Постанова

від 12.11.2024 по справі 607/15087/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/15087/24Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/817/996/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

представника відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу №607/15087/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат КМЕТИК Віталій Ярославович, на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2024 року (постановлену суддею Вийванком О.М., дата складення повного тексту судового рішення 11 вересня 2024 року) про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Кметик В.Я., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликався на те, що з 10 жовтня 1998 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 грудня 2018 року розірвано.

Позивач зазначив, що під час перебування у шлюбі, а саме 15 жовтня 2007 року сторони та ВАТ «Тернопільбуд» уклали договір № 21 про організацію та проведення будівництва, відповідно до умов якого ВАТ «Тернопільбуд» зобов`язується за дорученням позивача і відповідача та за їх рахунок вчинити дії із організації та проведення будівництва двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , а позивач і відповідач зобов`язуються оплатити визначену договором вартість цільового об`єкту та прийняти зазначений об`єкт нерухомості в порядку і у строки, визначені договором. Планова вартість цільового об`єкту 284378 грн.

Згідно з довідкою ВАТ «Тернопільбуд» №05/119 від 06 березня 2019 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках повністю проведена оплата вартості зазначеного вище нерухомого майна. 19 червня 2013 року між сторонами підписаний акт передачі-приймання виконаних робіт. 26 листопада 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_2 , відповідно до якого зазначений об`єкт нерухомості вважається закінченим будівництвом та готовий до експлуатації. Розпорядженням Тернопільської міської ради №227 від 24 грудня 2012 року присвоєно прийнятому в експлуатацію багатоквартирному житловому будинку з приміщеннями громадського призначення адресний номер АДРЕСА_3 .

16 вересня 2022 року ОСОБА_4 зареєстрував право приватної часткової власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Так само ОСОБА_5 здійснила реєстрацію права приватної спільної часткової власності на спірну квартиру.

Разом з тим позивач зазначив, що спірної квартирою користується лише відповідачка, а позивач доступу до вказаної квартири не має та нею не користується. Вирішити спір в добровільному порядку відповідачка відмовляється.

У зв`язку із викладеним, позивач просив суд:

- cтягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частки квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 65.2 кв.м., житловою площею 33.5 кв.м., в розмірі 1321600.00 грн;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/2 частки квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 65.2 кв.м., житловою площею 33.5 кв.м., та визнати за ОСОБА_5 право власності в цілому на квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 65.2 кв.м., житловою площею 33.5 кв.м.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2024 року заяву ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Світлик О.М., задоволено та закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації, на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Кметик В.Я., подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року у цивільній справі №607/2599/23, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 15 січня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про припинення права на частку у праві спільної часткової власності шляхом стягнення компенсації та визнання права власності в цілому на майно, відмовлено. Однак у цивільній справі №607/2599/23 підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 було те, що позивачем не надано докази неможливості виділу в натурі належної йому частки з об`єкта нерухомості.

Сторона апелянта зазначає, що єдиною підставою відмови у задоволенні позовних вимог у справі №607/2599/23 була відсутність належних доказів неможливості поділу спірної квартири та виділу об`єкта нерухомого майна, натомість у справі №607/15087/24 позивач ОСОБА_4 долучив нові докази, які не були предметом дослідження №607/2599/23, а тому вважає, що у вищевказаних цивільних справах не тотожні підстави позову.

У зв`язку наведеним просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

29 жовтня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Світлик О.М., надійшов відзив на апеляційну скаргу, однак колегія суддів не приймає даний відзив, оскільки всупереч ч.1 ст.360 ЦПК України його подано з пропуском встановленого судом строку.

Згідно ухвали Тернопільського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та надано строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, ОСОБА_5 отримала 10 жовтня 2024 року (трек-номер 0600968566331). Отже останнім днем строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу є 25 жовтня 2021 року. Разом з тим, заявником на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання відзиву не надано жодного доказу.

Оскільки строк на подачу відзиву пропущено, вказаний відзив, апеляційним судом залишається без розгляду в порядку ст.126 ЦПК України.

В судовому засіданні представник відповідачки адвокат Світлик О.М., проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

Інші учасниками в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду.

12 листопада 2024 року на електронну поштову адресу Тернопільського апеляційного суду від представника апелянта адвоката Кметика В.Я. надійшла заява про розгляд справи без сторони позивача, однак колегія суддів не приймає таку заяву, оскільки така подана через засоби електронного поштового зв`язку без кваліфікаційного електронного підпису заявника.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

У лютому 2023 року ОСОБА_4 вперше звернувся в суд із позовом до ОСОБА_5 про припинення права спільної часткової власності та стягнення грошової компенсації, цивільна справа №607/2599/23.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_4 покликався на те, що з 10 жовтня 1998 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 грудня 2018 року розірвано.

ОСОБА_4 зазначив, що під час перебування у шлюбі, а саме 15 жовтня 2007 року сторони та ВАТ «Тернопільбуд» уклали договір № 21 про організацію та проведення будівництва, відповідно до умов якого ВАТ «Тернопільбуд» зобов`язується за дорученням позивача і відповідача та за їх рахунок вчинити дії із організації та проведення будівництва двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , а позивач і відповідач зобов`язуються оплатити визначену договором вартість цільового об`єкту та прийняти зазначений об`єкт нерухомості в поряду і у строки, визначені договором. Планова вартість цільового об`єкту 284378 грн.

Згідно з довідкою ВАТ «Тернопільбуд» № 05/119 від 06 березня 2019 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках повністю проведена оплата вартості зазначеного вище нерухомого майна. 19 червня 2013 року між сторонами підписаний акт передачі-приймання виконаних робіт. 26 листопада 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_2 , відповідно до якого зазначений об`єкт нерухомості вважається закінченим будівництвом та готовий до експлуатації. Розпорядженням Тернопільської міської ради № 227 від 24 грудня 2012 року присвоєно прийнятому в експлуатацію багатоквартирному житловому будинку з приміщеннями громадського призначення адресний номер АДРЕСА_3 .

13 вересня 2022 року ОСОБА_4 зареєстрував право приватної часткової власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Так само ОСОБА_5 здійснила реєстрацію права приватної спільної часткової власності на спірну квартиру.

Разом з тим позивач зазначив, що спірної квартирою користується лише відповідач, а позивач доступу до вказаної квартири не має та нею не користується. Вирішити спір в добровільному порядку відповідач відмовляється.

За таких підстав ОСОБА_4 просив:

- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частки квартири, загальною площею 65.2 кв.м, житловою площею 33.5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , у розмірі 1173600 грн;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/2 частку квартири, загальною площею 65.2 кв.м, житловою площею 33.5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , та визнати за ОСОБА_5 право власності в цілому на вказану квартиру.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року у справі № 607/2599/23 у задоволені позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права спільної часткової власності та стягнення грошової компенсації, відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд виходив з того, що позивачем не надані докази неможливості виділу в натурі належної йому 1/2 частки з об`єкта нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 65.2 кв.м, житловою площею 33.5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 15 січня 2024 року у справі № 607/2599/23 апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року, залишено без змін.

У липні 2024 року ОСОБА_4 вдруге звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації (цивільна справа 607/15087/24).

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_4 покликався на аналогічні підстави, які викладені у позові справа № 607/2599/23, долучив нові докази, а саме:

- висновок про вартість майна від 20 червня 2024 року;

- висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07 травня 2024 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі №428/9280/20 від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) констатовано існування усталеної практики щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року у справі №607/2599/23, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 15 січня 2024 року, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 відмовлено.

Разом з тим, суд першої інстанції, порівнявши заявлені позивачем у цій справі №607/15087/24 та позовні вимоги у справі №607/2599/23 правильно встановив, що в обох позовах позивач вказував на те, що спірною квартирою користується лише відповідач, а позивач доступу до вказаної квартири не має та нею не користується. Вирішити спір в добровільному порядку відповідач відмовляється.

Також, фактично предметом обох позовів у справі №607/2599/23 та №607/15087/24 є припинення права власності на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації.

Проте у справі №607/2599/23 суди вже надали оцінку обґрунтованості таких позовних вимог ОСОБА_4 у їх задоволенні відмовлено.

Виходячи з викладеного, оскільки у справах №607/2599/23 та №607/15087/24 встановлено тотожність сторін спору, предмета позову, підстав позову, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Доводи сторони апелянта про те, що ними до позовної заяви від липня 2024 року долучено новий доказ, висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07 травня 2024 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такий доказ не змінює підстави позову у справі №607/2599/23 та №607/15087/24, так як вони є аналогічними.

Відповідно частини першої статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2024 року є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат КМЕТИК Віталій Ярославович залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 18 листопада 2024 року.

Головуючий: О.З. Костів

Судді: М.В. Хома

Н.М. Храпак