Ухвала

від 18.11.2024 по справі 542/1951/24

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/1951/24

Провадження № 4-с/542/3/24

У Х В А Л А

18 листопада 2024 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Гринь О.О, за участю секретаря судового засідання Коркішко А.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця щодо зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

До Новосанжарського районного суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 із скаргою, в якій просив: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області Інди Наталії Віталіївни щодо зняття арешту із усього невизначеного нерухомого майна, що на праві власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; зняти арешт із усього невизначеного нерухомого майна, що на праві власності належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , виключивши із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис з реєстраційним номером обтяження 1269415, вчинений 31.08.2004 Новосанжарською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 047064, винесеної 02.06.2004 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області Індою Н.В.; зобов`язати Новосанжарський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 39300, Полтавська область, Полтавський район, селиище Нові Санжари, вул. Першотравнева, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи: 34171338, вчинити всі необхідні дії та виключити із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису з реєстраційним номером обтяження 1269415, вчиненого 31.08.2004 року Новосанжарською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 047064, винесеної 02.06.2004 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області Індою Н.В.

Скаргу обґрунтовує тим, що є власником земельної ділянки, площею 3,7456 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства. У грудні 2023 року скаржник звернувся до приватного нотаріуса із наміром продати вказану земельну ділянку, але 24.01.2024 отримав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна і з`ясував, що 02 червня 2004 року на все належне йому нерухоме майно було накладено арешт на підставі постанови державного виконавця ВДВС Новосанжарського РУЮ у Полтавській області Інди Н.В., серії АА № 047064, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.06.2004, винесеної в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-165 виданого 31.08.2001 Новосанжарським районним судом Полтавської області. Вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31.08.2024 скаржника було засуджено за ч. 2, 3 ст. 166 КК України із застосуванням ст. 42, 44, 46-1 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади в агропромисловому комплексі строком на 3 роки, та відстрочено виконання вироку стосовно основної міри покарання на два роки зі сплатою штрафу 650 грн. Цим же вироком присуджено стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного фонду охорони навколишнього середовища 77814,01 грн нанесених матеріальних збитків. Заборгованість зі сплати штрафу та збитків скаржник сплатив у грудні 2005 року, оригінали банківських квитанцій надав державному виконавцю для підтвердження сплати боргу. На запит скаржника: Полтавський обласний нотаріальний архів повідомив, що надати інформацію стосовно обтяжень на майно боржника немає можливості, оскільки жодні документи щодо накладення та реєстрації заборон Новосанжарською державною нотаріальною конторою на зберігання до архіву не передавались; Новосанжарська нотаріальна контора надала копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження від 02.06.2004 та повідомила, шо в даному випадку нотаріальна контора була лише технічним реєстратором обтяження; Новосанжарський відділ державної виконавчої служби повідомив, що станом на 25.06.2024 відсутні виконавчі провадження про стягнення заборгованостей з ОСОБА_1 .. Виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт на майно знищено; Новосанжарський районний суд Полтавської області повідомив, що кримінальна справа № 1-165 за 2001 рік знищена у зв`язку із закінченням строків зберігання. Оскільки права скаржника, як власника майна порушені, він вимушений звернутись за їх захистом до суду.

Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22.10.2024 призначено судове засідання у справі.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, подав до суду клопотання про розгляд скарги за його відсутності, вимоги, заявлені у скарзі підтримує в повному обсязі (а.с. 48, 49)

Стягувач Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, представник стягувача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав (а.с. 47)

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області Інда Н.В. в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, подав до суду клопотання про розгляд скарги за її відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а.с. 44, 50).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вирішив можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали скарги, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 3,75 га, кадастровий номер 5323487600:00:001:0227, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серія ПЛ №178937 від 22.07.2003 (а.с. 10).

Вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31.08.2001 ОСОБА_1 засуджено за ст. 166 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 44 КК України до двох років позбавлення волі відносно основної міри покарання з позбавленням права займати керівні посади в агропромисловому комплексі строком на три роки. За ст. 160 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 44 КК України до одного року позбавлення волі. На підставі ст. 42 КК України остаточну міру покарання призначено шляхом повного складання три роки позбавлення волі з позбавленням права займати певні посади в агропромисловому комплексі строком на три роки. Застосовано до нього ст. 46 КК України і відстрочено виконання вироку на два роки основної міри покарання із сплатою штрафу на користь держави в розмірі 650 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного фонду охорони навколишнього середовища 77814,01 грн нанесених матеріальних збитків (а.с. 19-20).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції Індою Н.В. від 02.06.2004 при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-165, виданого 31.08.2001 Новосанжарським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного фонду охорони навколишнього середовища матеріальних збитків в сумі 77814,01 грн та штрафу в розмірі 680,00 грн накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 (а.с. 18).

31.08.2004 Новосанжарською державною нотаріальною конторою на підставі постанови АА № 047064 від 02.06.2004 Новосанжарського ВДВС зареєстроване обтяження арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 11-13).

На запит скаржника про надання інформації щодо обтяження майна, накладеного постановою серії АА № 047064 від 02.06.2004 про арешт майна боржника та заборони на його відчуження Полтавський державний нотаріальний архів повідомив (лист № 139/01 від 25.01.2024), що надати вказану інформацію немає можливості, оскільки жодні документи щодо накладення та реєстрації заборон Новосанжарською державною нотаріальною конторою до архіву на зберігання не передавались (а.с. 15).

Новосанжарська державна нотаріальна контора на запит скаржника повідомила (лист № 100/01-16 від 08.03.2024), що надати довідку про вчинення нотаріальної дії стосовно реєстрації обтяження майна неможливо, так як арешт майна не є нотаріальною дією, нотаріальна контора виступає в цьому випадку лише як технічний реєстратор обтяження та надала скаржнику копію постанови державного виконавця ДВС Новосанжарського РУЮ серія АА № 047064 від 02.06.2004 про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 (а.с. 17).

Крім того, на звернення скаржника про надання інформації щодо сплати ним штрафу та збитків:

Управління Державної казначейської служби України в Новосанжарському районі Полтавської області листом № 02-21/24 від 13.06.2024 повідомило, що не володіє вказаною інформацією та рекомендувало звернутись до органу, який контролює вказані надходження (а.с. 22);

Полтавська обласна рада листом № 01-28/1278/2392 від 20.06.2024 повідомила, що не є розпорядником запитуваної інформації (а.с. 24);

Департамент екології та природних ресурсів листом № 2220/02-44 від 02.07.2024 повідомив, що не володіє вказаною інформацією (а.с. 26);

Головне управління державної податкової служби у Полтавські області листом № 21942/16-31-19-02-12 від 24.07.2004 повідомило, що немає можливості надати інформацію щодо сплати коштів ОСОБА_1 , оскільки незрозуміло на які рахунки сплачувались кошти та чи контролювався цей платіж ДПС, крім того термін зберігання особових рахунків платників податків і зборів (обов`язкових платежів), що діяв на той час становив 5 років, у зв`язку із чим документи за запитуваний період не збереглися (а.с. 28).

21.05.2024 ОСОБА_1 подав заяву до Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна боржника, ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця ВДВС Новосанжарського РУЮ у Полтавській області Інди Н.В., серії АА № 047064, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.06.2004, винесеною в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-165 виданого 31.08.2001 Новосанжарським районним судом Полтавської області (а.с. 29).

Новосанжарський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на запит скаржника повідомив (лист № 11292 від 25.06.2024), що станом на 25.06.2024 у Новосанжарському ВДВС відсутні виконавчі провадження про стягнення заборгованостей, аліментів та інших видів стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , знищено шляхом спалювання відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби. Роз`яснив, що для вирішення вказаного питання боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби у судовому порядку (а.с. 30).

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьоїстатті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК Українивизначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно дост. 1 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Статтею 447 ЦПК Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частин другої, третьоїстатті 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно дозакону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно дозаконупідлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі виконавчого листа від 02.06.2004 № 1-165 та пред`явлення його до виконання були врегульованіЗаконом № 606-XIV, який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.

За змістомстатті 11 Закону № 606-XIVдержавний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першоїстатті 30 Закону № 606-XIVдержавний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цимЗакономпорядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно ізстаттею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно ізстаттею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно ізстаттею 48 цього Закону.

Згідно з пунктом 5 частини першоїстатті 47 Закону № 606-XIVвиконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихстаттею 22 цього Закону(частина п`ятастатті 47 Закону № 606-XIV).

Пунктом 8 частини першоїстатті 49 Закону № 606-XIVпередбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разіфактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з частиною другоюстатті 50 Закону № 606-XIVу разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Як вбачається з повідомлення Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на 25.06.2024 у Новосанжарському ВДВС відсутні виконавчі провадження про стягнення заборгованостей, аліментів та інших видів стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно ОСОБА_2 , знищено шляхом спалювання.

Арешт накладений на майно ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження по примусовому виконавчого листа № 1-165 від 31.08.2001 на часрозгляду справине знято.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Наявність протягом тривалого часу (майже 18 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майно. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2023 року (справа №927/322/14).

Частиною 1статті 16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 451 ЦПК Українипередбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Судом встановлено, що виконавче провадження,в рамкахякого булонакладено арештна майно ОСОБА_2 знищено,арешт намайно нескасовано протягомтривалого часу(понад18років),претензії збоку стягувача відсутні,однак реалізувати свої конституційні права щодо вільного володіння та розпорядження своїм нерухомим майном скаржник позбавлений можливості через наявність арешту на його нерухоме майно.

За таких умов незняття Новосанжарським ВДВС арешту з майна при відсутності виконавчих проваджень та інформації про них взагалі, є протиправною бездіяльністю органу ДВС, що перешкоджає власнику вільно розпоряджатись своїм майном, створює правову невизначеність і безпідставно обмежує права власника майна, а тому порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту.

Керуючись ст.1,18,40,56,59,74 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 247,353,450, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного щодо зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області Інди Наталії Віталіївни щодо зняття арешту із усього невизначеного нерухомого майна, що на праві власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Зняти арешт із усього невизначеного нерухомого майна, що на праві власності належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , виключивши із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис з реєстраційним номером обтяження 1269415, вчинений 31.08.2004 року Новосанжарською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 047064, винесеної 02.06.2004 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області Індою Н.В.

Зобов`язати Новосанжарський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 39300; Полтавська область, Полтавський район, с. Нові Санжари, вул. Першотравнева, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи: 34171338, вчинити всі необхідні дії та виключити із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису з реєстраційним номером обтяження 1269415, вчиненого 31.08.2004 Новосанжарською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 047064, винесеної 02.06.2004 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області Індою Н.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 18.11.2024.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області О.О. Гринь