Рішення

від 04.11.2024 по справі 358/655/24

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/655/24 Провадження № 2/358/490/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба в справах дітей Медвинської сільської ради Білоцерківського району, Київської області, Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Миронівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дітей: малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також просить внести зміни до актового запису №133 від 15.11.2019 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зроблений Богуславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області та зазначити у графі «Відомості про батька» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України. Інші відомості в актовому записі №133 від 15.11.2019 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити без змін.

Крім того, просить внести зміни до актового запису № 146 від 10.11.2021 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зроблений Миронівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та зазначити у графі «Відомості про батька» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України. Інші відомості в актовому записі 146 від 10.11.2021 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він ОСОБА_1 з початку 2019 року перебував у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_6 . За час спільного життя в них народилися спільні діти, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 . У зв`язку з тим, що вони з ОСОБА_6 проживали без реєстрації шлюбу, при реєстрації народження дітей запис про батька був зроблений зі слів матері, тобто відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Позивач зазначає, що з моменту народження дітей він постійно спілкується із ними, приймає участь у їхньому виховані та утримані. ОСОБА_3 з часу народження ОСОБА_5 почала вести аморальний спосіб життя, вживати алкогольні напої, вести бродяжницький спосіб життя, пропадати спочатку на декілька днів, потім і на декілька тижнів, не даючи про себе нічого знати. Коли з`являлася додому, дітьми не цікавилася, не брала участі у вихованні дітей, не працювала, та постійно вчиняла скандали та сварки. На неодноразові прохання позивача пролікуватися від алкогольної залежності, остання навідріз відмовлялася. Останнім часом вона не цікавиться дітьми: чим діти займаються, де навчаються, чим харчуються, та про стан їх здоров`я. Також відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не цікавиться їх вихованням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування (навіть не цікавиться), медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми взагалі (адже це необхідно для нормального самоусвідомлення); не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти. Також, встановлено, що умови проживання в будинку відповідачки та дітей є незадовільними, діти занедбані, дитячий одяг брудний. ОСОБА_3 не працює, отримує допомогу на дітей. Домашнє господарство не ведеться. Сім`я має статус багатодітної.

У зв`язку із тим, що відповідачка ОСОБА_3 не виконувала своїх батьківських обов`язків, рішенням виконавчого комітету Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 27 вересня 2023 року №110, діти були вилучені у матері у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дітей та передані в заклади охорони здоров`я для проходження повного медичного огляду, тому що батько дітей був записаний зі слів матері та перебував на службі в ЗСУ.

Наказом про постановку на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах №17 від 29.09.2023, дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , взято на облік. 03 жовтня 2023 року направленням №36 Служба у справах дітей та сім`ї Київської області державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) направила до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків»: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було складено акт про факт передачі дитини від 04.10.2023, на підставі направлення ССДС КОДА №36 від 03.10.2023. Згідно направлення №45 від 04.10.2023 Департамент охорони здоров`я Київської області направив в обласний будинок дитини (м. Біла Церква): ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 . Про що було складено акт про факт передачі дитини від 04.10.2023, на підставі направлення ДОЗ КОДА №45 від 04.10.2023. Разом з тим, відповідачка і дотепер не з`являється в житті дітей, не цікавиться їхнім життям і не спілкується з ними. Малолітні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебувають на обліку у службі у справах дітей Медвинської сільської ради, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах. Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Медвинської сільської ради подав 29 лютого 2024 року до Богуславського районного суду позовну заяву про відібрання дітей без позбавлення матері батьківських прав. Однак, позивач в порядку ст. 126 СК України позбавлений можливості подати спільну із відповідачкою заяву про визнання батьківства через відсутність у останньої повного пакету особистих документів, необхідних для подання заяви до державного органу реєстрації актів цивільного стану. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Чайка О.В. позов підтримали, посилаючись на вищевказані факти та докази.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала, щоб позивач був записаний у актових записах про народження дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьком цих дітей.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служби в справах дітей Медвинської сільської ради Білоцерківського району, Київської області, Богуславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Миронівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання своїх представників не направили, хоч належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши позивача і його представника, відповідачку та дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №133 від 15.11.2019, який зроблений Богуславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, батьками записані: ОСОБА_7 і ОСОБА_3 .

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис № 146 від 10.11.2021 про народження, який зроблений Миронівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) батьками записані: ОСОБА_7 і ОСОБА_3 .

Відомості про батька дитини у вказаних актових записах внесені згідно ст. 135 СК України, що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Преамбула та ст.ст. 7, 9, 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню. З метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у Конвенції, держави-учасниці надають батькам належну допомогу у виконанні обов`язків по вихованню дітей.

Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України - якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду. Отже, як випливає із даної норми існує добровільний порядок ( п. 1) і примусовий порядок (п. 3) згідно із статтею 125 СК.

Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Судом встановлено, а сторонами визнана та обставина, що на момент зачаття та народження дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, мали спільний бюджет та вели спільне господарство. Позивач визнавав себе батьком дітей.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Згідно висновку експерта №103-139-2024 від 15.08.2024, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність під¬твердження біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 складає величину не менш ніж 99,9%; за вимогами Другого Міжнародного Сим¬позіуму з Ідентифікації людини - біологічне батьківство вважається дове¬деним.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Враховуючи вимоги позивача ОСОБА_1 , які обґрунтовані належними та допустимими доказами, а також те, що відповідачка ОСОБА_6 визнала позов, суд дійшов висновку про те, що позов про визнання батьківства підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем не заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, вони покладаються на позивача.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 79, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 126, 128 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання батьківства задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дітей: малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису №133 від 15.11.2019 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зроблений Богуславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області та зазначити у графі «Відомості про батька» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.

Змінити дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище з Мазаного на Колюх та видати нове свідоцтво про народження.

Внести зміни до актового запису № 146 від 10.11.2021 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зроблений Миронівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та зазначити у графі «Відомості про батька» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.

Змінити дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище з Мазаного на Колюх та видати нове свідоцтво про народження.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 18 листопада 2024 року.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов