Ухвала

від 15.11.2024 по справі 361/7209/24

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №361/7209/24

провадження № 2-о/694/86/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2024 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області про оголошення фізичної особи померлою,

встановила:

14 листопада 2024 року з Деснянського районного суду м. Києва до Звенигородського районного суду Черкаської області на підставі ухвали судді Деснянського районного суду м. Києва О.Грегуль, надійшли матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтерисована особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області про оголошення фізичної особи померлою, для розгляду за підсудністю, оскільки місцем реєстрації заявника ОСОБА_1 , згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 708840 від 26.07.2024, є АДРЕСА_1 .

Згідно ст.305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

За нормами п.1 ч.1 ст.31ЦПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншого суду.

Разом з тим, пунктом 3-1 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України № 950-IX від 03.11.2020 «Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№ 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX".

Як встановлено Деснянським районним судом м. Києва та підтверджено відповіддю державного демографічного реєстру № 708840 від 26.07.2024, заявниця зареєстрована у межах території ( АДРЕСА_2 ), на яку розповсюджується юрисдикція Тальнівського районного суду Черкаської області, оскільки вказаний населений пункт знаходився у межах територіальної юрисдикції даного суду до відповідних змін у чинному законодавстві щодо утворення (ліквідації) районів.

Відтак, Деснянським районним судом м. Києва не враховано вищезазначених положень законодавства та помилково направлено справу до Звенигородського районного суду Черкаської області.

Суддя враховує, щостаттею 32 ЦПК Українивстановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Водночас, виходячи з того, що дана справа направлена Деснянським районним судом м. Києва без урахування правил, встановленихст. 31 ЦПК України, повернення справи для вирішення питання про правильне визначення правил підсудності не може вважатися спором про підсудність.

Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.

Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.

Таким чином, комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовуєтьсяЗаконом України «Про судоустрій і статус суддів».

Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.

Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.

Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Виходячи з наведеного вище, прихожу до висновку, що матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , заінтересована особа - Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області, про оголошення фізичної особи померлою, передані до Звенигородського районного суду Черкаської області з порушенням правил підсудності. У свою чергу відкриття провадження у справі порушить визначення розгляду справи належним судом, що свідчитиме про розгляд справи некомпетентним судом, а відтак є підставою для скасування рішення суду, ухваленого за наслідком розгляду цієї справи, у зв`язку з чим, з метою упередження здійсненню розгляду справи неповноважним судом з підстав непідсудності Звенигородському районному суду Черкаської області, вважаю за необхідне повернути матеріали цивільної справи до Деснянського районного суду м. Києва.

Керуючись статтями 27,31,32,187 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Матеріали цивільноїсправи зазаявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа-Броварський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уБроварському районіКиївської області,про оголошенняфізичної особипомерлою,повернути до Деснянського районного суду м. Києва для вирішення питання про передачу справи за підсудністю до належного суду.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленоюЦПК Українипідсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник провадження, якому ухвала суду не була вручена в день її постановлення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії вказаної ухвали.

Суддя О.Ю. Смовж