Рішення

від 18.11.2024 по справі 740/5182/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/5182/24

Провадження № 2/740/1515/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Гагаріної Т.О.,

з участю секретаря Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Талалаївської територіальної громади в особі Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок, -

встановив:

28.08.2024 позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок.

Позов мотивували тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 відносився до суспільної групи господарств - колгоспний двір, голова якого ОСОБА_3 . Крім нього, в будинку проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті відкрилась спадщина на її 1/2 частку даного житлового будинку. Спадщину після його смерті прийняли його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_1 позивач по справі, шляхом звернення до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина на 3/4 частки житлового будинку (1/2 частка як за колишнім членом колгоспного двору, 1/4 яку прийняла після смерті чоловіка) по АДРЕСА_1 . Спадщину після її смерті прийняли її сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - позивачі по справі, по 3/8 частці кожен, шляхом звернення до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Позивачі в судове засідання не з`явились, у заяві від 10.10.2024 представник позивачів адвокат Семенок В.І. просив справу розглянути без їх участі.

У заяві від 08.11.2024 представника відповідача - Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області - секретар Ярмоленко Г. просила справу розглянути відповідно до чинного законодавства, без участі їх представника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.02.2015 (а.с.9).

З копії спадкової справи 2122/2015 вбачається, що спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 прийняли син ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_4 (а.с.75-93).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 09.10.2023 вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Відповідно довідки №365 від 12.08.2024 Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на день смерті постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті та протягом 6 місяців з дня смерті за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.21).

Відповідно довідки №363 від 12.08.2024 Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області житловий будинок по АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 відносився до типу колгоспного двору. На вказану дату в цьому дворі були зареєстровані: ОСОБА_3 голова колгоспного двору, ОСОБА_4 дружина (а.с.22).

З довідки, виданої КП «Ніжинське МБТІ» Чернігівської обласної ради №01448 від 25.07.2024 вбачається, що станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.20).

До кінця 2012 року питання переведення колгоспного двору до категорії двору, що належить громадянину, з видачею свідоцтва про право власності на будинок, вирішувалося органами місцевого самоврядування, а КП «Ніжинське бюро технічної інвентаризації» виготовляло документи про право власності і реєструвало будинок за громадянином. Тепер БТІ не мають такого права і як результат право приватної власності на будинок, який є складовою частиною колгоспного двору, може бути визнане тільки судовим рішенням.

Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Відповідно до п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Таким чином, станом на 15 квітня 1991 року такими, що не втратили право на майно колгоспного двору вважалися всі особи, що мешкали та були прописані в домоволодінні розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Отже, житловий будинок було зареєстровано у встановленому порядку відповідно до діючого на той час законодавства як власність колгоспного двору.

Таким чином, право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору після припинення колгоспних дворів в Україні перетворилося на спільну часткову власність членів припиненого колгоспного двору в рівних частинах по 1/2 частці кожного.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли був введений в дію ЗУ «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало право власності на 1/2 частину майна у колгоспному дворі кожному, як їх членам, що не втратили право на частку в їх майні.

Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 прийняли ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами із копії спадкової справи, заведеної до майна померлого ОСОБА_3 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли, що підтверджується копією спадкової справи, заведеної до майна померлої ОСОБА_4 (а.с.53-74).

Доказами того, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є свідоцтва про народження (а.с.17-18).

З постанови приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Бублика В.М. від 08.08.2024 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.40).

Статтями 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємців, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно доч.1ст.1268ЦКУкраїни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.ст.41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (ч.1 ст.392 ЦК України). Тобто, передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спащини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню.

Керуючисьст. ст. 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на 1/4 частку на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на 3/8 частки на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на 3/8 частки на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04415258, адреса: Чернігівська область, Ніжинський район, с.Талалаївка вул. Незалежності, 8.

Суддя Т.О. Гагаріна