділянкою. Належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість заявлених вимог, до позовної заяви не долучено. Поряд з цим, представник відповідача звертає увагу на те, що земельна ділянка з приводу якої позивачка просить вирішити спір, не призначена для вирощування сільськогосподарських культур, а тому відповідач не може чинити їй перешкоди у використанні земельної ділянки (що призначена для будівництва) під час вирощування сільськогосподарських культур. Окрім того, зазначає, що земельні ділянки сторін по справі розділяє спільна межа, і металева огорожа, з приводу якої існує спір, розташована на земельній ділянці відповідача із відступом від межі приблизно на 50 см, а тому тінь від сонця не потрапляє на земельну ділянку позивачки. Враховуючи вищенаведене, вважає позовні вимоги безпідставними, а тому в задоволенні позову просить відмовити (т. 1, а. с. 55-56).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні від 17.06.2024 року пояснила суду, що наполягає на демонтажі встановленого відповідачем паркану, оскільки він перешкоджає їй проходу земельною ділянкою та створює незручності при здійсненні сільськогосподарських робіт. Також паркан спричиняє затінення, яке займає половину городу, від чого урожайність частини цієї ділянки значно менша в порівняні з іншою її частиною. Позивачка зазначила, що спірний паркан ОСОБА_2 встановлено приблизно шість років тому і з цього моменту він створює їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Додатково ОСОБА_1 наголосила, що навіть у випадку заміни частини паркану, виготовленого із суцільного металопрофілю, на сітчастий, це не усуне створюваних відповідачем перешкод. Водночас огорожа з металевого штахетника, яку вона встановила, та яка розміщена перед огорожею, встановленою відповідачем, жодних перешкод їй не створює.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Суп М. Б. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, зазначивши, що відповідачем порушено право власності позивачки на земельну ділянку внаслідок вчинення ОСОБА_2 неправомірних дій встановлення металевої огорожі висотою 2 м і довжиною понад 9 м на межі земельних ділянок. Вказаний паркан створює перешкоди позивачці в користуванні земельною ділянкою, що полягає в її затінені. Факт затінення земельної ділянки ОСОБА_1 , серед іншого, підтверджується висновком судової земельно-технічної експерти. Представник звертає увагу на те, що висновком експерта також встановлено факт часткового накладення зі сторони домоволодіння, що перебуває у власності відповідача, на земельну ділянку позивачки, що спричинено невідповідністю фактичної межі з межею, визначеною технічною документацією із землеустрою. З огляду на наведене просить позов задовольнити, а також стягнути з відповідача судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору та витрат на проведення судової експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Андрусенко І. Я. в судовому засіданні заперечив доводи представника позивача, вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що паркан, про демонтування якого просить ОСОБА_1 , чинить позивачці будь-які перешкоди. Звертає увагу на те, що сама позивачка не змогла пояснити як саме вказаний паркан перешкоджає їй користуватися земельною ділянкою, а її пояснення зводились фактично до того, що паркан заважає їй проходити до іншої частини земельної ділянки, а не затіняє її. Окрім того, представник відповідача вказав, що на момент встановлення межових знаків діяла відповідна інструкція, яка передбачала середньоквадратичну похибку місцезнаходження межового знака, і встановлені експертом у цій справі відхилення межових знаків земельних ділянок сторін не перевищують визначеного на той момент показника. З огляду на наведені обставини просить відмовити в задоволені позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Коропецька селищна рада не забезпечили явку представника в судове засідання, подала суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 покладається на думку суду.

За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд приходить до переконання, що справу слід розглянути за даною явкою учасників.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 04.08.2020року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів по справі та витребувано в Коропецької селищної ради запитувану представником відповідача інформацію (документи).

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 09.10.2020 року задоволено клопотання представника позивача та призначено в справі земельно-технічну експертизу, на час проведення якої провадження в справі зупинено.

Ухвалою від 22.09.2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 прийнято до свого провадження суддею Гудковою Ю. Г. та поновлено провадження в справі.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 02.10.2023року в Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області витребувано поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 6124255500:02:011:1983.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 16.10.2023року задоволено клопотання експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Тернопільське відділення КНДІСЕ) Олійника В. та надано в розпорядження експерта копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), власником якої є ОСОБА_1 , а також поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 6124255500:02:011:1983. Провадження в справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 01.01.2024року провадження в справі поновлено у зв`язку із надходженням висновку експерта за результатами проведення в справі судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 19.04.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 прийнято до свого провадження суддею Галіяном І. М. та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 30.04.2024року підготовче провадження в справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті, а також задоволено клопотання представника відповідача про допит свідка ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалою від 30.05.2024 року визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання.

Протокольною ухвалою від 17.06.2024 року задоволено клопотання представника відповідача та викликано в судове засідання для допиту експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ Олійника В.

Судом встановлено такі обставини.

Позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 12.06.1990 року, виданого виконком Коропецької селищної Ради народних депутатів Тернопільської області (т. 1, а. с. 4).

Як вбачається зі змісту витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 168295562 від 23.05.2019 року, державним реєстратором Коропецької селищної ради 23.05.2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6124255500:02:011:1983 (т. 1, а. с. 5).

Межі належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6124255500:02:011:1983 визначені за розробленою ПП «Геоцентр» технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т. 1, а.с.193-203).

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 6124255500:02:011:1983 вона межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 (межі від В до Г) (т. 1, а. с. 199, зв.).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 122882709 від 05.05.2018 року за відповідачем ОСОБА_2 02.05.2018 року зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору (присадибна ділянка), що за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6124255500:02:001:1848 (т. 2, а. с. 88).

Окрім того, 02.05.2019 року за відповідачем зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1268 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6124255500:02:001:1849 (т. 2, а. с. 89).

25.09.2018 року комісією з питань сільського господарства земельних відносин і охорони навколишнього природного середовища Коропецької селищної ради у складі селищного голови Мельника В. І. та депутатів селищної ради ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в присутності ОСОБА_1 (позивачка) було проведено обстеження земельних ділянок ОСОБА_2 (відповідач), призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також для ведення особистого селянського господарства (т. 1, а. с. 6).

За результатом проведення обстеження комісією встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_2 огороджена огорожею (металопрокатом), який поставлений до половини городу і затінює (город) суміжну земельну ділянку ОСОБА_1 , оскільки огорожа поставлена з південної сторони. Також комісією вказано на те, що відповідно до норм СНіП ділянки мають огороджуватися прозорими парканами, щоб тінь не падала на територію сусідів, максимальна висота може становити 1,5 м, а що стосується глухих загороджень, то їх можна ставити тільки з боку проїжджої частини. У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду.

Акт комісії по земельних питаннях та охороні навколишнього середовища від 25.09.2018 року затверджено рішенням 38-ї сесії 7-го скликання Коропецької селищної №946 від 23.11.2018 року, яким ОСОБА_1 також рекомендовано звернутися до суду (т. 1, а. с. 7, 146).

Поряд з цим, як вбачається з відповіді відділу архітектури, розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області № 189/02-03 від 14.11.2018 року, адресованої Коропецькому селищному голові, останнього було проінформовано про те, що відповідно до положень п.6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій території» дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. При цьому, висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій (т. 1, а. с. 147).

За результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи №1327/20-22 від 20.11.2023 року експертом встановлено, що існує часткове накладання з боку домоволодіння АДРЕСА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6124255500:02:011:1983, якою володіє ОСОБА_1 , площею 0,0002 га, спричинене невідповідністю встановленої фактичної спільної межі із межею, визначеною документацією із землеустрою (висновок №1327/20-22 від 20.11.2023 року,т.1,а.с.241-247).

Як вбачається зі змісту висновку експерта, за результатами обмірів земельної ділянки, що по АДРЕСА_1 , встановлено, що спільна фактична межа між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 проходить по поворотних кутах № № НОМЕР_1 (загальною протяжністю 108,1 м (16,55 м + 9,02 м + 7,06 м + 14,83 м + 17,48 м + 15,10 м + 28,06 м), де по точках №№ 10-14 фактична межа між домоволодіннями проходить по огорожі із суцільного металопрофілю на металевих стовпцях (загальною протяжністю 54,47 м (7,06 м + 14,83 м + 17,48 м + 15,0 м). Межі земельної ділянки ОСОБА_1 по фактичному користуванні, які проходять по огорожі із металевого штахетника, огорожі із суцільного металопрофілю на металевих стовпцях та дротяної сітки на металевих стовпцях з боку домоволодіння АДРЕСА_2 ( ОСОБА_2 ), зміщені на 0,22 м, 0,11 м, 0,06 м, 0,08 м та 0,06 м вглиб земельної ділянки ОСОБА_1 , а також на 0,09 м вглиб домоволодіння № 54 (т.1, а. с. 243, зв., 244-245).

Окрім того, експертом встановлено, що огорожа, протяжністю 54,47 м, із суцільного листового металопрофілю на металевих стовпцях, що встановлена ОСОБА_2 , фактично створює затінення земельної ділянки ОСОБА_1 , що не відповідає чинним на території України вимогам ст. 91, ст. 103 Земельного кодексу України (т. 1, а. с. 246, зв.).

Поряд з цим, у дослідній частині висновку експертом зазначено, що фактична спільна межа між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 проходить по встановленій на межі огорожі із незначними відхиленнями від визначених згідно з документацією із землеустрою меж земельних ділянок, із них фактичною протяжністю (7,06 м + 14,83 м + 17,48 м + 15,0 м) 54,47м огорожі із суцільного листового металопрофілю на металевих стовпцях, де висота огорожі не перевищує 2,00 м. Земельна ділянка ОСОБА_1 розташована із північної сторони від спільної межі. Станом на день проведення натурного обстеження здійснено фотофіксацію (фото 1-4) того, що огорожа із суцільного листового металопрофілю на металевих стовпцях, що встановлена ОСОБА_2 , фактично створює затінення земельної ділянки ОСОБА_1 (т. 1., а. с. 245, зв.).

Також у висновку експертом зазначено, що встановлення відповідності чи невідповідності спорудженої огорожі вимогам нормативно-правових актів у сфері містобудування та благоустрою населених пунктів не є предметом дослідження судової земельно-технічної експертизи (т. 1, а. с. 241, зв., 242).

У свою чергу, представником відповідача долучено до матеріалів справи фотознімки земельних ділянок сторін по справі, на яких, серед іншого, відображено встановлений ОСОБА_2 металевий паркан та відсутність затінення земельної ділянки ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 91-92).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що в період виконання обов`язків селищного голови брав участь в обстежені комісією Коропецької селищної ради межі, яка розділяє земельні ділянки сторін по справі. У той момент між сторонами був спір щодо розміщення межових знаків. Після встановлення відповідачем огорожі на своїй стороні в ОСОБА_1 з`явились претензії до ОСОБА_2 з приводу затінення її ділянки. Поряд з цим, свідок вказав, що таке затінення не постійне та залежить від часу доби.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт Тернопільського КНДІСЕ ОлійникВ. Л. пояснив суду, що ступінь затінення, який спричиняється парканом щодо якого виник спір, є змінним, оскільки огляд належних сторонам земельних ділянок було проведено у жовтні приблизно в обідній час доби. У цю пору року кут падіння сонячних променів менший. Водночас влітку в полудень це затінення буде значно меншим. Отже, затінення змінюватиметься залежно від пори року та часу доби.

Експерт зазначив, що питання про те, чи може яким-небудь чином вказане затінення впливати на використання земельної ділянки, не відноситься до предмету дослідження судової земельно-технічної експертизи. Поряд з цим, ст. 103 Земельного кодексу України (далі ЗК України) не містить конкретних вимог стосовно добросусідства.

Водночас на питання про те, чи відповідає металева огорожа вимогам будівельних норм, відповідь може надати будівельно-технічна, а не земельно-технічна експертиза.

Додатково експерт пояснив, що паркан, з приводу якого виник спір, встановлений з відхиленням від проектної документації, однак таке відхилення є несуттєвим. Разом з тим, найбільше відхилення меж (0,22 м) присутнє в частині паркану з металевого штахетника. Проте після втрати чинності Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками у 2021 році і станом на дату проведення експертного дослідження був відсутній нормативно-правовий акт, який би регулював таке питання.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, приходить таких висновків.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб чи завдати шкоди довкіллю. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням права в інших формах.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ст. 386 ЦК України).

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до приписів п. 9 ч. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» огорожі є різновидом малих архітектурних форм та елементом благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Згідно з п. п. 2-3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів, серед іншого, зобов`язані: дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.

Відповідно до п. «б» ч. 1, ч. 2 ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. п. «г» та «е» ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (ч. ч. 1-2 ст.103 ЗК України).

Згідно з ч. 2, п. «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

У силу ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Звернувшись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що встановлений відповідачем суцільний металевий паркан висотою 2 м і довжиною 9 м, а також висотою 1,7 м і довжиною 13 м на межі земельних ділянок, створив перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою у вигляді її затінення.

Встановлення огорожі на межі між сусідніми землекористувачами регламентується Державними будівельними нормами (далі - ДБН) Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», а також ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій», затвердженими наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 104 від 26.04.2019року та № 259 від 28.10.2011 року.

Відповідно до п. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати. Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5 та правилами благоустрою населеного пункту. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа присадибних ділянок не може виступати за червону лінію та межі ділянки.

Пунктом 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 дозволено проектувати огорожі як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огорож має бути не більше ніж 2,0м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

Як вже згадувалось судом, за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи експертом встановлено, що фактична спільна межа між домоволодіннями АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 ) та № 54 ( ОСОБА_2 ) проходить по встановленій на межі огорожі із незначними відхиленнями від визначених згідно з документацією із землеустрою меж земельних ділянок, із них фактичною протяжністю (7,06 м + 14,83 м + 17,48 м + 15,0 м) 54,47м огорожі із суцільного листового металопрофілю на металевих стовпцях, де висота огорожі не перевищує 2,00 м. Тобто паркан із суцільного листового металопрофілю, щодо якого між сторонами існує спір, відповідає вимогами ДБН Б.2.2-5:2011 за допустимою висотою огорожі над землею (не більше 2 м).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У силу приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

В ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

Судом встановлено, що належні відповідачу ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровими номерами 6124255500:02:001:1848 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 6124255500:02:001:1849 (для ведення особистого селянського господарства) є суміжними із земельною ділянкою ОСОБА_1 з кадастровим номером 6124255500:02:011:1983 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розташовані з південної сторони від земельної ділянки позивачки. Фактична спільна межа між домоволодіннями сторін, що проходить по встановленій на межі огорожі із суцільного листового металопрофілю на металевих стовпцях, становить 54,47м, де висота огорожі не перевищує 2,00 м. Таким чином, при влаштуванні огорожі відповідачем не порушено вищенаведені норми ДБН.

Схожий за змістом висновок викладений в постанові Верховного Суду від 07.07.2023року в справі №606/3073/19, в якій суд, аналізуючи доводи позивача про затінення земельної ділянки, спричиненого встановленою відповідачем огорожею, виснував, що оскільки висота паркану становить від 1,83 м до 1,91 м над поверхнею землі, вона відповідає вимогам ДБН Б.2.2-5:2011 за допустимою висотою огорожі на землею (не більше 2 м). Окрім того, суд звернув увагу на те, що затінення частини земельної ділянки відповідача не свідчить про наявність перешкод в користуванні цією земельною ділянкою та вказав на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволені позову, зокрема, в частині вимог, що стосувалися перешкод, створюваних спірною огорожею.

В матеріалахсправи відсутнібудь-якідокази,які бсвідчили проте,що встановленийвідповідачем паркан негативно впливає на тривалість інсоляції житлових приміщень будинку позивачки (адже земельна ділянка у використанні якої, як зазначає ОСОБА_1 , їй чиняться перешкоди, призначення саме для будівництва і обслуговування житлового будинку).

Водночас суд критично оцінює долучений до позовної заяви акт обстеження земельних ділянок від 25.09.2018 року, затверджений рішенням 38-ї сесії 7-го скликання Коропецької селищної ради № 946 від 23.11.2018 року. Так, у вказаному акті обстеження відсутня будь-яка інформація про висоту і протяжність суцільного металевого паркану, розміщеного на межі земельних ділянок сторін, а наведені в ньому норми СНіП (будівельні норми та правила) не відповідають чинним ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій».

Доводи позивачки та її представника про те, що факт затінення земельної ділянки встановлений висновком експерта та свідчить про створення відповідачем перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою суд відхиляє. Так, матеріалами справи підтверджується, що спірний паркан створює затінення тільки на частині земельної ділянки позивачки, ступінь якого залежить від часу доби та пори року і в літній період, на чому в судовому засіданні наголосив судовий експерт ОСОБА_9 . Вказане, окрім того, також підтверджується наданими представником відповідача фотознімками (т. 2, а. с. 91-92).

Щодо доводів представника відповідача про накладення земельних ділянок сторін по справі суд зазначає таке.

За результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи № 1327/20-22 від 20.11.2023 року експертом, серед іншого, встановлено, що існує часткове накладання з боку домоволодіння ОСОБА_2 на земельну ділянку ОСОБА_1 , площею 0,0002 га (2м2), спричинене невідповідністю встановленої фактичної спільної межі із межею, визначеною документацією із землеустрою (т.1,а.с.241-247). Межі земельної ділянки ОСОБА_1 по фактичному користуванні, які проходять по огорожі із металевого штахетника, огорожі із суцільного металопрофілю на металевих стовпцях та дротяної сітки на металевих стовпцях з боку домоволодіння АДРЕСА_2 ( ОСОБА_2 ), зміщені на 0,22 м, 0,11 м, 0,06 м, 0,08 м та 0,06 м вглиб земельної ділянки ОСОБА_1 , а також на 0,09 м вглиб домоволодіння № 54 (т.1, а. с. 243, зв., 244-245). Водночас, як пояснив в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 , найбільше зміщення (0,22 м) існує в точці розміщення частини паркану, виготовленого з металевого штахетника, тобто в частині огорожі, що була встановлена самою позивачкою.

Поряд з цим, слід також звернути увагу на похибку визначення геопросторових координат, яка відповідно до висновку експерта № 1327/20-22 від 20.11.2023 року складає 0,05 м (т. 1, а. с. 243, зв.).

Окрім того, на момент встановлення відповідачем огорожі із суцільного металопрофілю (приблизно 2018 рік) була чинною Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (далі Інструкція), затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 року, та яка втратила чинність 14.09.2021 року. Вказана Інструкція в п. 3.10 визначала, що середньоквадратична похибка місцезнаходження межового знака відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, міських геодезичних мереж не повинна перевищувати: у містах Києві, Севастополі, містах - обласних центрах та містах обласного підпорядкування - 0,1 м; в інших містах та селищах - 0,2 м; у селах - 0,3 м; за межами населених пунктів для земельних ділянок площею до 10 га - 0,5 м, а площею 10 га і більше - 2,5 м.

Таким чином, встановлені експертом в частині розміщення паркану з суцільного металопрофілю зміщення меж земельних ділянок сторін на 0,11 м, 0,06м, 0,08 м та 0,06 м вглиб земельної ділянки ОСОБА_1 , а також на 0,09 м вглиб домоволодіння ОСОБА_2 , із врахуванням похибки визначення геопросторових координат, є незначними та перебувають в межах середньоквадратичної похибки місцезнаходження межових знаків, визначеної Інструкцією, що була чинною на момент облаштування цієї частини огорожі.

Водночас найбільше зміщення меж земельних ділянок (на 0,22 м) існує в частині паркану, виготовленого із металевого штахетника, що був встановлений самою позивачкою. Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1 , ця частина паркану не створює їй жодних перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що обставини, на які посилається сторона позивача, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. При влаштуванні огорожі із суцільного металопрофілю відповідачем не порушено норми ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН Б.2.2-5:2011, оскільки висота паркану не перевищує допустимі 2,0м. Водночас позивачкою не обґрунтовано яким саме чином часткове затінення земельної ділянки (длябудівництва іобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка)створює їйперешкоди укористуванні цієюділянкою,як іне наданоналежних доказівтого,що такіперешкоди взагалііснують.Окремо судзвертає увагуна непослідовністьпозиції ОСОБА_1 .Остання,звертаючись досуду ізцим позовом,вказувала назатінення їїземельної ділянки,що перешкоджаєїй займатисягородництвом.Однак,надаючи особистіпояснення всудовому засіданні,позивачка посилаласяі нате,що паркан,щодо якогоіснує спір,перешкоджає проходуїї земельноюділянкою івона заперечуєпроти наявностібудь-якогопаркану (прозорогочи суцільного)на ційчастині межіземельних ділянок.У такийспосіб ОСОБА_1 фактично змінюєпідстави позову,що суперечитьприписам ч.3ст.49ЦПК Українита невідповідає принципампроцесуального права,що єнедопустимим.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 317, 319, 321, 375, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 43, 76-81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Коропецька селищна рада Чортківського району Тернопільської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Коропецька селищна рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул.М.Каганця, 10, смт Коропець Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396242.

Повний текст рішення суду складено 15.11.2024 року.

Головуючий суддя І. М. Галіян