Рішення

від 18.11.2024 по справі 686/24972/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/24972/24

Провадження № 2/686/6554/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Дем`янова Ю.М.,

за участі секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,

представника позивача ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство №1» Українського товариства сліпих» - Дарових Ю.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Голдзіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 13.09.2024 надійшла позовна заява від ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданого позову ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» зазначено про те, що відповідач є сином колишнього працівника Хмельницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих Біленького В.Л., який проживав та був зареєстрований у кімнаті АДРЕСА_1 .

Гуртожиток на праві приватної власності належить ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих».

Постановою президії Центрального правління УТОС № 01-07-11р від 15 лютого 2023 року прийнято рішення щодо зміни місцезнаходження ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС з території ведення бойових дій з АДРЕСА_2 .

Постановою президії Центрального правління УТОС № 02-07-4р від 22 березня 2023 року прийнято рішення про передачу з балансу ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» на баланс ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС основних фондів, у тому числі гуртожиток.

З цього часу ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС прийняло на себе управління гуртожитком.

05 жовтня 2023 року житловою комісією позивача було встановлено, що в кімнаті гуртожитку мешкає чоловік, якій відмовився надати документи на підтвердження особистості, але заявив, що вселений у кімнату батьком та мешкає у ній три роки.

Відповідно до повідомлення ГУ НП в Хмельницькій області Хмельницького РУП ВП № 1 від 07 листопада 2023 року в ході перевірки встановлено, що у кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку проживає гр. ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про виселення самоправно зайнятого житлового приміщення в гуртожитку. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21.05.2024 позов задоволено у повному обсязі та виселено ОСОБА_1 із кімнати № 1 гуртожитку без надання йому іншого жилого приміщення.

При цьому, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 04.03.2024 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» 7798,38 грн заборгованості за проживання в гуртожитку та комунальні послуги за період з 01 серпня 2019 року до 31 жовтня 2023 року.

З 01 листопада 2024 року жодних сум оплати за проживання в гуртожитку від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на банківський рахунок підприємства не надходило.

Після смерті ОСОБА_2 22.03.2024 відповідач не звільнив кімнату, продовжував нею користуватися, оплату за користування та комунальні послуги не вносив.

Відповідач примусово виселений з кімнати № 1 гуртожитку 02 вересня 2024 року.

Ураховуючи, що відповідач не є особою з інвалідністю, не працює на підприємстві, не є членом УТОС і ветераном праці, незаконно вселився до гуртожитку, права на проживання в гуртожитку на умовах найму він не має.

З 01.04.2024, після смерті ОСОБА_2 , за проживання в кімнаті № НОМЕР_1 нараховується орендна плата.

Житлова площа кімнати № 1 складає 17,2 кв. м, загальна - 25,2 кв. м.

Розрахунок плати за проживання здійснюється на підставі п. 7.9 Положення про плату за проживання і експлуатаційно-господарські послуги у гуртожитку ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС. За цією нормою мешканці сплачують щомісяця орендну плату у розмірі 578,39 грн. за одне ліжко-місце та 96,40 грн. за кожний додатковий метр житлової площі.

Отже, за поживання в гуртожитку відповідач має сплачувати щомісяця 1658,06 гри., крім комунальних послуг: (578,39 грн.х2)+(5,20x96,40)=1658,06 грн.

Відтак, заборгованість за користування кімнатою № НОМЕР_1 гуртожитку з 01 листопада 2023 року до 01 вересня 2024 року складає 10750,52 грн, з яких - плата за проживання в гуртожитку складає 8925,35 грн., комунальні послуги - 1825,17 грн.

Вказану суму заборгованості разом із судовими витратами позивач просить стягнути на його користь із відповідача.

18.10.2024 від відповідача у справі до суду надійшов відзив, у якому останній повністю заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування поданого відзиву ОСОБА_1 вказує, що дійсно проживав у вказаному гуртожитку разом із батьком, однак зазначає, що добровільно виселився із гуртожитку відразу після смерті останнього 22.03.2024 та з того часу там не проживав, комунальними послугами не користувався, а тому вважає, що вимоги позивача про стягнення із нього заборгованості із листопада 2023 року по вересень 2024 рокує неправомірними, а позов до задоволення не підлягає.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала за викладених у самій позовній заяві обставин. Додатково зазначила про те, що після ухвалення судом рішення про виселення ОСОБА_1 21.05.2024 підприємство зверталось до останнього щодо добровільного виконання рішення суду та направляло пропозицію щодо укладення договору найму приміщення спірної кімнати №1 у гуртожитку. Однак указана пропозиція була проігнорована відповідачем у справі, а рішення суду про виселення в добровільному порядку виконано не було.

Крім цього, ОСОБА_3 вказала на те, що приміщення вважається звільненим особою, яка в ньому проживала після того, як указана особа з кімнати вивезе всі свої речі та передасть ключі від займаної кімнати комісії підприємства, яка створюється відповідно до наказу керівника. За результатами отримання ключів указаною комісією складається акт де про це зазначається, один примірник якого залишається в бухгалтерії підприємства, а інший видається особі, яка звільнила указане приміщення. Зазначений акт і є підтвердженням того, що особа звільнила займане приміщення і сторони не мають жодних претензій щодо цього одна д одної. Указаного порядку ОСОБА_1 не дотримався, кімнату у встановленому порядку не звільнив та ключі не передав, у зв`язку із чим вважався особою, яка використовує займане приміщення та ніс тягар утримання спірної кімнати.

Відповідач у справі та його представник проти заявлених позовних вимог заперечили та надали суду пояснення аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заяву. Крім цього, відповідач ОСОБА_1 підтвердив те, що саме 02.09.2024 передав ключі від кімнати директору підприємства, що підтверджується актом державного виконавця від 02.09.2024. разом з тим, зазначив, що у гуртожитку після смерті батька не проживав, та кімнатою не користувався. Тому, на його думку, відсутні підстави для стягнення із нього плати за користування гуртожитком. На запитання суду чому він не приймав участь у справі щодо його примусового виселення із гуртожитку та не вказав на обставини відсутності спору між сторонами, оскільки він фактично там не проживає, а також в добровільному порядку не виконав рішення суду від 21.05.2024 відповідач пояснив, що указаними судами займався за довіреністю від нього його батько, а тому він не цікавився станом судових справ. В добровільному порядку не виконав судове рішення оскільки не довіряв законності дій з боку представників позивача, а тому виключно із виконавцем мав намір передати ключі від кімнати в гуртожитку.

Представник відповідача додатково зазначила про те, що матеріали цивільної справи не містять доказів розрахунку та нарахування комунальних послуг саме ОСОБА_4 , не підтверджуються належними та допустимими доказами, а приєднана до матеріалів цивільної справи довідка із розрахунку вартості комунальних платежів не дає змогу встановити обсяг наданих послуг та їх вартість, а також особу, якій вони нараховані. Оскільки до 22.03.2024 в гуртожитку проживав батько відповідача, тому саме він був споживачем послуг.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

На адресу суду 30.09.2024 від позивача надійшло клопотання про виклик свідків. Протокольною ухвалою суду в задоволенні указаного клопотання відмовлено у зв`язку із тим, що обставини щодо дати звільнення відповідачем у справі спірного житлового приміщення у гуртожитку повинні підтверджуватись належними доказами, якими показання свідків у даній категорії справ не являються.

18.10.2024 від відповідача по справі до суду надійшов відзив, у якому останній повністю заперечує проти позовних вимог.

Того ж дня до суду подано заяву про виклик свідків, яка була доповнена додатковим свідком у судовому засіданні 18.11.2024. В обґрунтування поданого клопотання відповідач та його представник зазначили про те, що у такий спосіб вони мають намір підтвердити дату вактичного припинення проживання у гуртожитку з боку відповідача, а також дату вивезення звідти речей ОСОБА_1 . Протокольною ухвалою суду в задоволенні указаного клопотання відмовлено у зв`язку із тим, що обставини щодо дати звільнення відповідачем у справі спірного житлового приміщення у гуртожитку повинні підтверджуватись належними доказами, якими показання свідків у даній категорії справ не являються.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.02.2006 за Українським товариством сліпих зареєстровано будівлю гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

Постановою президії Центрального правління УТОС № 01-07-11р від 15 лютого 2023 року прийнято рішення щодо зміни місцезнаходження ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС з території ведення бойових дій з АДРЕСА_4 у АДРЕСА_5 .

Постановою президії Центрального правління УТОС № 02-07-4р від 22 березня 2023 року прийнято рішення про передачу з балансу ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» на баланс ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС основних фондів, у тому числі гуртожиток.

Відтак, ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС прийняло на себе управління гуртожитком, що підтверджується актом передачі основних засобів з ПОГ «Хмельницьке УВП» УТОС на ПОГ «Бахутське УВП № 1» УТОС від 01.04.2023.

05 жовтня 2023 року житловою комісією позивача було встановлено, що в кімнаті гуртожитку мешкає чоловік, якій відмовився надати документи на підтвердження особистості, але заявив, що вселений у кімнату батьком та мешкає у ній три роки. Вказане підтверджується Актом встановлення факту незаконного зайняття житлового приміщення гуртожитку від 05.10.2023.

Відповідно до повідомлення ГУ НП в Хмельницькій області Хмельницького РУП ВП № 1 від 05 листопада 2023 року в ході перевірки встановлено, що у кімнаті № 1 гуртожитку проживає ОСОБА_1 , який повідомив, що проживає разом з батьком ОСОБА_2 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.05.2024 у справі № 686/29633/23 позов ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» задоволено у повному обсязі та виселено ОСОБА_1 із кімнати № 1 гуртожитку без надання йому іншого жилого приміщення.

При цьому, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 04.03.2024 по справі № 686/7741/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» 7798,38 грн заборгованості за проживання в гуртожитку та комунальні послуги за період з 01 серпня 2019 року до 31 жовтня 2023 року.

На підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.05.2024 у справі № 686/29633/23 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження № 75557980 про виселення ОСОБА_1 із кімнати АДРЕСА_6 без надання йому іншого жилого приміщення.

Як вбачається із Акту державного виконавця від 02.09.2024 вказане рішення суду виконано в повному обсязі, ключ від кімнати АДРЕСА_6 02.09.2024 передано директору ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» Дарових О.В.

Вказаний акт підписано особисто відповідачем ОСОБА_1 .

Відтак, судом об`єктивно встановлено, що до 02.09.2024 ОСОБА_1 користувався приміщенням кімнати АДРЕСА_6 .

Як вбачається із наданої позивачем довідки Хмельницького БТІ від 17.10.2022 № 96/01-14 площа вказаної кімнати складає 25,2 кв. м., з яких 17,2 кв. м. житлова.

Разом з тим, відповідач у порушення чинного законодавства не здійснював оплату за користування вказаним приміщенням за встановленими нормативами, внаслідок чого, як вбачається із Довідки № 161 від 10.09.2024 про заборгованість за проживання та комунальні послуги у кімнаті № НОМЕР_1 у останнього перед позивачем утворилась заборгованість, що за період з 01.11.2023 по 01.09.2024 складає 10750,52 грн, з яких - плата за проживання в гуртожитку складає 8925,35 грн., комунальні послуги - 1825,17 грн.

Станом на час розгляду справи в суді вказана сума заборгованості залишається непогашеною відповідачем.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

За положеннями частини 1статті 130 ЖК Української РСР порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Примірного положення про користування гуртожитками органи державної влади, органи місцевого самоврядування, власники гуртожитків після консультацій з громадськістю (громадськими організаціями, створеними з метою захисту інтересів мешканців гуртожитків) за погодженням з профспілками (за наявності) затверджують положення про користування гуртожитками, що перебувають у їхній власності, управлінні, розпорядженні, користуванні (частина 2 статті 131 ЖК Української РСР).

Згідно з п.п. 3.7, 7.1, 7.2, 7.3 Положення про гуртожитки Українського товариства сліпих, затвердженого постановою президії ЦП УТОС від 24 вересня 2019 року № 10-8 користування жилою площею у гуртожитках УТОС здійснюється за договором найму житла, укладеним на підставі ордера, або на підставі договору оренди житла, укладеного відповідно до норм Цивільного кодексу України. Особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються. Плата за проживання у гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг, інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку), організації побуту.

Розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму або оренди житла відповідно до розрахунку, затвердженого підприємством організації УТОС. Розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги. Порядок розподілу використаних комунальних послуг мешканцями гуртожитку встановлюється за спільним рішенням адміністрації, профспілкового комітету і правління первинної організації УТОС.

Згідно з п. 3.3 Положення користування приміщеннями та майном гуртожитку здійснюється на підставі виданого адміністрацією підприємства ордеру і договору найму/оренди.

При цьому, пунктом 5.6 Положення про особливості користування гуртожитком ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» УТОС від 16.08.2023 передбачено, що особи, які проживають у гуртожитку, але не уклали договір найму (оренди) житла після спливу строку його дії або оспорюють встановлені Положенням умови оплати проживання у гуртожитку, здійснюють плату за займану житлову площу відповідно до порядку, встановленого зазначеним Положенням на загальних умовах за єдиними тарифами, встановленими адміністрацією підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) жити проживання в ньому на певний строк за плату.

В силу ч. 3 ст. 815 ЦК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_1 проживав у кімнаті АДРЕСА_6 у період з листопада 2023 року по серпень 2024 року включно. Загальна площа вказаної кімнати складає 25,2 кв. м., житлова 17,2 кв. м.

Разом з тим, відповідачем у поданому ним відзиві підтверджується факт проживання ним у вказаному гуртожитку у період листопада 2023 по березень 2024.

Проте, будь-яких належних доказів на звільнення відповідачем приміщення гуртожитку у березні 2024 року останнім суду не надано.

Водночас, факт звільнення відповідачем приміщення гуртожитку 02.09.2024 підтверджується Актом державного виконавця від 02.09.2024, зі змісту якого вбачається, що ключ від кімнати АДРЕСА_6 02.09.2024 передано ОСОБА_1 директору ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» Дарових О.В.

Вказаний акт підписано ОСОБА_1 без будь-яких застережень чи заперечень, а правильність змісту вказаного акту підтверджено відповідачем у судовому засіданні.

У порушення чинного законодавства за період з листопада 2023 по серпень 2024 включно плата за користування гуртожитком відповідачем не вносилась.

Відповідно до п. 2.8 Положення про плату за проживання і експлуатаційно-господарські послуги у гуртожитку ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС від 16.08.2023 проживання у гуртожитку є одним із видів платних послуг, що надаються їх власником та/або уповноваженим ним органом володільцем гуртожитку.

Згідно з п. 7.2 зазначеного Положення про плату обчислення вартості одного ліжко-місця здійснюється із розрахунку не менше шести квадратних метрів на особу.

За п. 7.9 Положення про плату за проживання і експлуатаційно-господарські послуги гуртожитку ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС мешканці сплачують щомісяця орендну плату в розмірі 578,39 грн. за одне ліжко-місце та 96,40 грн. за кожний додатковий метр житлової площі.

Площа кімнати № 1 гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 02.09.2024 складає 25,2 кв. м., з яких 17,2 кв. м. житлова.

Тому, за поживання в гуртожитку відповідач має сплачувати щомісяця 1658,06 грн без врахування комунальних послуг: (578,39 грн.х2)+(5,20x96,40)=1658,06 грн.

Як вбачається із наданої позивачем Довідки № 161 від 10.09.2024 про заборгованість за проживання та комунальні послуги у кімнаті № НОМЕР_1 , заборгованість за користування кімнатою № НОМЕР_1 гуртожитку (проживання) за період з 01 листопада 2023 року до 31 серпня 2024 року складає 8925,35 грн. Вказану суму суд вважає такою, що нарахована позивачем правомірно відповідно до встановлених тарифів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні з відповідач на користь позивача заборгованості за комунальні послуги, що надавались відповідачу у вказаний період користування кімнатою № НОМЕР_1 у гуртожитку та згідно розрахунку становить 1825,17 грн. Суд дійшов висновку про те, що позивачем у порушення цивільно-процесуального законодавства не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обсягу наданих комунальних послуг та, відповідно, вірного розрахунку їх вартості, а також підтвердження того, що саме відповідач був користувачем зазначених послуг. В ході судового розгляду судом встановлено, що в період з листопада 2023 року по березень 2024 року комунальні платежі нараховувались батькові відповідача, який постійно проживав у гуртожитку.

Відтак, вирішуючи спір між сторонами та обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС, суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання існуючого зобов`язання з оплати вартості користування приміщенням гуртожитку з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за оплату за проживання у гуртожитку у розмірі 8925,35 грн.

Розподіл судових витрату справі.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на правову допомогу у загальному розмірі 2400,00 грн.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано Договір № 04/2024 від 09.09.2024 про надання правової допомоги, Розрахунок винагороди адвоката за надання правничої допомоги до вказаного Договору, акт прийому-передачі процесуальних документів та інших видів правничої допомоги від 23.09.2024 та платіжну інструкцію № 114 на підтвердження здійснення оплати надано правничої допомоги.

Разом з тим, суд звертає увагу, що зі змісту вказаної платіжної інструкції вбачається, що правнича допомога була надана по іншій справі та на суму, що не відповідає акту прийому-передачі та розрахунку до договору від 09.09.2024, що викликає у суду сумнів щодо надання правничої допомоги позивачу саме по справі, яка розглядається судом.

При цьому, зі змісту акту прийому-передачі процесуальних документів та інших видів правничої допомоги від 23.09.2024 теж не вбачається, що правова допомога на суму 2400 грн була надана саме по справі за позовом до ОСОБА_1 .

Відтак, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позов ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» до ОСОБА_1 задоволено частково, з останнього на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 2513,92 грн.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» (код ЄДРПОУ 39482122) заборгованість за проживання у гуртожитку у розмірі 8925,35 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих» (код ЄДРПОУ 39482122) судовий збір у сумі 2513,92 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Підприємство об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих», код ЄДРПОУ 39482122, юридична адреса: 29025, м. Хмельницький, вул. Героїв Національної гвардії України, 22.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення складено 18.11.2024.

Суддя Юрій ДЕМ`ЯНОВ