Рішення

від 18.11.2024 по справі 367/8200/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8200/24

Провадження №2/367/5068/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого -судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ірпені в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 367/8200/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВИЙ-14» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В серпні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по внескам та платежам в ОСББ у сумі 38707,67 грн, з яких: 25345,80 грн сума основного боргу, 10807,87 грн інфляційні втрати та 2554,00 три відсотки річних, а також судові витрати, які складають із суми судового збору в розмірі 3 028,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що 18 червня 2017 року відбулися установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , на яких більшістю голосів співвласників було прийнято рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВИЙ-14» та затверджено статут. 20 липня 2017 року Об`єднання було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Об`єднанню присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: 41472220. 16 січня 2021 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну керівника, оскільки головою правління було обрано ОСОБА_2 . Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово- комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Так, з метою виконання основної своєї діяльності Об`єднання виступає колективним замовником низки житлово-комунальних та інших послуг, а саме: послуг з технічного та аварійного обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх будинкових електромереж, електрощитових, та систем внутрішнього освітлення на підставі Договору № 0106-18 від 01.06.2018; послуг по вивезенню відходів - роздільний збір для подальшого сортування та утилізації на підставі Договору № 23 від 31.01.2020; послуг з технічного обслуговування ліфтів на підставі Договору №167/23 від 01.12.2023; послуг по прибиранню прибудинкової території будинку та приміщень загального користування на підставі Договору №2-2024 від 01.02.2024. Частина послуг, таких як управління будинку, здійснюється шляхом самозабезпечення. Ремонт спільного майна здійснюється за окремими договорами на виконання конкретних робіт за рахунок ремонтного фонду. Придбання обладнання та іншого майна для утримання спільного майна здійснюється з використання резервного фонду. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. 31 жовтня 2020 року відбулися чергові загальні збори Об`єднання (протокол №5), на яких було прийнято рішення про затвердження кошторису витрат Об`єднання на період з 01.01.2021, по 31.12.2021 у розмірі 180 329 грн. 62 коп. на місяць. А також затверджено розмір внеску на управління/утримання будинку та прибудинкової території:

для житлових приміщень - 7,54 грн./м2;

для нежитлових приміщень - 9,89 грн./м2.

Згідно розділу IV протоколу №5 загальних зборів Об`єднання від 31,10.2020, якщо зазначений кошторис не переглядається загальними зборами після 31.12.2021, він діє на наступний календарний рік. Тобто, затверджені загальними зборами Об`єднання розмір внеску на управління/утримання будинку та прибудинкової території є діючими і на момент подання позову. Звертає увагу суду на те, що у зв`язку із затвердженням обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, загальні збори проводилися в прямому режимі онлайн у групі соціальної мережі Facebook «Наш бучанський будинок». Датою прийняття рішення за наслідками проведених зазначених вище загальних зборів Об`єднання є 25 листопада 2020 року. Згідно із статтею 15 Закону про ОСББ співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, а також виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень. ОСОБА_1 , згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є власницею квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до приписів ст. 1 Закону про ОСББ, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками багатоквартирного будинку. Згідно з приписами ст. 322 ЦК України тягар утримання майна покладається на власника, а саме: власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Також, Статутом Об`єднання передбачено аналогічні обов`язки співвласників. Так, пп. 5.1.2 п.5.1 розділу 5 «Джерела фінансування, порядок використання майна та коштів Об`єднання» Статуту передбачено, що внески і платежі співвласників є коштами та одним з джерел фінансування Об`єднання. Пунктом 5.3 Статуту визначено, що сплата встановлених загальними зборами Об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами Об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. У п.5.5 Статуту зазначено, що порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у точу числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами Об`єднання відповідно до законодавства та Статуту. Згідно підпунктів 6.5.1, 6.5.2, 6.5.8 п.6.5 розділу 6 «Права та обов`язки співвласників» Статуту співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені Статутом Об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. В порушенням вимог Закону, Статуту Об`єднання та рішень загальних зборів Об`єднання, Боржником не виконується обов`язок щодо сплати внеску у розмірі, затверджених рішеннями загальними зборами від 25.11.2020. Статтею 17 Закону про ОСББ визначено, що Об`єднання в особі правління має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, в тому числі звертатися до суду в разі відмови співвласника своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу У країни, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого Індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За період з 01 квітня 2021 року по 01 липня 2024 року за Відповідачем по квартирі АДРЕСА_3 утворилася заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 25 345 гри. 80 коп. На суму основного боргу по квартирі АДРЕСА_3 у розмірі 25 345 грн. 80 коп., розмір інфляційного збільшення склав 10 807 грн. 87 коп, три проценти річних - 2 554 грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 38707,67 грн.

Також позивач зауважує на тому, що ОСББ є неприбутковою організацією і не здійснює господарської діяльності з метою отримання прибутку, ОСББ не є виконавцем житлово комунальних послуг у розумінні Закону України «Про житлово комунальні послуги», то постанова КМУ від 05.03.2022 року № 206 не поширюється на ОСББ.

У відзиві наданому на адресу суду відповідачка вказує, що предметом спору у справі є стягнення з неї заборгованості, але при цьому позивачем чітко не визначена вимога, яку він намагається поставити перед судом для задоволення. Так у самій позовній заяві на сторінці 3 позивач вказує про те, що «за період з 01 квітня 2021 року по квартирі АДРЕСА_3 утворилася заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та при будинкової території у розмірі 25 345 грн. 80 коп.». Проте в прохальній частині позивач ставить перед судом зовсім іншу вимогу про стягнути з неї заборгованості по внескам і платежам в ОСББ, яка по суті складається з двох окремих не визначених в часі вимог без зазначення періоду, за який позивач просить суд стягнути таку заборгованість. Які саме внески і які саме платежі мав на увазі позивач - не зазначено. Крім того, звертає увагу суду на те, що фактично до позовної заяви жодного детального та зрозумілого розрахунку розміру позовної вимоги не надано. В підтвердження існування, на думку позивача так званого розрахунку розміру заборгованості позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу. Зокрема, не надано жодної належно посвідченої копії первинних документів, на підставі яких було проведено позивачем арифметичне обчислення та формування розміру заборгованості, яку він має стягнути.

За підписом Голови правління ОСББ було надано лише довідку про стан взаємних розрахунків за період 01.04.2021-31.07.2024, форма якої не передбачена порядком ведення бухгалтерського обліку, враховуючи вимоги до первинних документів, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Це дає підстави стверджувати, що акти звірки не є первинними документами, та на їх підставі запису в бухгалтерському або податковому обліку не здійснюються.

З цього приводу досить чітку позицію висловив Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 05.03.2019 року (справа №910/1389/18).

Верховний Суд оцінив та надав цілісне правове розуміння такого документу як акт звірки взаємних рахунків у контексті його значення як доказу. Коротко можна підсумувати наступні висновки, до яких дійшов Суд у цій постанові від 05.03.2019р.: «Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом».

Даючи все-таки оцінку цьому документу, звертає увагу суду також на те, що позивачем в цій довідці не вказано і в самій позовній заяві не обґрунтовано, чому саме визначено період нарахування заборгованості саме з 01.04.2021 року. Не зрозумілим також залишається вказане в ній на початок періоду мінусове сальдо: 9 072,67 грн. без будь-якого розрахунку його розміру, обґрунтування підстав виникнення.

Щодо нарахування розміру 3% річних за користування коштами та розміру інфляційних втрат відповідач зазначає наступне.

У так званому розрахунку заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 3% річних (хоча повторююсь - жодного розрахунку такої заборгованості суду не надано) вказано дату виникнення заборгованості 01.04.2021 року у розмірі 25 345,00 грн.

Це суперечить зазначеному самим позивачем в довідці про стан взаємних розрахунків за період з 01.04.2021 по 31.07.2024, що станом на 01.04.2021 року розмір заборгованості складав 9 635,91 грн.

Чому позивачем проводився розрахунок розміру 3% річних за користування коштами та розміру інфляційних втрат від 01.04.2021 року від розміру 25 345,00 на цю дату - не відомо.

Підсумовуючи вищевикладене, стверджує наступне: якщо не визначена сума боргу, не обґрунтовані підтверджуючими первинними документами підстави її виникнення та її точний розмір, не визначений в позові порядок внесення певних платежів (помісячно, щоквартально, тощо), не визначений момент виникнення прострочення з урахуванням такого порядку, то і нарахування 3% річних та інфляційних втрат є по меншій мірі - некоректним.

Щодо застосуванняу спірнихправовідносинах постановиКМУ від 05.03.2022 року №206.

На думку відповідача на правовідносини співвласника багатоквартирного будинку з ОСББ розповсюджується поняття форс - мажорних обставин, оскільки зобов`язання виникають не лише на підставі договорів, але й на підставі Рішень та закону, а саме на підставі Рішення Загальних зборів, Статуту та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Таким чином, у разі несвоєчасної сплати внесків ОСББ у період воєнного стану відповідальність не настає. Вважаю, що відповідальність за невиконання рішень Загальних зборів ОСББ та несплату внесків, як і за несплату за житлово - комунальні послуги, у період дії воєнного стану не застосовується. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16.12.2015р. у справі № 6- 2023цс15, закріплена в пункті 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

Водночас, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022р «Деякі питання оплати житлово - комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Так,Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб.

Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховною Радою України цей Указ було затверджено.

Надалі дію воєнного стану Неодноразово було продовжено, зокрема, воєнний стан в державі діє і станом на 16.05.2023р.

Відповідно до абзацу 5 п.1ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать:1) житлова послуга - по слуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Основною функцією ОСББ, що не заперечується позивачем, - є забезпечення реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання, такі функції ОСББ може виконувати шляхом укладення відповідних договорів з компаніями, які надають певний перелік послуг.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що внески учасників ОСББ є замовлення співвласниками багатоквартирного будинку додаткових послуг, а тому, у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є - житловою послугою.

З наведеного вище вбачається, що на даний час на території України діє воєнний стан, на час якого Кабінетом Міністрів України забороняється, зокрема, стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, тому вважаю, що позовні вимоги ОСББ про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних задоволенню не підлягають.

Якщо, як стверджує позивач, заборгованість виникла 01.04.2021 року, то з цим позовом позивач мав би звернутися до 01.04.2024 року з урахуванням встановленого загального 3 річного строку позовної давності. Однак із цим позовом Позивач звернувся лише в серпні 2024 року, з пропуском цього строку більше ніж на 3 місяці.

Також, відповідач заявила до суду клопотання про відмову в задоволенні позовних вимог позивача із застосуванням наслідків спливу позовної давності.

Просила суд відмовити в задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВИЙ-14» до неї про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 вересня 2024 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідност. 12 ЦПК України цивільнесудочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77ЦПК України належнимиє докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідност. 79 ЦПК України достовірнимиє докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У відповідності до ст.80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1ст. 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 74,7 кв.м., житловою 36,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 1776, посвідчений 03.07.2012 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С.

18 червня 2017 року відбулися установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , на яких більшістю голосів співвласників було прийнято рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВИЙ-14» та затверджено статут.

20 липня 2017 року Об`єднання було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Об`єднанню присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: 41472220.

16 січня 2021 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну керівника, оскільки головою правління було обрано ОСОБА_2 .

31 жовтня 2020 року відбулися чергові загальні збори Об`єднання (протокол №5), на яких було прийнято рішення про затвердження кошторису витрат Об`єднання на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у розмірі 180 329 грн. 62 коп. на місяць. А також затверджено розмір внеску на управління/утримання будинку та прибудинкової території:

для житлових приміщень - 7,54 грн./м2;

для нежитлових приміщень - 9,89 грн./м2.

Згідно розділу IV протоколу №5 загальних зборів Об`єднання від 31.10.2020, якщо зазначений кошторис не переглядається загальними зборами після 31.12.2021, він діє на наступний календарний рік.

Оскільки кошторис від 31.10.2020 року не переглядався після 31.12.2021 року, затверджені загальними зборами Об`єднання розмір внеску на управління/утримання будинку та прибудинкової території є діючими і на момент подання позову.

Згідно довідки про стан взаємних розрахунків, наданих позивачем, відповідачкою не оплачувались послуги ОСББ «Новий-14», внаслідок чого за надання таких послуг утворилась заборгованість.

Відповідач ОСОБА_1 не виконувала своїх обов`язків зі сплати внесків на управління та утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2021 по 01.07.2024 за адресою: АДРЕСА_5 (о/ НОМЕР_1 ) та заборгованість складає 25345,80 грн. На підтвердження заборгованості позивачем надана довідка про стан взаємних розрахунків (а.с.45-46).

Положеннями ч. 1 ст. 2ЦПК Українивстановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК Українивизначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до положеньст. 322 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначеніЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до положеньст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 2ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIIIспоживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ч. 1ст. 9Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 10Закону України «Про житлово-комунальні послуги»вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Споживачі зобов`язані сплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, крім того, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 221/515/15-а, а також в постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц.

Відповідно до Постанови ВСУ від 13.11.2019 року у справі № 686/14833/15-ц, особа є власником квартири та споживачем послуг з утримання будинку, які надає ОСББ за тарифами, затвердженими рішеннями загальних зборів об`єднання, а тому відсутність між сторонами договірних зобов`язань не звільняє споживача від сплати за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Постанови ВСУ від 02.04.2020 року по справі № 757/29813/17-ц, не проживання особи у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності її реєстрації у цій квартирі не звільняє особу, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, які були надані ОСББ.

Відповідно дост. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статтями 319,322 ЦК Українизакріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Згідно зістаттею 385 ЦК Українивласники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно дост. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких належить, зокрема, затвердження статуту об`єднання, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно зіст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно дост. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Статтею 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»передбачено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 1 Закону про ОСББ, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 322 ЦК України тягар утримання майна покладається на власника, а саме: власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статутом Об`єднання передбачено аналогічні обов`язки співвласників. Так, пп. 5.1.2 п.5.1 розділу 5 «Джерела фінансування, порядок використання майна та коштів Об`єднання» Статуту передбачено, що внески і платежі співвласників є коштами та одним з джерел фінансування Об`єднання. Пунктом 5.3 Статуту визначено, що сплата встановлених загальними зборами Об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами Об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. У п.5.5 Статуту зазначено, що порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у точу числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами Об`єднання відповідно до законодавства та Статуту. Згідно підпунктів 6.5.1, 6.5.2, 6.5.8 п.6.5 розділу 6 «Права та обов`язки співвласників» Статуту співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені Статутом Об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. В порушенням вимог Закону, Статуту Об`єднання та рішень загальних зборів Об`єднання, Боржником не виконується обов`язок щодо сплати внеску у розмірі, затверджених рішеннями загальними зборами від 25.11.2020.

З аналізу досліджених судом письмових доказів встановлено, що у відповідачки, як власника нежитлових приміщень, виникли зобов`язання перед ОСББ «НОВИЙ -14» щодо сплати платежів за надані послуги. Позивач виконує свої обов`язки та забезпечує надання відповідачці послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_5 .

Внаслідок невиконання відповідачкою своїх зобов`язань з приводу сплати щомісячних внесків утворилась заборгованість перед ОСББ «НОВИЙ -14» з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2021 по 01.07.2024, в загальному розмірі 25345,80 грн, що складається з сальдо на 01.04.2021 у розмірі -9072,67 грн, та основного боргу за період з 01.04.2021 року по 01.07.2024 року у сумі 16273,13 грн.

Суд враховує, що відповідачем подано до суду заяву про застосування строку позовної давності.

У Цивільному кодексі визначено два види строків позовної давності: загальний і спеціальний (ст.ст.257,258 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст.256, ч. 1 ст.257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до положень ч. 3- 5ст.267ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так,Постановою КМУвід 11.03.2020№ 211 встановлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

В останнє,Кабінет Міністрів України постановою від 23.12.2022 р. № 1423вніс зміни, зокрема, до Постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30.06.2023 року.

Згідно із законом від 30.03.2020 № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення»ЦК доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, ст.ст. 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IXнабрав чинності 02.04.2020.

Пунктом 12 розділу «Прикінцевіта перехідніположення» ЦКУкраїни в редакції закону №540-IXперелічені всі статті цього кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.

Відповідно до п.12 «Перехідних і прикінцевих положень» ЦК України продовжено під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених, зокрема, ст.ст.257,258цьогоКодексу.

Проте, позивачем пред`явлено позовну заяву до суду 15.08.2024, тобто після припинення дії карантину, а тому у суду відсутні підстави для застосування п. 12 «Перехідних і прикінцевих положень» ЦК України.

Разом з тим, Законом України від 15.03.2022 № 2120-розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексуУкраїни доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»(зі змінами), введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи.

Отже, строк позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у період з березня 2019 року в силу приписів пункту 19 Розділу «Прикінцевіта перехідніположення» Цивільногокодексу України продовжено на строк дії воєнного стану.

Таким чином, судом не встановлено підстави для застосування наслідків спливу позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01.04.2021 до 01.07.2024, так як заявлені в межах строку позовної давності, тому позов в частині стягнення заборгованості з 01.04.2021 по 01.07.2024, в загальному розмірі 9716,66 грн. підлягають задоволенню. Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача сальда у розмірі 9072,67 грн, яке утворилось на початок 01.04.2024 року, оскільки позивачем не надано розрахунку на підтвердження цієї суми боргу.

Статтею 625ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Правом вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних кредитор наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

За змістом ч. 2 ст.ст.625ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

Згідно п. 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

05.03.2022 Кабінетом міністрів України прийнято Постанову № 206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі Постанова), яка набрала чинності 06.03.2022 і застосовується з 24 лютого 2022 року. Абзац 1 п. 1 даної Постанови встановлює, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Позивач просить стягнути заборгованість що утворилась як до початку дії воєнного стану так і після, нараховує інфляційні витрати та 3% річних за період з квітня 2021 року до по липень 2024 року включно, що суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Крім того, суд зазначає, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 прямо не забороняють нарахування ОСББ, які є юридичними особами, 3% річних та інфляційних втрат, не зважаючи на ті обставини, що ці неприбуткові організації створені мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення. Проте, зазначене не відповідає засадам справедливості, оскільки безпідставно ставить об`єднання мешканців, які уклали колективний договір на отримання комунальної послуги, у гірше становище порівняно з мешканцями, які мають відповідні індивідуальні договори.

Таким чином суд задовольняє позов в частині стягнення інфляційних витрат за період з 01 квітня 2021 року до 23 лютого 2022 року в розмірі 856,94 грн та 3% річних за період з 01 2021 року до 23 лютого 2022 року в розмірі 262,76 грн.

Отже загальна сума вимог, яка має бути задоволена судом складає 9716,66 грн+856,94+262,76 грн = 10836,36 грн.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Так, позивач просить стягнути витрати понесені на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Для цілей розподілу судових витрат визначається: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно зч.3ст.137ЦПК Українидля визначеннярозміру витратна правничудопомогу зметою розподілусудових витратучасник справиподає детальнийопис робіт(наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року, прийнятій у справі №552/2145/16-ц.

В даному випадку суд вважає, що понесені позивачем ТОВ «НОВИЙ-14» витрати на правничу допомогу підтверджуються належними та допустимими доказами - Договором про надання професійної правничої допомоги № 23/2024 від 19 липня 2024 року, додатком № 1 до договору про надання послуг професійної правничої допомоги № 23/2024 від 19.07.2024 року, Актом наданих послуг № 01/2024, платіжною інструкцією № 471 від 06.08.2024 року (а.с.51-58).

Таким чином, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складність виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст.141ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: 847,70 грн.

Керуючись ст.ст.9,13,76,83,95, 128,131,133,141,211,223,247,263,265,268,272,273,352,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВИЙ-14» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВИЙ -14» заборгованість з утримання будинку та прибудинкової території 9 716 (дев`ять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 66 коп., інфляційні втрати за період з 01.04.2021 по 23.02.2022 у розмірі 856 (вісімсот п`ятдесят шість) грн. 94 коп., 3 % річних за період з 01.04.2021 по 23.02.2022 у розмірі 262 (двісті шістдесят дві) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВИЙ-14» судовий збір у розмірі 847 (вісімсот сорок сім) грн. 70 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст.265 ЦПК України:

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВИЙ -14», код ЄДРПОУ 41472220, адреса: 08292, Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Нове Шосе,14;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 .

СуддяМ.П. Одарюк