Рішення

від 18.11.2024 по справі 686/28590/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/28590/23

Провадження № 2-др/686/171/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

18.11.2024

Хмельницький міськрайонний суд

у складі: головуючого судді - Салоїд Н.М.,

при секретареві - Гуменному В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницький заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Напрієнко Марини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, витрати, пов`язанні із залученням перекладача та витрати, пов`язані із видачею звітів -

в с т а н о в и в :

01 листопада 2024 представник позивача ОСОБА_1 звернулась із заявою до суду про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 200 000,00 грн., витрати, пов`язані із залученням перекладача в сумі 23 058,00 грн. та витрати, пов`язані із видачею звітів в розмірі 10 440.00 грн. з відповідача, понесені нею у зв`язку з розглядом справи, про які було заявлено до закінчення судових дебатів та розмір понесення таких витрат підтверджується договором про надання правової допомоги, копією Додаткової угоди № 3 від 06.09.2023 року, актом приймання виконаних робіт та копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки АВТ КБ «Приватбанк» від 07.09.2023, копією договору про надання послуг від 21.09.2023 від 21.09.2023 ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет «Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» та ОСОБА_1 ,, копіями актів надання послуг, копією договору про надання послуг, відповідно до якого ОСОБА_1 надані перекладацькі послуги.

Подану заяву обгрунтовує тим, що на розгляді в Хмельницькому міськрайонному суді перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів з частки заробітку (доходу) відповідача на тверду грошову суму.

21 жовтня 2024 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду позов задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 10 000 грн. до досягнення дитиною повноліття з часу набрання рішенням законної сили.

Між нею та адвокатом Напрієнко М.В, 01.07.2023 року укладено договір про надання правової допомоги, яким згідно пункту 3.1 визначено, що розмір гонорару встановлюється додатковою угодою. Цією додатковою угодою від 06.09.2023 визначено було визначено, що розмір гонорару в розмірі 200 000 грн. та строк оплати такого.

Крім того, 21 вересня 2023 року ОСОБА_1 укладено договір з дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет «Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» про надання звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту «Веб-сторінок у мережі інтернет та видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів (реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення). Розмір наданих послуг згідно квитанцій становить 10 440 грн., а також за договором про надання перекладацьких послуг № 140923/01 від 14.09.2023, укладеного ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розмір таких витрат Просить ухвалити додаткове рішення у справі та вирішити питання про стягнення означених витрат.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, повідомлена про час і місце розгляду справи у передбаченому законом порядку, подала заяву про розгляд зави про ухвалення додаткового рішення за її відсутності, подану заяву підтримала, просить її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлений про час і місце розгляду у передбаченому законом порядку. У поданих запереченнях покликається на те, що представником позивача не надано належних та допустимих доказів оплати витрат на правничу допомогу, оскільки до заяви про ухвалення додаткового рішення додані нечитабельні копії банківських квитанцій, з яких неможливо встановити суми та характеру проплат. Розрахунок витрат на правничу допомогу є явно завищеним та спрямований на явне збагачення позивачки.

Суд, перевіривши доводи представника позивача викладені у поданій заяві, заперечення представника відповідача та матеріали справи доказами прийшов до наступних висновків.

ОСОБА_1 було заявлено позов до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Цим рішенням змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 10 000 грн.

Представником ОСОБА_1 , адвокатом Напрієнко М.В., подано заяву про ухвалення додаткового рішення суду в частині стягнення витрат з відповідача ОСОБА_2 , понесених на правничу допомогу в розмірі 200 000 грн.

25.10.2024 року до поданої заяви додано договір про надання правничої допомоги від 01.07.2023, додатковий договір до договору про надання правової допомоги від 06.09.2023, акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 24 жовтня 2024, квитанцію про оплату послуг адвоката в сумі 200 000 грн.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

В даному випадку судом позов задоволено частково та змінено спосіб стягнення аліментів на користь позивачки ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на утримання доньки до досягнення нею повноліття в розмірі 10 000 грн. щомісячно з врахуванням індексу інфляції на час їх виплати.

Тому пропорційно до задоволених вимог в розмірі 5% (10 0000 грн. : 2017,3 грн. (1%) становить 5 %, відтак підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Стосовно витрат, понесених позивачкою, пов`язаних із залученням перекладача в сумі 23 058 грн. щодо перекладу квитанцій та витрат, пов`язаних із видачею звітів за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторнок у мережі Інтернет та видачею довідок з відомостями про власників веб-сайтів реєстрантів доменних імен в розмірі 10 440 грн. суд зазначає наступне.

Витрати на оплату послуг перекладача в сумі 10 440,00 грн., понесених позивачем. якими здійснено переклад квитанцій на придбання косметичних засобів, побутової хімії та продуктів харчування у період з березня по вересень 2023 року судом оцінено критично, як такі, що не погіршують матеріального становища ОСОБА_1 .

Що стосується наданих звітів наданих позивачкою відповідно договору, укладеного ОСОБА_1 з дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет «Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» про надання звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту «Веб-сторінок у мережі інтернет та видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів (реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення), сума наданих послуг згідно квитанцій становить 10 440 грн., суд в основу рішення про зміну способу аліментів не поклав.

Враховуючи роль суду при визначенні розміру стягуваних аліментів, означених доказів як-то квитанцій про придбання продуктів, косметичних засобів, побутової хімії, та інших найменувань, звітів проведеної фіксації та дослідження змісту веб-сторінок, суд не брав до уваги як джерело доказів по справі, з цих підстав вони не підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

В іншій своїй постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору (ст.ст.12, 46, 56 ЦПК 2004 року).

Такий ордер адвокатом надано.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказані критерії суд вважає стороною дотримані.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).

З наведених підстав заву слід задовольнити частково.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст. 142, ст.353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Заяву задовольнити частково.

Ухвалити в справі додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. пропорційно до задоволених вимог.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 18.11.2024.

Суддя :