Рішення

від 11.11.2024 по справі 931/432/24

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/432/24

Провадження № 2/931/189/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

14 червня 2024 року позивач звернулася до суду в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області, про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_4 є її колишнім чоловіком та батьком їхніх неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року шлюб між ними розірвано. Неповнолітні діти після розірвання шлюбу проживають з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач проживає окремо, дітей не відвідує та не спілкується з ними. Також, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на його фізичний розвиток, як складову виховання. Не цікавиться навчанням дітей та не відвідує батьківські збори. Зазначає, що батько не надає доступу дітям до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу. Фактично усі обв`язки по вихованню та утриманню дітей перебрала на себе позивач: купує дітям необхідні речі, одяг, та все необхідне для їх розвитку, піклується про їх здоров`я, намагається виховувати в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини. Крім того, відповідач на утримання своїх неповнолітніх дітей аліменти не сплачує.

Просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 17 червня 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 17 липня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується телефонограмою (а.с.73). Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від нього не надійшло.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просила його задовольнити. Пояснила, що з січня 2024 року відповідач не допомагає матеріально та не бере участі у вихованні дітей. По телефону повідомив, що у нього нова сім`я та він не має можливості матеріально утримувати синів, оскільки хоче влаштувати своє життя. До цього часу надсилав їм кошти, телефонував, після повномасштабного вторгнення забрав її з дітьми до себе в Республіку Польща. Там перебували деякий час, але згодом повернулись в Україну. Потім у червні 202 року знову їздили до позивача у Польщу, де проводили час разом. До травня 2024 діти з батьком спілкувалися в телефонному режимі, а потім він перестав телефонувати та цікавитись життям синів. Жодних перешкод у спілкуванні батька з синами не чинить, а навпаки намагається налагодити контакт. Однак, ОСОБА_4 останнім часом не хоче спілкуватись з нею та синами.

Представник третьої особи - Мороз О.Г. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позов з підстав, які викладені у висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав. Додала, що батько дітей хоч і перебуває за кордоном, але намагається підтримувати сімейні відносини з дітьми, допомагає їм та при спілкуванні з ним категорично заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.

Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Судом установлено, що 07 травня 2010 року Шельвівською сільською радою Локачинського району Волинської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , актовий запис №2, який рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року розірвано (а.с. 6-7).

У шлюбі у сторін народилися діти: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджуються копіями Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20 вересня 2011 року та серії НОМЕР_2 від 15 лютого 2016 року, з яких вбачається батько дітей - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 8, 9).

Згідно витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 214/05-35 від 04.06.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 із 27 квітня 2023 року зареєстровані ОСОБА_1 із дітьми - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 16).

Згідно акту обстеження умов проживання від 03.06.2024, яке було проведено комісією за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заяви ОСОБА_1 від 23.05.2024 року № 16/09-05, встановлено, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 (мати), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_7 . В будинку, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , чотири кімнати, веранда, ванна, кухня та надвірні споруди. Умови проживання належні, в будинку на момент обстеження було чисто, прибрано, кімнати облаштовані необхідними меблями та побутовою технікою. Наявні продукти харчування, обробляють земельну ділянку. В ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільна кімната, у якій є все необхідне: стіл для виконання уроків, спальні місця, шафа для зберігання речей. Забезпечені повністю одягом та взуттям по сезону, наявні мобільні телефони, ноутбук, іграшки. Стосунки у сім`ї хороші, доброзичливі. У розмові ОСОБА_1 повідомила, що з колишнім чоловіком ОСОБА_4 розлучилась 4 роки тому, 2,5 роки він перебуває за кордоном, життям дітей не цікавиться, матеріально не допомагає. ОСОБА_1 проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_7 (а.с. 10).

Згідно характеристики від 23 травня 2024 року, виданої опорним закладом загальної середньої освіти «Затурцівський ліцей ім. В.К. Липинського» Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області, учень 7-Б класу ОСОБА_2 навчається в даному закладі з 01 вересня 2017 року. Проживає в приватному будинку з сім`єю: мамою, вітчимом та братом. За час навчання зарекомендував себе як здібна, розумна дитина, має середній та достатній рівень навчання, є учасником учнівського самоврядування класу, бере активну участь у позаурочному житті класу. Дружня, добра дитина, по-товариськи відноситься до усіх дітей у класі. Мати, ОСОБА_1 , бере активну участь у житті класу, допомагає в організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, забезпечує належний рівень навчання дитини. Батько, ОСОБА_4 , з сім`єю не проживає, у вихованні дитини участі не бере, з класним керівником на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся (а.с. 11).

Згідно характеристики, виданої опорним закладом загальної середньої освіти «Затурцівський ліцей ім. В.К. Липинського» Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області, учень 2 класу ОСОБА_3 навчається в даному закладі. За час навчання зарекомендував себе старанним, дисциплінованим, працелюбним учнем. Володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні, має хороші математичні навички, деякі труднощі виникали у читанні. Має довільну зорову і слухову пам`ять, логічне мислення, швидко запам`ятовує навчальний матеріал. Віталій добрий, чутливий, комунікабельний, товариський, користується авторитетом серед однокласників, дотримується правил поведінки у школі. ОСОБА_3 проживає з мамою, тато не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться його навчанням (а.с. 12).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мають діючу декларацію про вибір сімейного лікаря в КНП «Затурцівська АЗПСМ» з сімейним лікарем ОСОБА_10 . Контактною особою в підписаних деклараціях є мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується довідками, виданими КНП «Затурцівська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини» Затурцівської сільської ради від 03 червня 2024 року № 572 та 573 (а.с. 13, 14).

Рішенням виконавчого комітету Затурцівської сільської ради Волинської області № 81 від 27 серпня 2024 року затверджено висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , щодо малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно вказаного висновку, ОСОБА_4 на території сільської ради характеризується позитивно, проявив себе як ввічливий, спокійний громадянин. Підтримував добросусідські відносини з односельчанами. Спиртними напоями не зловживав, не здійснював порушення громадського порядку. Із 11.02.2022 року перебуває за кордоном у Республіці Польща, працює на сезонних роботах. Згідно його письмових пояснень встановлено, що він бере безпосередню участь у вихованні, спілкуванні та матеріальному забезпеченні дітей. Батько спілкувався з дітьми в телефонному режимі (вайбер, дзвінки), організовував спільний відпочинок та дозвілля. Малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з їх матір`ю ОСОБА_1 двічі приїжджали у Польщу. Батько вітає своїх малолітніх дітей з днем народження, купує їм подарунки, солодощі, забезпечує дітей одягом, взуттям відповідно до сезону, що передає через перевізників. Також він виявляє бажання і надалі спілкуватись та брати участь у вихованні своїх малолітніх дітей. Крім того, ОСОБА_4 регулярно здійснював перекази коштів громадянці ОСОБА_1 (сплачував аліменти умовно домовлені) на утримання малолітніх дітей (а.с. 36, 37).

Із долученних до висновку документів, вбачається наступне.

Згідно копії закордонного паспорта НОМЕР_3 ОСОБА_4 11 лютого 2022 року перетнув кордон із Республікою Польща, відміток про повернення в Україну немає (а.с. 48-49).

Згідно копії заяви ОСОБА_4 , засвідченої 09 липня 2024 року нотаріусом Богданом Град у Томашові-Мазовецькому у приміщенні Нотаріальної Контори Град Нотаріуси Партнерське Товариство та перекладеної з польської мови на українську перекладачем Бюро Перекладів «Емігрант», Безушкевичем А.М. у присутності приватного нотаріуса Луцького нотаріального округу Волинської області Базалицької О.Р., ОСОБА_4 не надає згоди на позбавлення його батьківства по відношенню до його дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 38-41).

Як вбачається із копії заяви ОСОБА_4 від 09 липня 2024 року, адресованій начальнику відділу служби у справах дітей Затурцівської сільської ради Оксані Мороз, ОСОБА_4 не дає згоди на позбавлення його батьківських прав. Зазначає, що на даний час перебуває за кордоном, але бере безпосередню участь у матеріальному забезпеченні дітей, а саме передає пакунками продукти, солодощі, сезонне вбрання, а також регулярно передає кошти (сплачує аліменти умовно договорені). До 11 лютого 2022 року спілкувався та брав участь у вихованні своїх дітей, із березня 2022 року по квітень 2022 року діти разом з мамою перебували з ним у Польщі. Із 21 червня 2022 року до 28 червня 202 року діти знову приїжджали на відпочинок до нього, де весело проводили час. Також робив дітям подарунки на день народження. Звертає увагу, що до 30 травня 2024 року спілкувалися лише в телефонному режимі, а після 30 травня 2024 року діти перестали реагувати на його дзвінки. Просить, щоб ОСОБА_1 надавала можливість спілкуватися із його дітьми, від яких він не відмовляється (а.с. 42-43).

Відповідач неодноразово здійснював грошові перекази позивачу за допомогою міжнародної системи термінових грошових переказів готівкою «Western Union», що підтверджується копіями квитанцій від 17.10.2022, 09.12.2022, 01.03.2023, 06.06.2023, 17.07.2023, 21.08.2023, 08.09.2023, 20.10.2023, 15.11.2023, 20.12.2023, 09.01.2024, 04.03.2024 (а.с. 50-61).

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно з вимогами ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як роз`яснено у пунктах 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності у зв`язку із неналежним поводженням щодо дитини. Також судом не встановлено, що батько не відповідає вимогам, необхідним для виховання дитини, або що він коли-небудь заподіював шкоду своїм синам, чи є хронічним алкоголіком.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 171 СК України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Суд, в порядку статті 171 СК України, заслухав думку дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у судовому засіданні просив позбавити тата батьківських прав. Зазначив, що він до січня 2024 року допомагав їм, передавав подарунки, а з травня 2024 року не спілкується з ними та не допомагає.

Аналізуючи доводи позивача про те, що ОСОБА_4 проживає окремо, не відвідує дітей і не спілкується з ними, не можуть бути достатніми підставами для позбавлення батьківських прав, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач категорично заперечує проти позбавлення його батьківських прав, хоче піклуватися про дітей та, незважаючи на те, що перебуває за кордоном, бажає їх виховувати. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що і не заперечує сама позивач, що ОСОБА_4 забезпечував матеріально дітей, передавав посилки, запрошував до себе на відпочинок

Судом в ході розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 остаточно і свідомо самоусунувся від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, які залишилися проживати з матір`ю. Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дітей, їх вихованням і розвитком займається матір, а батько перебуває за межами України, не свідчить безумовно про те, що батько дітей не бажає приймати участь у їх утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками. Перебування відповідача за кордоном може мати тимчасовий характер і не є підставою для позбавлення батьківських прав. І хоча період, протягом якого батько не підтримує контакту з дітьми, зі слів матері, триває з травня 2024 року, однак цей фактор сам по собі не може виключати можливість відновлення зв`язків між дітьми та їхнім біологічним батьком. При цьому суд звертає увагу відповідача на необхідність спілкування батька з синами, піклування про них, їх виховання, здоров`я, навчання.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні правові підстави для застосування такого виняткового заходу, як позбавлення батьківських прав відповідача щодо малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Виходячи із забезпечення найкращих інтересів дитини, заперечення відповідача щодо позбавлення його батьківських прав, свідчить про те, що батько має намір і надалі виховувати дітей, а тому суд вважає за доцільне зберегти зв`язки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із батьком.

Таким чином, враховуючи вище викладене, надаючи оцінку доказам у справі, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов`язки, з урахуванням обставин справи та найкращих інтересів дітей, суд дійшов висновку про відсутність виняткової ситуації, яка б викликала необхідність позбавити відповідача ОСОБА_4 батьківських прав, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи, що у задоволені позову відмовлено, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору слід залишити за нею.

Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 150, 164, 166, 171 СК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області, адреса місцезнаходження: 45523, с. Затурці, вул. Липинського, 66, Володимирський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04332087.

Повний текст рішення складено - 18.11.2024 року.

Суддя Локачинського районного суду О. І. Безп`ятко