Постанова

від 07.11.2007 по справі 7-2-32-24/292-03-9660

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 07 листопада 2007 р.                                                                                   

№ 7-2-32-24/292-03-9660 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого

(доповідач у справі),

Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.

розглянувши  касаційну скаргу

 Арбітражного керуючого ОСОБА_1

на постанову  та постанову

від 27.06.2007 р. Одеського

апеляційного господарського суду  від

23.04.2007 р. господарського суду Одеської області

у справі

№ 7-2-32-24/292-03-9660

господарського суду Одеської області

за заявою

ДПІ у Малиновському районі м.

Одеси  (голова комітету кредиторів)

до

ЗАТ “Одеська фабрика технічних

тканин”,  м. Одеса

про

банкрутство

арбітражний керуючий

ОСОБА_2; ОСОБА_1

в судовому

засіданні взяли участь представники:

ВАТ "Енергопостачальна

компанія "Одесаобленерго"

 Корєпанова О.О., довір.;

ліквідатора банкрута ОСОБА_2

ОСОБА_3 довір.

та ліквідатор банкрута

ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду

Одеської області знаходиться справа № 32-24/292-03-9660 про банкрутство

ЗАТ “Одеська фабрика технічних тканин”.

Справа розглядалась судами

неодноразово.

Останньою постановою господарського

суду Одеської області від 23.04.2007 р. (суддя Лепеха Г.А.) визнано ЗАТ

“Одеська фабрика технічних тканин” банкрутом та відкрито ліквідаційну

процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 27.06.2007 р. (судді: Мишкіна М.А -головуючий, Бойко

Л.І., Жукова А.М.) залишено без змін постанову господарського суду Одеської

області від 23.04.2007 р., а апеляційні скарги арбітражного керуючого ОСОБА_1,

ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" - без

задоволення.

Не погоджуючись з винесеними

судовими рішеннями, арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 р. і

постанову господарського суду Одеської області від 23.04.2007 р. та передати

справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована

невірним застосуванням судами першої та 

апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,

зокрема, ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон) та ст. 42 ГПК

України.

У відзиві на касаційну скаргу

ліквідатор банкрута ОСОБА_2 просить залишити скаргу без задоволення, а

оскаржувані постанови суду першої та 

апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що висновки суду

відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників

судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні

матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 205

Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути оголошений

банкрутом за рішенням суду у разі неспроможності суб'єкта господарювання через

недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Також, відповідно до приписів абз.

4 ст. 1 Закону суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом

тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити

свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не

інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, визнаючи боржника банкрутом,

суд має встановити факт  неоплатності

боржника.

Як вбачається з матеріалів справи,

боржник у справі тричі визнавався судом банкрутом та відносно нього

відкривалася ліквідаційна процедура. При цьому, двічі такі постанови суду було

скасовано та справу направлено на новий розгляд.

Належним чином дослідивши матеріали

справи, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо

неможливості боржника відновити свою платоспроможність.

Як встановлено судом апеляційної

інстанції, визнані судом грошові вимоги кредиторів до боржника, які не погашені

останнім, становлять 2 287 714,90 грн., в той час як майно, яке відповідно до

Закону може бути включено до ліквідаційної маси, у ЗАТ "Одеська фабрика

технічних тканин" відсутнє.

При цьому, наявні об'єкти житлового

фонду (гуртожитки, житлові будинки) вартістю 7 954 024,62 грн., які відповідно

до ч. 1 ст. 26 Закону не підлягають відчуженню у ліквідаційній процедурі,

повинні бути передані до комунальної власності міста.

Між тим, як встановлено судом

першої інстанції, заяв можливих інвесторів (санаторів) до суду не надійшло.

Вищенаведене свідчить про те, що

боржник не має можливостей погасити заборгованість перед кредиторами та має

місце неоплатність.

Наявність грошових вимог кредиторів

та відсутність реальних можливостей щодо проведення процедури санації і

пропозицій щодо укладання мирової угоди у справі є підставою для визнання

неспроможності боржника відновити свою платоспроможність не інакше як через

застосування ліквідаційної процедури.

Відповідної правової позиції

дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 13.12.2005 р.

у справі №6/216-8/115.

Також, рішення про звернення до

господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття

ліквідаційної процедури було прийнято комітетом кредиторів (протокол зборів

комітету кредиторів від 20.04.2007 р. б/н).

За таких обставин справи є всі

ознаки, необхідні для визнання боржника банкрутом.

Крім того, на вказаних зборах

комітету кредиторів прийнято рішення про затвердження кандидатури ліквідатора

банкрута -арбітражного керуючого ОСОБА_2

Отже, як встановлено судом

апеляційної інстанції, на останньому засіданні комітету кредиторів від

20.04.2007 р. було прийнято рішення про остаточне визначення кандидатури

ліквідатора ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" -арбітражного

керуючого ОСОБА_2, причому арбітражний керуючий ОСОБА_1, який виконував

повноваження розпорядника майна боржника, не скористався правом на участь в

роботі комітету кредиторів з правом дорадчого голосу (абз. 8 ч. 8 ст. 16

Закону).

Як вбачається з матеріалів справи,

відповідне клопотання комітету кредиторів 23.04.2007 р. було подано до суду.

Одночасно, 23.04.2007 р. до суду було подано заяву арбітражного керуючого

ОСОБА_2 про участь у справі про банкрутство з копією ліцензії на право

проведення діяльності арбітражного керуючого у відповідності до ст. 31

Закону.

Судом апеляційної інстанції

встановлено, що кандидатура ліквідатора банкрута відповідає вимогам вказаної

статті, зокрема, він не є заінтересованою особою стосовно боржника у розумінні

ст. 1 Закону.

Отже, господарський суд першої та

апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення

клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатором

ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" арбітражного керуючого ОСОБА_2

Відтак, доводи касаційної скарги

арбітражного керуючого ОСОБА_1 не спростовують висновків судів, які викладені в

оскаржуваних судових рішеннях.    

Виходячи з викладеного, постанова

господарського суду Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2007

р. та постанова  господарського суду

Одеської області від 23.04.2007 р. винесені у відповідності до фактичних

обставин справи і вимог чинного законодавства та підстав для їх скасування не

вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись

ст. 205 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 31, 16, 22 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” та ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу арбітражного

керуючого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.          Постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 27.06.2007 р. та постанову господарського суду Одеської

області від 23.04.2007 р. у справі № 7-2-32-24/292-03-9660  залишити без змін.

Головуючий                                                                         

Б.М. Поляков

          Судді                                                

                                    Л.Й.

Катеринчук

Н.Г. Ткаченко