Справа №534/100/24
Провадження №2/534/42/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді Морозова В.Ю., за участі секретаря судового засідання Хвіст Т.В., прокурорів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільною позовною заявою заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог фермерське господарство «Відродження-Агро» про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації,
УСТАНОВИВ:
Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересахдержави вособі органууповноваженого здійснювативідповідні функціїу спірнихправовідносинах Головногоуправління Держгеокадаструу Полтавськійобласті звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому прохає конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області належну громадянці Російської Федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 5310290300:00:018:0030 площею 4,7093 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради, Кременчуцького району, Полтавської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2020 за номером 1315176753102 та стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн.
Позов мотивує тим, що шляхом вивчення відкритих інформаційних баз даних встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , громадянка Російської Федерація, на підставі свідоцтва про право на спадщину, за заповітом, серія та номер: НОР 434822 зареєстровано в реєстрі за № 2079 від 11.08.2020 виданого приватним нотаріусом Горішньоплавнівського міського нотаріального округу Куц С.М., визнала право власності на спадщину, земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,7093 га з кадастровим номером 5310290300:00:018:0030 на території Дмитрівської сільської ради, м. Горішні Плавні, Полтавська обл.
У свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 11.08.2020, вказані дані ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , громадянка Російської Федерації.
Відповідно до даних реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 5310290300:00:018:0030 перебуває в оренді Фë³дродження Агро», код ЄДРПОУ: 36956007, орендодавцем зазначена ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 , отримавши на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.08.2020 вказану земельну ділянку площею 4,7093 га. сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у приватну власність, однак на теперішній час її не відчужила, проте зобов`язана була відчужити успадковану нею земельну ділянку не пізніше 12.08.2021 року.
Враховуючи те, що отримана ОСОБА_3 у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку, то така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Ухвалою суду від 26.02.2024 року позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Прокурор у судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив суд її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та фермерського господарства «Відродження-Агро» направив на адресу суду заяви про розгляд справи без його участі, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Фермерське господарство «Відродження-Агро» направили на адресу суду пояснення щодо справи, в якому просили суд відмовити у задоволенні позову. Також Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області було направлено заперечення на вищевказані пояснення.
Ухвалою суду від 27.08.2024 року підготовче провадження закінчено та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд, допитавши учасників, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_3 володіє на праві приватної власності земельною ділянкою з кадастровим номером 5310290300:00:018:0030 площею 4,7093 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території на території Дмитрівської сільської ради, м. Горішні Плавні, Полтавська обл., право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2020 за номером 1315176753102. (а.с. 18-19).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом зареєстроване у реєстрі за № 2079 від 11.08.2020, спадкова справа № 41/2018 Відповідач отримала вищевказану земельну ділянку у спадок. (а.с 21)
Між ОСОБА_4 , яка є спадкодавцем ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Відродження-Агро» укладено Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5310290300:00:018:0030 площею 4,7093 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території на території Дмитрівської сільської ради, м. Горішні Плавні, Полтавська обл. (а.с. 22-32)
Так відповідно до відповіді Управління ДМС України в Полтавській області № 5301.3-12327/53.3-23 від 05.12.2023 за наявними обліками Управління значиться громадянка Російської Федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримала дозвіл на імміграцію в Україну та документована посвідкою на постійне проживання.
Зазначено,що уматеріалах справи№27952по клопотаннюпро наданнядозволу наімміграцію вУкраїну громадянкиРосійської Федерації ОСОБА_3 містятьсяконії внутрішньогопаспорта № НОМЕР_2 від 01.03.2007,орган видачі42відділ міліціїКрасносєльського районуСанктПетербургу,та закордонногопаспорта 63 №8363631 від 14.08.2008 строком дії до 14.08.2013, орган видачі УФМС 670.
Повідомленням в порядку ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» направленим Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області на Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області останнім повідомлено про вжиття відповідних заходів, направлених на реальний захист та поновлення інтересів держави, а саме зверення до суду з метою конфіскації у власність держави земельної ділянки приватної форми власності з кадастровим номером 5310290300:00:018:0030.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».
Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.
Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).
Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі ЗК України).
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.
Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.
У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 не дотрималася передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, тому така земельна ділянка з кадастровим номером 5310290300:00:018:0030 підлягає конфіскації.
Відповідно до ст.22Земельного кодексуУкраїни,визначено,що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської, науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу.
В той же час за змістом частини четвертої статті81, статті145 Земельного кодексу Українидопускається, що іноземці та особи без громадянства також мають право набувати і земельні ділянки сільськогосподарського призначення, проте лише у спадщину, і протягом року зобов`язані їх відчужити, оскільки успадковані земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть перебувати у приватній власності вказаної особи.
Згідно з ч. 4 ст. 145 Земельного кодексу України визначено, що позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.
Основним завданням щодо охорони земель, які покладені на територіальні органи земельних ресурсів, є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних ресурсів і набутих якостей земель.
На території Полтавської області, саме головне управління Держгеокадастру у Полтавській області забезпечує раціональне використання та охорону земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
У відповідності до п. в абз. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
ЄСПЛ у рішенні у справі «Віра Довженко проти України» від 15.01.2019 категорично ствердив, що «на момент обставин справи у національному законодавстві не існувало жодних положень, які б становили достатні правові підстави для оскаржуваних обмежувальних заходів» (п. 39 рішення).
Так, у даному спорі щодо конфіскації земельної ділянки, у Земельному кодексі України існують певні обмеження щодо іноземців, які набули право на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, проте лише у спадщину, і протягом року зобов`язані їх відчужити, оскільки успадкована земельна ділянка сільськогосподарського призначення не може перебувати у приватній власності вказаної особи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» визначено, що до національних інтересів відносяться життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.
Так, відповідно до ст. 4 вказаного Закону органи прокуратури України належать до суб`єктів забезпечення національної безпеки.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини 1 статті 6 Закону України «Про основи національної безпеки України» пріоритетами національних інтересів України є створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійного зростання рівня життя і добробуту населення.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
В силу ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Для здійснення прокурором представництва інтересів держави не має значення з яких причин (об`єктивних чи суб`єктивних) компетентний орган не здійснив їх захист. Важливо лише те, що захист інтересів держави не здійснено і вони його потребують.
З огляду на це, суд вважає, що у прокурора були підстави для подання до суду позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. В даному випадку представництво інтересів держави здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишилися незахищеними.
Прокурором дотримано вимоги абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 5ст. 12 ЦПК Українисуд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимогст. 16 ЦК Українина законодавчому рівні закріплені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Положеннями ст.77,79,80,81 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не збирає докази самостійно.
Вимоги до доказів встановленіст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
У відповідності дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно дост. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст. 12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог фермерське господарство «Відродження-Агро» про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації задовольнити повністю
Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23 м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ: 39767930) належну громадянці російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 5310290300:00:018:0030 площею 4,7093 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території на території Дмитрівської сільської ради, м. Горішні Плавні, Полтавська обл., право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2020 за номером 1315176753102.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавської обласної прокуратури, понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 гривень на реєстраційний рахунок № UA 118201720343130001000006160 банк ДКСУ м. Київ, (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060).
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне ім`я позивача в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Мамон Олексій Євгенович, код ЄДРПОУ 02910060 адреса: 39601, Полтавська область, м. Кременчук, просп. Свободи, 4а.
Повне найменування позивача: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, код ЄДРПОУ 39767930: 36038, м. Полтава, вул. Уютна, 23;
Повне найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Фермерське господарство «Відродження-Агро» код ЄДРПОУ 36956007 адреса: 39891, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Солонці, вул. Центральна, буд. 17.
Відомості, які суддя не оголошує при проголошенні рішення суду
Повне ім`я відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ
Суд | Комсомольський міський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123076695 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Комсомольський міський суд Полтавської області
Морозов В. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні