Рішення

від 12.11.2024 по справі 607/21040/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2024 Справа №607/21040/24 Провадження №2/607/4089/2024

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді - Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

його представника, адвоката - Гатало М.Я.,

представника відповідача адвоката - Островської О.Н.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гатало Мар`яна Ярославівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт Транссервіс» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

27 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гатало М.Я. - звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ТОВ «Зеніт Транссервіс» про: 1) скасування наказу ТОВ «Зеніт Транссервіс» №173 про припинення трудового договору (контракту) від 10 вересня 2024 року; 2) поновлення ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів з 10 вересня 2024 року; 3) зобов`язання ТОВ «Зеніт Транссервіс» виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 вересня 2024 року по день його фактичної виплати; 4) відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3 500 гривень (а.с. 2-3).

В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_1 - адвокат Гатало М.Я. - зазначила, що 31 липня 2024 року позивача було прийнято на роботу до відповідача на посаду водія автотранспортних засобів. Згідно пункту 1.3 трудового договору працівнику було встановлено випробувальний строк 2 (два) місяці з метою перевірки відповідності роботі, що доручається.

Представник позивача вказала, що ОСОБА_1 , який 04 вересня 2024 року повернувся із міжнародного рейсу, без будь-яких пояснень було наручно вручено повідомлення про звільнення (вих.№180 від 04 вересня 2024 року) та акт (№б/н, без дати) про нібито встановлення факту допущення халатної недбалості останнього під час завантаження за адресою: м. Хмельницький, вул. Північна, 2 (Хмельницька філія СЕ Бортнетце-Україна) автомобіля/причіпа марки «Scania/Schmitz» д.н.з. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно.

Адвокат Гатало М.Я. у позові відмітила, що 12 вересня 2024 року позивач поштою отримав копію наказу ТОВ «Зеніт Транссервіс» №173 про припинення трудового договору (контракту) від 10 вересня 2024 року, а саме: про його звільнення на підставі пункту 11 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та трудову книжку із внесеним відповідним записом. Таке звільнення вважає незаконним та таким, що здійснене з порушенням вимог чинного законодавства. Представник позивача зазначає, що пунктом 11 статті 40 КЗпП України передбачено, що підставою для звільнення за результатами випробування може бути лише невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий. Крім того, роботодавець не позбавлений обов`язку аргументувати та довести підстави такого звільнення, оформити документи, які підтверджуватимуть факт невідповідності працівника. Жодних доводів невідповідності позивача займаній посаді не було надано.

У позовній заяві також звернено увагу на те, що ОСОБА_1 при прийнятті на роботу не було ознайомлено із його посадовими обов`язками як водія автотранспортних засобів, в тому числі й стосовно його обов`язку як водія контролювати якість упакування вантажу, що передається для перевезення, наявність нейлонових пасів з механічним самозатягуючим механізмом та пластиковими кутниками у місцях передбачених заводом виробником. Тож, щоб довести, що працівник не виконував свої посадові обов`язки, спочатку він мав би бути з ними ознайомлений та чітко їх розуміти.

Адвокат Гатало М.Я. у позові також зазначає, що наданий акт складено без належних реквізитів, підпису уповноваженої особи та не може бути доказом невідповідності позивача займаній посаді та/або порушення (невиконання) трудових відносин. Крім того, роботодавцем не було виставлено жодних письмових претензій до роботи працівника, комісією не встановлено та не доведено факту порушень з його сторони.

Додатково звертає увагу, що в наказі №173 про припинення трудового договору (контракту) від 10 вересня 2024 року зазначено причину звільнення пункт 11 статті 40 КЗпП України, однак, докази невідповідності працівника займаній посаді також мали бути вказані у наказі про звільнення, оскільки вони аргументують саме звільнення працівника, проте, дана інформація відсутня в оскаржуваному наказі. Повідомлення про звільнення вих.№180 від 04 вересня 2024 року не містить всіх необхідних реквізитів: 1) не зазначено прізвище, ім`я, по батькові працівника та його правильна посада, а тому, не можливо ідентифікувати такий документ, що він стосується ОСОБА_1 ; 2) не вказано чіткої підстави для звільнення згідно пункту 11 статті 40 КЗпП України, а тому, «знищення товару під час перевезення вантажу» не є підставою для звільнення відповідно до пункту 11 статті 40 КЗпП України.

Крім того, у день звільнення роботодавець зобов`язаний здійснити з працівником повний розрахунок та видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільнення, чого відповідачем зроблено не було.

Більше того, трудовий договір від 31 липня 2024 року некоректно складений, адже, в самій преамбулі зазначено прізвище, ім`я, по батькові зовсім іншого працівника - ОСОБА_2 .

2. Стислий зміст відзиву на позовну заяву

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому висловлено прохання відмовити у задоволенні позову.

Адвокат Островська О.Н. в обґрунтування заперечень зазначає, що 31 липня 2024 року ТОВ «Зеніт Транссервіс» та ОСОБА_1 уклали та підписали письмовий трудовий договір. Цього ж дня, позивач ознайомився з посадовою інструкцією водія автотранспортних засобів та інструкцією для водія перед початком та під час завантаження транспорту.

З 12 серпня по 20 серпня 2024 року ОСОБА_1 перебував у відрядженні: с. Смиківці - м. Хмельницький - м. Тернопіль - м. Гожув (Gorzow) - м. Тернопіль - с. Смиківці. При завантаженні вантажу в м. Хмельницький ТОВ «Се Борднетце» - Україна позивач завантажив товар без нормальної упаковки і при вигрузці товару у м. Гожув товар був ушкоджений, що підтверджується пояснювальною запискою відповідача, складеною та підписаною ним особисто 29 серпня 2024 року, актом від 30 серпня 2024 року. Відповідно 30 серпня 2024 року комісія в складі директора ОСОБА_3 , головного бухгалтера ОСОБА_4 , бухгалтера ОСОБА_5 , бухгалтера ОСОБА_6 розглядали питання відповідності ОСОБА_1 займаній посаді; за результатами розгляду було встановлено невідповідність водія автотранспортних засобів займаній посаді.

04 вересня 2024 року ОСОБА_1 було ознайомлено (зачитано) з письмовим повідомленням про його звільнення із займаної посади, однак, він відмовився від проставлення підпису, про що складено акт. 10 вересня 2024 року позивача звільнено з посади на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України. В цей же день, із ним було проведено повний розрахунок та перераховано кошти на його банківську картку. Представник відповідача вважає, що ТОВ «Зеніт Транссервіс» було дотримано норм права, а звільнення позивача із займаної посади проведено у порядку передбаченому статтею 28 КЗпП України та з підстав передбачених пунктом 11 статті 40 КЗпП України.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гатало Мар`яна Ярославівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт Транссервіс» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 25).

30 жовтня 2024 року у судовому засіданні були допитані свідки. Свідок ОСОБА_3 - директор ТОВ «Зеніт Транссервіс» - вказав суду, що 04 вересня 2024 року ОСОБА_1 було ознайомлено з тим, що він не пройшов випробувального терміну, оскільки не справився з виконанням своїх обов`язків, зокрема неналежно закріпив товар внаслідок чого ввірений йому товар було пошкоджено, й повідомлено, що його буде звільнено 10 вересня 2024 року; підписувати документи позивач відмовився, про що було складено акт. (а.с. 69-71).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 - головний бухгалтер «Зеніт Транссервіс» - засвідчив, що позивача 04 вересня 2024 року було ознайомлено з актом про невідповідність займаній посаді та повідомлено про звільнення з чим він був ознайомлений; від підпису наданих йому документів ОСОБА_1 відмовився; свідок також вказав, що працівник не пройшов випробувальний термін, адже допустив недбалість й неналежно перевірив правильність закріплення вантажу, що мало наслідком його пошкодження (а.с. 68, 70-71).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гатало М.Я. позов підтримали в повному обсязі з мотивів викладених у позовній заяві.

Адвокат Островська О.Н., представник відповідача ТОВ «Зеніт Транссервіс», позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 (серія НОМЕР_3 ), копія якої долучена до матеріалів справи, 01 серпня 2024 року наказом про прийняття на роботу №166 від 31 липня 2024 року року позивача прийнято роботу на посаду водія автотранспортних засобів транспортного відділу (а.с. 18-19).

Між ТОВ «Зеніт Транссервіс» та ОСОБА_1 31 липня 2024 року був укладений трудовий договір. Відповідно до пунктів 1.2. - 1.4. цього договору робота за цим договором є для працівника основним місцем роботи; працівнику встановлюється випробування строком два місяці з метою перевірки відповідності роботі, що доручається (а.с. 9-12, 46-49).

В пункті 6.1. договору вказано, що у випадку неналежного виконання або невиконання зобов`язань за цим договором сторони несуть дисциплінарну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.

Також, 31 липня 2024 року між ТОВ «Зеніт Транссервіс» та працівником був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. (а.с. 13-14). Крім того, 31 липня 2024 року ОСОБА_1 було ознайомлено та вручено копії: посадової інструкції водія автотранспортних засобів та інструкції для водія перед початком та під час завантаження транспорту, про що свідчать його особисті підписи (а.с. 41-45).

01 серпня 2024 року ОСОБА_1 отримав у розпорядження транспортний засіб «Scania G480» номер авто НОМЕР_1 , що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу (а.с. 50).

Наказом про направлення працівника у відрядження №498 від 12 серпня 2024 року направлено у відрядження водія автотранспортних засобів 1 з транспортного відділу ОСОБА_1 терміном на 9 календарних днів з 12 серпня 2024 року по 20 серпня 2024 року, за маршрутом: с. Смиківці - м. Хмельницький - м. Тернопіль - м. Гожув (Gorzow) - м. Тернопіль - с. Смиківці (а.с. 51).

У пояснювальній записці від 29 серпня 2024 року, написаної власноручно ОСОБА_1 , позивач зазначив: «при погрузці в м. Хмельницький «Се Борднетце» 12 серпня 2024 року завантажив товар без нормальної упаковки і коли на вигрузці м. Гожів-Великопольський один стовпчик ящиків був на підлозі, і де було виявлено пошкодження» (а.с. 52).

В акті ТОВ «Зеніт Транссервіс» зазначено, що 12 серпня 2024 року водій ОСОБА_1 , перебуваючи у службовому відрядженні, допустив халатну недбалість під час завантаження автомобіля/причіп марки «Scania/Schmitz» д.н.з. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно, будучи присутнім при завантаженні не забезпечив належного контролю за завантаженням товару, а саме: не звернув увагу на неналежну якість упакування вантажу розміщеного на палетах, порядок його розташування у кузові, проігнорував подальше закріплення за допомогою розпірних планок, нейлонових пасів з механічним самозатягуючим механізмом та пластиковими кутниками у місцях передбачених заводом виробником причіпа і посадової інструкції водія, в результаті недбалого ставлення до завантаження, під час транспортування відбулось самовільне зміщення з подальшим падінням вантажу та його пошкодження. Факт зміщення та пошкодження вантажу був зафіксований під час розвантаження у місті Gorzow kp. на території підприємства Sebordnetze Polska, де щодо цієї події було складено відповідний акт з подальшою претензією на відшкодування заподіяних збитків на суму 3 404,24 Євро (а.с. 16).

Актом від 30 серпня 2024 року у складі комісії 4-х осіб: директора - ОСОБА_3 , головного бухгалтера - ОСОБА_4 , бухгалтера - ОСОБА_5 , бухгалтера - ОСОБА_6 встановлено невідповідність водія автотранспортних засобів транспортного відділу ОСОБА_1 займаній посаді протягом строку випробування (а.с. 53).

Згідно повідомлення про звільнення (вих.№180 від 04 вересня 2024 року), в якому вказано, що ОСОБА_1 10 вересня 2024 року буде звільнено з посади водія, у зв`язку з тим, що при перевезенні вантажу 12 - 16 серпня 2024 року ним було допущено нищення товару, чим встановлено невідповідність займаній посаді протягом строку випробування (а.с. 15, 54).

Як вказано в акті від 04 вересня 2024 року у складі комісії 4-х осіб: директора - ОСОБА_3 , головного бухгалтера - ОСОБА_4 , бухгалтера - ОСОБА_5 , бухгалтера - ОСОБА_6 , склали даний акт про те, що 04 вересня 2024 року водія автотранспортних засобів транспортного відділу ОСОБА_1 було ознайомлено (зачитано) з письмовим повідомленням про звільнення із займаної посади у зв`язку із встановленою невідповідністю займаній посаді протягом строку випробування. ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з повідомленням про звільнення відмовився (а.с. 55).

Наказом №173 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 звільнено з посади водія автотранспортних засобів 1 на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України (а.с. 17, 56).

ОСОБА_1 були надіслані акт та повідомлення про звільнення, які не відповідали належним стандартам, що пред`являються до таких документів законодавством. Відповідно до пояснень діловода ТОВ «Зеніт Транссервіс» ОСОБА_7 від 04 жовтня 2024 року при оформленні документів щодо водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 була не уважна і надала на підпис директору чернетку повідомлення про звільнення, чернетку акту від 04 вересня 2024 року, а також надіслала ОСОБА_1 зазначені вище чернетки та чернетки акту від 04 вересня 2024 року (а.с. 57).

Наказом «Про оголошення догани ОСОБА_7 » від 07 жовтня 2024 року №13, працівниці було оголошено догану за неналежне виконання обов`язків (а.с. 58).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Частиною першою статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із частиною першою статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю (частина друга статті 26 КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 27 КЗпП України строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації - шести місяців.

До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (частина третя статті 27 КЗпП України).

Частиною другою статті 28 КЗпП України передбачено, що у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2019 року (справа № 522/3864/18) вказав, що розірвання трудового договору з працівником під час терміну випробування не можна визнати таким, що провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, оскільки працівник при прийнятті на роботу, даючи згоду на випробування, фактично дає згоду і на можливість розірвання з ним трудового договору, якщо протягом строку випробування буде встановлено невідповідність його роботі, на яку його прийнято; термін «невідповідність» означає, що підставою для звільнення не може бути порушення трудової дисципліни; за такі порушення працівник може бути звільнений на підставі відповідних статей КЗпП України, а не за результатами випробування; отже, підставою для звільнення за результатами випробування може бути тільки невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий; при цьому, вирішення питання відповідності працівника займаній посаді є правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробування.

Пунктом 11 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено як підставу для звільнення працівника встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Звільнення на підставі пункту 11 частини першої статті 40 КЗпП України з урахуванням частини другої статті 28 КЗпП України має відбуватися за наступних умов:

1) встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі;

2) письмове попередження працівника про звільнення за три дні;

3) звільнення проводиться протягом строку випробування.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі №826/12446/17 констатовано, що у період випробувального терміну суб`єкт призначення з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатність виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі, якщо суб`єкт призначення в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. При цьому суб`єкт призначення самостійно визначає, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено, і, визначаючи у цьому контексті критерії якості виконання роботи за посадою, наділений певною свободою розсуду.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Як встановлено судом та стосовно чого не заперечують сторони, ОСОБА_1 прийнято на роботу з 01 серпня 2024 року у транспортний відділ на посаду водія автотранспортних засобів 1, зі строком випробування 2 місяці. Як було зазначено, ТОВ «Зеніт Транссервіс» та працівник уклали трудовий договір, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Цього ж дня, позивача було ознайомлено та вручено йому копії: посадової інструкції водія автотранспортних засобів та інструкції для водія перед початком та під час завантаження транспорту, про що свідчать його особисті підписи.

Тож безпідставними та такими що, не заслуговують на увагу є доводи позивача про те, що його не було ознайомлено з його посадовими обов`язками, як водія автотранспортних засобів, оскільки це спростовується долученими до матеріалів справи копіями посадової інструкції та інструкції для водія перед початком та під час завантаження транспорту, на яких стоїть особистий підпис ОСОБА_1

01 серпня 2024 року ОСОБА_1 отримав у розпорядження транспортний засіб «Scania G480» номер авто НОМЕР_1 , що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу. Враховуючи зміст вищевказаних норм законодавства і беручи до уваги, що умови і строк випробування були відображені в наказі про прийняття позивача на роботу, з яким останній ознайомлений в установленому порядку, ним підписано договір про повну матеріальну відповідальність, позивач знав про свої трудові права та обов`язки і усвідомлював, що у разі їх невиконання або неналежного виконання нестиме дисциплінарну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.

Утім, ОСОБА_1 , перебуваючи у службовому відрядженні, всупереч інструкціям, з якими він був ознайомлений, допустив халатну недбалість під час завантаження автомобіля/причіп марки «Scania/Schmitz» з д.н.з. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно, внаслідок чого відбулося самовільне зміщення вантажу з подальшим падінням вантажу та його пошкодження на суму 3 404,24 Євро.

У результаті позивач надав письмові пояснення директору ТОВ «Зеніт-Транссервіс» щодо вказаної ситуації, після чого 30 серпня 2024 року комісією було встановлено невідповідність займаній посаді водія автотранспортних засобів транспортного відділу ОСОБА_1 протягом строку випробування, а 04 вересня 2024 року позивачу було повідомлено про його звільнення 10 вересня 2024 року з посади водія, у зв`язку з тим, що при перевезенні вантажу 12 - 16 серпня він допустив нищення товару, чим встановлено невідповідність його займаній посаді протягом строку випробування.

У підсумку наказом № 173 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 10 вересня 2024 року звільнено з посади водія автотранспортних засобів 1 на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України.

Таким чином, суд виходить із того, що звільнення позивача на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України здійснено у відповідності до вимог закону, оскільки відповідачем було встановлено невідповідність працівника займаній посаді під час випробувального строку, позивача належним чином й у встановлені строки письмово повідомлено про звільнення на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України з урахуванням вимог статті 28 КЗпП України. Звільнення відбулося в межах строку випробування.

Відмова підписувати акт про встановлення невідповідності займаній посаді та ознайомлюватися з повідомленням про звільнення було оформлено відповідним актом, який додано відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Щодо доводів позовної заяви про те, що акт складено без належних реквізитів, підпису уповноваженої особи та не може бути доказом невідповідності позивача займаній посаді та/або порушення (невиконання) трудових відносин, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не є можуть братися до уваги для задоволення позовних вимог.

Так, у матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_7 від 04 жовтня 2024 року, що при оформленні документів щодо водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 була не уважна і надала на підпис директору чернетку повідомлення про звільнення, чернетку акту від 04 вересня 2024 року, а також надіслала ОСОБА_1 зазначені вище чернетки та чернетки акту від 04 вересня 2024 року.

У судовому засіданні представник відповідача зазначила, що в документації ТОВ «Зеніт-Транссервіс» містилися належно оформленні документи, а технічна помилка була допущена лише щодо екземплярів (повідомлення про звільнення та акта), які було надіслано позивачу.

До відзиву відповідач додав як доказ копію наказу від 07 жовтня 2024 року № 13 про оголошення догани діловоду ОСОБА_7 . Зважаючи на те, що технічна помилка в надсиланні документів не свідчить про порушення процедури звільнення працівника, встановленої КЗпП України, суд критично оцінює ці доводи позивача.

Позивач у позовній заяві також зазначає, що трудовий договір від 31 липня 2024 року складений некоректно, оскільки в самій преамбулі зазначено прізвище, ім`я, по батькові зовсім іншого працівника. Утім, у розділі VIII цього договору вказані реквізити ОСОБА_1 , стоїть його особистий підпис, договір став підставою для прийняття його на роботу, та виконання позивачем своїх трудових обов`язків.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, позивачем не надано, а судом не отримано доказів у частині порушення відповідачем порядку звільнення ОСОБА_1

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Враховуючи вищенаведене, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку зібраним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 із займаної посади водія автотранспортних засобів з випробувальним терміном було проведено відповідно до норм трудового законодавства. А тому немає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Зеніт Транссервіс» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції слід віднести на рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 - 78, 81, 89, 141, 247, 258 - 268, 273 - 274,

280 - 289, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гатало Мар`яна Ярославівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт Транссервіс» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

2. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції слід віднести на рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

6. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 листопада 2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області 06 січня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_6 .

Представник позивача: адвокат Гатало Мар`яна Ярославівна, адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ТР №000467 від 17.09.2021, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , телефон: НОМЕР_8 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зеніт Транссервіс», код ЄДРПОУ: 44903693, адреса місця знаходження: Тернопільська область, Тернопільський район, місто Тернопіль, вулиця Майдан Волі, 4, офіс 45, поштовий індекс: 46001, телефон: НОМЕР_9.

Головуючий суддяТ. І. Якімець