Рішення

від 18.11.2024 по справі 712/9175/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/9175/24

Провадження № 2/712/2873/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Пироженко В.Д.

при секретарі - Каплі А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, треті особи ОСОБА_4 , компанія ПРАТ «Черкаський шовковий комбінат» про визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) звернулися до суду із позовною заявою до Черкаської міської ради (адреса: м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36), треті особи: ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 ), Компанія ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» (адреса: 18028, м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, 170) про визнання права власності.

Свої вимоги мотивують тим, що вони як до смерті так і після смерті ОСОБА_5 (матері ОСОБА_1 ) з 2008 року постійно проживали та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за вказаною адресою, однак, ОСОБА_2 . ЦНАП відмовив у реєстрації, посилаючись на належність ОСОБА_1 лише частки зазначеної квартири.

Мати ОСОБА_1 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті спадщину прийняли ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_4 . Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо прийняття спадщини було укладено договір про розподіл по частці спадкового майна кожному, та між собою визначили, що кошти грошового забезпечення за жовтень 2021 року в сумі 197221,33грн.,та грошовукомпенсацію занеотримане померлоюречове майноза місцемроботи всумі 60730,98грн.отримає брат ОСОБА_4 ,а позивач ОСОБА_1 згідно договоруотримав належнупомерлій ОСОБА_5 половину квартириза адресою: АДРЕСА_1 .Зазначають,що ОСОБА_4 не претендуєна квартиру.Після укладеннявказаного договору ОСОБА_1 у 2022році звертавсядо приватногонотаріуса Черкаськогоміського нотаріальногоокругу проприйняття спадщинита видачуйому свідоцтвапро правона спадщинуза закономна іншу часткуу правівласності навказану квартиру. Однак, нотаріус своєю постановою відмовив у вчиненні нотаріальної дії, та вказав, що квартира АДРЕСА_3 Державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради 13.05.2016 року було створено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (відкрито розділ) за № 702189971101 та зареєстровано у спільну часткову власність на ім`я ОСОБА_5 частку у праві власності на вказану квартиру на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2015 року (справа № 712/10762/15-ц, провадження № 2/712/3109/15) та Апеляційного суду м. Черкаси від 29.01.2016 року (справа № 22-ц/793/259/2016) із номером запису про право власності 14603276. Також нотаріус в постанові послався на повідомлення Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 16.11.2021 року за вих. № 25680-01-10 та від 10.12.2021 року за вих. № 27301-01-10, що померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 . Реєстрація будь яких інших осіб станом на 08.10.2021 року за вказаною адресою відсутня. Інших співвласників зазначеної квартири станом на 11.08.2022 року не виявлено.

Позивач вважає, що основним доводом не вчинення нотаріальної дії, є те що згідно рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2015 року (справа № 712/10762/15-ц), у ньому зокрема є посилання на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 22.12.2008 року у справі № 2-8216/08, згідно якого нібито за ОСОБА_6 (батько ОСОБА_1 ) визнано право власності на всю квартиру АДРЕСА_3 , яке набрало законної сили. Однак на даний час рішення Соснівського районного суду м. Черкаси 22.12.2008 року у справі № 2-8216/08 було переглянуто і апеляційною інстанцією Черкаської області 28.01.2016 року скасовано. Отже нотаріус помилився, що вказане рішення є чинним. Таким чином дана квартира не може перебувати у спільній власності з ОСОБА_6 , оскільки рішення за яким визнано право власності на квартиру скасовано.

Кім того, ордер № 243 від 20.10.1997 року, виданий житловим органом на квартиру АДРЕСА_3 , виданий на всіх членів сім`ї батька ОСОБА_6 , матір ОСОБА_5 та дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Працюючі на той час ОСОБА_6 та ОСОБА_5 сплатили кошти за отримане житло в повному обсязі, про що вказано в скасованому рішенні від 22.12.2008 року у справі № 2-8216/08. В подальшому після скасування рішення № 2-8216/08 ОСОБА_6 не ставив питання про визнання за ним права власності хоча б на якусь частину квартири. Тому право на спірну квартиру виникло не тільки у ОСОБА_6 (батька), але і у ОСОБА_5 (матері) та у ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

Позивачі вважають, що після скасування рішення у справі 2-8216/08 ОСОБА_6 за збігом терміну позовної давності втратив своє право і не є стороною даних правовідносин.

09.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до органу місцевого самоврядування з проханням сприяти вирішенню питання узаконення права власності через приватизацію частин квартири, однак йому було відмовлено, посилаючись на те, що здійснити приватизацію частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 немає законних підстав. Також зазначено, що будинок АДРЕСА_4 знаходиться в оперативному управлінні в компанії ПРАТ «Черкаський шовковий комбінат» і на даний момент не перебуває у комунальній власності міста Черкаси.

Заявники вказують, що постійно з моменту реєстрації з 2013 року і початку проживання, сплачує кошти за всі комунальні послуги по квартирі, з усіма іншими мешканцями будинку приймає участь у підтримці в порядку будинку та прибудинкової території

Вважають, що вони набули право власності на іншу частину квартири АДРЕСА_3 , а тому мають право, у відповідності до вимог ст. 316 ЦК України, вимагати визнання права власності на частину квартири.

Просить визнати за ним та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності на частину квартири АДРЕСА_3 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.08.2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2024 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального провадження.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.10.2024 року закрито підготовчепровадження тапризначено дану справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його адвокат Чепурний В.П. в судове засідання не з`явилися, скерувала до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять задоволити.

Позивач ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, скерувала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача Черкаської міської ради Кирман В.О. в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився. Надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Представник третьої особи компанії ПРАТ «Черкаський шовковий комбінат» в судове засідання не з`явився, ніяких заяв та клопотань до суду не направивли, хоч належним чином повідомлялися про час та місце слухання справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.12.2008 року визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений 15 листопада 2006 року між ОСОБА_6 та Акціонерним товариством закритого типу «Черкаський шовковий комбінат». Визнано за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2016 року вказане рішення суду першої інстанції від 22.12.2008 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_6 до АТЗТ «Черкаський шовковий комбінат» про визнання правочину таким, що відбувся та визнання права власності на майно відмовлено.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2015 року визнано за ОСОБА_5 право власності на частину квартири АДРЕСА_3 , яке рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29.01.2016 року залишено без змін.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.10.2016 року визнано ОСОБА_6 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

11.08.2022 року укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 договір про поділ спадщини, відповідно до умов якого вони домовились про поділ спадщини.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору сторони є спадкоємцями з правом спадкування у першій черзі за законом, які закликані до спадкування після спадкодавиці ОСОБА_5 , та домовились про поділ спадщини.

Згідно п. 1.2.1. договору ОСОБА_4 отримує грошове забезпечення за жовтень 2021 року в сумі 19 721,33 гривень та грошову компенсацію за неотримане речове майно за 2021 рік в сумі 60 730,98 гривень.

Пунктом 1.2.2. вказаного договору визначено, що ОСОБА_1 отримує у праві власності на квартиру під АДРЕСА_3 , яка належала померлій на праві власності, речове право якої зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 307141269 від 11.08.2022 року, отримано шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру Кам`янецьким В.В., приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, відповідно до якої, підставою виникнення пава власності є: рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2015 року (справа 712/10762/15-ц, провадження № 2/712/3109/15) та ухвали Апеляційного суд Черкаської області від 29.01.2016 (справа № 22-ц/793/259/2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 702189971101), номер запису про право власності: 14603276.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.08.2022 року після смерті ОСОБА_5 її сину ОСОБА_1 належить частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Факт належності ОСОБА_1 на праві спільно часткової власності частки квартири АДРЕСА_3 підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 370104273 від 16.03.2024.

З матеріалів справи встановлено, що 10.11.2022 року ОСОБА_1 звертався до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецького В.В. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна, а саме на іншу частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 після смерті його матері ОСОБА_5 .

Однак, нотаріус своєю постановою від 10.11.2022 № 286/02-31 відмовив у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 не довів належність спадкового майна померлій ОСОБА_5 , документи які б підтверджували б право власності померлої щодо саме частки надати не може. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про зареєстроване речове право на нерухоме майно померлої ОСОБА_5 на іншу частку у праві власності на зазначену квартиру. Крім того, ОСОБА_1 не надає інформацію від КП «ЧООБТІ», про те за ким може бути зареєстрована, на підставі записів в інвентарних книгах, частка у праві власності на квартиру, яка не увійшла до складу спадкового майна. Також нотаріус у своїй постанові зазначає, що в описовій частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2015 року (справа № 712/10762/15-ц, номер провадження 2/712/3109/15, вказано що рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.12.2018 року, у справі № 2-8216/08, за ОСОБА_6 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 , яке набрало законної сили 05.01.2009 року, та яке станом на 10.11.2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень є чинним.

Крім того, у тексті рішення суду зазначено, що 24.07.2015 року за ОСОБА_6 на квартиру було зареєстровано право власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 42209325 від 13.08.2015 року. Однак, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обє`ктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна № 307141269 від 11.08.2022, інформація про зареєстроване речове паво ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_3 відсутня.

Нотаріус відмовляючи ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 , посилався на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.12.2008 року, у справі № 2-8216/08, яким за ОСОБА_6 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 ,

В той же час, судом встановлено, що дане рішення скасоване рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2016 року. Крім того, нотаріус посилаючись на рішення у справі № 2-8216/08, не вірно в постанові зазначив рік його винесення та замість правильного «22.12.2008 року» зазначає «22.12.2018 року».

Судом встановлено, що частка вказаної квартири була зареєстрована на праві власності за померлою, інша частка квартири не належить нікому, хоча рішенням суду від 22.12.2008 у справі № 2-8216/08 встановлено, що 15.11.2006 року між ОСОБА_6 та Акціонерним товариством закритого типу «Черкаський шовковий комбінат» був укладений договір купівлі-продажу вищевказаної квартири і між ними була досягнута згода по всім істотним умовам даного договору. 16 листопада 2006 року по договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_6 було перераховано Акціонерному товариству закритого типу «Черкаський шовковий комбінат» 2110,09 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 513.

Таким чином, зазначеним підтверджується факт того, що кошти за квартиру АДРЕСА_3 було повністю сплачено відповідно до договору купівлі продажу від 15.11.2006 року ОСОБА_6 в період шлюбу з ОСОБА_5 (шлюб між ними було розірвано 11.08.2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_2 ).

Як зазначалось вище рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.10.2016 року ОСОБА_6 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3 .

Тобто, на момент визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, колишній чоловік померлої ОСОБА_6 право власності на майно не оформив, а тому підстав вважати, що він є власником частини квартири у суду немає.

З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався із заявою до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, в якій просив винести рішення про приватизацію частини квартири АДРЕСА_3 складом сім`ї на три особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

На вказану заяву Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради надав ОСОБА_1 відповідь від 11.12.2020 № 14311-2, в які зазначено, що станом на 11.11.2023 будинок АДРЕСА_4 не перебуває у комунальній власності м. Черкаси. Здійснити приватизацію частки вказаної квартири органом приватизації Черкаської міської ради не має законних підстав.

Згідно відомостей КП «ЧООБТІ» від 08.02.2023 № 72 станом на 01.01.2013 рік право власності на квартиру АДРЕСА_3 не зареєстровано.

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Так, статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_5 . Однак, між спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір про поділ спадщини, відповідно до якого спадкоємці за домовленістю між ними домовились про поділ спадщини, ОСОБА_4 не претендує на частку вказаної квартири.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно листа Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 16.11.2021 № 25680-01-10 за адресою: АДРЕСА_1 станом на 08.10.2021 року зареєстровані наступні особи: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права власності.

Згідно п.23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі неможливості отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі в загальному порядку, спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до підпунктів 4.15. 4.18 пункту 4 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщин) на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Отже, нотаріусові обов`язково надається документ, відповідно до якого має бути зареєстровано право власності на конкретний об`єкт спадкування, оскільки, згідно з ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

В даному випадку у позивача відсутні можливості надати нотаріусу підтвердження відомостей про реєстрацію права власності на спірну частку на квартиру АДРЕСА_3 , оскільки за життя померла ОСОБА_5 не оформила на неї право власності належним чином.

В той же час, в судовому засіданні достовірно встановлено, що померлій ОСОБА_5 належала частка квартира вказаної квартири, яка після її смерті була успадкована її сином ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними документами.

Враховуючи те, що частка квартири АДРЕСА_3 була зареєстрована на праві власності за померлою ОСОБА_5 , та після її смерті згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.08.2022 року належить ОСОБА_1 , також те, що на іншу частку квартири право власності не зареєстровано відповідно до законодавства України, хоча кошти згідно вищевказаного договору купівлі продажу квартири були сплачені повністю ОСОБА_6 (колишнім чоловіком померлої ОСОБА_5 в період їх шлюбу), який в подальшому рішенням суду від 27.10.2016 року визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме зазначеною квартирою, тому суд вважає, що зазначена частка квартири на яку не оформлено право власності за ОСОБА_5 , в силу незалежних від неї обставин, належить до спадкового майна після її смерті.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання за позивачем ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_3 , як спадкове майно після смерті ОСОБА_5 .

Позовні вимоги в частині визнання права власності за ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 (донька ОСОБА_1 ) на частку вказаної квартири до задоволення не підлягає, оскільки вказані особи не мають жодного відношення до спадкового майна після смерті ОСОБА_5 та не можуть претендувати на нього.

З урахуванням викладеного, після детального з`ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 18, 81, 89, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 316, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_3 .

В іншій частині позову позивачам відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.11.2024

Головуючий:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож. АДРЕСА_1 ).

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 . прож. АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Черкаська міська рада (м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36).

Треті особи: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 . прож. АДРЕСА_2 ).

Компанія ПРАТ «Черкаський шовковий комбінат» (м. Черкаси, вул. Чорновола, 170, код ЄДРПОУ 00306851).