Справа № 761/41109/24
Провадження № 1-кс/761/27190/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вільнянка Коростишівського району Житомирської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, пенсіонера, працюючого на посаді керівника ритуальної служби КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 19.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024110000000571,
установив:
01.11.2024 старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024110000000571, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Вказане клопотання мотивоване тим, що слідчим слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000571 від 19.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища..
Обґрунтовуючи вказане клопотання, слідчий зазначає про наступне.
Так, відповідно до рішення від 25.03.2016 № 8/60 Вишгородської міської ради Київської області створено ритуальну службу комунальне підприємство «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради (ЄДРПОУ 40460848), керівником призначено ОСОБА_5 , місцезнаходження підприємства визначено за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 9А.
Відповідно до пункту 1.1. Статуту комунального підприємства «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради створене шляхом виділу з комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради на підставі рішення Вишгородської міської ради від 25 березня 2016 року № 8/60.
1.2. Комунальне підприємство Вишгородської міської ради «Благоустрій-Вишгород» (надалі Підприємство) є суб`єктом господарювання, створеним у формі комунального унітарного підприємства.
1.3. Підприємство належить до комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода, підконтрольний та підзвітний Вишгородській міській раді й знаходиться в управлінні виконавчого комітету Вишгородської міської ради (надалі - Орган управління).
2.2. Предметом діяльності підприємства є виконання наступних робіт (надання послуг) з метою належного утримання об`єктів благоустрою комунальної власності, закріплених за підприємством, а саме: пункт 2.2.59 надання ритуальних послуг, утримання та збереження місць поховань.
Відповідно до наказу № 2 від 05.05.2016 Директора КП «Благоустрій- Вишгород» керівником ритуальної служби призначено ОСОБА_5 .
Згідно пункту 1.1. зазначених Посадових інструкцій керівник здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю кладовища з надання ритуальних послуг населенню.
1.7. Приймає та оформлює замовлення на виконання різних видів ритуально-похоронних послуг.
1.8. Контролює у замовника своєчасну плату за виконання замовлень згідно з прейскурантом цін, в установленому порядку на підприємстві.
1.10. Визначає місця поховання померлого, керує відведенням ділянок, дає дозвіл на поховання, відповідає за улаштування могил.
1.12. Контролює ведення обліку поховань.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу» для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства.
Разом з тим, ст. 9 Закону України «Про поховання та похоронну справу» (далі - Закон) передбачено, що ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону. Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
Згідно ст. 10 Закону надання ритуальних відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб`єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
Окрім того, абз. 2 ст. 12 Закону передбачено, що ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків передбачених законом.
З огляду на викладене, чинним законодавством передбачено безоплатне виділення місця для поховання померлого та укладення відповідного договору-замовлення для використання визначеного переліку ритуальних послуг, вартість яких встановлено виконавчим органом.
Зі змісту примітки до ст. 364 КК України вбачається, що службовими особами у ст. ст. 364, 368, 368-2, 369 Кодексу є особи, які постійно, тимчасово, чи за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до ч. 2 примітки до статті 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України.
Згідно зі ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Таким чином, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, перебуваючи на посаді керівника ритуальної служби КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради відповідно до примітки до ч. 2 примітки до ст. 368 КК України - є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Однак, як зазначає слідчий, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, перебуваючи на посаді керівника ритуальної служби КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради, в порушення вище вказаних нормативно-правових актів, вчинив корупційний злочин при наступних обставинах.
Так, 17.10.2024 до керівника ритуальної служби КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради ОСОБА_5 , звернувся ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою бронювання місць для поховання на території нового Вишгородського міського кладовища, яке перебуває в комунальній власності Вишгородської територіальної громади. Після чого, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди.
Як вказує слідчий у клопотанні, 25.10.2024 о 15:25 ОСОБА_5 , знаходячись за адресою Київська область, м. Вишгород на території нового Вишгородського міського кладовища №2 , поруч з вулицею Абрикосова, усвідомлюючи свої дії, діючи з корисливих мотивів, направлений на отримання ним неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням свого службового становища в інтересах того, хто надає таку вигоду, достовірно знаючи, що питання поховання громадян на території Вишгородського міського кладовища належать до його службових повноважень, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 9, 10, 12 Закону України «Про поховання та похоронну справу» під час особистої повідомив ОСОБА_7 що для отримання для поховання двох місць на території Вишгородського міського кладовища №2 у м. Вишгород Київської області йому необхідно надати йому неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США, на що останній погодився.
Далі, 31.10.2024, перебуваючи у офісному приміщенні (вагончику) на території Вишгородського міського кладовища №2 у м. Вишгород Київської області , ОСОБА_5 , усвідомлюючи свої дії, діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на отримання ним неправомірної вигоди для себе, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, о 11.40 год. одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2000 доларів США за бронювання місць для поховання на території нового Вишгородського міського кладовища №2, яке перебуває в комунальній власності Вишгородської територіальної громади.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
31.10.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
31.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому дій, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Повноваження прокурора та захисника, які були присутні під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник проти задоволення клопотання слідчого заперечував, просив відмовити. На думку захисника, повідомлена підозра є необґрунтованою. Зазначив про відсутність будь-яких ризиків. Крім того, повідомив слідчого суддю про наявність проблем зі здоров`ям у підзахисного. Вважає, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання у повній мірі забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000571 від 19.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
31.10.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
31.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Крім того, існує ризик того, що підозрюваний в змозі знищити, спотворити чи сховати будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлені всі вказані обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії.
При цьому, оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
На думку слідчого судді, будь-який більш м`який запобіжний захід надасть можливість підозрюваному контактувати, у тому числі дистанційно, за допомогою різних видів засобів зв`язку, із свідками у кримінальному провадженні.
Існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваноого, зокрема, продовжити вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою. Крім того, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування наразі триває.
Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 ,. те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею також враховано вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних та сімейних зв`язків, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.
Характеризуючи дані підозрюваного ОСОБА_5 не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Приймаючи рішення, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , має високий ступінь суспільної небезпеки. Наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. А відтак вважаю за необхідне задовольнити клопотання щодо застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, визначити підозрюваному ОСОБА_5 , розмір застави, у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_5 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.
У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
Слід зазначити, що слідчим суддею перевірено та не встановлено обставин, що за станом здоров`я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
Однак, враховуючи пояснення сторони захисту, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області терміново забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров`я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.
З урахуванням вимог частин 3, 4 та 5 ст. 115 та частини 6 ст. 181 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 28 грудня 2024 року включно.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 грудня 2024 року включно.
Зобов`язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області терміново забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров`я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатись за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_8
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123078792 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Чайка О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні