Рішення

від 13.12.2007 по справі 49/439-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13"

грудня 2007 р.                                                           

Справа № 49/439-07

вх. № 11788/3-49

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 

відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Х-в 

до  ППФ

"Айлес", м. Харків  

про стягнення 3781,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача -

Приватного підприємства фірма "Айлес" та після уточнення позовних

вимог посить стягнути суму втрат від інфляції за весь час прострочення

виконання зобов'язання у розмірі 158,34 грн., пеню у розмірі 1163,78 грн., 3%

річних за користування чужими коштами у розмірі 19,13 грн. та 1000 грн. витрат

на юридичні послуги.Крім того позивач просить відшкодувати витрати по сплаті

державного мита у розмірі 102 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у розмірі 118 грн.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 10.12.2007 року до

13.12.2007 року для виготовлення повного тексту рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши всі докази та вислухавши

пояснення представника  позивача, суд

вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з

наступного.

Судом встановлено, що 01.02.2007 року між позивачем, фізичною

особою -підприємцем ОСОБА_1, та відповідачем- приватним підприємством фірма

"Айлес" було укладено договір № 10 про надання транспортних послуг

автомобільним транспортом.

Відповідно до п.1.1. договору позивач прийняв на себе зобов'язання

надати послуги з перевезення вантажу у міському сполученні автомобільним

транспортом на підставі заявок відповідача, а відповідач прийняв на себе

зобов'язання своєчасно  оплатити надані

позивачем послуги в порядку та на умовах, визначених укладеним договором. Строк

дії договору встановлений до 31.12.2007 року (п.5.1. договору). 

Пунктом 3.1. договору передбачено, що вартість транспортних послуг

у міському сполученні становить 35-40 грн. за один час.

Факт надання позивачем транспортних послуг підтверджується актами

приймання-сдачи робіт до договору № 10 від 01.02.2007 року , а саме від

18.05.2007 року на сумум 262,50 грн., від 30.05.2007 року на суму 70,00грн.,

від 01.06.2007 року на 105,00грн., від 04.06.2007 року на суму 70,00грн., від

05.06.2007 року на суму 70,00 грн., від 08.06.2007 року на суму 70,00грн., від

13.06.2007 року на сумму 70,00 грн., від 14.06.2007 року на суму 70,00 грн.,

від 15.06.2007 року на суму 70,00 грн., від 19.06.2007 року на суму 70,00 грн.,

від 21.06.2007 року на сумум 70,00 грн., від 27.06.2007 року на суму 210,00

грн., від 04.07.2007 року на суму 70,00 грн., від 05.07.2007 року на суму 70,00

грн., від 11.07.2007 року на суму 70,00 грн., від 26.07.2007 року на суму 70,00

грн., від 02.08.2007 року на суму 80,00 грн., всього на суму 1567,50 грн. 

Згідно п. 3.3. договору оплата за виконані роботи здійснюється

відповідачем на підставі рахунків, що виставляються позивачем

(Перевізником)  або актів виконаних

робіт.

10.12.2007 року позивач звернувся до господарського суду з заявою

про зменшення позовних вимог, виходячи з того, що відповідач 12.11.2007 року

здійснив повний розрахунок за надані послуги шляхом перерахування суми

основного боргу у розмірі 1567,50 грн., що підтверджується випискою банку за

особовим рахунком НОМЕР_1 від 12.11.2007 року.

Згідно статт 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по

справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог,

відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог як таку,

що не суперечить чинному законодавству України, та враховуючи що такі  дії позивача не порушують чиї небудь права та

охоронювані законом інтереси.

За загальними умовами виконання зобов'язань, встановленими ст. 526

Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої ст. 193 Господарського кодексу

України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання 

зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.2.2.4 розділу 2 укладеного договору № 10 про

надання транспортних послуг автомобільним транспортом від 01.02.2007 року у

випадку прострочення платежу Замовник (відповідач) відшкодовує Перевізнику

(позивачу) пеню у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу. Стягнення

пені є саме тим засобом захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 Цивільного

кодексу України, і відповідно до ст. 546 цього кодексу, є одним із видів

забезпечення виконання зобов'язань. Позивачем нарахована пеня у розмірі 1163,78

грн.  та підлягає стягненню з відповідача

на користь позивача, оскільки дані нарахування відповідають умовам договору та

нормам чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96

-ВР від 22.11.1996 р.

Частина. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України закріплює можливість

кредитора вимагати сплати, окрім пені, суми боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом чи

договором.

Пунктом 4 статті 232 Господарського кодексу України зазначено, що

відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день

сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не втсановлено для

нарахування відсотків інший строк. 

Суд зазначає, що крім пені відповідач повинен сплатити суму втрат

від інфляції за весь час прострочення зобов'язання в сумі 158,34 грн. та три

відсотки річних в сумі 19,13 грн. Тому позовні вимоги позивач в цій частині

підлягають задоволенню повністю.

Стосовно відшкодування 1000 грн. витрат на юридичні послуги, суд

вважає, що вони не підлягають стягненню на підставі наступного.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати   складаються  

з  державного  мита, 

сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової 

експертизи,  призначених

господарським судом,  витрат, пов'язаних

з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг

перекладача, адвоката,  витрат  на 

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат,

пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем укладено договір від 31.10.2007 року з  ФОП ОСОБА_2 на надання юридичних послуг та

2.11.2007 року їй перераховано 1000 грн. Але позивачем не доведено суду, що ФОП

ОСОБА_2 видане свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, необхідно зазначити, що у зв"язку з тим, що

основну заборгованість відповідач перерахував після винесення ухвали про

порушення провадження у справі, то витрати на держмито слід віднести за рахунок

відповідача.    О.В.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 33,44,45-49, 82-85 ГПК

України, ст.526, 625 ЦК України,суд 

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про зменшення позовних вимог.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Айлес"  (61124, м. Харків, вул.грозненська, 46, кв.86

р/р 2600086884 в ХОД Райффайзен банк "Аваль" МФО 350689 код ЕДРПОУ

31359259) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_2, м. Харків,

АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3 п/р НОМЕР_1 в АКБ "Правекс-Банк",

МФО НОМЕР_4) втрати від інфляції за весь час прострочення виконання

зобов'язання у розмыры 158,34 грн., пеню у розмірі 1163,78 грн., 3% річних за

користування чужими коштами у розмірі 19,13 грн., держмито у розмірі 102 грн.

та витрати на  інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у розмірі 118 грн.

Наказ видати після набранням рішення законної сили.

Суддя                                                                                           

Лаврова Л.С.

рішення

підписане 13.12.2007 року.