Рішення

від 10.10.2024 по справі 361/7489/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/7489/24

Провадження № 2/361/4610/24

10.10.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 жовтня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді БражникН.М.,за участю секретаря судових засідань Охріменко Є.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості занадані житлово-комунальні послуги,

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» (далі КП «Броваритепловодоенергія») звернулось до суду іззазначеним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що є надавачем послуг постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем.

Відповідачі будучи споживачами зазначених послуг належним чином не виконували зобов`язання щодо оплати отриманих послуг, узв`язку з чим утворилась заборгованість.

Оскільки у добровільному порядку відповідачі заборгованість за комунальні послуги несплачують, змушене звернутися до суду за захистом його прав та інтересів.

Крім того, зазначило, що у зв`язку з розглядом справи понесені судові витрати на суму 3071грн, з яких 3028 грн оплата судового збору, 43 грн оплата довідки з державних реєстрів.

На підставі викладеного, КП «Броваритепловодоенергія» просило суд:

1.Стягнути заборгованість за послуги:

- з постачання теплової енергії по о/р НОМЕР_1 з 01 березня 2020 року до 01 липня 2024 року усумі 22897,24 грн, а саме із: ОСОБА_1 7632,41 грн (1/3 суми боргу), ОСОБА_2 7632,41 грн (1/3 суми боргу), ОСОБА_3 7632,41 грн (1/3 суми боргу);

- з централізованого водопостачання та водовідведення по о/р НОМЕР_2 з 01 червня 2021 року до01 липня 2024 року у сумі 8 795,45 грн, а саме із: ОСОБА_1 2 931,82 грн (1/3 суми боргу), ОСОБА_2 2 931,82 грн (1/3 суми боргу), ОСОБА_3 2 931,82 грн (1/3 суми боргу);

- з обслуговуваннявнутрішньобудинкових системпо о/р НОМЕР_1 з 01квітня 2017року до01липня 2024 року у сумі 1982,94 грн, а саме із: ОСОБА_1 660,98 грн (1/3 суми боргу), ОСОБА_2 660,98 грн (1/3 суми боргу), ОСОБА_3 660,98 грн (1/3суми боргу).

2.Вирішити питання щодо відшкодування судових витрат.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження у справі у частині пред`явлених позовних вимог до ОСОБА_3 , на підставі п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, у зв`язку зі смертю, тавідкрито провадження у цивільній справі за позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в порядку спрощеного позовного провадження безповідомлення (виклику) сторін.

Зазначена ухвала в електронному вигляді направлена позивачу та його представнику таяквбачається із Довідок про доставку електронного документа доставлена до їх Електронного кабінету 23 серпня 2024 року.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Представник КП «Броваритепловодоенергія» Степанюк А.О. 23 серпня 2024 року заВх.№38956 через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, зазначила, що підтримує позовні вимоги та не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідачі не використали право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їмправовідносини.

КП «Броваритепловодоенергія» є надавачем послуг постачання теплової енергії відповідно дорішення Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 11 січня 2011року № 8, послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення згідно зрішення Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 24 листопада 2020 року №877 та послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем згіднозрішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 01березня 2013року №94.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна від 17 липня 2024року № 387120598 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 1/3 частка власності, ОСОБА_2 1/3 частка власності, ОСОБА_3 1/3частка власності.

23 березня 2015 року між КП «Броваритепловодоенергія» та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води іводовідведення та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого іхолодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та ліквідації аварій увнутрішньобудинкових мережах, номер особового рахунку НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Броварський міськрайонний суд 20 березня 2014 року у справі № 361/1928/14 за заявою КП«Броваритепловодоенергія» видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення та підігріву води з 01 січня 2013 року до 01 лютого 2014 року та за послуги водопостачання та водовідведення з 01 січня 2011 року до 01 лютого 2014 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири заадресою: АДРЕСА_1 , між ними тапозивачем склалися відносини у сфері житлово-комунальних послуг, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Співвласники багатоквартирного будинку, в якому знаходиться, у тому числі квартира відповідачки, письмового договору про надання комунальних послуг між КП«Броваритепловодоенергія» не укладали, проте відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності 01 травня 2021 року, передбачено впровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Публічні договори приєднання опубліковані на офіційних сайтах Броварської міської ради тапідприємства: 27 жовтня 2021 року про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, 10 лютого 2022 року про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, та вважаються акцептованим споживачем, який отримав послугу та не відключився від системи відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води».

Умови опублікованих (укладених) публічних договорів приєднання відповідають умовам типових індивідуальних договорів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та від 05 липня 2019 року № 690.

Зміни про затвердження форми публічних договорів набрали чинності: 01 жовтня 2021 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» та 04 лютого 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення».

Договорами передбачено, що виконавець зобов`язується надавати споживачеві житлово-комунальні послуги, а споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до публічних договорів споживачі здійснюють оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У встановленому законом порядку відповідачка не відмовлялась від надання послуг позивачем, тому останній проводить щомісячне нарахування за надані послуги відповідно до затверджених тарифів.

Розмір абонплати за послугу у розрахунку на одного абонента: постачання теплової енергії 23,79 грн, постачання гарячої води 9,48 грн, згідно з наказів КП«Броваритепловодоенергія» від 01 листопада 2021 року № 353/1, від 30 червня 2022 року № 224, постачання тепловоїенергії згідно з наказом КП «Броваритепловодоенергія» від31грудня 2023 року №507 23,76грн, з централізованого водопостачання в розмірі 11,30грн, за послуг зцентралізованого водовідведення 12,44 грн, згідно з наказом КП«Броваритепловодоенергія» від 30 грудня 2021 року № 449.

Як вбачається із розрахунків КП «Броваритепловодоенергія» сума боргу за послуги заадресою: АДРЕСА_1 :

зпостачання теплової енергії по о/р НОМЕР_1 , опалювальна площа 30,1 кв. м, з 01 березня 2020року до 01 липня 2024 року усумі 22897,24 грн;

за послугу з централізованого водопостачання та водовідведення по о/р 521745 з 01 червня 2021 року до01 липня 2024 року у сумі 8 795,45 грн;

з обслуговуваннявнутрішньобудинкових системпо о/р НОМЕР_1 з 01квітня 2017року до01липня 2024 року у сумі 1982,94 грн.

На час розгляду справи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не надали доказів ненадання їм послуг або надання послуг неналежної якості, а також доказів щодо сплати заборгованості удобровільному порядку.

Крім того, представник КП «Броваритепловодоенергія» 30 вересня 2024 року Вх. № 45226 подала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи заяви ОСОБА_1 про визнання боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З огляду на ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права таобов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачами, а отже, і виникнення цивільних прав і обов`язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює надання житлово-комунальних послуг до помешкання відповідачів, а останні отримують такористуються даними послугами та відповідно зобов`язані здійснювати оплату наданих житлово-комунальних послуг.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 дійшов висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг уповному обсязі.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. За загальним правилом, власність зобов`язує власника, в тому числі утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст. 319, ст. 322 ЦК України).

Відповідно до ст. 10 Житлового кодексу України (далі ЖК України), громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки іжилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання таспоживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями іспоживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону визначено, що індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

З огляду на ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги відповідно до законодавства і умов укладених договорів, при цьому з огляду на п. 5 ч. 2ст. 7 цього Законуспоживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності убагатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 67 ЖК України сплата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Крім того, відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків ігуртожитків, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку, зобов`язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З огляду на положення Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а уразі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання іводовідведення.

Таким чином, згідно із наведеними нормами чинного законодавства споживачі зобов`язані оплатити надані їм житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 ЦК України).

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися увзаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не відмовлялись від надання послуг позивачем, не надали доказів ненадання їм послуг або надання послуг неналежної якості, доказів щодо сплати заборгованості у добровільному порядку та доказів наспростування розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку проте, що позовні вимоги КП «Броваритепловодоенергія» є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи КП «Броваритепловодоенергія» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 3 028 грн, за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав 43 грн, зяких 40 грн за послугу та 3 грн комісія.

Комісія банку за здійснення операції з перерахування коштів не є судовими витратами відповідно до статті 133 ЦПК України, тому такі витрати відшкодуванню не підлягають.

Понесені судові витрати підлягають стягненню із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 накористь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280283 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» заборгованість:

за послуги з постачання теплової енергії по о/р НОМЕР_1 з 01 березня 2020 року до 01 липня 2024 року з кожного по 7632 (сім тисяч шістсот тридцять дві) гривні 41 коп. нарозрахунковий рахунок НОМЕР_3 вАТ«ОЩАДБАНК»;

за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по о/р НОМЕР_2 з 01 червня 2021 року до01 липня 2024 року з кожного по 2931 (дві тисячі дев`ятсот тридцять одній) гривні 82 коп. на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 вАТ«УКРСИББАНК»;

- з обслуговуваннявнутрішньобудинкових системпо о/р НОМЕР_1 з 01квітня 2017року до01липня2024рокуз кожного по 660 (шістсот шістдесят) гривень 98 коп. на розрахунковий рахунок НОМЕР_5 вАТ«УКРСИББАНК».

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» понесені судові витрати у розмірі 3068 грн, врівних частках по1 022 (одній тисячі двадцять дві) гривні 67 коп. з кожного нарозрахунковий рахунок НОМЕР_6 вАТ«ОЩАДБАНК».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія», ЄДРПОУ 13711949, місце знаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського Михайла, буд. 3А.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місцяреєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Повний текст рішення складений 10 жовтня 2024 року.

Суддя Н.М. Бражник